За мить до нокдауну
Експерти заявляють, що друга хвиля фінансової кризи насправді нас уже накрила. У першій половині 2011 р. був період, коли здавалося, що все закінчилося — з’явилися паростки ВВП, почали збільшуватися обсяги кредитування реального сектору економіки, відродилося споживче кредитування, зібрано рекордний урожай, населення стало обережно витрачати гроші. Проте зараз очевидно: це була лише ілюзія стабільності...
Грошей немає. Коли будуть — невідомо
У разі відсутності реальних економічних реформ, реалізації політики точкової, а не тотальної реакції на безпрецедентну корупцію, рейдерство й злодійство країна може зовсім скоро пройти точку неповернення, за якою — економічний глухий кут, прискорення обертів друкарського верстата, подальше падіння рівня життя населення й, можливо, повне знищення середнього класу. Обійти суворі закони економіки ще нікому не вдалося.
З початку першої хвилі економічної кризи в країні минуло три роки. Строк чималий. Але за цей час жити не стало ні краще, ні веселіше. Свідченням цього є перманентні провали індексу споживчої впевненості. На додачу спостерігається ступор на ринку житла, більш ніж триразове падіння реалізації автомобілів порівняно з докризовими роками (одна зі складових індикатора замовлень на товари тривалого користування), наростання величезної різниці в доходах між порівняно нечисленною групою найбагатших громадян і переважною частиною решти населення країни.
Причини? Проаналізуймо стан національної економіки.
ВВП
Динаміка ВВП — зростання (скорочення) сфери матеріального виробництва (промисловості, сільського господарства, будівництва) та сфери послуг (особливо торгівлі й транспорту). НБУ очікує, що зростання валового внутрішнього продукту України в 2011 р. становитиме не більш як 5%, а в 2012 р. — 4%.
Міжнародний валютний фонд менш оптимістичний. Його поточний прогноз зростання ВВП України — 4,7%.
Песимістом виглядає ЄБРР, який знизив оцінку зростання ВВП України в 2011 р. на 0,5% — до 4,5% і до 3,5% у 2012 р.
У будь-якому разі оцінки експертів однозначні. По-перше, темпи зростання ВВП України зараз явно недостатні для компенсації втрат, зазнаних у 2008—2009 рр. Чотири-п’ять відсотків річного зростання — це дуже слабкий показник для посткризової економіки. Оптимальним мало б бути
піднесення щонайменше на 10% на рік.
По-друге, наступного року темпи зростання валового внутрішнього продукту знизяться, що ще більше загострить економічні проблеми. До того ж зростання ВВП, на жаль, не супроводжувалося аналогічними позитивними змінами інших найважливіших макроекономічних індикаторів.
Інфляція
Інфляція (лат. inflatio — здуття) — підвищення загального рівня цін на товари й послуги. За інфляції за ту саму суму після спливу певного часу можна купити менше товарів і послуг, ніж раніше. У цьому разі кажуть, що за минулий час купівельна спроможність валюти знизилася, гроші втратили частину своєї реальної вартості.
Рівень інфляції в Україні за підсумками 2011 р. становитиме 8,5%, а в 2012-му знизиться до 7,6%. Так вважають у НБУ. Багато українських експертів вважають інакше. За їхніми оцінками, рівні реального зростання цін практично ніяк не корелюють з офіційними показниками. Солідарні з незалежною думкою й пересічні громадяни, які щодня купують товари та послуги.
МВФ як завжди трохи реалістичніший. Оцінки фонду — 10,7% української інфляції цього року й 8,5% — наступного.
Борги
Обсяг валового зовнішнього боргу (включає державний зовнішній борг — уряду й Нацбанку та недержавний — банків, національних і акціонерних компаній тощо) України протягом І півріччя 2011 р. збільшився на 6 млрд. дол., або на 5,1%, і станом на 1 липня 2011 р. сягнув 123,4 млрд. дол. Це майже 82,5% ВВП. Цього року знадобиться 95 млрд. грн. для повернення попередніх кредитів і обслуговування наявних. На наступний рік ця цифра зросте до 121 млрд. грн.
Сукупний державний і гарантований державою борг (державний борг — це боргові зобов’язання держави перед фізичними та юридичними особами, іноземними державами, міжнародними організаціями та іншими суб’єктами міжнародного права) України очікується на рівні 42,5% ВВП. Це вже не ті комфортні й порівняно безпечні позначки, які країна фіксувала не так давно. Ще наприкінці 2007 р. сукупний і гарантований держборг становив 12,3% від ВВП, наприкінці 2008 р. показник сягнув 20% і, нарешті, 2009-го — 33%.
Рівні держборгу України та загального обсягу валового зовнішнього боргу й надалі залишаються ключовими чинниками ризику для економіки. Держава поки що неспроможна знизити боргове навантаження й вдається до нових запозичень для покриття старих боргів. При цьому макроекономічні тенденції не дозволяють говорити про зміну тренду.
Втім, питання не лише в тому, скільки ми винні, а й у тому, куди йдуть запозичені гроші. Зростання статків олігархів разом зі зростанням боргів України дає нешуточний привід замислитися.
Платіжний баланс
Довідка ZN.UA
Платіжний баланс характеризує співвідношення сум платежів, здійснених країною за кордоном протягом певного часу, і тих, що надійшли до країни за той самий період.
Платіжний баланс складається з торговельного балансу, балансу послуг і некомерційних платежів, балансу руху капіталів і кредиторів.
У І півріччі 2011 року від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами зросло в 2,3 раза порівняно з І півріччям 2010 р. — до 5509,6 млн. дол. США. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в січні—серпні 2011 р. сягнуло 8,105 млрд. дол. США, що на 81,4% більше, ніж за аналогічний період 2010 р. Експорт товарів за вісім місяців 2011 р. зріс на 39,4% — до 43,977 млрд. дол. США. Імпорт товарів збільшився на 44,6% — 52,082 млрд. дол. США. Коефіцієнт покриття імпорту експортом становив 0,84 (за 8 міс. 2010 р. — 0,88).
Експерти прогнозують, що зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі товарами України до кінця поточного року сягне 12 млрд. дол. США.
У січні—вересні 2011 року профіцит платіжного балансу України становив до 0,073 млрд. (6,501 млрд. дол. — за аналогічний період минулого року). Дефіцит зведеного платіжного балансу у вересні становив 2 млрд. дол., що майже повністю звело нанівець накопичений профіцит за перші вісім місяців.
Золотовалютні резерви
Предметом особливої гордості високопосадовців останнім часом були золотовалютні резерви країни. Більше того, за підсумками року прогнозувалося їх зростання до 40 млрд. дол. США. Проте, судячи з усього, найближчим часом таким планам не судилося збутися.
Лише за вересень поточного року «засіки» зменшилися на 3,189 млрд. дол. — до 35 млрд. дол. США. Станом на 31 серпня 2011 р. золотовалютні резерви України становили 38,189 млрд. дол.
Можливо, причинами істотного скорочення запасів є зниження курсу валют (насамперед євро) і вартості золота щодо долара, в якому й номіновано валютні запаси. Не можна скидати з рахунків також уповільнення припливу боргового капіталу в Україну, збільшення відпливу валюти з банківського сектору на готівковий ринок через «дуже доречне» паспортне ноу-хау Нацбанку, зростання саме у вересні вимушених інтервенцій НБУ на міжбанківському ринку.
Громадяни та комерційні фірми теж постаралися — місячне сальдо між купівлями й продажами валюти у вересні перевищило 2 млрд. дол.
Подальше майбутнє страхового фонду НБУ вельми туманне, адже два транші від МВФ по 1,5 млрд. дол. кожен, які Кабмін передбачав отримати до кінця поточного року, досі перебувають у підвішеному стані.
Водночас скорочується приплив валюти в країну. Попит на металопродукцію залишається невисоким через непевну ситуацію на ринку. Так, у жовтні 2011 р. відзначалося істотне зниження цін на металопродукцію на основних експортних ринках, що несе додаткові ризики для українських металургів, оскільки понад 80% сталевого прокату експортується. Втрачає свій експортний потенціал і хімічна галузь — ще один «штатний» постачальник свіжої «зелені».
Банківська система
За дев’ять місяців 2011 р. банківська система показала збиток у розмірі 5,641 млрд. грн. Лише за підсумками вересня від’ємний фінансовий результат банків сягнув 1,088 млрд. грн., тоді як у серпні збитки становили 595 млн. грн. (за підсумками 2010 р. — близько 13 млрд. грн.). До проблеми багатомільярдної безнадійної заборгованості перед фінансовими установами додався штучно створений гривнедефіцит.
Гривневий голод, влаштований для підопічних Нацбанком, звісно ж, дещо знизив валютний та інфляційний тиск на ринок. Він підвищив попит на гривню, змушуючи продавати валюту. Унаслідок таких дій пригальмовується скорочення золотовалютних резервів і водночас формується пропозиція валюти на ринку.
Проте з іншого боку негайно послідувала відповідна реакція ринків — злет ставок за короткостроковими депозитами «юриків» і «фізиків», відповідне подорожчання кредитних ресурсів, майже миттєве згортання ледь «пророслих» програм іпотечного кредитування, зниження обігових коштів підприємств.
Така ланцюгова реакція негайно приглушила попит, тобто й без того мізерне внутрішнє споживання. Хоча Україні необхідно розвивати внутрішнє споживання як надійний спосіб розстання із залежністю від експорту. Напевно, НБУ вважає інакше?
Fitch, між іншим, звернув увагу на надвисокий рівень безнадійних кредитів в Україні. Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings погіршило прогноз за довгостроковими рейтингами дефолту емітента України в іноземній і національній валюті (був «позитивний», став «стабільний»). І водночас знизило на один щабель рейтинг одразу дев’яти банків, серед яких два найбільші державні.
На тлі поганих новин населення посиленими темпами переводить частину особистих гривневих ресурсів у звичні «зелені». Загальний відплив депозитів фізосіб по банківській системі України становив 2,75 млрд. грн. (уперше з вересня 2009 р.).
За підсумками вересня 2011 р. обсяг вкладів фізичних осіб скоротився на 0,9% — до 300,7 млрд. грн. Скорочення відбулося за рахунок гривневих вкладів. Валютні депозити при цьому зросли на 65 млн. грн.
Прямі іноземні інвестиції
Чистий приріст прямих іноземних інвестицій у країну в першому півріччі поточного року сягнув 2,452 млрд. дол., що в 4,9 раза перевищує цей показник за перше півріччя минулого року. Водночас капітал інвесторів за аналогічний період скоротився на 0,447 млрд. доларів (16,3%). З розрахунку на одну людину іноземні інвестиції цього року вперше становили 1033,2 дол. Приріст інвестицій у першому півріччі перекривав від’ємне сальдо торговельного рахунку, але вже в другому півріччі цього ресурсу буде недостатньо.
Проте, як вважають експерти аналітичного департаменту X-Trade Brokers Ukraine, «угода про Європейський фонд фінансової стабільності (EFSF), а також плани європейських регуляторів посилити умови докапіталізації регіональних банків збільшують потребу в додатковій ліквідності в Єврозоні, що стимулює її відплив із найближчих ринків, що розвиваються, до яких належить і Україна. Також негативно на приплив інвестицій впливає ситуація з платіжним балансом країни. Адже дефіцит поточного рахунку має тенденцію до збільшення до кінця року, головним чином через зростання енергетичної складової імпорту».
Таким чином, вважають експерти, «іноземні інвестиції більше не врятують платіжний баланс України».
Задзеркалля
Улюбленою казкою українських високопосадовців можна вважати «Алісу в країні див». Адже вони живуть, наче в якомусь своєму задзеркаллі, окремо від усього світу, від європейських країн, від населення власної країни та від здорового глузду.
Унаслідок цього повільне, але все ж зростання ВВП країни аж ніяк не супроводжується відповідною динамікою доходів населення. Його поки що змогла «намастити на хліб» лише мізерна кількість громадян. Серед них — власники надвисоких пенсій (призначених до пенсійної реформи), високопосадовці-хабарники, рейдери й корупціонери, організатори та учасники непрозорих тендерів для марнотратних держзакупівель.
Країні не вистачає грошей, населенню не вистачає грошей. Просимо грошей позичити й ось уже кілька років живемо за чужий рахунок.
Економимо на всьому, закриваємо частину шкіл і лікарень. Високопосадовці нічними літаками кидаються слідом за такою, що вибула, місією МВФ у надії таки отримати черговий транш.
Водночас у країні запроваджуються експортні мита для агросектору, і вона недоотримує валюту від експорту зернових.
Нічим платити пенсії населенню, але одного «чарівного» рішення суду достатньо, щоб приватна компанія місяцями грала за своїми особистими правилами на ринку імпорту нафтопродуктів.
У країні не вистачає вільно конвертованої валюти, її відпуск починає здійснюватися «за картками», а населення в жаху намагається запастися дефіцитом, судомно витягуючи гривневі заначки з банків і з-під матраців.
Ось уже й «трикурсся» здригнулося — держбанки змушені оперативно підтягнути курс продажу долара до курсу комбанків.
Соціологи підрахували, що кожній десятій українській родині не вистачає грошей на їжу, а майже половині населення — на купівлю одягу та взуття. У структурі сукупних витрат домогосподарств стаття витрат на продукти харчування, як і раніше, посідає домінувальне місце, становлячи понад 56%.
За результатами рейтингів міжнародних організацій, індекс економічної свободи України становить 45,8 пункта й відповідає країнам, де економічну свободу придушено.
Найгіршими для України показниками стали інвестиційна свобода (20 пунктів), свобода від корупції (22 п. — це на
3 пункти менше порівняно з 2010 р.). Погіршився стан справ і з державними витратами (мінус 8,2 пункта).
За даними Міжнародної організації з міграції, 6,5 млн. українців, тобто 14,4% населення країни, працюють за кордоном. Найчастіше вони піднімають економіки Росії, Німеччини, США, Ізраїлю, Чехії, Угорщини та Польщі.
А та частина населення, яка поки що не емігрувала й у якої немає достатніх коштів на те, щоб «хомʼячити» долари та євро, закуповує продукти про запас «про всяк випадок», тим самим розганяючи зростання цін.
Тим часом макроекономічні індикатори стану вітчизняної економіки не просто наблизилися до червоної межі, вони переступили її. Здається, ще трохи — і економіка опиниться в нокдауні.
P.S. Свіжа довідка НБУ. Золотовалютні резерви в жовтні скоротилися до 34,1 млрд. дол. (тобто ще на 788,19 млн. дол.). Таким чином, еквівалент 4 млрд. дол. «випарувався» лише за два осінні місяці. За вересень—жовтень НБУ втратив запасів більше, ніж накопичив за весь 2011 рік. Навіть після першої хвилі економічної кризи 2008 р. золотовалютні резерви не танули так стрімко…
Автор: С. Следзь, В. Бровко. Джерело: «Зеркало недели. Украина» №41, 11.11.2011