У Слов’яносербську рубали дерева, аж ліс гудів

Лісники зі всієї області змагалися за звання найкращого. Усього у заході брали участь дванадцять команд. Конкурси проходили за всесвітніми правилами.

Прапор України метнувся у височінь, і заревли бензопили. Ні, це не зйомки якогось блокбастеру, так розпочалися щорічні змагання лісорубів. Учасники виконували вправи на швидкість. Дерева падали одне за одним, тріски летіли на всі боки. Серед учасників йшла жорстока боротьба. А як інакше, коли на кону не тільки матеріальні призи, а ще й честь свого лісництва.

Василь Кравець, перший заступник начальника Луганського облуправління лісомисливського господарства: “Идут работают люди, отдаются. Где-то кто-то опережает, где-то кто-то в прошлом году был лучше, а в этом году уже, а кто-то был в прошлом году подтягивается и старается, стремится к лучшему, а сейчас тем более заинтересованность хорошие призы и так далее».

Але й були невдачі. Хтось занадто довго міняв ланцюг на пилі, або показав поганий результат на розкряжуванні. Декому не пощастило на обрізанні гілок. У цього спортсмена-лісоруба погано впало дерево.

Євген Васильєв, лісник Миколаївського лісництва: “Ну я так предполагаю, предполагал завалить на кол и как предполагал не пошло, крона походу перевесила – ветерок и поэтому я думаю не получилось».

Цього разу звання найкращого виборов минулорічний переможець Сергій Проскурін. Він, як і його колеги, переконаний – змагання корисні для їх професії. Навички, здобуті у конкурсах, допомагають у роботі.

Сергій Проскурін, лісник Слов’яносербського лісництва: “Везде на всех упражнениях старается исчерпнуть что-нибудь полезное для себя, потом это же уже использовать в работе своей».

Спортсмени показали непогані результати, однак організатори не дуже задоволені. Для області це, звісно, добре, а ось для всеукраїнських змагань бали замалі. Проте лісоруби не здаються. Трішки підготовки і справа, як то кажуть, у шляпі вірніше у касці.