«Sok z brzozy»

Такого незвичного сезону заготівлі березового соку на Волині ще не було. В урочищі Гурбище, що у Горинському лісництві, де повним ходом заготовляють сік, ще подекуди лежить сніг, і дивно було бачити моторних мурашок, які вільно переповзали з нагрітої сонцем землі на холодний сніг... Директор державного підприємства «Цуманське лісове господарство» Олександр Грицай каже, що наразі їхній консервний цех працює у кілька змін, бо якщо у минулі роки в цю пору сезон переробки соку-сирцю уже завершували, то нинішнього у таку пору тільки розпочинали.

Проте радує, що споживач зацікавлений у цілющому березовому соку. Довелося навіть скласти кілька протоколів на охочих заготовляти дари державного лісу без відповідного на те дозволу. Водночас сплативши відповідну суму в касу підприємства, можна затоваритися соком на будь-яку суму. Наприклад, розказує Олександр Грицай, власники садиби, розташованої на узбіччі автошляху Київ — Державний кордон України, оплатили тонну березового соку і вже пропонують його своїм численним відвідувачам. Потужного споживача зі столиці отримав і консервний цех підприємства. Його начальник Зінаїда Богданівна Рябчун каже, що забиратимуть у них сік-сирець, котрий у Києві заради збереження піддадуть методу асептичного консервування, а далі... відправлятимуть до Польщі. Наразі сусідня країна є одним із найпотужніших споживачів волинського березового соку. Київська фірма, з якою консервний цех вже має договір про співпрацю, може брати просто величезні об’єми продукції: за один раз — 30 тонн соку-сирцю, бо має належний транспорт.

60 відсотків цілющого напою, який виробляють у консервному цеху в Цумані, відправляють уже з етикетками... польською мовою. Споживач за Бугом і не знатиме, що п’є саме волинський сік... Така ж ситуація й на інших переробних підприємствах Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства: ще донедавна їхню продукцію з охотою брала і бере досі Польща, але від неї крутили носом потужні волинські торгові установи. Власне, сік та іншу продукцію з лісових ягід (малини, чорниць, журавлини, чорноплідної горобини) в супермаркетах брали охоче. Але виникали проблеми з вчасною оплатою, адже польський бізнесмен платить не просто вже, а й наперед, бо переконаний у високій якості волинської продукції і свою вірність їй доводить багаторічною співпрацею. Тому Зінаїду Богданівну, як і її колег з консервних цехів управління лісового та мисливського господарства, не можуть не радувати нові контракти і з потужними волинськими супермаркетами. Уже й проблем із оплатою за поставлену продукцію не виникає. Ще донедавна у волинській торговельній мережі активно продавали березовий сік... з Одеси, Дніпропетровська, Херсона, де берези й не ростуть. Але він був дешевий, а ще покупця приваблював зовнішній вигляд. Якщо зробити «сік» з води, цукру і лимонної кислоти, то він буде і прозорий, і матиме блиск. Що і вводить в оману покупця. А натуральний сік має у своєму складі трішки крохмалу, тому може давати легеньке помутніння.

«У Польщі наш сік з трилітрових банок розливають у маленькі пляшечки і продають в аптечній мережі. Ми знаємо, що наш сік — натуральний, без барвників, консервантів і цукрозамінників. І образливо, що все ж недостатньо його беруть на внутрішньому ринку», — каже Рябчун.

Нині консервні цехи у системі управління лісового та мисливського господарства в Україні збережено лише на Волині, котра і була у свій час піонером заготівлі й переробки дарів природи.

У таких об’ємах, як у нашому краї, березовий сік більше ніде не заготовляють. Якщо у три останні роки на Волині заготовляли по 1100 тонн соку, то цього року планують заготовити 1000 тонн, а переробити — 700. Решту продадуть у вигляді сирцю. Місцевий люд активно заготовляє цілющий природний напій для власних потреб. Навіть сотнями літрів... Виготовляють з соку березовий квас, додають до соку сушену грушу-дичку, сушені яблука, вощину, лимони, апельсини та пересмажений ячмінь. Такий сік добре вгамовує спрагу, зберігається до жнив, а навесні відновлює втрачений за зиму імунітет.

У консервному ж цеху державного підприємства «Цуманське лісове господарство» завдяки освоєним технологіям продовжують життя свіжозібраному соку і виготовляють з нього сік «Оздоровчий». Весь секрет у тім, каже Рябчун, що природна молочна кислота, яка утворюється при бродінні соку, служить і консервантом (замість традиційної лимонної кислоти), і сприяє покращенню травлення, очищенню крові. Цех готовий також випускати соки з додаванням замість цукру природного його замінника — стевії. Так само могли б зі стевією випускати і перетерті ягоди. Така продукція корисна насамперед діабетикам, та й усім нам, адже цукор — солодкий, та не надто безпечний для організму. Але через численні проблеми з отриманням різноманітних дозволів і сертифікатів це тільки залишається добрим наміром...