СБУлося

Чому Валерій Хорошковський став міністром фінансів

Федір Ярошенко йшов тихо й без скандалу. Заздалегідь «порадившись» із прем’єр-міністром, він написав заяву про звільнення за власним бажанням — гарант не заперечував. В історію українських фінансів Ярошенко увійшов як міністр, за якого було ухвалено Бюджетний і Податковий кодекси, закон про спрощену систему оподаткування; розморожено й заново заморожено переговори з Міжнародним валютним фондом (МВФ), випущено нові види боргових паперів (валютні та ПДВ-облігації).

Ярошенко ніколи не був самостійною політичною персоною і завжди слідував чітким вказівкам Миколи Азарова. З одного боку, це знімало з нього відповідальність за більшу частину ухвалених рішень, а з другого — робило його суто технічною постаттю, нездатною ухвалити жодного рішення без згоди патрона. Так, Азарову за допомогою Федора Ярошенка було простіше казати «ні» на прохання, наприклад, збільшити річне фінансування області на рік. За словами джерела «Експерта» в Кабінеті міністрів, колишній міністр фінансів не зумів вибудувати стосунків ні з членами уряду, ні з губернаторами, ні з керівниками підконтрольних Мінфіну відомств — бюджетоутворювальних податкової та митної служб. «Я знаю, що деякі керівники підшефних Ярошенку відомств тижнями, а то й місяцями не бачили міністра фінансів. Думаю, якби цю посаду обіймав Микола Азаров, то начальники податкової та митної служб цілодобово сиділи б у нього в приймальні й працювали злагоджено. Федір Олексійович — людина іншого складу характеру. Його людські якості не погані й не хороші. Вони просто не підходять під посаду, яку він обіймав», — розповідає в інтерв’ю «Експерту» голова парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, депутат від Партії регіонів (ПР) Віталій Хомутинник. «Нехаризматичний», — резюмували опитані нашим тижневиком політологи й чиновники, які мають досвід спілкування з Ярошенком. Багато хто з них не виключає, що саме ця особистісна якість зіграла проти відставного міністра, особливо в той момент, коли активно обговорювалася ідея про створення єдиного «фіскального дому».

Міністр одного дому

Концепцію про глобальне об’єднання податкової та митної служб за дорученням глави держави Віктора Януковича влітку минулого року розробила адміністрація президента. До єдиного «фіскального дому» мали увійти Державна податкова служба, Державна митна служба та Пенсійний фонд України. Проте якраз на етапі гіпотетичного добору кандидата на посаду керівника цієї величезної фіскальної машини ідею про створення об’єднаного відомства було заморожено, тоді ж стали подейкувати й про майбутню відставку Ярошенка.

Тоді серед можливих претендентів на цю посаду вперше пролунало ім’я Валерія Хорошковського. «Можливо, нинішнє його призначення — крок до втілення в життя плану зі створення фіскального монстра», — допускає голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Майже два роки на чолі Служби безпеки України 43-річний генерал Хорошковський за своє життя встиг попрацювати виконавчим директором однієї з найбільших гірничо-металургійних компаній Evraz Group, міністром економіки та з питань європейської інтеграції в уряді Януковича (2002–2004). У 2007–2009 роках Хорошковський керував Державною митною адміністрацією за Кабміну Юлії Тимошенко, а тому обізнаний у питаннях митного оформлення вантажів. Напевно, Митний кодекс, ухвалений Верховною Радою напередодні Нового року, президент ветував невипадково. Тепер переписувати документ Державна митна служба України (ДМСУ) буде під керівництвом нового міністра фінансів. А в останню версію кодексу, найімовірніше, потрапить норма про передання ДМСУ функцій оперативно-розшукової діяльності від СБУ.

Родина та її думка

Якщо план зі створення єдиного «фіскального дому» буде реалізовано, то керівники митної та податкової служб втратять автономність як у нормативно-регуляторній, так і в кадровій політиці. Хорошковського політологи й досі відносять до політичної групи Льовочкіна—Фірташа. Хоча очевидно, що подібний зв’язок стає дедалі умовнішим. Адже новий міністр фінансів давно є самостійною постаттю, і будь-яка публічна прив’язка до певної політичної групи йому зараз невигідна. Навряд чи він стане ще одним менеджером «родини» президента, але не враховувати думку цих людей у нього не вийде. Так влаштована нинішня українська політика.

У будь-якому разі з призначенням Хорошковського кадрові зміни в податкових і митних органах неминучі. «Насамперед захоче зберегти за собою організаційну автономію близький до ”родини” президента молодий голова податкової служби Олександр Клименко», — вважає Фесенко. Тим паче що на посаду голови ДПСУ Клименка призначено зовсім недавно й, за інформацією «Експерта», це призначення попередньо обговорювалося з головою СБУ Хорошковським.

Хиткіше становище в голови Держмитслужби Ігоря Калетника, ставленика в Кабміні від Комуністичної партії. Якщо комуністи вирішать, що їм перед парламентськими виборами не варто бути політичними партнерами регіоналів, дні Калетника на відповідальній посаді злічені.

Втім, події можуть розгортатися й по-іншому. «Думаю, Хорошковський пішов в уряд не на посаду міністра фінансів. Імовірно, в Україні незабаром з’явиться нова посада — віцепрем’єр-міністр фінансів — як альтернатива створенню єдиного відомства», — запевняє політолог, директор Соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко. Крім того, він також підкреслив, що такий сценарій задовольнив би амбіції Хорошковського, який, не виключено, цілить у прем’єр-міністри.

Про різке послаблення позицій прем’єра Азарова сьогодні в Києві не говорить хіба що лінивий. «Наступним кроком буде відставка самого прем’єр-міністра», — прогнозує голова підкомітету з питань видатків держбюджету профільного комітету парламенту, народний депутат від НУНС Павло Жебрівський. Він стверджує, що для Азарова вже готове нове місце — голови Рахункової палати (посада вакантна з липня минулого року). Проте навряд чи чинного прем’єра звільнять до виборів — адже поки що немає іншого відповідного кандидата, який міг би очолити виборчий список Партії регіонів.

Автор: Галина Калачова, Екатерина Сыченко. Джерело: Эксперт, №1-2(332) 23 січня

Ще в рубриці «Законодавство»

Усі матеріали →