У Луганську з'явився заказник!

Найбільший лісовий масив у Луганську – ліс у районі Гострої могили. Звісно, лісом він називається з певними припущеннями: це лісосмуга, створена в середині минулого століття на місці голого степу, порізаного ярами, – руками наших дідів. Втім, від цього цей ліс стає не менш, а більш цінним. Діди вкладали свої сили, щоб посеред степу зеленіли ліси, напевно, не для того, щоб недбалі нащадки ці ліси знищили.

Уперше, ще певною мірою «стихійно», на район Гострої могили міська влада замахнулася 6 років тому, під час проєктів із будівництва «Метро-2». Думаю, багато наших читачів пригадають, яка громадська кампанія розгорнулася у відповідь. Ініціативні групи мешканців – причому саме мешканців, а не партій чи якихось організацій (це перевірений факт) – збирали підписи проти вирубки лісу, влаштували масштабний «суботник» – чистку лісу, назбиравши невідому (принаймні мені) кількість мішків побутового сміття. Тим самим у міської влади відбирався аргумент про те, що «який же це ліс – це звалище, треба терміново вирубувати!».

«Метро-2», як бачимо, не було збудовано. Можливо, свою роль відіграли й виступи громадськості – тоді на пресконференції їхній директор демонстрував здивування, дізнавшись, що народ проти; а можливо, прорахували економічну недоцільність чи ще щось… Але факт очевидний.

Другий наступ був більш спланованим – аж на рівні Генерального плану забудови. Цей план ухвалювався з 2009 року, і він викликав бурю обговорень із першого дня, як тільки був задуманий. Ухвалити його потихеньку, без обговорення з громадськістю не вдалося.

У 2010 році з представників громади було створено погоджувальну комісію, і серед порушених нею питань було – заборонити ведення господарських робіт на території цього лісового масиву. Річ у тім, що за Генпланом значну частину цих земель передбачалося віддати під комерційне використання.

У листопаді 2010 року громадськість міста Луганська: міська рада підприємців за активної підтримки громадських організацій, Всеукраїнська асоціація охорони здоров'я та населення, «Народний фронт Луганщини», «Асоціація «Громадське об'єднання Луганщини» – під час громадських слухань з обговорення Генплану виступили з ініціативою надання лісовому масиву в районі Гострої могили статусу заказника обласного значення.

Протягом 2011 року активісти збирали необхідні документи, а також прагнули переконати міську владу – і зрештою це вдалося. Певна співпраця налагоджувалася. Так, торік під час суботника, що вже стало звичним, уперше за 5 років вивезти зібране сміття допомагали комунальні машини.

Луганською агролісомеліоративною науково-дослідною станцією, що є дочірнім підприємством НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Висоцького Г.М., було виготовлено наукове обґрунтування необхідності створення заказника з метою збереження рідкісних порід дерев, зелених насаджень, трав.

Пакет зібраних документів прийняв Бережной Олег Миколайович, начальник міського управління екологічної безпеки, щоб займатися підготовкою створення заказника. Проте на рівні міста це питання вирішити не вдалося.

У підсумку документи передано управлінням до обласної ради для розгляду питання на черговій сесії. І 24 лютого 2012 року рішення сесії було ухвалено. Лісовий масив отримав назву «Заказник обласного значення «Луганський» загальною площею 1340,27 га в межах міста, які тепер охороняються державою і законом.

Про заказник «Луганський»

Територія Центрального та Південно-Західного Донбасу являє собою унікальну природну екосистему, яка містить реліктові байрачні ліси Донецького кряжу та ділянки різнотрав'яно-типчаково-ковилових лісів. Для збереження унікального рослинного і тваринного світу природних комплексів необхідне створення нових природоохоронних об'єктів, до яких належить і новий лісовий заказник.

Територія заказника охоплює дві потужні балки, які розсікають корінний схил.

Особливістю лісових насаджень урочища є те, що дерева – штучного походження, різного віку та складу. Головною лісотвірною породою на всіх ділянках лісу є дуб насіннєвого походження. По периферії урочища трапляються невеликі ділянки сосни звичайної та кримської. Тут, де на слабкорозвинених дернових ґрунтах, наявність сосни правильно відображає корінні типи лісових ділянок, де сосна має бути однією з головних порід.

У заказнику росте близько 50 видів дерев і кущів. Поруч із дубом ростуть акація біла, в'яз дрібнолистий, ясени зелений і звичайний, клени гостролистий і польовий, липа дрібнолиста, береза, тополя. Тут трапляється безліч кущів: клен татарський, скумпія, калина, бирючина, акація жовта, маслина та ін. На території заказника трапляється велика кількість співочих птахів, є фазан і куріпка сіра, мешкає білка.

Під час дослідження лісового урочища визначено понад 100 видів трав'янистих рослин, серед яких виявлено рідкісні та занесені до Червоної книги України.

Лісовий заказник має стати об'єктом науково-дослідної діяльності фахівців. На цій території мають проводитися флористичні, геоботанічні та популяційні дослідження для виявлення шляхів подальшого розвитку наявного біоценозу. Фауністичні дослідження на території заказника допоможуть з'ясувати процес зміни тваринного світу в умовах промислово розвинених регіонів і розробити ефективні підходи до збереження фауни Донбасу.

Ділянка має безумовно освітньо-виховне значення і має бути використана для організації освітньої та виховної діяльності з екології Донбасу та природоохоронної справи.

А щодо його естетичних цінностей – тут не розповідати треба. Тут треба дивитися й переживати.

Віталій Дорофєєв