Мережецентричне управління лісовими ресурсами

Цікаво, чи усвідомлюють самі лісники те, на що вони замахнулися. Мається на увазі організація електронного обліку деревини. Якщо кожен лісничий стає передавачем інформації, то він одночасно стає й приймачем інформації. А це вже створення повноцінної електронної системи управління через інтернет, інакше кажучи — мережецентричної системи управління. Це те, про що наші військові лише мріють, але не більше. Їм грошей навіть на зарплату не вистачає, а лісники — досить успішні господарники, і гроші в них водяться.

Будь-яке нове впровадження завжди має й побічні ефекти. Іноді такі, про які автори цих впроваджень спочатку й не здогадувалися. Створюється як щось приватне й вузькопрофільне, а з цього несподівано виходить потужний монстр, непідвладний з часом і самому творцеві. Спробуймо розібратися, що ж ця система може дати. Найнаочніший аналог цієї системи — в американських військових.

Отже, маємо потужну базу даних і мережу серверів, через яку йде обмін інформацією між користувачами цієї мережі. Причому до мережі може підключитися будь-який учасник, який володіє кодом користувача, що відповідає рівню доступу. А оскільки завдяки інтернету та вай-фаю (Wi-Fi) доступ стає цілодобовим і повсюдним (залежатиме лише від наявності самого вай-фаю). На першому етапі інформація стосується електронного обліку деревини. Спочатку тієї, що заготовляється. Але ніщо не заважає вести в майбутньому облік і всієї лісівничої інформації, а з часом і всієї господарської, що стосується галузі.

Змінюються умови роботи. Раніше, якщо робочий день закінчився, то щоб отримати якусь довідку чи папірець, потрібно чекати до ранку, а тепер одним клацанням миші проблема вирішується миттєво в будь-яку пору доби. Та що там папірець. Керівникові галузі, щоб оцінити стан справ на місцях, достатньо вийти на лісничого й попросити його ввімкнути відеокамеру смартфона та прокоментувати те, що відображається на дисплеї. Репортаж з місця подій! А щомісячні звіти, які центнерами звозять спочатку в область, а потім у столицю. З запровадженням електронного документообігу будь-яка потреба в них відпадає, що веде до збереження тих самих лісових ресурсів. Відпадає потреба й у значній частині бюрократичної прошарку, що обслуговує сферу звітності. Під питанням майбутнє й обласних управлінь лісового господарства. Навіщо проміжні управлінські ланки, якщо керувати можна напряму й у режимі онлайн. Так, у військових було ліквідовано такі великі проміжні управлінські структури, як армії та округи.

Зате зросте роль низових ланок лісового господарства й ускладняться завдання, що їх розв’язує управлінський персонал. Якщо зараз у керівника галузі в кабінеті стоїть монітор, через який він спостерігає, хто в нього перебуває в приймальні, і він вирішує питання, пускати чи не пускати до себе в кабінет того чи іншого відвідувача, то тепер належить цей монітор міняти на інформаційне табло, що відображає стан справ у галузі. Та це вже має бути не кабінет у старому розумінні, а центр управління галуззю з наявністю робочих місць для всіх основних служб, щось на кшталт центру управління космічними польотами.

Уявімо таку ситуацію. Пожежа в 45-му кварталі N-го лісництва. На інформаційному табло загорається сигнальна лампочка й вмикається зумер. Черговий оператор Агентства лісових ресурсів негайно зв’язується з лісничим і уточнює інформацію про осередок пожежі, оцінює обстановку й ухвалює рішення щодо ліквідації пожежі, яке доводить до пожежних підрозділів і підрозділів МНС, інформує про віддані розпорядження керівника галузі. Керівник галузі, залежно від ступеня пожежної небезпеки, може посилити виділені сили з ліквідації залученням міжгалузевих засобів боротьби з пожежами, наприклад, авіації. Казка? Та ні, у військових це давно діє.

Управління лісовими ресурсами здійснюватиметься в режимі онлайн, спростяться бюрократичні процедури. Зараз автомобіль із завантаженим на лісосіці лісом змушений їхати до контори лісництва, щоб оформити товарно-транспортну накладну. Іноді через це автомобілю доводиться здійснювати зайвий пробіг (іноді до 100 км) із вантажем через паперову накладну. А тут на лісосіці лісничий із кейсом і принтером може самостійно оформити документи на відвантажений ліс.

Перетворитися й торгівля лісом. Із тісних і задушливих залів товарних бірж вона переміститься на простори інтернету. Через електронні біржі угоду купівлі-продажу можна буде здійснювати, не виходячи з офісів.

Загалом у нової електронної системи, що народжується, велике майбутнє. Головне ж досягнення полягатиме в тому, що на зміну вертикальній системі управління прийде горизонтальна мережева. Якщо раніше управлінська інформація була строго дозованою, то тепер доступ до цієї інформації буде тотальним. Разом з електронними чиновниками з’являться й електронні поліцейські, прокурори та інші контролюючі електронні органи. З’являться й спамери з вірусами. Але «троянів» боятися — до мережі не ходити. Зате які можливості відкриваються з навчання персоналу через відеокурси, розміщені на сервері, із забезпечення низових виробничих ланок усією необхідною професійною інформацією та багато чого іншого.

Щоб настало це світле електронне майбутнє, потрібно вже зараз починати працювати, засукавши рукави. І почати насамперед із нормативно-правового забезпечення. За двадцять років незалежності ми не спромоглися навіть переробити застарілі стандарти. У нових положеннях з електронного обліку червоною ниткою проходить відповідальність винних за внесення недостовірної інформації. А як її уникнути, якщо чинні стандарти, помножені на людський чинник, лише сприятимуть появі цієї недостовірної інформації. На жаль, на початковому етапі запровадження електронного обліку будуть відсутні автоматизовані засоби визначення обсягу та якості деревини. На етапі розкряжування хлистів ці питання вирішуватиме майстер лісництва чи нижнього складу. На кожну колоду в нього буде буквально кілька секунд для такої оцінки. Виконуючи замір колод, майстер одночасно оцінює й якість. Результати цієї оцінки буде зафіксовано на електронній бирці. Але достовірність цієї інформації викликає велике сумніви. І не завжди в цьому буде винен стрілочник в особі майстра.

Таблиці ГОСТ 2708-75 давно морально застаріли, але досі діють. Оскільки термін дії в них скасовано, вони, подібно до Кощія Безсмертного, стали вічними. Через рік відзначатимемо 100-річчя цих безсмертних таблиць. Чи не тому вони такі живучі, що сильно занижують обсяг деревини? У вимогах до правил вимірювання круглих лісоматеріалів і обчислення обсягу, викладених у проєкті нового європейського стандарту prEN 1309-2: 2004 «Круглі та пиляні лісоматеріали — Метод вимірювання розмірів — Частина 2: Круглі лісоматеріали — вимоги до правил вимірювань і обчислень обсягу», говориться:

Обсяг має бути виражений у кубічних метрах. Правила мають містити формулу, за якою обчислюють обсяг. Мають бути зазначені використовувані правила округлення.

Правила округлення в нас є, хоч вони й не зовсім за правилами, а ось із формулою велика напруженка. Барон Крюденер, автор таблиць, що отримали статус державного стандарту, у 1913 р. якось про це не подумав. Ну а сучасним баронам так взагалі пофіг усі формули, у них пріоритетом користуються лише схеми. Чого не скажеш про електронні автоматизовані пристрої, які працюють лише за формулами. Рано чи пізно (у нас радше дуже-дуже пізно) з’являться електронні сканери (пристрої) для визначення обсягу й якості колод. За якими формулами вони працюватимуть?

Графічне порівняння двох стандартів: Губера та ГОСТ 2708-75 на одній колоді

Недалеко від зазначеного ГОСТу пішли й ГОСТ 9463-88 «Лісоматеріали круглі хвойних порід» та ГОСТ 9462-88 «Лісоматеріали круглі листяних порід» з технічними умовами. Ну як можна одним аршином міряти всі породи. Скажімо, сосну й ялину, дуб та осику. Та й у межах однієї породи правила сортування вельми розпливчасті й відображають переважно вади деревини і меншою мірою споживчі властивості деревини: щільність, особливості будови деревини тощо. Навіть із сучками, як однією з основних сортоутворювальних ознак, немає ясного й однозначного трактування. У першому сорті часто присутні сухі та гнилі сучки. Здуття взагалі ніяк не регламентуються. Тому недобросовісні постачальники без жодного сумніву женуть пересортицю, тобто лісоматеріали із завищеною сортністю. Наші споживачі якось вирішують ці питання на місцях. А ось у великих імпортерів лісоматеріалів виникають і великі фінансові втрати. Так, за даними однієї турецької фірми, на кожному кубометрі соснового пиловника вона втрачає 5 USD на похибках обміру (вантажовідправники відвантажують за ГОСТ 2708-75, а в Туреччині ліс продається за Губером) і 7,5 USD на пересортиці. Якщо ці значення помножити на сотні тисяч кубів, то йдеться про досить істотні суми.

Загалом, поки пілотні проєкти не заглухли на стадії їх запуску, слід ґрунтовно попрацювати над нормативною базою. Причому для їх розроблення необхідно залучити на паритетних засадах представників науки, галузевих спеціалістів і представників бізнесу. Ну і про громадськість із публічністю при цьому не забути.