Падкоємці

Що ближче закінчення 2011 р., то обґрунтованішим виглядає даний БІЗНЕСом обережний прогноз зростання реального ВВП на рівні 4,5%. (див. статтю "За діло"; статтю Четвертий вимір"; статтю "Лампочка Чи що?"; статтю "Щемке почуття"; статтю "Зарядний розлад"). Нагадаємо: за підсумками дев’яти місяців поточного року зростання ВВП оцінювалося на рівні приблизно 5,3%.

Проте стан світової економіки й особливо дії українських властей дають підстави очікувати різкого сповільнення темпів зростання економіки України (приблизно близько 2% у річному вимірі) саме в четвертому кварталі, що відповідним чином відіб’ється й на річній динаміці.

Основна складова ВВП — індекс промислового виробництва — послідовно демонструє досить різке сповільнення ще з серпня. Якщо в останній місяць літа темпи зростання промвиробництва становили ще 9,6%, то в листопаді вони знизилися до 3,8%. За результатами 11 місяців індекс промвиробництва становив 7,8%, а за рік, за оцінкою БІЗНЕСу, не перевищить 7,5%.

Складніше виявилося точно передбачити коливання цінових індексів. Навряд чи хтось міг припустити, що в гонитві за стабільністю курсу й споживчих цін влада наважиться знекровити українську економіку настільки жорстко, як це зрештою було зроблено.

Безумовно, це не внесло позитивного внеску в розвиток економіки та, зокрема, промисловості, проте курс справді вдалося втримати, а зростання цін (причому не лише споживчих, а й цін виробників) різко сповільнити.

За підсумками року Україна матиме найнижчі темпи зростання споживчих цін (у всякому разі відповідно до офіційного порядку їх розрахунку. — Ред.) починаючи з 2002 р. А індекс цін виробників, який ще влітку прагнув до рекордних у XXI ст. значень, зрештою виявився нижчим, ніж у попередні два роки.

Проте навіть описані заходи, яких уживала влада, не могли справити жодного впливу на показники, що більше залежать від стану світової економіки.

Загострення боргової кризи в Європі призвело до відпливу капіталу з України й, як наслідок, до різкого погіршення рахунку операцій з капіталом і фінансових операцій. Причому останнє, схоже, стало сюрпризом для української влади, яка аж до осені прогнозувала приплив валюти в країну.

Ситуація загострилася тим, що жодних зрушень до поліпшення не спостерігається й у торговому балансі. Якщо ж сюди додати ще й фактичне припинення співпраці з МВФ, а також відсутність домовленостей про зниження ціни на російський газ, то не дивно, що за підсумками року бреш у платіжному балансі сягне приблизно $5 млрд (більше було лише в 2009 р. — Ред.). Близьким до рекордного буде й дефіцит зовнішньоторговельного балансу.

Одним словом, 2011 р. українська економіка закінчує на мінорній ноті за вельми несприятливих перспектив роботи в 2012 р.

Припущення зовнішні

У ситуації, що склалася у світовій та українській економіці, та ще й у рік виборів до Верховної Ради, далекосяжні прогнози (а в нашому випадку такими цілком можна вважати прогноз на рік. — Ред.) — справа невдячна.

Якщо вже часто дії власної влади важко передбачувані, то кількість невідомих у загальносвітових масштабах врахувати практично неможливо. Проте ми спробуємо дати прогноз, ґрунтуючись на низці припущень, і навмисно виключимо найапокаліптичніші варіанти розвитку подій.

Провідні світові експерти прогнозують на 2012 р. рецесію або нульове зростання економіки Європи та мінімальне піднесення світової економіки. Власне, відсутність зростання в більшості європейських країн і різке його сповільнення у світі спостерігається вже зараз.

Безумовно, це негативно позначається й позначатиметься на світовій кон’юнктурі цін на основні товари українського експорту (метали та хімічну продукцію). При цьому ми виходитимемо з того сценарію, що стагнація накриє світову економіку, проте до обвалу, порівнянного зі спостережуваним у другій половині 2008 р., справа не дійде. У зв’язку з цим є підстави вважати, що дещо знизяться на світових ринках ціни на енергоносії.

Проте це не дасть змоги радикально вирішити проблему високих цін на російський газ. Більше того, за збереження чинної формули розрахунку й коефіцієнтів уже в першому півріччі наступного року Україна може опинитися неспроможною своєчасно розраховуватися за паливо.

Навряд чи врятує ситуацію й частковий перехід на розрахунки в рублях. Звісно, якимось чином ця проблема рано чи пізно буде вирішена. Краще, якщо раніше. Але якщо найближчим часом цього не станеться, то всерйоз можна розраховувати лише на подальше залучення кредитів — або через ті самі рублеві механізми в Росії, або шляхом відновлення повноцінної співпраці з МВФ.

Припущення внутрішні

Зовнішніми чинниками проблеми української економіки, звісно ж, не обмежуються. Що стосується внутрішніх, то хочеться вірити, що влада продовжить застосовувати монетарні методи контролю за курсом і інфляцією, але не перегинатиме палицю, залишаючи економіку зовсім уже на голодному пайку.

Курс гривні, мабуть, втримати на нинішньому рівні не вдасться. Спроби ж утримувати його впродовж усього наступного року обернуться ще більшими проблемами як для банків, так і для реального сектору економіки. Не кажучи вже про можливість неконтрольованого обвалу в будь-який момент.

Куди безпечніше виглядає керована неквапна девальвація впродовж року до 9-9,5 грн./USD. Але, звісно, проводити її слід грамотно, щоб уникнути паніки з боку населення. Інакше можна обвалити всю банківську систему.

Також сподіваємося, що Бюджет-2012 в осяжному майбутньому переглянуть, і він наблизиться до реальності, принаймні, у частині доходів.

Це дасть змогу відмовитися від посилення адміністративного тиску на бізнес, що виражається в до божевілля фіскальних трактуваннях норм законів контролюючими органами, нарощуванні переплат тощо.

Крім того, у бюджеті має бути передбачено достатній ресурс для відшкодування ПДВ. Ресурсу нинішнього року вистачило для того, щоб більш-менш призупинити збільшення бюджетної заборгованості.

Нарешті, виходитимемо з того, що соціальні та політичні проблеми в країні (зокрема пов’язані з майбутніми виборами) не призведуть до масового соціального вибуху й непрацездатності новообраного парламенту.
 

Промвиробництво і ВВП

В умовах очікування рецесії та стагнації у світовій економіці прогнози Кабміну про зростання вітчизняної економіки на 3,9-6,5%, само собою, виглядають далекими від реальності. Адже відомо ж, що станеться з худим, поки товстий схудне. Тим паче коли “худий” так сильно прив’язаний до зовнішніх ринків.

Основа українського ВВП — індекс промислового виробництва — ризикує вийти в 0 уже в перші місяці 2012 р.
Особливих підстав вважати, що після цього тренд розвернеться, теж немає. Мабуть, єдиним чинником, який міг би дати певний поштовх вітчизняній промисловості, є девальвація гривні.

Проте є підстави вважати, що з нею влада зволікатиме, і реальніше, що цей процес почнеться в другому півріччі. Тому, на думку БІЗНЕСу, наступного року слід очікувати певного зниження індексу промвиробництва. Якщо, звісно, у другому півріччі не зміниться на краще ситуація у світовій економіці.

У першому півріччі наступного року підтримку ВВП більшою мірою можуть надати сільське господарство, будівництво й торгівля, а також якоюсь мірою транспорт і зв’язок. Сільське господарство — у зв’язку з рекордним урожаєм поточного року.

Решта галузей — насамперед у зв’язку з наближенням Євро-2012. Тому за підсумками першого півріччя навіть за від’ємного значення індексу промвиробництва можна розраховувати на зростання реального ВВП.

Прогноз на друге півріччя похмуріший. Сільське господарство напевно покаже “мінус” порівняно з рекордом поточного року. Підстав вважати, що держава продовжить підтримувати зростання в будівництві (а тут вирішальну роль мають саме бюджетні капіталовкладення), теж немає — куди пристосувати гроші напередодні виборів, представники чинної влади знайдуть без труднощів і без будівельних проєктів.

Непрямим підтвердженням цього служить, наприклад, і те, що влада практично відмовилася від добудови протягом 2012 р. Подільсько-Воскресенського мостового переходу в Києві, хоча цей проєкт безпосередньо зачіпає інтереси сотень тисяч виборців. Тому саме в другому півріччі можна очікувати прискореного падіння української економіки.

Цінові індекси

Найсуб’єктивнішим макропоказником традиційно є індекс споживчих цін. Тим паче в рік виборів. Сумнівів у тому, що влада намагатиметься всіляко стримати зростання інфляції, немає. Проте наслідком жорсткої стабілізації цін у 2011 р. неминуче стане їх прискорене зростання наступного року.

Особливо в другому півріччі — і на тлі бази порівняння, і у зв’язку з відсутністю необхідності тримати ціни під час і за підсумками виборів. Сприятиме зростанню цін і девальвація гривні, якщо така відбудеться, оскільки споживчий кошик значною мірою складається з імпортних товарів. Навряд чи інфляція 2012 р. сягне рівня 2007-2008 рр., проте показник у 12-14% їй цілком “до снаги”.

А ось зростання цін виробників і під впливом ситуації у світовій економіці, і внаслідок жорстких монетарних дій влади найближчим часом сповільнюватиметься. Прискорення їх зростання слід очікувати не раніше другого півріччя наступного року. Але й при цьому 2012 р. має стати тим рідкісним випадком, коли індекс зростання цін виробників буде нижчим за індекс споживчих цін (подібного не було з 2005 р. — Ред.).

Торговий і платіжний баланси

Сальдо торгового й платіжного балансів залежатимуть від домовленостей із Росією щодо газу та з МВФ — про продовження співпраці. Проте навіть за відносно сприятливого розвитку подій (отримання одного-двох траншів кредиту МВФ) перекрити витік капіталу, як і виправити торговий баланс, не вийде.

Влада, щоправда, погрожує вжити заходів щодо боротьби зі споживчим кредитуванням і таким чином посприяти обмеженню імпорту. Наскільки це в них вийде, побачимо. За фактом же багатьом товарам широкого вжитку просто немає українських аналогів.

Отже, обмеження імпорту призведе лише до його подорожчання, що навряд чи в інтересах влади напередодні виборів. Поки що у питанні ліквідації дефіцитів балансів всерйоз можна розраховувати лише на девальвацію гривні та певний приплив валюти у зв’язку з проведенням Євро-2012. Думається, у 2012 р. обидва дефіцити реально скоротити, але не більше.

Наші припущення

1. Буде вирішено проблему дорогого російського газу — або шляхом досягнення угоди про зниження ціни, або шляхом отримання кредитів на його оплату.
2. Співпраця з МВФ продовжиться, Україна отримає наступний транш кредиту в першому півріччі.
3. Світова економіка увійде в період стагнації, проте повномасштабного її обвалу не буде.
4. Ринкова кон’юнктура для основних видів продукції українського експорту погіршуватиметься.
5. Ціни на енергоносії на світовому ринку дещо знизяться.
6. Протягом року матиме місце контрольована девальвація гривні (до 9-9,5 грн./USD до кінця року), при цьому владі вдасться утримати населення від паніки.
7. Влада продовжить застосовувати монетарні методи контролю за курсом та інфляцією, проте відмовиться від політики надмірного “грошового голоду”, що застосовується з жовтня поточного року.
8. Бюджет-2012 буде переглянуто, і він стане відносно реалістичним, що дасть змогу відмовитися від продовження збільшення адміністративного тиску на бізнес з боку контролюючих органів.
9. Зростання заборгованості щодо відшкодування ПДВ буде зупинено, відшкодування здійснюватиметься в обсягах, не нижчих за обсяги поточних заявок на відшкодування.
10. Зміни в тарифній політиці в ЖКГ і в соціальній політиці під час виплати громадянам пенсій і допомог не призведуть до масового соціального вибуху, справа обмежиться окремими виступами певних соціальних груп.
11. Не буде неврожаю в сільському господарстві.
12. Парламентські вибори не призведуть до хаосу в країні та жорсткої конфронтації у Верховній Раді, парламент зможе працювати.