Невігластво й дурість як політика держави: у Криму за кожен крок у лісі доведеться заплатити

Жорсткість і стійкість будь-якої системи передбачає наявність, щонайменше, трьох фундаментальних точок опори: на трьох китах трималася земля, у марксизму було три джерела тощо. Автор у заголовку наводить лише два з них. Третій - користь тих, хто дорвався до ... управління державними  ресурсами. Отже, - Невігластво, дурість і користь...- кити, на яких будується наше сучасне життя. М.П.

У Криму влада хоче обкласти податками збирання ягід, грибів і прогулянки лісами. Казка «Чиполліно» скоро звучатиме в Україні як політичний памфлет із революційним ухилом.

Радмін Криму розробив проєкт постанови, згідно з яким із населення пропонується брати гроші за використання природних ресурсів. У документі пропонується встановити ставки на випас худоби, збирання дикорослих трав, ягід і грибів. Пропонується брати гроші за прогулянки лісом, парковку автомобілів поряд із місцями відпочинку, а також стягувати плату за аматорське відеознімання й фотополювання в лісі. Офіційна легенда — «збільшення надходжень до бюджету та раціональніше використання лісових ресурсів».

У документі наведено розцінки. Заготівля сіна — $5/тонна з гектара, випас худоби на земельних ділянках лісового фонду – від $40 за корову до $18 за ягня на рік з голови. Збирання «лісових дарів» — від $0,25/кг за рослини до $1 за кілограм горіхів. Турфірми зобов'яжуть платити по 15 доларів за кілометр пішохідних і велосипедних стежок. Організація «фотополювання та запису голосів птахів і тварин у супроводі посадової особи лісової охорони» коштуватиме $14 з людини на день. Організація аматорського відеознімання в супроводі працівника лісової охорони – $18 з людини на день.

Це не маячня. Це документ, який Верховна рада півострова (у якій 80% місць належить правлячій Партії регіонів) розглядатиме на найближчій сесії.

Зрозуміти, що відбувається насправді, нескладно. Крим – це дотаційний регіон, який так і не навчився заробляти собі на життя. При цьому чиновники півострова досі не можуть позбутися головної ілюзії – що Крим приречений бути курортом. Вони запроваджують туристичні збори, влаштовують шаманські камлання з приводу курортного сезону й радісно рапортують про додатково приїхалі на півострів статистичні похибки. Вони ніяк не візьмуть до тями одного – заробити на туристах Крим не зможе. Ніколи.

Тому що не можна за рахунок курорту вивести на самоокупність територію, де купатися можна 70 днів на рік, а ходити в шортах – 85. Де немає умов для гірськолижного спорту, а місцеві гірські рятувальники через бідність їздять цілий рік на літній гумі. Тому що це майже нереально в країні, де віцепрем'єр Борис Колесніков лобіює інтереси найбільшого авіамонополіста й закриває вхід на ринок лоукостерам, ставлячи як умову їх допуску на ринок — запровадження безвізового режиму між Євросоюзом і Україною. Тоді вже простіше не дріб'язкувати й одразу вимагати як критерій вступ країни до ЄС.

Місцева влада успадковує практику дурості. Замість того, щоб лобіювати запровадження режиму «відкритого неба», вона створює республіканську авіакомпанію з двох літаків. Після того, як авіакомпанія «Кримські зорі» (до речі, як вам назва?) спочила в бозі, вони взялися за створення організації «Кримприрода» — для того, щоб проводити експертизи в усьому, що стосується природного середовища.

Було б невірним стверджувати, що в основі цих рішень лежить дурість. Насправді йдеться лише про додаткові способи розпилу регіонального бюджету. А тому спроби розтлумачити владі, що функції «Кримприроди» давно виконує Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища – не знайшли ані найменшого відгуку. Вони й самі все розуміють, просто їхня мотивація лежить у площині збільшення особистого, а не колективного блага.

Насправді частка курортного сезону у зведеному бюджеті Криму становить менш як 10%. Але, судячи з усього, чиновники переконані в тому, що це відбувається лише тому, що податками обкладено ще не всі ліси, водойми та пляжі. Звідси й нова ініціатива – робити гроші на природному потенціалі півострова.

Якщо говорити прямо, то навантаження на кримську екосистему й справді велике. Пасовища степового Криму з'їдені, продуктивність земель падає. У підсумку страждає і ґрунтоутворення, і ліси, і гори. За радянських часів експлуатація екосистеми регіону хоч якось компенсувалася відповідними заходами – але після капітальної деіндустріалізації 90-х усі ті суб'єкти, які займалися рекультивацією, щезли. А селянські господарства, що залишилися сам на сам із розрухою, були змушені перейти на екстенсивне споживання природних багатств. Не вкладаючи нічого в їх оновлення.

Сьогодні в українському законі «Про рослинний світ» передбачено два режими використання природних ресурсів – загальний і спеціальний. Перший стосується рядових громадян, які збирають гриби для особистих закруток на зиму, а другий – комерційних підприємств, які ставлять те саме збирання трав чи ягід «на потік». За словами біолога Дмитра Єпіхіна, нова ініціатива кримського Радміну стосується саме другої групи споживачів – тих, що донедавна просто отримували ліміти на збирання. За його словами, ідеться лише про запровадження правил гри для підприємців, які робили бізнес на прагненні курортників вивезти з собою «кримський чай» або набір лікарських трав.

З цим ще можна було б погодитися, але суть того, що відбувається, навряд чи лежить у площині господарського підходу. Лише наївний романтик припускатиме, що зібрані кошти спрямовуватимуть на рекультивацію екосистеми або прибирання лісів уздовж тих самих «автомобільних, мотоциклетних і пішохідних маршрутів», за експлуатацію яких пропонується стягувати кошти з турфірм.

Навіть якщо уявити, що весь цей новий прейскурант і справді не торкнеться рядового кримчанина чи гостя півострова, а зачепить лише приватних підприємців, то це не змінює суті справи. Лісники так і продовжать жити на копійки, купуючи бензин за рахунок «лівої» торгівлі дровами.

Пожежники виїжджатимуть на виклики на 40-річній техніці, а гори сміття продовжуватимуть накопичуватися в лісових масивах. У те, що зібрані кошти підуть до бюджету розвитку, а не будуть розпиляні в рамках чергового організаційного потьомкінського села (на кшталт згаданої вище авіакомпанії), навряд чи вірять навіть самі кримські регіонали. Просто влада півострова знайшла черговий спосіб для експлуатації кримської природи – і того малого бізнесу, що ще намагається вижити в укоріненій системі клептокапіталізму.

Перетворити півострів із дотаційного краю на регіон-донор здатне лише вміння дивитися фактам в обличчя. А вони прості: без нової індустріалізації, без відродження сільського господарства, без оновлення санаторного потенціалу Крим приречений на в'янення.

Але, щоб займатися такою діяльністю, потрібні ті, хто не відчуватиме себе тимчасовцем, який отримав регіон в особисте годування. Навряд чи екс-голова МВС України і нинішній голова Радміну півострова Анатолій Могильов узагалі згадуватиме про Крим після того, як його відправлять у почесне (чи не дуже) заслання. Він не витрачає своє теперішнє, щоб дбати про майбутнє Криму. Він витрачає кримське теперішнє, щоб не переживати про своє післячиновницьке майбутнє. І не він один.

І ось це гірше за все. Тому що не страшно, якщо у твоїй країні президент чи чиновники говорять із помилками. Погано, якщо вони з помилками думають.

Автор: Павло Казарін, Росбалт

Автор: Павло Казарін, Росбалт
Джерело: cripo.com.ua, 19.09.2012