Іван Захарченко: «Проблема в тому, що ми не можемо придбати землю для садіння лісу»

Щороку в третю неділю вересня відзначається День працівників лісу. Це свято присвячене скромним і здебільшого непомітним трудівникам, які зберігають і примножують лісові багатства країни. Напередодні їхнього професійного свята ми вирішили поспілкуватися з головним хранителем зеленої території нашої області - начальником обласного управління лісового та мисливського господарства Іваном Івановичем Захарченком про досягнення та проблеми лісового господарства Кіровоградщини.

«Наше призначення – це насамперед захисні насадження»

- Іване Івановичу, яку площу займають лісові насадження нашої області?

- Лісистість Кіровоградщини становить 7,2% площі області, це в межах 182 тисяч гектарів.

- А переважно які це дерева?

- Наш регіон славиться лісовими насадженнями різних порід, головна порода – це дуб, також багато ясена, акації, липи, клена, граба. Це що стосується листяних дерев. Соснові ж насадження перебувають на території трьох лісогосподарських підприємств, це переважно Олександрівський, Світловодський та Онуфріївський райони. Поблизу Кіровограда теж є частина соснових насаджень, зокрема й міський ліс.

- А чи є якісь рідкісні породи дерев на території нашої області?

- Так, звісно. Сьогодні дуже багато лісогосподарських підприємств займаються вирощуванням декоративних рослин. Я вважаю, що це рідкісні рослини, бо наш регіон не є місцем їхнього природного зростання. У нас є ще досить цікаві дерева на території парку «Веселі Боковеньки», там росте дуже багато гібридних горіхів, кілька різновидів дуба та цілий ряд інших дерев.

- Скажіть, які є проблеми в лісовій галузі нашого регіону?

- Проблем досить багато. Насамперед це те, що ліси Кіровоградщини не є ресурсними лісами. Тобто в нас не стоїть мета заготовляти деревину. Оскільки наше призначення – це насамперед захисні насадження, які відіграють дуже важливу екологічну роль у природі нашого регіону, захищаючи як землю, так і воду. Тому ми сьогодні маємо працювати над збереженням і збільшенням їхньої площі. Адже нині багато земель не використовується в сільському господарстві, і ерозія продовжує їх нищити. Це і є та основна проблема, яка стоїть перед усіма нами, як лісниками, так і громадськістю.

Здавалося б, є все для того, щоб цю роботу виконувати, і всі ми дбаємо про захисні насадження: і екологічна інспекція, і управління охорони навколишнього середовища, і багато громадських організацій, але, на жаль, інтенсивного зростання площі цих лісів немає. А це тому, що останні 2 роки ми їх збільшуємо щороку лише на 1,5 тисячі гектарів. Можете собі уявити, коли ми досягнемо високого відсотка лісистості, рухаючись такими темпами. Якщо так буде тривати й далі, то й наші правнуки не досягнуть потрібної цифри.

Причина ситуації, що склалася, у тому, що ми просто не можемо сьогодні придбати землю. Щоб узяти її для садіння лісу, потрібно підготувати певний пакет документів, у наявності якого має бути й певний державний акт. А він коштує чималих грошей. Виходить так - державне підприємство бере в держави землю для того, щоб посадити державі ліс за державні кошти й платить приватним структурам за державний акт. І сьогодні ця ціна становить близько 500 гривень за один гектар. Тож ми маємо мати досить серйозні кошти, щоб отримати необхідні документи. І це не єдиний нюанс, що існує в законодавчій базі, який стримує нашу роботу.

Ще одна проблема лісової галузі не лише нашого регіону, а й країни загалом – це кадровий голод. І він викликаний насамперед низьким рівнем заробітної плати та незадовільними побутовими умовами, житлом. Ми серйозно займаємося цим питанням, працюємо над вихованням молоді. У нас в області успішно працюють понад 30 шкільних лісництв. Таким напрямом діяльності ми хочемо звернути увагу молоді на проблеми лісу, виховати їх патріотами природи рідного краю. Ми сподіваємося, що в перспективі частина цих дітей неодмінно працюватиме в лісовій галузі.

Експорт: Прибалтика, Німеччина, Голландія

- Яка Ваша думка щодо вирубки певної частини лісу для будівництва дороги через Знам'янку?

- Будь-які рубки лісу, які проводяться, обов'язково регламентуються й нормуються. Будь-який користувач, чи то господарське підприємство, комунальне або інше, що має у своєму користуванні ліси, не повинен вирубувати за рік більше, ніж є приріст. Тобто кожен гектар лісу, який як живий організм росте, за рік дає певний приріст. Наприклад, наш Чорнолісівський лісгосп дає 3,6 км на 1 га. Наступний нюанс полягає в тому, що якщо зрубано один гектар, потрібно посадити 2 гектари.

У цьому випадку вирубка насадження проводиться у зв'язку з необхідністю будівництва дороги. Правильно це сплановано чи ні, ми не можемо судити, оскільки є розпорядження Кабінету Міністрів, яким передбачається прокладання об'їзної траси на земельній ділянці Чорнолісівського лісгоспу. Тепер його власником є «Укравтодор». Він має відшкодувати лісгоспу збитки, які складаються з двох частин, – це вартість деревини, яка росте, і вартість деревини, яка з цього моменту дасть приріст до віку рубки.

- Що робиться обласним лісовим господарством для примноження та збереження «зеленого багатства»?

- Комплекс заходів починається зі збирання лісового насіння й закінчується рубкою дерев, і він спрямований насамперед на збереження та примноження лісових багатств. Перше – ми зібрали лісове насіння, друге – виростили садивний матеріал, третє – посадили ліс і почали за ним доглядати. І цей догляд іде протягом 120 – 150 років. Наша мета – це створення такого насадження, яке було б стійким до всіх погодних катаклізмів і високотоварним.

До сфери нашої діяльності входить і створення рекреаційних зон у лісовому господарстві, облаштування таких місць, де людина могла б відпочити й пізнати ліс. Така практика сьогодні набирає дедалі більшої популярності та розмаху.

Зважаючи на те, що наша область не ресурсна і в нас немає сьогодні ставки саме на зрубування та реалізацію деревини, ми поліпшуємо фінансово-економічний стан лісгоспу іншим шляхом – розширенням спектра діяльності. Це і продаж новорічних ялинок, вирощування декоративно-садивного матеріалу, проведення аукціонів із продажу деревини, розвиток зеленого туризму. У найближчому майбутньому ми плануємо встановити на рекреаційних ділянках майданчики, де реалізовуватимуться і банні віники, і держаки для лопат, сапок, і плінтуси, і той же мед та ще багато чого іншого.

- А куди експортується деревина Кіровоградщини?

- Загалом на експорт реалізується десь 4 % деревини від загального обсягу, який ми реалізуємо. Постачаємо деревину переважно до Прибалтики, Німеччини та Голландії.

- Які б Ви порадили відвідати заповідники Кіровоградщини жителям нашого міста?

- Ми сьогодні не можемо похвалитися великою кількістю таких природних об'єктів, хоча від загальної площі лісового фонду заповідний фонд становить понад 20%, а це досить високий показник.

Напевно, усі знають парк «Веселі Боковеньки». Хто ще не був там, раджу обов'язково відвідати цей рукотворний куточок, який було створено ще в позаминулому столітті. Там ви зможете відпочити, помилуватися природою та придбати для себе якусь рослину.

Також заслуговує на увагу Онікіївське лісництво, на рекреаційній зоні якого існує велика площа, засаджена декоративними рослинами. У цьому дендропарку росте велика кількість різноманітних декоративних рослин. Зараз там створюється майданчик біотехнічних засобів, де будуть сконцентровані всі мисливські пристосування. На ньому будуть представлені всі засоби, які допомагають лісовим тваринам почуватися в лісі як удома. Думаю, це буде дуже цікаво.

Р.S. «Перша міська» вітає всіх працівників лісового цеху з професійним святом. До привітань долучається й Іван Іванович Захарченко.