Кожен мисливець бажає знати…

Життя чоловіка в сучасному суспільстві, здавалося б, нічим не схоже на життя його давніх предків. Насправді ж представники сильної статі ніби «пам'ятають» первісні інстинкти — бути завжди готовими до оборони, ніколи не показувати своєї слабкості, завжди тримати себе в руках. А де можуть знадобитися всі ці якості у XXI столітті? Звісно, на полюванні!

У найближчу суботу для багатьох кримчан велике свято — відкриття сезону полювання на пернату дичину. Тисячі захоплених чоловіків уже зараз активно готуються вийти в кримські степи й болота, щоб довести собі та своїм близьким: «Я — здобувач!».

Деякі запитання, які хвилюють мисливців, «ВМ» адресував начальнику відділу мисливського господарства Рескомлісу Криму Сергію РЕШЕТЬКУ.

- Сергію Івановичу, охочих пополювати безліч. Ось тільки не кожен мисливець може це зробити там, де хоче. Як розподіляються мисливські угіддя між товариствами? Чому сімферопольці змушені їздити до Джанкоя, а мешканці Джанкоя — до Сімферопольського району?

-За радянських часів мисливські угіддя розподілялися між мисливськими товариствами Облвиконкомом. Земля надавалася в користування на 10 років. З 1993 року це прерогатива Верховної Ради Криму. Зрозуміло, що в різних регіонах півострова й дичина різна, тому, виходячи зі своїх пріоритетів, мисливські товариства можуть просити клопотання Рескомлісу на ті чи інші ділянки. Але якщо ця земля вже зайнята іншим товариством, з цим доведеться змиритися або перейти до цього товариства. Сьогодні, наприклад, 100 тисяч га вільні в Джанкойському районі й закріпити їх за собою може будь-яка організація за наявності бажання та передбачених Законом погоджень..

Існує ще одна «земельна» проблема. Якщо за радянських часів відведення земель під мисливські угіддя погоджувалося з керівництвом 10 колгоспів-радгоспів, які ними володіють, то тепер, після розпаювання, доводиться збирати кілька тисяч погоджень із новими численними господарями. Це довго, складно й дорого. Але ця робота, повірте, ведеться.

- Кілька років тому був серйозний скандал між Українським товариством мисливців і рибалок (УТМР) і Кримським республіканським товариством мисливців і рибалок (КРТМР). Сьогодні його залагоджено?

-Конфлікт справді був і, наскільки мені відомо, він не залагоджений. Але розв'язання конфлікту між двома громадськими організаціями — це прерогатива зазначених організацій або суду. Що ж до претензій УТМР на користування мисливськими угіддями в Криму в обхід установленого Законом порядку, як цього бажають деякі члени цієї організації, то можна зазначити, що такі претензії зовсім необґрунтовані.

Цей висновок було зроблено судами найрізніших інстанцій щодо мисливських угідь різних адміністративних районів Криму, на які претендували районні організації УТМР. Мисливських угідь в «українців» немає, відповідно, видавати відстрільні картки вони не мають права.

Але я думаю, що справжньому мисливцеві, який не претендує на заняття якоїсь керівної посади в мисливській організації, усі ці конфлікти мало цікаві. Що важливо справжньому мисливцеві? Адже не те, як називається твоя організація, а щоб полювання було й, по можливості, недороге.

- Багато мисливців вважають, що терміни проведення полювання можна було б «розсунути», адже вони встановлені згідно з календарем, без урахування сприятливих для полювання погодних умов.

-На жаль, Законом «Про мисливське господарство та полювання» чітко встановлено терміни. Ніхто — ні ми, ні структури охорони природи — не дозволить їх розширити. Адже заборони мають глибокі обґрунтування. Крим — транзитний для перелітних птахів регіон, багато видів залишаються в нас зимувати. Але споконвічно заборонено полювати на тварин, які зазнають лиха. А зима — це справді лихо для птахів і тварин — морози й безкорміця. Легко на знесилілого птаха полювати? Легко. Але так можна його всього винищити. Чи буде це морально?

- Іноземні мисливці й надалі охоче їдуть до Криму?

- Пік інтересу до Криму в іноземних мисливців припав на середину 90-х років, коли зруйнувалася так звана Залізна завіса. Це для них була Терра інкогніта, усе в новинку. Але тоді ми, як то кажуть, ціни собі не склали. Сьогодні спостерігається певний спад кількості охочих постріляти на кримських просторах. Але є 70-80% постійних клієнтів — італійці та французи, які традиційно приїздять на пернату дичину.

- Але, кажуть, що їм дозволено більше, ніж кримчанам, що й досі присутня певна запопадливість щодо «дорогих» іноземних гостей.

-Перегини були й, можливо, є, а всеосяжного контролю в принципі не існує, хоча структур, що перевіряють і контролюють полювання, вистачає — і природоохоронні органи, екоінспекція, і співробітники мисливських господарств. Але в останніх певна подвійна позиція: їм хочеться догодити іноземцям, залучити їх більшу кількість, адже це реальні гроші. З іншого боку, вони мають стежити за дотриманням нашого законодавства. Якщо ж фіксуються факти браконьєрства, то іноземцям вони точно не прощаються. Наприклад, я особисто неодноразово штрафував італійських мисливців за порушення правил полювання.

-Серед своїх теж браконьєри трапляються…

- Поки є дичина, будуть і браконьєри. Не виключаю, що й зараз полем чи в болоті сидить дядько з рушницею й чекає можливості зробити постріл. Ось тільки існує серйозна різниця між нашими та іноземними мисливцями. Їм важливіший процес, а в нас і досі полювання проходить заради здобичі, для «прогодування». Наш, якщо вбив, наприклад, оленя, візьме м'ясо, а все інше викине. Іноземці, навпаки, візьмуть трофеї — роги, ікла, те, що можна на стіну повісити, ножик мисливський зробити.

-Серед мисливців ходять чутки, що за добутого вовка видається премія — 40 тисяч гривень.

-Це лише чутки. Офіційно премії ніхто не виплачує, хіба що мисливські користувачі можуть оголосити про винагороду, якщо вовки почали завдавати серйозної шкоди сільськогосподарським тваринам. І то вона буде не така величезна. Мені здається, найкраща премія — сам трофей.

-Але вовки для Криму стають серйозною проблемою.

- Вони є, але поки що серйозних проблем із ними немає. Головна — практично неможливо підрахувати поголів'я зі 100%-ною достовірністю. Тому облік ведеться за вже добутими особинами. Торік у Ленінському, Сакському, Джанкойському районах їх було 60. І це лише відомі, підтверджені випадки, адже деякі мисливці приховують свою здобич, та й іноді за вовків через мінливе забарвлення беруть здичавілих собак. Думаю, що стільки ж залишилося. Вовк не плодовитий, серед молодняку спостерігається високий відсоток смертності.

Взагалі, щодо вовка має бути внесена певна ясність. У ст.19 Закону «Про мисливське господарство та полювання» вовк визначений як об'єкт полювання з установленими термінами полювання на нього. А ст.17 дозволяє полювання на цю «шкідливу тварину» з відстрільною карткою на будь-яку іншу дичину. Цей курйоз, я вважаю, має бути розв'язаний на користь вовка. Він же, як відомо, санітар лісу.

-Є цікава історія, як лебідь потрапив до Червоної книги. Кажуть, Леонідові Іллічу Брежнєву дуже сподобалася пісня «Лебедина вірність» і він велів заборонити полювання на цього шляхетного птаха. Але мисливці, які стикаються з ним у природі, вважають його не таким уже шляхетним, а, навпаки, шкідливим, і дивуються, чому не дозволяється його відстріл.

- Щодо історії, підтвердити не можу. Думаю, що це просто байка. Що стосується «шкідливості» лебедів, то вони, справді, видзьобують гнізда інших водоплавних птахів і взагалі не люблять «сусідів» на облюбованій ними водоймі. Більше того, питання лебединого полювання неодноразово порушувалося на різних рівнях, але до рішення справа так і не дійшла. Мабуть, тому, що, дозволивши полювання на нього, ми швидко його винищимо, як винищені мільйонні стада бізонів в Америці. Він же неповороткий у небі — відмінна мішень! У Криму один червонокнижний лебідь — лебідь малий. Частіше трапляються лебідь-кликун і шипун, за їх добування кримінальної справи ніхто не порушуватиме. Штраф доведеться сплатити, відшкодувати завдані природі збитки. До речі, з 2010 року збитки відшкодовуються мисливським користувачам. Однак це не підстьобнуло їх суттєво активніше виявляти порушників, адже довести їхню провину в суді буває дуже складно.

А те, що лебідь завдає серйозної шкоди, перебільшено. У природі все продумано й розумно, це саморегульований механізм. Більшої шкоди, ніж людина, природі ніхто не завдасть.

Напередодні відкриття полювання на пернату дичину хочу, традиційно, побажати мисливцям «Ні пуху, ні пера!». Численної дичини в наших угіддях, щоб і нашим нащадкам залишилося!

Полювання в цифрах

Загальна площа мисливських угідь Криму — 1,98 млн га.

У Криму зареєстровано близько 30 тис. мисливців, з них щороку беруть участь у полюванні близько 14 тис. осіб. Усього в Криму 40 мисливських організацій різних форм власності.
Штрафні санкції

Для мисливців, які розгулюють із рушницею, але без необхідних паперів, передбачено штраф від 34 до 2040 грн. За зайця доведеться відшкодувати збитки в 510 грн, кабана — 10 тисяч, косулю — 8 тисяч, оленя — 15 тисяч. Плюс кримінальна справа, яка передбачає штраф у кілька тисяч гривень або обмеження волі.

   Вечірнє місто