Білоруський «Лісовий квартал»
Черговий «Лісовий квартал» у Народній газеті Об'єднав низку статей на теми, актуальні для колег із Білорусі. М.П.
Нововведення у сфері торгівлі
27.02.2013
Внесено зміни та доповнення до локальних нормативних правових актів біржі, що регламентують питання організації біржових торгів лісопродукцією.
Затверджено новий порядок реєстрації у ВАТ «Білоруська універсальна товарна біржа» обсягів ділової деревини в заготовленому вигляді, що використовуються юридичною особою, яка веде лісове господарство, для власного виробництва та (або) споживання.
Також внесено зміни та доповнення до порядку реєстрації деяких видів угод у ВАТ «Білоруська універсальна товарна біржа». Зокрема, зміни торкнуться порядку реєстрації цивільно-правових договорів під час реалізації юридичним особам та індивідуальним підприємцям для власного виробництва та (або) споживання ділової деревини в заготовленому вигляді, готової до відвантаження і не реалізованої на біржових торгах ВАТ «Білоруська універсальна товарна біржа».
Новації торкнуться й регламенту біржових торгів послугами із заготівлі деревини за секцією лісопродукції.
http://www.ng.by/ru/issues?art_id=73334&is_pril=1
У ліс — на підряд
27.02.2013
Мінлісгосп запрошує лісозаготівельні організації до співпраці
З кожним роком лісистість Білорусі все збільшується, а це неминуче тягне за собою зростання обсягів заготівлі деревини. Для того щоб зібрати весь лісовий «урожай», необхідно нарощувати потужності. Справді, в системі Мінлісгоспу з'являється дедалі більше багатооперційної техніки, до різних видів рубок залучаються додаткові працівники. Розширюються й деревообробні виробництва. Проте керівництво міністерства слушно вважає, що у сферу заготівлі деревини сьогодні можуть прийти й інші організації. Заробляти непогані гроші вони зможуть, надаючи лісгоспам послуги із заготівлі деревини. Можливостей для цього з кожним роком буде дедалі більше. Адже, згідно з підписаним у листопаді минулого року Президентом Білорусі Указом № 504, уже до 2015 року вся деревина в країні реалізовуватиметься лише в заготовленому вигляді на біржових торгах. Таким чином вирішуються питання раціонального використання наявних запасів деревини та підвищення прибутковості лісового господарства країни.
Традиційна система купівлі зацікавленими особами деревини на пні, вважає міністр лісового господарства Михайло АМЕЛЬЯНОВИЧ, втратила свою актуальність:
— Купуючи деревину на пні, споживач фактично придбаває деревні хлисти, які в низці випадків використовуються нераціонально. Наприклад, людині потрібні сортименти певних параметрів, щоб переробити їх на пиломатеріали. У цьому разі вона змушена випиляти з хлиста лише ту його частину, яка придатна для цих цілей. Решта деревини часто йде у відходи. Іншому, навпаки, необхідна, наприклад, лише технологічна сировина, а він заразом бере велику деревину і в результаті використовує її нераціонально.
Продаючи деревину в заготовленому вигляді — певними сортиментами — через біржу, лісозаготівельники дадуть можливість усім зацікавленим купити саме ту продукцію, яка їм потрібна. На біржові торги можуть бути виставлені пиловник, баланси, технологічна сировина і навіть дрова — продукція на будь-який смак. Проте для того, щоб здійснити такі заготівлі, заздалегідь розсортувати деревину прямо на лісосіці, а вже потім вивезти її з лісу у вигляді готової продукції, потужностей одного Мінлісгоспу недостатньо. Висновок очевидний: необхідно залучати до заготівлі деревини сторонні організації та людей, які готові надати такого роду послуги.
— Ми бачимо, що в країні активно формується ринок послуг із заготівлі лісу, — зазначив міністр. — Причому надалі привабливість таких робіт зростатиме. Адже для них не потрібне отримання ліцензій. Потрібна лише багатооперційна лісозаготівельна техніка або колектив професійних вальників лісу, які пройшли відповідне навчання. Крім того, до цих робіт можуть вільно долучатися й жителі сільської місцевості, які володіють навичками поводження з бензопилою чи технікою та мають документи, що це доводять. Основне завдання Мінлісгоспу — довести перспективність розвитку сфери послуг, показати нашим потенційним партнерам і помічникам, що в справі заготівлі деревини можна успішно розвивати свій бізнес і заробляти хороші гроші.
Білоруське відомство зовсім не має наміру винаходити велосипед. У низці європейських країн основні обсяги деревини заготовляються саме сторонніми організаціями, які широко використовують багатооперційну лісозаготівельну техніку. Наприклад, у сусідній Литві таким чином заготовляється близько 50 відсотків усіх обсягів деревини. А в Німеччині та Фінляндії ці показники ще вищі — до 80 відсотків. Отже, такий бізнес вигідний.
Приклади успішної підрядної роботи є і в Білорусі. Сьогодні в країні зареєстровано близько 900 профільних суб'єктів господарювання, серед яких не лише державні структури, а й приватники. Минулого року спільними зусиллями вони заготовили близько чотирьох мільйонів кубометрів деревини, причому дев'ять відсотків цих обсягів — на послугах лісгоспам, дозволивши останнім приділити більше часу іншим, не менш важливим для лісівників завданням.
Але це поки що надто скромні обсяги. Наявними лісозаготівельними потужностями в різних приватних структурах сьогодні можна заготовляти набагато більші обсяги. І Міністерство лісового господарства сьогодні зацікавлене в розширенні такої співпраці. Нещодавно це обговорювалося на розширеному засіданні Мінлісгоспу, на яке були запрошені представники понад сотні компаній — потенційних партнерів. Розмова відбулася конструктивна й корисна для обох сторін.
Учасникам докладно роз'яснили механізми взаємин замовника й виконавця, представлені ті заходи, що вживаються Міністерством лісового господарства зі стимулювання послуг на лісозаготівлі.
Як зазначив Михайло Амельянович, у Мінлісгоспі відкриті для партнерських відносин. Досвід минулих років показує: заготівля деревини може приносити пристойний дохід. І зараз наступає час для активного розвитку цього бізнесу. Ухвалено рішення проводити подібні наради регулярно, спільно вирішувати проблеми, що виникають, а головне — налагоджувати ефективну та взаємовигідну співпрацю.
http://www.ng.by/ru/issues?art_id=73335&is_pril=1
«Беллісекспорт» — у топі біржового товарного ринку
27.02.2013
Спецекспортер Міністерства лісового господарства «Беллісекспорт» визнано лідером біржового товарного ринку за секцією лісопродукції на Білоруській універсальній товарній біржі.
21 лютого на підсумкових зборах Білоруської універсальної товарної біржі УП «Беллісекспорт» було нагороджено відповідним дипломом.
У зборах узяли участь члени правління, керівники та фахівці структурних підрозділів біржі, керівники й представники організацій — лідерів біржової торгівлі за різними секціями.
http://www.ng.by/ru/issues?art_id=73333&is_pril=1
Тріска — на ТЕЦ
27.02.2013
Половину населеного пункту забезпечують теплом працівники ДЛГУ «Глуський лісгосп»
У міському селищі Глуськ збудовано дві теплостанції, які «ділять» місто на дві приблизно рівні частини. Одна з них працює на традиційному газі, а ось друга з деяких пір повністю переведена на місцевий вид палива, а саме — на деревне. Паливною тріскою в повному обсязі станцію забезпечує лише одна організація — ДЛГУ «Глуський лісгосп».
— Ми зігріваємо добру половину населеного пункту, — каже головний інженер лісгоспу Леонід Шарко. — Крім того, паливо нашого виробництва в літній період постачається на Осиповицьку міні-ТЕЦ. Рентабельність виробництва в нас близько восьми відсотків. За минулий рік прибуток від цього виду діяльності склав понад 200 мільйонів рублів.
Відома справа
У масштабах одного з найбільших містоутворюючих підприємств ці цифри, можливо, й не дуже вражаючі. Проте слід ураховувати: цей дохід приносять відходи виробництва, які могли б просто складуватися на полігонах.
За словами Леоніда Шарка, цей напрям діяльності лісгоспу був знайомий ще з вісімдесятих років минулого століття — тоді в Білорусі було налагоджено випуск деревностружкових плит, і ДЛГУ «Глуський лісгосп» одним із перших розпочало постачання сировини для виробництва цього будівельного матеріалу.
— У ті часи деревна тріска називалася технологічною, але вона практично нічим не відрізняється від паливної, — розповів головний інженер. — Сам термін «паливна тріска» почав «приживатися» під час розробки та впровадження Директиви № 3 Президента Білорусі «Економія і ощадливість — головні чинники економічної безпеки держави». А разом із введенням у дію цього документа настали нові часи й для окремо взятого лісгоспу.
Коли постало питання про забезпечення паливної безпеки нашої країни та переведення максимальної кількості чинних і будованих міні-ТЕЦ на місцеві види палива, у ДЛГУ «Глуський лісгосп» з'явився шанс знайти нове застосування своїм напрацюванням у виробництві тріски. З погляду технології в організації підібрався злагоджений і дуже досвідчений колектив. Залишалося діло за дорогою технікою, яка дозволила б випускати паливо. І тут підтримку лісгоспу надав обласний виконавчий комітет.
— Найбільший розвиток ідея заміни імпортних паливних ресурсів, що постійно дорожчають, на їхні місцеві аналоги отримала в малих містах, — згадує Леонід Шарко. — За рішенням уряду керівництво області зі свого інноваційного фонду виділило лісгоспу кошти для придбання техніки — візків, рубальної машини, тріскововоза і так далі. Це було разове, але необхідне фінансове вливання, яке дозволило нашій організації налагодити повноцінний випуск паливної тріски.
Досвідченому колективу вистачило лише трьох місяців, щоб освоїти нову справу. Розпочавши з випуску лише однієї тисячі кубічних метрів деревної тріски на місяць, лісівники швидко «підняли планку» практично до двох тисяч кубів палива.
Продукція — у борг
Сьогодні цих обсягів виробництва вистачає, щоб повністю забезпечити безперебійну роботу однієї з двох глуських міні-ТЕЦ, налагодити постачання тріски на Осиповицьку та Бобруйську міні-ТЕЦ, а також на низку дрібніших підприємств.
— За підсумками минулого року місцевому ЖКГ ми відвантажили 10,5 тисячі кубометрів тріски, в Осиповичі відправили шість тисяч, Бобруйському комунальному господарству — 3,2 тисячі кубів, — наводить цифри головний інженер. — Причому в першу чергу ми забезпечуємо теплом своє власне міське селище.
Паливну тріску для Глуська можна без перебільшення назвати стратегічним ресурсом. Перебої з її постачанням неминуче спричинять зупинку міні-ТЕЦ, що чревате найсумнішими наслідками. Це чудово розуміють і працівники лісгоспу, тому за весь період співпраці з місцевими комунальниками жодного разу не підвели. Хоча найчастіше свою продукцію їм доводиться віддавати в борг. Ось і сьогодні Глуський комунгосп винен лісгоспу близько 500 мільйонів рублів. Коли здійснять розрахунки — сказати складно. А ці додаткові пів мільярда рублів у «скарбничці» лісгоспу були б вельми доречні, з огляду на плани його керівництва щодо подальшої модернізації виробництва, зокрема його паливного напряму.
— У ЖКГ є низка причин, чому вони не можуть акумулювати кошти для розрахунку з нами, — поділився головний інженер. — Глуський район — дотаційний, промисловості тут майже немає. Провідні організації-платники податків — лісгосп, райспоживспілка, пара невеликих будівельних організацій та сільськогосподарських кооперативів. Кошти, що виділяються областю, у першу чергу йдуть на підтримку соціальних об'єктів. Хоча, треба визнати, нам кошти теж потрібні для подальшого розвитку. Перспективи ж його дуже великі.
Копійка до копійки
Обсяги паливної тріски, що випускається сьогодні, далеко не граничні. Теоретично її виробництво можна збільшити на 20—30 відсотків. Адже тріска виробляється з дров'яної деревини, якої в кожному лісгоспі вистачає, а також з відходів виробництва деревообробного цеху. Проте без нової техніки нарощувати обсяги випуску стратегічної сировини неможливо. За оцінкою Леоніда Шарка, знос рубального комплексу МР-40, за допомогою якого дрова й відходи в лісгоспі переробляються на паливо, становить понад 60 відсотків. З кожним роком техніка вимагатиме дедалі більше вкладень, збільшуватиметься час простоїв через технічні несправності. Тому вже сьогодні в Глуському лісгоспі планують придбання нового, сучаснішого та продуктивнішого комплексу.
Є на балансі в лісгоспу й ще одна, стаціонарна, рубальна машина. Вона включена в технологічний ланцюжок деревообробного цеху. Усі обрізки деревини, які могли б лежати на майданчику цеху мертвим вантажем, щоб потім вирушити на полігон, надходять у рубальню та перетворюються на затребуваний продукт — усе ту саму паливну тріску. Ця рубальна установка також могла б бути продуктивнішою.
— Тріска лісгоспу не приносить надприбутків, — підсумував бесіду головний інженер. — Проте вона дає стабільний дохід щомісяця. А копійка, як відомо, рубль береже.
http://www.ng.by/ru/issues?art_id=73332&is_pril=1
Шишки — продукт стратегічний
27.02.2013
Де створюється майбутнє лісів Берестейщини
У селекційно-насінницькому цеху Івацевицького лісгоспу сьогодні найгарячіша пора. З грудня по березень сюди на переробку доставляють шишки всі лісгоспи області. Від якості насіння залежить майбутнє лісів Берестейщини — про це тут пам'ятають постійно і до справи ставляться з високою відповідальністю.
— До створення цеху на підприємстві приступили в двотисячному році, — розповідає майстер Валерій Ліндов, який стояв біля самих витоків нового виробництва. — У будівлях колишнього тепличного комплексу провели реконструкцію, протягом року змонтували сучасне шведське обладнання, яке дозволяє відокремити насіння способом, аналогічним натуральному, як це відбувається в природі. Якість насіннєвого матеріалу, який ми отримали, набагато перевершила те, що мали на старих, ще радянських часів сушарках.
За добу лінія переробляє до 800 кілограмів шишок, видаючи 8—10 кілограмів насіння. Цьогоріч івацевицьким насінникам належить переробити 65 тонн шишок, переважно соснових. Причому завдання — забезпечувати якість не нижче першого класу — тут виконують неухильно. За високоякісним івацевицьким насінням цьогоріч приїжджають навіть купці з Росії.
Другий рік у лісгоспі заготовляють насіння модрини, яке раніше завозили з Польщі. Тепер переконалися: своє не гірше.
У холодильниках цеху за строго визначеної низької температури зберігається трирічний запас насіння всіх лісгоспів області. Резон у такому підході прямий: сосна дає добрий урожай насіння один раз на три роки, ялина рясно плодоносить раз на чотири. У холодильнику ж матеріал не втрачає своїх властивостей упродовж десяти років.
— План заготівлі шишок з урахуванням потреби в насінні доводиться кожному лісгоспу, — продовжує Валерій Вікторович. — Ми переробляємо сировину, апробуємо матеріал, зберігаємо його і за заявками господарств видаємо. До слова, відправлення вже розпочали — адже для того, щоб забезпечити дружні сходи, насіння необхідно трохи прогріти, тобто розбудити.
Поки що в Івацевицькому лісгоспі збирають шишки лише на ділянках головного користування, де врожай залежить виключно від природних умов. Проте на сьогоднішній день уже закладено власні плантації, де років через три мають намір розпочати збір високоякісних шишок сосни, ялини, ялиці, модрини.
Ще одна важлива ділянка цеху — розсадник, роботи в якому розпочнуться, щойно зійде сніг. Тут на дев'яти гектарах вирощуються саджанці декоративних дерев, кущів і квітів, яких налічується понад 120 видів і різновидів. Пропоновані рослини, вирощені в природних умовах у розсаднику, порівняно з імпортною продукцією мають вищу приживлюваність і адаптовані до місцевих умов, кажуть фахівці.
Сезонні клопоти
Лісгоспи Білорусі вийшли на фінішну пряму із заготівлі шишок хвойних порід дерев.
Лісогосподарські установи активно займаються заготівлею шишок ялини та сосни для подальшої переробки на насіннєвий матеріал. Уже заготовлено 260 тонн шишок сосни і 35 тонн шишок ялини. 65 тонн шишок сосни зібрано з об'єктів постійної лісонасінної бази, решта — у звичайних насадженнях. Усього до лісонасінних цехів Мінлісгоспу вже спрямовано на переробку (для отримання насіння) 143 тонни шишок.
Найбільше лісонасінної сировини сосни зібрали лісгоспи Брестської області — 73,5 тонни. Трохи відстає в цьому плані Гомельщина — там заготовлено 66,5 тонни шишок. В інших областях результати набагато скромніші.
Ялина цього року плодоносить скупо. Урожай якісних шишок ялини є лише в деяких лісгоспах. Найбільше в Могилівській області, тут уже зібрано 12,6 тонни шишок цієї породи.
Усі заготовлені шишки надійдуть на переробку до лісонасінних цехів Мінлісгоспу, яких у галузі всього п'ять.
Щорічне отримання додаткових запасів насіння дозволяє не лише задовольняти потребу в насінні лісгоспів, а й дає можливість експортувати цю продукцію. Наприклад, минулого року лісгоспи країни реалізували насіння хвойних деревних порід на 1 млрд рублів, з них 245,9 млн рублів отримано від експорту насіння.
http://www.ng.by/ru/issues?art_id=73331&is_pril=1
Ліс поважає відповідальних і професійних
27.02.2013
Один із найбільших на Берестейщині Івацевицький лісгосп майже десять років працює без травм на виробництві
Як свідчить білоруська статистика, лісове господарство сьогодні серед найбільш травмонебезпечних сфер діяльності людини. Тому невипадково питанням охорони праці в лісгоспах країни приділяється першочергова увага. Методом не реагування на вже сталу надзвичайну подію, а запобігання прецеденту працює служба охорони праці ДЛГУ «Івацевицький лісгосп», діяльність якого за підсумками минулого року в цьому напрямі вже котрий раз визнана найкращою серед лісгоспів Берестейщини. Постійно серед призерів підприємство й на рівні Міністерства лісового господарства.
Кожному працівникові — безпечне місце
— ДЛГУ «Івацевицький лісгосп», розташоване на території Івацевицького та Березівського районів, займає 104,6 тисячі гектарів, 90,7 тисячі з яких вкриті лісом. До його складу входять 14 лісництв, лісонасінницький цех, розсадник, ремонтно-механічні майстерні, — представляє підприємство директор Вікентій КОЙПАШ (на фото). — Під постійною увагою — лісовідновлення, охорона лісового фонду, наведення порядку в лісах. Ми займаємося й промисловою діяльністю — реалізуємо ділову деревину та дрова, зокрема на експорт. Є своє лісомисливське господарство. У розсаднику вирощуються саджанці та сіянці для лісовідновлення, а також саджанці декоративних рослин. Крім того, лісгосп надає послуги із заготівлі, трелювання та вивезення деревини, а також здійснює побічну діяльність: збір березового соку, заготівлю ягід, меду.
Усі роботи виконуються успішно. А за хорошими показниками стоїть праця наших людей. Тому турбота про їхнє здоров'я — справа першочергової важливості. Усюди у світі з цього починається виробництво. І ми не можемо вимагати якоїсь віддачі, поки не надамо кожному зручне й безпечне робоче місце.
Програма дій
— У нас досить багато професій, пов'язаних з небезпечними роботами. Це і вальник лісу, водій на вивезенні, тракторист на трелюванні, та й інші, де можна через необачність і недотримання певних правил отримати травму, — зазначає інженер з охорони праці Андрій Кієвець. — Щоб уникнути цього, у нас розроблено спеціальну програму, на яку щороку спрямовуються чималі гроші, а питаннями її реалізації розпочинається кожна нарада.
Минулого року на виконання плану поліпшення умов і охорони праці, виконання санітарно-оздоровчих заходів у лісгоспі витрачено понад 480 млн рублів (з них понад 260 млн на забезпечення засобами індивідуального захисту, які отримують усі працівники). На одну людину витрачено 1,2 млн рублів, на 300 тисяч більше, ніж у попередньому році.
— Охорона праці на виробництві — сфера обширна та складна, — продовжує Андрій Ульянович. — Тут доводиться постійно працювати за кількома напрямами: стежити за своєчасним забезпеченням працівників спецодягом, контролювати дотримання ними правил безпечної праці, займатися нормативною базою, проводити навчання. Адже перш ніж вимагати виконання всіх правил, потрібно навчити людей безпечної роботи.
Кабінет охорони праці вражає не лише своєю місткістю, а й багатством інформації. Тут є повний набір оргтехніки для проведення на високому рівні занять, інструктажів і семінарів, є навчальні фільми. Для перевірки знань використовується комп'ютерна програма «Іспит», яка в обов'язковому порядку тестує всіх новоприбулих працівників, щорічно — зайнятих на робітничих професіях, трохи рідше — ІТП.
Технологія плюс майстерність
Велике значення в цих питаннях має і технологія виробництва, починаючи з технології розробки лісосік. Для того щоб уникнути травматизму на лісосіках, усі 43 вальники переведено на індивідуальний метод заготівлі деревини. Раніше крім вальників тут були зайняті також обрубувачі сучків. І, зрозуміла річ, чим більше людей задіяно в такому процесі, тим вища небезпека отримання травми.
Тепер же всю цю роботу робить одна людина, яку оснастили найсучаснішим спорядженням, що значно спрощує роботу, — валочними пристосуваннями, ручними лебідками. Найцікавіше, що при цьому зросла продуктивність праці, оскільки зросла зацікавленість людини у виробітку, тобто у власній зарплаті, яка також відчутно піднялася. Технічне навчання з майстрами та вальниками лісу з упровадження цієї передової форми роботи ведеться на підприємстві безперервно.
Ще один важіль у безпеці праці — це конкурси професійної майстерності. В Івацевицькому лісгоспі змагання «Лісоруб» проводяться щороку. Багато вальників лісу прагнуть удосконалювати свої навички протягом року, щоб на конкурсі продемонструвати найкращий результат у валці дерев, заміні ланцюга, розкряжуванні та обрізанні сучків. Минулого року переможцями стали Дмитро Чотирбок, Микола Сторожук і Олександр Сліпка. Та й стимул для участі є — гідні призи, наприклад, побутова техніка, велосипеди, бензопили...
Щоб максимально знизити в небезпечних роботах людський чинник, у лісгоспі взяли орієнтир на машинну заготівлю деревини. Один харвестер «Амкодор» придбали для рубок головного користування та невеликий імпортний «Вімек» — для рубок догляду. Цю техніку довірили найдосвідченішим механізаторам, які пройшли спеціальне навчання, — Олександру Лешку, Валерію Гойшику, Олександру Лучицю та Сергію Ровбецькому.
Втім, з повною відповідальністю тут працює весь водійський склад. З 1992 року (!) з вини водіїв лісгоспу на службовому транспорті не сталося жодної ДТП, з гордістю констатує Андрій Кієвець. Підтримує прагнення до порядку й дисципліни обов'язковий щоденний передрейсовий контроль із застосуванням приладів «Алкотест», якими забезпечені всі підрозділи.
Простий секрет
— Якогось секрету щодо охорони праці в нас немає, — запевняє Андрій Ульянович. — Як і в колег, є сертифікована система управління охороною праці, і наш лісгосп намагається працювати в її межах з повною мірою відповідальності й не економити на тому, що стосується здоров'я та життя людей.
У тісній взаємодії з бюро з охорони праці працює і спеціальна постійно діюча комісія. Щомісяця в лісгоспі проходять дні охорони праці та раз на квартал — тижні, коли найактивніше перевіряються всі підрозділи. За підсумками складаються довідки й розробляються заходи з усунення допущених недоліків.
Побут не забутий
Встановлюючи високу планку вимог до працівників, керівництво насамперед не забуває про створення сприятливих умов для їхньої праці, особливо для тих, хто працює в непростій обстановці лісосік. Сьогодні всі бригади забезпечені пересувними обігрівальними будиночками, створенням яких уже не один рік займаються місцеві майстри-умільці. Тут робітникам можна і перекусити в теплі та комфорті, і підсушитися за потреби. Причому в кожному такому домі на колесах є стенди з охорони праці: хочеш не хочеш, а зачепиться око за корисне нагадування.
Затишними побутовими приміщеннями з душовими, шафками, холодильниками, мікрохвильовками забезпечені працівники ремонтно-механічних майстерень і лісонасінного цеху, така робота активно ведеться і в лісництвах.
Щороку проводиться медогляд працівників, чия служба пов'язана зі шкідливими умовами праці, стан їхнього здоров'я контролюється постійно, щоб люди уникнули виробничих хвороб. «За шкідливість» встановлено доплати, додаткову відпустку, знижується пенсійний вік.
http://www.ng.by/ru/issues?art_id=73330&is_pril=1
Сеню, дичина!
01.03.2013
Іноземні мисливці за рік залишили в Білорусі близько 67 мільярдів рублів
Приблизно стільки іноземні туристи витратили на мисливські тури. Загалом же, за попередніми даними, на організації та проведенні полювань білоруські мисливські господарства заробили 110—112 мільярдів рублів, повідомив перший заступник міністра лісового господарства Федір ЛИСИЦЯ. При цьому він зазначив, що деякі іноземні гості, приїжджаючи до нас на полювання, паралельно оцінюють потенціал країни та перспективи інвестицій у білоруську економіку.
Фахівець підкреслив, що в Білорусі багаті мисливські традиції. До речі, в новій редакції Правил ведення мисливського господарства та полювання з'явиться таке поняття, як полювання з луком і арбалетом. У документі також зміниться саме визначення поняття «полювання», із правил виключать термін «небажані види тварин». Рись, як і раніше, не буде включена до мисливських видів тварин, проте цих хижаків можна буде вилучати з дикої природи за погодженням з Мінприроди. У правилах спрощується процедура вступу до лав мисливців, проте кожному, хто бажає легально займатися полюванням, доведеться пройти спеціалізовані курси та скласти практичний іспит зі стрільби, пояснив Федір Лисиця. Пропонується також збільшити терміни полювання на копитних тварин. Очікується, що зміни будуть ухвалені найближчим часом, зараз проект нового документа перебуває на розгляді в Раді Міністрів. У Білорусі сьогодні, повідомив фахівець, налічується понад 100 тисяч мисливців і близько мільйона рибалок.
Альона ЯСКО