Охорона природи в роботі лісівників Польщі

Українські лісники звикли бачити в екологах своїх недоброзичливців і зустрічатися з ними в судах. Але є й інша стратегія взаємодії, яку в деяких лісгоспах та ОУЛМГ, на мою радість,  уже почали  опановувати. У Польщі  спільна й дружна  робота з біологами та екологами давно й міцно увійшла в повсякденне життя лісівників. Як приклад, наводжу кілька червневих новин на цю тему із сімейства сайтів LP, сподіваючись, що прикладом колег скористаються й у нас. Як завжди, це не переклад, а переказ... Тож пробачте за можливі неточності в написанні  географічних та інших назв...  М.П.

Як у Польщі захищають короля Пущі – зубра?

У Регіональній дирекції LP Білосток розпочато реалізацію нового проєкту «Охорона зубра в природних місцях мешкання північно-східної Польщі». На семінарі, що відбувся в надлісництві Кринки, було представлено плани проєкту. В їх обговоренні взяли участь учені, фахівці в галузі охорони природи, представники місцевої влади, холдингу LP і польської асоціації мисливців.

Проєкт координується Варшавським університетом. Його партнерами є вісім надлісництв , розташованих на території Біловезької та двох інших пущ, де мешкають зубри, а також Біловезького національного парку.

На 85% проєкт фінансується ЄС і європейським фондом регіонального розвитку в межах програми підтримки охорони природи та розвитку інфраструктури. Решту 15% асигнує Національний фонд охорони навколишнього середовища та розвитку водного господарства. Проєкт буде реалізовано до 2013 року. Його основна мета — вироблення стратегії захисту зубра в Польщі та забезпечення стійкості популяції виду в північно-східному регіоні.

Проєкт реалізується на території трьох пущ: Біловезької (516 особин), Книшинської (94) і Борської (81) на базі трьох диких популяцій зубра та підтримується Центром розведення зубрів Біловезького національного парку. Він є одним із чотирьох проєктів з охорони зубрів, що реалізуються в країні. Завдяки їм популяція зубра розширюється , а умови життя тварин і догляд за ними поліпшуються.

Крім іншого, проєкт реалізує низку заходів, спрямованих на підвищення комфортності проживання зубрів (будівництво ставків, водопоїв, поліпшення й створення пасовищ, створення садів і місць для зимової підгодівлі) . Передбачається реалізація заходів з мінімізації збитків, що завдаються стадами зубрів сільському господарству, і розв'язання конфліктів,  що виникають, проведення комплексного моніторингу популяцій, забезпечення ветеринарного нагляду та лікування зубрів, ремонт біотехнічних споруд. Одне із завдань проєкту, — вивчення можливості переселення зубрів у ліси Августівської пущі. Крім того, планується проведення серії освітніх заходів, спрямованих на підвищення рівня громадської підтримки захисту та розведення зубрів на північному сході Польщі.

Очікуваний ефект від проєкту — збільшення поширення та поліпшення структури й стану популяцій зубра. Проєкт сподівається на прояв інтересу до створення нових стад зубрів в інших частинах країни.

Заклик лісників: не чіпайте дитинчат 

На початку червня до надлісництва Нижиця мешканка сусіднього села  пані Солітис принесла кошик із козеням, якому було лише кілька днів від роду. Схоже на м'ячик, накритий рушником, малюк лежав згорнувшись у плетеному кошику. За словами пані Солтис, дитинча принесли діти із села Фракново. Через невігластво, але з добрими намірами, вони позбавили материнської турботи крихітне козеня. Кінцевим результатом такої «турботи» могла стати смерть дитинчати. 

У цьому конкретному випадку все закінчилося добре. Сильно зневоднене козеня було доставлено в мисливський будиночок , де крок за кроком його навчили приймати їжу, і воно здобуло «прийомну маму» в особі працівниці лісництва. Найближчим часом його  відвезуть до центру адаптації в надлісництві Ольштинек. 

Працівники лісового господарства звертаються до всіх любителів природи та відвідувачів лісу з проханням не забирати знайдених у природному середовищі дитинчат і не торкатися до них руками.

Нагороджено призерів конкурсу «Екологія в об'єктиві"

Фірма Баєр надала нагороди переможцям 11-го конкурсу "Екологія в об'єктиві", що мав тематичну назву «Життя в лісах» і був присвячений Міжнародному року лісів. Цього року на конкурс було представлено рекордну кількість фотографій, — 4500. Головний приз отримав Пітер Плажковський за знімок «лис». Конкурс проводився під патронатом LP.

- Жити в лісі є захопливою темою для тих, хто близький до ідеї сталого розвитку. Ліси та їхні мешканці є життєво важливою частиною біорізноманіття світу, про яке ми маємо спільно дбати. Я радий, що цього року в нашому проєкті взяло участь так багато людей. Дякую всім учасникам за внесок і рекордну кількість представлених робіт, і вітаю переможців, - сказав Дірк Екле, генеральний директор компанії Баєр.

Під час виставки та церемонії нагородження було проведено презентацію книги письменниці, мандрівниці та фотографа Беати Павліковської "Секрети джунглів Амазонки" у книзі представлено численні фотографії, зроблені авторкою за останні 20 років під час численних подорожей до басейну Амазонки. Читачі отримали можливість побачити не лише масу рідкісних і зникаючих видів, а й те, як у ідеальній рівновазі із силами природи живуть індіанці, - корінні жителі джунглів Амазонки. - Справжня мудрість полягає не в тому, щоб підкорити природу, а в тому, щоб знайти своє місце в ній. Ви повинні поважати джунглі, пущі й степи, які існували на Землі задовго до появи людини, -сказала Беата Павліковська.

Виставка фотографій увесь червень демонструватиметься в одному з виставкових залів Варшави. Українські цінителі мистецтва зйомки живої природи можуть подивитися фото ТУТ. Частину з них я розмістив як прикрасу цього нудкуватого тексту. http://www.ekologiawobiektywie.pl/konkurs/laureaci-2011-jury

Другий етап відновлення сокола-сапсана в Куявських лісах

Розпочався наступний етап відновлення популяції сокола-сапсана, однієї з найрідкісніших денних хижих птахів, що гніздяться на території Польщі. Цього року планується реінтродукувати 80 молодих птахів, вирощених за допомогою соколярів у Польщі та сусідніх країнах.

На території лісництва Кукави в надлісництві Влоцлавек розпочався другий рік інтенсивної реінтродукції сокола-сапсана в Польщі, спрямованої на відновлення популяції цього хижака. Молодих соколів передбачається випустити ще в трьох регіонах: в районі Ольштина, Барлинка й долині Барича.

Метою проєкту є збільшення чисельності популяції сокола-сапсана в Польщі, причому здебільшого за рахунок екотипу, що гніздиться на деревах. Наразі в Польщі налічується близько 20 відомих гніздівель сапсана, але всі вони розташовані у великих містах і в горах. /До речі, сапсани давно гніздяться в Прип'яті на балконах покинутих багатоповерхових будинків. М.П./ Останнє гніздо сокола на дереві було зафіксовано в Польщі в 1964 році. Після майже 45-річної перерви подібне гніздівля знайдено торік у лісі на заході країни.

Реінтродукція сокола-сапсана здійснюється в тісній взаємодії її ініціатора - Асоціації «Сокіл» і надлісництва Влоцлавек. Соколів поміщено в спеціально збудовані «штучні гнізда» , установлені на вершинах дерев. У них птахи проводять близько 10 днів, звикаючи до навколишнього середовища та розташування гнізда. Цей механізм називається «запечатлінням» місця народження і призводить до того, що соколи після досягнення статевої зрілості (у віці 2-3 років) вибирають для гнізда те саме середовище, де вони вперше почали жити самостійно.

До  відкриття штучного гнізда, а потім  ще впродовж місяця соколів підгодовує  лісник Збігнєв Петркув, який набув відповідного досвіду ще торік. Щоб збільшити шанси на гніздування сапсана, у лісі навколо місця випуску на вершинах старих дерев розміщуються  штучні гнізда, поміщені в кошики . Це має збільшити ймовірність створення сімейних пар, оскільки самостійно соколи гнізд не будують. 

Лісники Польщі активно й залюбки беруть участь у програмі реінтродукції сокола-сапсана в їхньому споконвічному середовищі мешкання. Їхня роль не закінчується роботою з адаптації молодих птахів і створення штучних гнізд. Не менш важливо вчасно виявити й зафіксувати заселені гніздівля на деревах. Досвід Німеччини показує, що з 30 гнізд сокола-сапсана, виявлених у країні, 29 знайдено лісниками й мисливцями.

Є надія, що після закінчення проєкту можна буде знову насолодитися видом сокола-сапсана, , що пролітає над лісами Польщі.

Лісники вдосконалюються в охороні птахів

«Виявлення й активний захист птахів з особливим акцентом на лісових охоронюваних видах» — тема циклу занять, що розпочався в середині червня в Біловезькій пущі. Метою є поліпшення знань персоналу LP про біологію птахів. Крім того, лісники навчаться розпізнавати голоси птахів /Нагадаю, що LP випустила вже 4-й чудовий компакт-диск із пташиними голосами М.П/ і виявляти сліди їхньої присутності.

Навчання проводили фахівці в галузі орнітології: д-р інж. Дорота Завадська з Інституту лісознавства Університету Лодзі, і д-р інж. Марк Келлер із Центру охорони життя Варшавського університету.

Учасники семінару ознайомилися не лише із зовнішнім виглядом і голосами птахів, а й з їхніми вимогами до середовища мешкання. Дізналися про вплив господарської діяльності на збереження популяцій окремих видів, ознайомилися з поняттям «ефективна захисна зона», з'ясували роль старовікових, відмираючих і мертвих дерев у поширенні рідкісних видів. Це лише частина питань, порушених на семінарі. Здобуті знання буде використано під час планування заходів з охорони природи та господарської діяльності підприємств.

Наступні семінари планується проводити в інших регіонах Польщі, що відрізняються за типом лісів і складом орнітофауни.

Як правильно стежити за чисельністю тварин, - об'єктів полювання

У середині червня в Книшинській пущі пройшла конференція «Моніторинг чисельності мисливських тварин і стале планування полювання". Її організаторами стали Інститут біології ссавців академії наук і регіональне управління LP у Білостоці. Аудиторія здебільшого складалася з лісників , мисливців і фахівців з  охорони природи, професійно зацікавлених у вирішенні проблем мисливського господарства. Було розглянуто кілька тем, пов'язаних з організацією та плануванням полювання, але основну увагу було зосереджено на проблемі регулювання чисельності та структури популяцій мисливських видів тварин. З доповідями виступили представники науки, мисливствознавці, лісівники та мисливці-практики.

У багатьох виступах  підкреслювалося, що знань чисельності популяції недостатньо для планування полювання. Необхідно мати інформацію про інші ключові чинники, такі як чисельність хижаків і їхній тиск на популяцію жертв; кормова місткість біотопів; наявність схованок тощо. Важливо мати уявлення про генетику ссавців, а також ураховувати громадське сприйняття окремих видів тварин.

Учасники конференції погодилися, що існує необхідність в організації аналогічних конференцій як платформи для обміну думками та досвідом представників наукових кіл і осіб, відповідальних за планування та ведення раціонального мисливського господарства й забезпечення полювання.