Економічний розвиток сільських територій без агротуризму сьогодні неможливий

Про це йшлося на черговому тренінгу для журналістів під назвою «Сталий розвиток: економічний аспект».

Директор Міжнародного фонду розвитку сільських територій Сергій Тарасюк розповів про практичний досвід реалізації ідей сталого розвитку на сільських територіях, покликаних припинити або призупинити відплив жителів села, підвищити якість життя сільських мешканців, підтримати приватні ініціативи.

У цьому сенсі показова перша в Білорусі «Програма розвитку села Гіженка (Славгородський район) на 2012-2014 роки». У переліку основних завдань – створення трьох агроосель, причому цю ідею активно хочуть утілити в життя не лише жителі, а й місцевий СПК, а також лісгосп. Паралельно селяни збираються зайнятися виготовленням сирів, переробкою малини та грибів, відродженням чотирьох криниць, організацією фольклорних свят і навіть створенням сайту під гаслом «Гіженка – село, де жити добре!»

Тему «Агротуризм і економіка» розвинула керівниця БГО «Відпочинок у селі» Валерія Кліцунова. Вона підкреслила, що ця сфера туризму приносить безсумнівні дивіденди державі, особливо якщо говорити про інкамінг. Схема така: зарубіжний турист, який захотів відпочити в сільській тиші (а сьогодні це 15% усіх відвідувачів), платить за візу від 60 до 160 доларів, купує квиток на літак (найчастіше це державна авіакомпанія «Белавіа»), замовляє перекладача, трансфери, готель як перевалочну базу, харчується, купує сувеніри, відвідує музеї, а вже тільки потім платить за послуги господареві агросадиби, і ці витрати – крапля в морі всіх витрачених коштів. Господар садиби, як правило, витрачає кошти, отримані від клієнтів, у своєму регіоні, від чого держава також має дохід. Водночас власники садиб мають певні преференції, наприклад, платять суто умовні податки. Одночасно в економічні відносини втягуються всі або багато жителів села, де розташована агросадиба: хтось постачає гостям молоко, хтось організовує катання на конях, хтось робить сувеніри тощо. Таким чином, агротуризм стає каталізатором економіки на селі. Експерти підрахували, що на сільський туризм «працюють» 26 галузей економіки. Креативність економіки агротуризму полягає як у самій схемі: менше витрат – більше ефект, так і в соціальному аспекті, що дозволяє називати цей вид відпочинку «туризмом з людським обличчям».

Голова об'єднання повідомила, що сьогодні у фінальній стадії реєстрації перебувають два цікаві проєкти. Перший пов'язаний зі створенням безбар'єрного середовища для людей з обмеженими можливостями на агросадибах і буде реалізований у Россонському районі Вітебської області, а другий зв'яже прикордонну 50-кілометрову зону Гродненської області та Литви спільними екологічними маршрутами. «Запускається» також проєкт, пов'язаний з охороною природних, зокрема й сільських ландшафтів.