Ми народжені, щоб життя зробити анекдотом

У вагон метро входить чоловік у формі й каже:
— Пасажири, вибачте, що я до вас звертаюся. Я машиніст цього поїзда, збираю гроші на відкриття дверей на наступній станції...

Це анекдот, але реальне життя не менш анекдотичне. Так, вантажовідправники лісових вантажів традиційно відвантажують свою лісопродукцію (круглий ліс і пиломатеріали) напіввагонами, що перебувають у державній власності, і якими оперує Укрзалізниця. Крім напіввагонів є більш пристосований для такого роду вантажоперевезень рухомий склад — платформи-лісовози. Але останні перебувають виключно в приватній власності, якою оперують приватні компанії, і обходяться вони для вантажовідправників значно дорожче. Наприклад, для одного з лісгоспів собівартість доставки лісу до Білгород-Дністровського порту становить:
— напіввагонами — 187 грн/кбм;
— платформами-лісовозами — 235 грн/кбм.

Як бачимо, різниця становить 48 грн або близько 26%. Ця різниця утворюється за рахунок того, що експедиторська фірма (самі себе вони ще називають Railway transport operator), яка організовує перевезення платформами-лісовозами, бере плату за користування платформою — 400 грн за одну платформу на добу + 3% від вартості транспортування. Сам тариф зі всіма супутніми послугами (подача-прибирання тощо) стягується само собою. При цьому вся відповідальність за збереження та в разі потреби ремонт платформ покладається на вантажовідправника. Оплата послуг експедиторській фірмі здійснюється, природно, за передоплатою. Так, одним із таких залізничних транспортних операторів є ТОВ МетРудТранс", про яке можна сказати словами з пісні — «усе можуть королі...». Але послуги «королів» і коштують по-королівськи.

Як ви думаєте, кого із зазначених операторів рухомого складу обере державне підприємство лісового господарства? Так, Укрзалізницю воно й обирає — бо дешевше. Щоб погодитися на пропозицію приватної експедиторської компанії, лісгоспові необхідно підняти експортну ціну на свою лісопродукцію на 6 дол. США, інакше вона буде значно дешевшою за ціну внутрішнього ринку, але нині це нереально. А що ж тоді робити приватним експедиторським компаніям? Ось тоді до вантажовідправників і виходить «машиніст поїзда», точніше залізничний генерал з Укрзалізниці й забороняє їм користуватися ... інвентарними, тобто державними напіввагонами з метою ... раціонального використання приватних платформ-лісовозів. Іншими словами, держбюджету гроші не потрібні, нехай вони дістаються приватним компаніям. Цьому є й письмове підтвердження у вигляді телеграми для зал. станцій.

Так, з такими генералами нам перемог не бачити. У кращому разі можна розраховувати на пірові перемоги. Якщо вантажовідправники перейдуть на автоперевезення, що тоді перевозитимуть залізничники? Змілкував наш генералітет, за своєю ментальністю вже зрівнявся з прапорщиками. Не кращі й лісові генерали, які допускають, щоб їхні підприємства так безсоромно обдирали, причому із завидною постійністю. А що робити, якщо нині слово ЧЕСТЬ забуте. Тому й живемо як герої анекдотів, які й вигадувати не треба, вони — наша реальність.