У Севастополі будують вольєр для оленів ВІДЕО

У Севастополі, в районі мису Аяя, повним ходом іде будівництво вольєра для диких тварин.

Проект, ініційований «Державним агентством лісових ресурсів України», підтримало Орлинівське мисливське господарство. Хід робіт коментують директор Севастопольського державного дослідного лісомисливського господарства Юрій Францевич Трач і доктор біологічних наук, професор Валерій Лисенко.

Юрій Францевич зазначив, що активне будівництво вольєрів ведеться нині на Дніпропетровщині, на Волині та в Криму. Слід підкреслити, що ще у 2012 році Севастопольський лісгосп отримав спеціальне доручення «Державного агентства лісових ресурсів України» створити спеціальні вольєри для відновлення популяцій конкретних видів диких тварин Криму. Ця тема перебуває під постійним контролем державних структур, також була включена до протоколу березневої наради «Державного агентства лісових ресурсів» уже цього року.

У нашому регіоні цей складний проект підтримало Орлинівське мисливське господарство. Мета створення вольєрів — привнести свіжу кров у місцеві ареали мешкання диких тварин. Передбачається розведення оленя та кабана. Причому тварин завозитимуть із різних регіонів, що знизить імовірність інбридингу, кровозмішування в близькоспоріднених поколіннях. Юрій Трач упевнений, що така робота дасть змогу отримати стійкішу популяцію диких тварин і проводити просвітницьку роботу серед населення Севастополя та гостей міста. На його думку, наші сучасники дикого звіра бачать більше в кіно та на картинках. Тепер у школярів і студентів буде шанс на власні очі побачити оленя кримського благородного й кабана з його виводком.

Завідувач кафедри мисливствознавства, лісівництва та екології лісу Кримського агротехнічного університету Валерій Лисенко, автор-розробник проекту зі створення вольєрів у Орлинівському мисливському господарстві, вважає кримського благородного оленя унікальним підвидом, що потребує термінового порятунку. Його найближчий родич — марал на Алтаї. Можна припустити, що в період формування цього виду тварин на Євразійському континенті відбувалися дуже непрості процеси. Сьогодні виникла дилема. Можна продовжувати розводити оленів, що мешкають у Криму. Їх небагато. Усі вони родичі.

Гетерозиготність практично нульова. І з кожним поколінням ці тварини стають дедалі дефективнішими через близькоспоріднені зв’язки. Та й зони мешкання цих тварин сильно обмежені й не перетинаються. Вольєри дадуть змогу регулювати схрещування найкращих представників із різних зон мешкання й отримувати повноцінне нове покоління. Поступово, працюючи в цьому напрямі, можна збільшувати кількість особин оленя. Це буде елітна група кримського благородного оленя. Це дуже важливе завдання.

Що стосується кабана, то аборигенного виду в Криму не було. У середині минулого століття, коли в Криму існувало заповідне мисливське господарство для партійних босів, воно виконувало ще й серйозну наукову функцію. Кабанів до Криму завозили з різних регіонів Радянського Союзу, у тому числі з Далекого Сходу. Це найбільша форма, швидкоросла, що має масу позитивних властивостей. Аспірант Валерія Лисенка Анатолій Волох у 2002 році ретельно проаналізував усю кримську популяцію кабана й дійшов висновку, що генетичну перемогу серед усіх завезених підвидів здобув уссурійський підвид кабана. Він агресивніший, плодючіший, стійкіший до природних катаклізмів. Якщо його схрещувати з іншими підвидами, взятими з материка, то можна отримати елітний вид кабана. Ці тварини будуть плодючішими, швидше ростимуть. Вольєр у цьому випадку стає інструментом, що дає змогу поліпшити якість тварин. А в частині просвітницької роботи у вольєрі люди зможуть побачити оленя та кабана на відстані фотографування.

У вольєрі природних кормів, підніжних, явно не вистачатиме. Про це говорять і всі законодавчі документи, і наукові роботи. Потрібна підгодівля звіра. Якщо говорити про севастопольський вольєр, то на природних кормах протримаються 18 оленів, 14 кабанів, до 30 косуль. І все. Стеля! І це за найсприятливіших погодних умов для лісових культур. А за штучної підгодівлі можна утримувати до 1000 тварин, не перевищуючи нормативи, встановлені відповідними документами. Такі розрахунки й аналіз у вигляді деталізованих інструкцій і планів включені до спеціально розроблених провідними українськими фахівцями «Матеріалів мисливського впорядкування Орлинівського мисливського господарства», враховувалися під час розроблення проекту вольєрів. Слід також зазначити, що проект професора Лисенка зі створення вольєрів у Орлинівському мисливському господарстві, погоджений із Севастопольським держлісгоспом, отримав позитивну оцінку й був затверджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі у травні 2013 року.
Юрій Трач каже, що пропозиції, ініційовані «Державним агентством лісових ресурсів України», отримали всі мисливські господарства. Але фінансовий тягар для багатьох непосильний. «Орлинівське мисливське господарство кошти знайшло. Невеликий вольєр планує створити й Севастопольське товариство мисливців і рибалок. Там дуже багато мисливців, і вони зможуть, найімовірніше, створити вольєр.

Просвітницька робота у вольєрі можлива не лише в режимі «а-ля сафарі», з вікна автобуса. Валерій Лисенко вважає, що для фотомисливців зроблять виняток. Вони зможуть ближче знайомитися зі звіром. Але це буде можливо лише за пару років. Спочатку передбачається лише варіант «а-ля сафарі».

Є ще одна технічна проблема — перевезення оленя на мис Аяя з розсадників і вольєрів інших регіонів. Валерій Лисенко впевнений, що це завдання за допомогою сучасних технологій розв’язується просто. Колись колега Лисенка розробив кулю Комарова; зараз вона використовується в усьому світі. На відстані 80 метрів звір присипляється пострілом у сідничний м’яз. Кілька годин з ним можна проводити будь-які маніпуляції та операції, у тому числі й перевозити. Але в умовах високих температур повітря перевезення протипоказані. Перших гостей привезуть у листопаді, без ризику для їхнього здоров’я.

У світовій практиці створення вольєрів — прибутковий бізнес. Нова Зеландія щороку постачає на світовий ринок до півтора мільйона голів диких копитних тварин. Є й такий бізнес, як постачання харчового м’яса. Воно в середньому в 4 рази дорожче, ніж м’ясо домашніх тварин.

Вольєр у Севастополі вже за 4 роки, на думку Валерія Лисенка, зможе щороку випускати в ліси Криму
до півтори сотні оленів. І це будуть високоякісні плідники. Фауна Криму має від цього виграти.
Джерело поповнення севастопольського вольєра — розсадники всієї України. За словами Валерія Лисенка, чим вища гетерозиготність, тим вища стійкість нових особин підвиду диких тварин. Інбридинг, близькі споріднені зв’язки — катастрофа. Падає народжуваність, виживаність, темпи росту молодняка, стійкість до хвороб. Усе котиться в прірву. Зводитимемо оленів із найрізноманітніших регіонів. І якщо в Криму з’явиться ще кілька таких вольєрів, то ми зможемо сміливо дивитися в майбутнє. За попередніми даними, до Севастополя наприкінці року буде завезено близько 20 оленів. З кабаном значно простіше. У нього колосальні темпи розмноження. І навіть ті тварини, які сьогодні потраплять у вольєр природним шляхом, забезпечать значний приріст поголів’я.

До речі, перший секретар обкому Брежнєв захоплювався полюванням. У Дніпропетровську було створено обкомівське мисливське господарство. Ось тоді вперше в історії СРСР було здобуто багатий досвід розведення уссурійського кабана. Частина популяції пішла до Запорізької області. А тут і румунський підвид свій п’ятак устромив. На кордоні з’явився підвид із приголомшливими якостями. Кабани вагою за 300 кілограмів. Поросята першого року набирали до 90 кілограмів. І це результат схрещування різних підвидів.

Проект створення вольєрів для відновлення фауни регіонів України розвивається і перебуває під постійним контролем «Державного агентства лісових ресурсів України» та місцевих держлісгоспів.