Селяни Миколаївщини відбивають у лісників свої пасовища

Починаючи з 2008 року у більшості областей степової зони, рішеннями сільських і районних рад велика кількість степових ділянок для створення нових лісів. Сьогодні сільські ради масово відкликають прийняті раніше рішення та повертають пасовища громадам.

- Ідея створення нових лісів нажаль реалізуться лише за рахунок степових ділянок, на яких посадками знищується степове біорізноманіття та й ліс не росте. – пояснює заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – Це відбувається тому що степові схили і балки є нічийними і тому, виконуючи доручення «зверху» негайно виділити землі під лісорозведення, в південних і східних областях у 2009-2010 роках саме їх передали у великій кількості лісгоспам. Проте саме степи є останніми природними пасовищами у степовій зоні. Втративши їх, ніхто вже не зможе займатись скотарством. При цьому, ніхто не займається відновленням полезахисних лісосмуг і вирубок у Карпатах.
Першими загрозу тваринництву відчули селяни Миколаївщини. Ініціативи повернути степові землі, небачно передані лісоводам лунають від багатьох сільських рад в районах області. Загалом створення нових лісів в області заплановано на 78 000 гектарів степових пасовищ.
- Сьогодні, коли навіть з вуст Прем’єр-Міністра лунають заяви про необіхдність розвитку тваринництва у степовій зоні, жителі Миколаївщини можуть стати гарним прикладом для всього степового регіону України. Адже саме жителям українського півдня краще за інших зрозумілі як потреба збереження природних пасовищ так і безглуздість формального залісення степових балок. – додає Олексій Василюк.
Екологічні організації також звернулись до Кабінету Міністрів України з проханням зупинити створення масивних лісонасаджень на степових ділянках та перенаправити роботи з лісорозведення на створення лісосмуг а також відновлення лісів у Карпатах та Полісся.