Електронний облік як дзеркало української лісової революції

Останнім часом ми часто чуємо про електронний облік усього й вся: документів, матеріалів, продуктів, виробників, транспортних засобів тощо. Вважається, що це дуже добре й прогресивно. На зміну паперовому чиновнику прийде електронний чиновник. Вплив людського чинника практично зведеться до нуля, електронна техніка безпристрасно зафіксує облікові параметри й видасть результати, що не викликають сумнівів. Блаженний, хто вірує, легко йому на світі!

Проте електронний облік, здійснюючи переможний марш планетою, цього року нарешті дійшов до української деревини. Про це говорилося давно, але лише цього року наші лісники пішли на рішучий штурм електронних облікових бастіонів. В Україні запроваджується система електронного обліку деревини. Про це заявив у липні 2011 р. голова Державного агентства лісових ресурсів Віктор Сівець.

«На даний момент уже визначено 25 пілотних лісових господарств і області. Уже повністю відпрацьовано програмний продукт, визначено питання про необхідність технічних засобів, проведено відповідні тендери і на кількох підприємствах, зокрема, у Рівненській та Волинській областях система вже працює», — підкреслив він.

Посадовець зазначив, що фінансування реалізації проєкту здійснюватиметься за рахунок власних коштів лісогосподарських підприємств, а також частково за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для забезпечення діяльності Держкомлісгоспу, та інших не заборонених законом джерел. За словами промовця, планується, що програма запрацює на всій території України вже до кінця року.

Очікується, що система підвищить ефективність співпраці працівників Державної лісової охорони та правоохоронних органів, Державної податкової служби, органів Державної митної служби з контролю обігу деревини, забезпечить оперативне реагування на виявлені правопорушення, підвищить конкурентоспроможність вітчизняної лісопродукції на зовнішньому ринку за рахунок запровадження електронного маркування деревини та ведення її обліку згідно з вимогами щодо сертифікації та легалізації деревини, підвищить ефективність боротьби з контрабандою, організованою злочинністю та корупцією у сфері торгівлі деревиною, збільшить обсяг виробництва вітчизняної лісопродукції.

Що скажеш, наміри благі. Приблизно як в Остапа Бендера при створенні незабутнього «Союзу меча й рала». Та й мета при цьому проглядається та сама - фінансова. Вартість проєкту, за заявою керівництва Держагентства лісових ресурсів, оцінюється в 127 млн. грн. На першому етапі впровадження проєкту платниками інновацій виступають лісгоспи, потім вони витрачені кошти через лісові аукціони можуть за рік безболісно відбити і зрештою всі витрати лягнуть на плечі споживачів. Своєрідна плата за технічний прогрес. У зв’язку з цим цікаво подивитися, за що нам доведеться платити. Нам не так цікаві електронні девайси та програмне забезпечення, як нова якість послуг і продукції, на які ми маємо право розраховувати внаслідок технологічної модернізації, тим паче за власний рахунок.

Під грім фанфар ми бачимо завершальний етап ланцюга постачання та споживання деревини. А що буде на вході цього ланцюга? На яких правових нормах, наприклад, він ґрунтується? Більше того, знаючи звичаї наших чиновників говорити не всю правду, а лише частину її, у нас завжди більше викликає інтерес не те, про що вони говорять, а те, про що вони мовчать або недоговорюють. Наприклад, багато говориться про лісові аукціони для внутрішніх споживачів і ні слова про організацію аналогічних аукціонів для експортерів круглого лісу. Таким чином, перші виступають димовою завісою для других. Що ж ховається за словесним лушпинням щодо електронного обліку?

По-перше, повна відсутність будь-якої законодавчої бази. Посилання на доручення Кабінету Міністрів України від 26.04.10. № 13025/13/1-10 має загальний характер щодо проведення державного обліку лісових ресурсів України. На сьогодні в Україні немає Закону про вимірювання круглих лісоматеріалів. Чинні ГОСТи розроблялися в неіснуючій нині державі. Змінювати їх уже не можна, прав немає. Тому прийняли їх як є в ранзі міждержавних стандартів без будь-якого строку обмеження. Але й ці стандарти не завжди дотримуються. Так, згідно з ГОСТ 2292-88 для круглих лісоматеріалів товщиною 14 см і більше діаметр під час заміру округлюється до більшого парного числа: 14, 18, 20, 22 тощо. На практиці часто трапляється, що вантажовідправник округлює діаметри до кожного цілого числа: 14, 15, 17, 19 тощо. Відсутність закону дає змогу виробникам круглих лісоматеріалів трактувати існуючі стандарти по-своєму. І це стосується не лише визначення діаметра, а й коефіцієнтів повнодеревності за штабельного методу вимірювань, а також допусків, методики заміру та інших питань стандартизації.

Приклад заміру діаметра круглих лісоматеріалів із округленням до парних чисел

Приклад заміру діаметра круглих лісоматеріалів із округленням до найближчого цілого числа

Згідно із законом України «Про стандартизацію», 2408-III, від 17.05.2001. стандарти застосовуються на добровільній основі, якщо інше не передбачено законодавством. Відсутність закону про вимірювання круглих лісоматеріалів цілком це дозволяє. Застосування стандартів або їх окремих положень стає обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, якщо це передбачено в технічних регламентах та інших нормативно-правових актах. Ну, у договорах і контрактах вони обумовлюються, але за їх недотримання ніхто відповідальності не несе.

Під час визначення обсягу кубатури ми застосовуємо таблиці (кубатурник) ГОСТ 2708-75, що веде свою історію від таблиць барона Крюденера та вперше опублікованих у 1913 р. У вдосконаленому й доопрацьованому вигляді ці таблиці дійшли до наших днів. Головний їхній недолік полягає в тому, що вони були складені графічним усередненням результатів вимірювань модельних дерев, тому задана таблицею залежність обсягу колод від діаметра та довжини не може бути замінена формулою. Наразі це значно ускладнює підготовку програм для автоматизації вимірювань. Слід також зазначити, що таблиці ГОСТ 2708-75 необґрунтовано завищують обсяг деревини.

Прогресивнішим, а головне, точнішим є метод серединного перерізу (метод Губера) для поштучного вимірювання обсягу круглих лісоматеріалів. Він застосовується в Австрії, Німеччині, Туреччині та інших країнах Євросоюзу. Для цього методу вимірювання є й формула, що дає змогу визначати конкретний обсяг кожної колоди. Сучасні автоматизовані комплекси та лінії для розпилювання деревини, а також окремі пильні агрегати обладнані електронною системою заміру саме серединного діаметра. Є такі комплекси й агрегати в Україні, але їхня автоматизована система заміру практичного значення не має, оскільки в Україні замір деревини здійснюється за верхнім діаметром і таблицями ГОСТ 2708-75. Тож, передове — відпочиває, старе — For ever! Похибка вимірювань між обміром за серединним діаметром (метод Губера) і верхнім діаметром (ГОСТ 2708-75) становить +/- 10%.

Замір серединного діаметра на лісовому складі в Туреччині

Технічне оснащення для методу Губера: навантажувач-штабелер. Як бачимо, звичайний трактор переділано на навантажувач

Замір круглих лісоматеріалів за верхнім діаметром в Україні

Як видно з наведених вище фотографій, для промислово розвиненої України немає жодних технологічних перешкод. Не треба дорогих шведських чи німецьких навантажувачів, згодяться й свої переобладнані трактори.

Що стосується нормативної бази, то в Україні вже розроблено й затверджено стандарт ДСТУ 4020-2-2001, що ґрунтується на методиці серединного заміру діаметра круглих лісоматеріалів, але він ... не діє, бо дотримання стандартів — справа добровільна, а відповідного закону немає. І навряд чи діятиме найближчим часом. Лісники вважають, що він занижує обсяг деревини, а тому ГОСТ 2708-75, який навпаки його завищує, їм набагато миліший. Ну хто добровільно відмовиться від сумнівних кубів, зате цілком реальних зайвих грошей? Як відомо, хто не хоче, той причину завжди знайде. І знаходять: для серединного заміру потрібні додаткові майданчики, техніка, яких у нас немає. Та й узагалі, ми звикли працювати по-іншому. Тому на цьому фронті змін поки що не передбачається.

Не краще стоїть справа й з визначенням якості. У нас є перший сорт і водночас є ще першіший — столярної якості, як його ще ідентифікують, але ніде технічних умов для нього не знайдете. А навіщо? Усі й так знають, що це таке. Є третій сорт деревини, але є ще нижчий за якістю, який у рекламаціях називають то — техсировиною, то — сухостоєм, то — балансами. За логікою речей, напрошується поділ за якістю деревини на чотири класи: А, В, С і D, як у країнах Євросоюзу, і це значно спростило б торгівлю круглими лісоматеріалами. Середні класи можна було б об’єднати в одну торговельну групу, а два крайні класи за якістю й ціною зробити окремими. Це дало б змогу спростити не лише торгівлю, а й сортування з маркуванням. Можна, наприклад, звернутися до польського досвіду, про який нещодавно вже згадувалося. Знову ж таки за логікою, у цій сфері також потрібен закон про якість круглих лісоматеріалів, який визначив би загальну класифікацію лісоматеріалів за якістю, визначив, хто і які стандарти має розробляти й з якою періодичністю їх переглядати, а також порядок їх дотримання та відповідальність за недотримання.

До суворого дотримання вимог щодо якості зобов’язує й Цивільний кодекс України. Так, ст. 673 «Якість товару» Цивільного кодексу України гласить:

1. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

2. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання згідно з цією метою.

А коли продавець круглих лісоматеріалів постачає споживачеві непридатний для розпилювання ліс, чи усвідомлює він, що він зобов’язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується?

Сама природа ставить питання

А електронний облік позбавить від отримання подібних колод, розташованих по діагоналі?

Особлива тема — пересортиця (завищення або заниження сортності лісоматеріалів). Як із цим явищем боротися, якщо постачальникам зверху надходять вказівки щодо норм реалізації першого сорту не нижче 30% від загального обсягу. А якщо його немає в таких обсягах? Тоді йде все, що під руку трапиться, як на наведених нижче знімках. Чи позбавить споживачів електронний облік від цієї хвороби? Чи, навпаки, лише узаконить?

Типовий приклад пересортиці

Навіть явно виражена вада деревини не є перешкодою для завищення сортності

Іноді й розміри сучків не є сортоутворювальними ознаками всупереч вимогам чинних ГОСТів. А що зміниться за електронної реєстрації деревини?

А як в електронному вигляді враховуватимуться такі колоди? Колоду промарковано за діаметром як 22 см, а фактично 20 см

На сьогодні ми у сфері визначення якості круглих лісоматеріалів маємо туманні правила сортування, які дозволяють будь-яку колоду видати за будь-який сорт, тобто пересортиця лісоматеріалів є на сьогодні двигуном торгівлі. На пересортиці одні можуть добре заробити, інші добре втратити, при цьому сторони цього процесу можуть почергово бути як у плюсах, так і в мінусах. Прямо лісовий Forex, суміш адреналіну та бабла. Тому особливих змін тут також не передбачається. Азарт рулить!

Будь-які експерименти мають починатися з експертиз, дослідних випробувань з подальшим узагальненням отриманого досвіду та доведенням його до всіх учасників процесу. Потім ретельно готується вся нормативно-правова, інформаційно-довідкова та матеріальна база, розробляються науково обґрунтовані методики, навчається персонал. І лише після всієї підготовчої роботи, попередньо помолившись, можна починати модернізацію.

Що ж ми маємо? Експертизу нам замінює воля вождя, експеримент має суто рекламно-показовий характер, більше призначений для ЗМІ, ніж для самих учасників, а сама модернізація впроваджується за принципом: «Танцюють усі!» Ну станцюють, може, навіть і до упаду, а далі що? Якщо до модернізації був метод: підлога-палець-стеля, то після неї стане: підлога-палець-комп’ютер. Хіба що зміниться статус облікового реєстру деревини з галузевого на державний, у якому практично навряд чи можна буде щось змінити: усе перебуватиме під пильним прокурорським, а також іншим контролем (податковим і митним). І якщо, скажімо, колода 3-го сорту потрапила до реєстру як колода 1-го сорту, значить так воно й буде. І цілком можливо, що з часом можна буде з цього приводу почути від якого-небудь контролера державного реєстру деревини щось подібне: «Ти очам-то своїм не дуже вір, темнота. На дворі XXI століття, ти краще візьми сканер до рук і переконайся, що він показує тобі: 1-й сорт, значить так воно й є. Електроніка брехати не буде, це тобі не людський чинник, як було раніше, а технічний прогрес».

Тож, вбухаємо в проєкт не одну сотню мільйонів гривень, а на виході матимемо ту саму лісопродукцію з пересортицею та завищеною точковкою, як і зараз. Вхід-то в електронний реєстр залишився той самий. Лише майстер лісництва поміняє зошит із ручкою на кишеньковий комп’ютер. А ось вихід на електронний реєстр стане вже «залізобетонним». Якщо раніше спірні питання могли самостійно вирішити контрактотримачі, то в майбутньому для цього треба залучати безліч контролюючих органів за єдиним електронним реєстром деревини, що на практиці виллється в нерозв’язну проблему. У виграші від впровадження проєкту з електронним обліком залишаться лише постачальники електронних приладів і програмного забезпечення в межах проєкту, ну і ті, хто отримає з цього свій відкат. А ви як думали? У нас корупція — двигун прогресу, за можливості відкату, природно. З цієї ж причини новий проєкт із часом зійде нанівець — стимулу не буде. Ну і виграють ще окремі, нечисті на руку постачальники, для яких електронний реєстр стане своєрідним щитом у рекламаційній боротьбі зі споживачем.

А як же бути з реальним прогресом, а не показушним? Ідея електронного обліку в принципі вірна, технічно можлива й у країнах Євросоюзу вона давно працює. Але, як кажуть, гарна Маша, та не наша. Для впровадження електронної системи обліку деревини потрібно готувати відповідні умови й здійснювати модернізацію не революційним, а еволюційним шляхом. У нас же двадцять років незалежності для цього нічого не робилося й раптом за півроку вирішили створити все з нуля. Виникає питання: А де ж наші вчені, доценти з кандидатами? «Замучилися ви з іксами, заплуталися в нулях?» Саме ваше слово має бути вирішальним щодо всіх наукових і технічних проблем, а не чиновників-верхоглядів. Потрібно терміново створювати нормативно-правову базу, на якій як на фундаменті з часом виростуть усі необхідні надбудови. Нинішня «клаптикова» й суперечлива нормативно-правова основа радше заважає, ніж допомагає.

На жаль, у нас на сьогодні немає спеціалізованого незалежного експертного центру на кшталт російського «Лісексперта», який забезпечував би всі зацікавлені організації необхідною довідковою інформацією, літературою, у разі потреби здійснював би експертизу поставок лісоматеріалів як за якістю, так і за кількістю, виробляв би практичні рекомендації з роботи з круглими лісоматеріалами. З огляду на відсутність зазначеного експертного центру, кожен учиться на власних помилках і сам із часом стає незалежним експертом.

Велику роботу не лише з вирощування лісу, а й з його заготівлі, вирощування та збереження проводять на місцях працівники лісових господарств, віддані своїй справі та професії люди. Їм би менше заважати в їхній роботі різним контролюючим органам і більше допомагати словом і ділом, трудових успіхів у них було б ще більше. На сьогодні лісгоспи позбавлені бюджетного фінансування й самостійно здійснюють свою господарську діяльність. Так, у середньому реалізація середнього за всіма мірками лісгоспу сьогодні може становити у грошовому вираженні 38,5 млн грн на рік, з яких 10 млн. грн відраховуються у вигляді податків до державного бюджету, 28 млн. грн іде на покриття всіх витрат на зарплату та господарську діяльність підприємства. Лісгоспи не лише ліс рубають, а й ведуть об’ємні та дуже витратні роботи з лісівництва, багато хто займається й деревопереробкою. І лише 0,5 млн грн залишається на розвиток підприємства. У деяких підприємств ця сума може бути й більшою, становлячи 1-2 млн грн, інші ж можуть перебувати «у боргах як у шовках». Для порівняння, вартість нового автомобіля марки КрАЗ із маніпулятором становить близько 1 млн. грн. Як бачимо, серйозних коштів для будь-яких революційних перетворень у лісгоспах немає. Не до жиру, їм би живим бути.

Для порівняння, у сусідній Білорусі 1/3 витрат на лісівництво лісгоспам компенсується з бюджету, а також лісгоспи звільнені від плати за деревину на пні. Унаслідок цього білоруські лісгоспи мають у десять разів більше коштів на розвиток, ніж українські лісгоспи, що дає їм змогу за технічною оснащеністю значно перевершувати своїх українських колег.

Загалом же підприємства лісового господарства є прибутковими підприємствами й надійними фінансовими донорами держбюджету. Більше того, у багатьох регіонах вони є великими, а іноді й єдиними роботодавцями та джерелами доходів як місцевого населення, так і місцевих районних бюджетів. Усі лісові господарства є підприємствами повного технологічного циклу від садіння дерев до їх заготівлі, переробки та реалізації. Саме їхній досвід і практика можуть лежати в основі всіх майбутніх перетворень у лісовій галузі. Потрібно лише більше дослухатися до їхньої думки щодо розвитку, а не діяти всупереч їм.

З огляду на слабкі фінансові можливості лісгоспів для розвитку виробництва, до інноваційних проєктів лісової галузі потрібно більше залучати бізнес, але не шляхом закликів, а створенням сприятливих умов для його роботи, зокрема й наданням певних пільг і преференцій. Просто так, та ще й собі на збиток ніхто працювати не буде. З повного циклу лісгоспів можна було б виокремити частину технологічних операцій і передати їх у приватні руки. Наприклад, заготівля та переробка деревини, окорювання, транспортні та інші послуги.

Для створення сприятливої обстановки для роботи в лісовій галузі велике значення має інформаційне забезпечення. Хто володіє інформацією — той керує ситуацією, а не навпаки. У цьому плані добрі всі друковані та інтернет-видання, яких останнім часом стає дедалі більше. Як відомчих, так і приватних. Зараз уже в кожного обласного управління лісового господарства є свій сайт, а деякі видають і галузеві журнали. Наприклад, у Чернігівській області — «Ліси Чернігівщини», де головним редактором є М.Тищенко, якого можна назвати літописцем рідного краю. Його фотоальбоми, присвячені природі Чернігівщини, користуються великою популярністю й за кордоном. Великий інформаційний інтерес для всіх лісівників, та й деревопереробників становить сайт «Український лісовод» та інші подібні до нього. Водночас вільних місць в інформаційній ніші більш ніж достатньо. В Україні поки що немає такого універсального лісового порталу, як WOOD.RU, який можна одночасно розглядати як галузеве довідкове бюро, біржу та клуб за інтересами.

Велику й потрібну допомогу лісовій галузі надає Програма «Вдосконалення правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії» (ЄПД ФЛЕГ), яка спрямована на сприяння державним структурам, організаціям громадянського суспільства та приватному сектору країн — учасниць Програми в створенні механізмів сталого управління лісами, включно зі скороченням масштабів незаконної діяльності в лісовому секторі. Країни — учасниці Програми: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Молдова, Росія та Україна. Програму фінансує Європейський союз. З аналітичними звітами експертів цієї програми можна ознайомитися на офіційному сайті ENPI FLEG. Є там і сторінка, присвячена Україні. По суті ця програма виступає координатором багатьох спільних лісових проєктів, що особливо важливо в наш час. Без налагодженої взаємодії важко домогтися будь-яких успіхів поодинці, особливо в наших нинішніх умовах.

Ну а що стосується лісової революції в Україні, то «є в революції початок, немає в революції кінця». У тому сенсі, що технологічний прогрес безмежний. Але звершувати революцію (або еволюцію, якщо завгодно) потрібно «step by step», а не фрагментарно. Інакше успіхів не бачити. Ну і пам’ятати: «Одна голова — дурна». Разом не лише весело крокувати просторами, зокрема й лісовими, а й легше вирішувати спільні проблеми.

Посилання за темою:
Житомирщина запроваджує електронний облік деревини
Елетронний облік деревини впроваджується на Буковині
Автоматизована система обліку обігу та контролю походження деревини — АІС «Луч-Регіон»
Система електронного обліку заготовленої лісопродукції під час її приймання та відпуску в умовах лісосіки

Дуже радий тому, що представники лісової промисловості звернулися до теми електронного обліку. Спеціально для них наводжу  кілька посилань на матеріали, розміщені на нашому сайті. На жаль, Держкомлісгоспу, а пізніше Держлісагентству так і не вдалося широко обговорити проблему електронного обліку й вислухати практиків, а також  фахівців, які вже впровадили її у своїх країнах і організаціях, або зазнали невдачі на цьому шляху. Втім це усталений стиль керівництва, який дає змогу не помічати того, що не подобається... Він зручний і приємний, але чреватий неприємностями: отримуючи задоволення від маніпуляцій "популізаторів" можна проґавити непомітно підкрадного звірка, чимось схожого на нашу лисицю, але мешкаючого переважно за полярним колом. М.П.