Рятуючи болота — депутати дбають про природу завтрашнього дня

 2 лютого — Всесвітній день охорони водно-болотних угідь

Цей день був заснований за рішенням ЮНЕСКО 1971 року у зв’язку з підписанням в іранському місті Рамсар «Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовища існування водоплавних птахів». Конвенція отримала назву «Рамсарської».

Учасниками Рамсарської конвенції є 164 держави, на території яких розташовано 2 083 водно-болотних угіддя міжнародного значення загальною площею 197 849 428 га. В Україні до переліку територій, що їх охороняють згідно з Конвенцією, входять 33 водно-болотні угіддя загальною площею 744 тис. га. В Одеській області таких об’єктів вісім (25%): північна частина Дністровського лиману, система озер Шагани-Алібей-Бурнас, Тилігульський лиман, Дністровські плавні, озеро Картал, озеро Кугурлуй, озеро Сасик, Кілійськое гирло. Останні чотири розташовані у Придунав’ї.

В Одеській області боротьба за порятунок водно-болотних угідь —предмет особливої турботи Одеської обласної, районної і селищних рад. Для цих цілей у рамках довгострокових програм виділяється стабільне фінансування з бюджетів різних рівнів. Для чого потрібно їх рятувати? Підтримка водно-болотних угідь у природному стані дає багато переваг для регіону: очищення води й підвищення родючості ґрунтів, захист від повеней і контроль ерозії ґрунту, утримання токсичних і біогенних речовин, стабілізацію мікроклімату, поглинання вуглекислого газу, відповідального за зміну клімату, і виділення великих обсягів кисню. До економічних вигід для місцевого населення можна віднести також розвиток екотуризму на багатих біорозмаїттям плавневих територіях.

Наука визнала: нині водно-болотні угіддя є найефективнішими й найвразливішими екосистемами у світі.
За останні кілька десятиліть більш як половина всіх водно-болотних угідь Придунав’я були знищені. Найпоширенішими причинами цих процесів є зведення дамб на великих річках, будівництво житлових масивів і розміщення промислових комплексів поблизу водойм, вирубка лісових насаджень, інтенсивне використання земель водно-болотних угідь у сільському господарстві. У рамках міжнародного проекту «Адаптація дельти Дунаю до кліматичних змін» спільно з Дунайським біосферним заповідником і «Центром регіональних досліджень» відбувається оцінка водно-болотних угідь в українській дельті Дунаю для визначення ще одного модельного об’єкта. Серед потенційно вдалих регіонів для відновлення — озеро Картал і прилеглі плавні в районі села Орловка. За активної підтримки голови села Івана Кіронаки нині проходять попередні дослідження та розроблення плану проекту з відновлення озера. Сільський голова покладає великі надії на цю роботу. «Природа сама знає, як краще вчинити. Тому, розчистивши канал і відновивши природний потік води з Дунаю, ми припинимо замулювання й забруднення озера», — вважає Іван Васильович.

Одеська область.