Червона книга Молдови, або Літопис ганьби

Готується до випуску третє видання Червоної книги Молдови. До кінця 2013 року ми дізнаємося докладно, наскільки просунулася людина у справі винищення природи від часу виходу останнього видання книги в 2002 році.

Проте «Панорама» вирішила не зволікати й дізнатися поточні результати. У цьому нам допоміг директор Ботанічного саду Академії наук Молдови Олександр Телеуце.

Homo insapiens. Людина нерозумна

Першу Червону книгу Молдавії було випущено 1978 року. Тоді вона включала 29 видів тварин і 26 видів рослин. До 2002 року нове видання стало помітно об'ємнішим ― у ньому вже налічувалося, відповідно, 126 і 116 видів, що зникають. Судячи з усього, нова Червона книга не вміститься в одну палітурку. Олександр Телеуце повідомив, що попередня кількість видів, що зникають і претендують на потрапляння до Червоної книги, становить 491 найменування. Очевидно, кількість видів тварин буде такою самою величезною. В Інституті зоології, куди звернувся журналіст «Панорами», завагалися надати попередні результати своєї роботи, послалися на те, що більшість співробітників перебуває у відрядженнях по республіці.

Як же виглядає Червона книга? Її обкладинка справді має сором'язливий цегляно-червоний колір. Відкривши її, відірватися вже складно: виявляється, наприклад, що в нас колись був поширений орел-могильник, але зараз на карті позначено лише дві точки, біля яких стоять знаки питання. Птахові наші «лисі» кодри вже не до душі.

А ось велика сова: її ще можна зустріти, але в молдавських лісах майже не лишилося старих дуплистих дерев, і нічний хижак воліє вимирати, аніж бути нашим сусідом. Колись у пониззях Дністра й Пруту нерестився осетер. У 40-50-ті роки виловлювалося щороку по 15-16 тонн цієї риби. Зараз його можна зустріти з тією ж імовірністю, що й лох-нєське чудовисько. З жуком-носорогом справи йдуть трохи краще. Автор цієї статті якось спостерігав цього ебонітового красеня, не повірите …у Кишиневі. З відомих рослин у книзі привертають увагу підсніжник і дикий виноград. Головна причина зникнення першого ― збір рослини населенням, другого ― знищення місць його мешкання, тобто лісів.

Разом зі створенням останньої Червоної книги було затверджено Національну стратегію та план дій у галузі збереження біологічного різноманіття. У цьому документі сказано: «Природні екосистеми сильно деградовані внаслідок роздроблення, надмірної експлуатації та забруднення». Від моменту створення Стратегії минуло більше десяти років, і, як з'ясувалося, відтоді молдавська природа здебільшого не відновлювалася, а дедалі більше занепадала.

― Попри всі зростаючі зусилля зі збереження біорізноманіття, на жаль, ми не можемо зупинити деградацію природних екосистем. Природне середовище через антропогенний вплив погіршується дедалі більше, ― зізнається Олександр Телеуце. ― Не нашими вченими було констатовано, що зруйновані екосистеми вкрай повільно відновлюються або взагалі не здатні до відродження. У Молдові це можна наочно простежити за долею річкових заплав. У 70-ті роки в нашій країні йшло інтенсивне освоєння нових орних земель. Була справжня хвороба ― освоєння нових земель, за це деяким давали звання Героя Соцпраці. Потім стало ясно, що подібне завзяття було страшною помилкою, справжнім злочином перед майбутніми поколіннями. Русла річок випрямлялися, обмежувалися дамбами, а заплави осушувалися й розорювалися. Перші 3-4 роки землі через родючий річковий мул давали добрі врожаї, але потім ґрунти засолювалися й ставали цілком непридатними для господарського використання. Так ми втратили пів мільйона гектарів сільгоспугідь, на яких раніше могли бути чудові сінокоси. Зараз заплави здебільшого не розорюють, але зруйновані природні екосистеми вже не відновити, оскільки порушено їхній гідробіологічний режим. Навіть якщо знову дозволити воді річок заливати заплави, колишнього не повернеш через незворотні процеси. Ось чому до Червоної книги було занесено багато видів, що мешкають у річкових заплавах, як, наприклад, півник болотний. Червона книга ― це індикатор неблагополуччя природи й своєрідний вектор, що вказує на найвразливіші місця екосистем.

Хто головний браконьєр лісу?

Директор Ботанічного саду розповів і про порочність системи лісокористування в нашій країні, що впливає на біорізноманіття найнегативнішим чином.

― Молдавські ліси переексплуатуються, ― каже пан Телеуце. ― За нашими підрахунками, використання лісу приблизно на 50% більше за ту межу, за якої екосистеми починають деградувати. Крім того, величезна проблема ― це професіоналізм кадрів у лісовій галузі. Наприклад, вирубка призводить до освітлення лісів і, як наслідок, відбувається зменшення вологозабезпеченості, що створює негативні умови для зростання багатьох видів. З цієї причини до Червоної книги потрапили багато видів вищих рослин і грибів. Крім цього, звільнену нішу зазвичай займають не організми, характерні для рідної екосистеми, а інвазивні, тобто не властиві місцевій екосистемі, види. Так, місце зрубаного дерева часто окуповує американський клен, а простір замість традиційних для лісу трав'янистих рослин займають різні види кропиви. З домінуванням насаджень інтродукованої акації ми вже якось змирилися (акації займають 52% лісонасаджень. ― Прим. «Панорами»). Необхідно розуміти, що культурні насадження лісових порід, нехай навіть місцевих, замість знищених не здатні замінити традиційні екосистеми.

― Чи справедливе народне повір'я, що «ліс притягує дощ»?

― Безумовно. Ліс сприяє утриманню вологи, її транспірації та формуванню дощових хмар, ― пояснює Олександр Степанович. ― Це не означає, що опади випадають безпосередньо над місцем їх утворення, але в регіоні їх стає справді більше.

Мій співрозмовник відзначив ще одну особливість молдавського природного середовища ― перебування багатьох видів фауни та флори на краю їхнього ареалу мешкання. До речі, через те що територія республіки розташована на перетині трьох біогеографічних зон (центральноєвропейської, євроазіатської та середземноморської), рослинний і тваринний світ для такої малої території відрізняється дуже великим біорізноманіттям: близько 5 тис. видів флори та 14 тис. видів фауни. Водночас мешкання на краю ареалу сильно підвищує ризики зникнення видів через підвищення в організмів концентрації рецесивних генів. Так, наприклад, нова Червона книга поповниться всіма видами роду астрагал. Через знищення лісів зникає й лісовий горіх. Крім того, вчені відзначають небезпечне порушення кліматичних закономірностей на місцевому рівні, що призводить до послаблення життєздатності тварин і рослин і, зрештою, веде до їхньої загибелі.

Добрих новин на тему Червоної книги Молдови небагато, але вони є. Приблизно третина переліку рослин, включених до останнього видання, найімовірніше, не буде включена до нової Червоної книги. Загрозу цим видам усунено завдяки заходам зі створення територій, що охороняються. Велику надію екологи покладають на перший Національний парк Молдови, який буде створено в районі центрального плато Кодр найближчим часом.

Олександр Телеуце переконаний, що економічне процвітання безпосередньо залежить від збереження біорізноманіття.

― Без урахування можливостей природного «капіталу» всі гроші, вкладені в розвиток економіки, йдуть як у пісок, і тому є тисячі гірких прикладів, ― пояснює вчений. ― Бувало, навіть розвинені держави розвивали промисловість і сільське господарство без урахування можливостей природи, екосистеми деградували й створювали настільки несприятливі умови для проживання, що люди воліли переселятися, аніж жити в колишньому середовищі. У Молдові фактів деградації предостатньо, а прикладів екологічного відновлення поки немає.

Підведемо підсумок. Схоже, якщо людина розумна нарешті не схаменеться, то сама ризикує стати вразливим видом, а то й зовсім зникнути. Ось тільки хто тоді занесе homo sapiens до Червоної книги?

Станіслав Лужанський