Тіньовий податковий кодекс. Рік потому після ухвалення Податкового кодексу стало зрозуміло: на його доопрацювання потрібен ще щонайменше рік

Цікаво, чи є претензії до Податкового кодексу в лісників? Чи беруть вони участь у його доопрацюванні? М.П.

"Краще б Податковий кодекс не ухвалювали взагалі, ніж ухвалили його в такому вигляді, в якому він зараз", — з цього почав свою промову Микола Катеринчук, заступник голови Комітету ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, виступаючи минулого тижня на круглому столі газети «Справа», присвяченому підсумкам дії Податкового кодексу рік потому. Документ, над яким працював не один уряд, який об'єднав розрізнені закони про оподаткування й який ледь не спровокував другу «помаранчеву революцію» у вигляді «Податкового Майдану», сьогодні всі експерти критикують на чому світ стоїть. Від їхньої уваги не вислизають жодні промахи — від масового закриття СПД до збільшення фіскального тиску на підприємців і відходу бізнесу в тінь.

У пошуках позитиву

Спочатку уряд Азарова позиціонував Податковий кодекс як акт, який приведе ділове середовище України до світлого ліберального майбутнього. І він знав, як правильно розставити акценти. Саме повальне зниження податкових ставок (особливо ставки податку на прибуток з 20 до 16% з 2014 року, а також зниження ПДВ з 20 до 17% з 2013 року) сьогодні, без місяця рік по тому після набуття чинності кодексом, називають мало не єдиним його позитивним моментом. В експертному середовищі така доречна напередодні виборів лібералізація податкової системи вже перетворилася на об'єкт для жартів нарівні з іронічними зауваженнями про «місяць без реформи — гроші на вітер». «Ухвалено рішення зменшити податковий тиск у перспективі ближче до виборів. Це я пожартував», — іронізує голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід Козаченко.

Крім того, до переваг кодексу все ще відносять саму його наявність. «Позитивне саме по собі ухвалення комплексного нормативного акта у податковій сфері, незважаючи на те, що якість його спочатку залишала бажати кращого», — вважає почесний президент юридичної компанії Jurimex Данило Гетманцев. Проте на цьому позитивні моменти вичерпуються, і перед очима будь-якого підприємця відкривається те, про що говорив Микола Катеринчук, — збірник законів із вельми сумнівним ліберальним ефектом і посиленням адміністрування.

Про що не підозрювали на Податковому Майдані

Найістотнішою противагою ліберальних обіцянок Азарова стало посилення фіскального тиску на бізнес. За розрахунками Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), сьогодні податковий тиск на бізнес зріс на 4%, а за підсумками року він збільшиться на 20%. І хоча тиск виходить, на перший погляд, з ДПАУ, його джерело набагато глибше — у Мінфіні, який використовує його як інструмент для наповнення бюджету. За січень-серпень 2011 року податкові надходження до бюджету зросли на 72% порівняно з аналогічним періодом минулого року, хоча інфляція в цей час була незначна. За оцінками організації, об'єктивні економічні чинники, на кшталт інфляції, пояснюють 26% цього приросту, ще 20% — заслуга законодавчих ініціатив. Але решта 54% приросту було досягнуто за допомогою банальних маніпуляцій. «Маніпуляцій, за допомогою яких декларується надвисоке виконання показників бюджету, кілька. Це переплата податків, хронічна затримка з погашенням ПДВ, звільнення від оподаткування ПДВ операцій з поставок зернових, а також тиск на платників єдиного податку з метою їх переходу на загальну систему оподаткування. Це ті маніпуляції, які мали зникнути з ухваленням Податкового кодексу, але не зникли», — зазначає Олексій Молдован, завідувач сектору грошово-фінансової політики НІСД.

Проте лише маніпуляціями Мінфін і ДПАУ не обмежуються — у хід ідуть адміністративні заходи. Передусім ідеться про прописаний у документі сюрприз у вигляді позапланових перевірок. «Підстави для планових і позапланових перевірок дублюються між собою, що створює привід для проведення двох перевірок з однієї й тієї самої причини», — пояснив Гетманцев. Але це лише верхівка айсберга.

Останні пару місяців також показали, що кодекс дав податковим органам право вельми довільно трактувати цей документ і навіть ухвалювати власні рішення поза межами, окресленими документом. Найнаочніший приклад такої свободи дій податківців — заборона відносити збитки попередніх періодів на витрати з 2011 року. При цьому заборону встановлено не кодексом, не законом і навіть не постановою, а простим листом ДПАУ від 8 вересня 2011 року. Відтоді, як «Інвестгазета» писала про це місяць тому, і президент Віктор Янукович обіцяв узяти питання «під своє крило», нічого так і не змінилося. «У підприємців не приймають податкові декларації зі збитками в минулих періодах», — розповідає про своїх клієнтів юрист Данило Гетманцев. У результаті бізнес платить податки на інвестиції в розвиток, вкладені у 2009-2010 роках. «За таких умов найбільше постраждали підприємства, які вкладали кошти в розвиток бізнесу», — каже Крейг Річардсон, керівник податкового та юридичного консультування компанії KPMG.

Разом з перевірками-сюрпризами та вільним трактуванням кодексу цей документ дав податківцям ще одну перевагу — абсолютну правоту. На відміну від розвинених країн, в Україні податківці завжди праві, а ось бізнес — спочатку винен, до слідства й суду. У результаті 95% рішень у судах виноситься на користь податкової (для порівняння: у Росії, яка вважається набагато менш ліберальною, ніж Україна, 78% рішень ухвалюються, навпаки, на користь бізнесу). «Це не питання ДПА, просто Вищий адмінсуд дав роз'яснення суддям, що в умовах спірних питань оподаткування презумпція невинуватості не діє. Сам підприємець має довести, що він не злочинець», — розповідає Микола Катеринчук.

На додачу до жорсткого адміністрування під питанням і просто сприятливий економічний ефект. На підтвердження — проста арифметика. За словами Анатолія Кінаха, президента Українського союзу промисловців і підприємців, у другому кварталі 2011 року кількість зареєстрованих приватних підприємців скоротилася в 2,5 раза.

Усе це — головні ляпи Податкового кодексу, але далеко не єдині. Усі вони потребують доопрацювання. За словами Миколи Катеринчука, у профільному комітеті Верховної Ради кипить робота над новим текстом кодексу — його вже переписали на третину, а до кінця року перепишуть наполовину. Не виключено, що 2012 року суть Податкового кодексу та всієї реформи зміниться на сто відсотків. Втім, на думку Анатолія Кінаха, лише законодавчими вдосконаленнями обмежуватися не слід — Україні необхідний моніторинг ефективності податкової системи. «Система моніторингу має бути, і ми готові її запропонувати — об'єктивний аналіз функціонування Податкового кодексу. Зараз ми над цим працюємо», — розповідає президент УСПП.