Скандал у м. Сарни: рівненський бізнесмен намагається «кинути» польського інвестора?



Останнім часом тільки й чути про те, що з України втікають іноземні інвестори. Кажуть, що винна цьому нинішня влада. Щоправда, як виявилось, не завжди.

Ось, зокрема, громадянин Польщі Ярослав Алексюк торік вирішив інвестувати кошти у підприємство з виробництва паливних матеріалів із тирси на Рівненщині. У бізнес-партнери взяв собі рівненського бізнесмена. І все йшло добре, доки, як розповів Ярослав сайту «ВСЕ», його партнер по бізнесу не вирішив обманним шляхом привласнити собі вищезгадане підприємство, розташоване у м.Сарни.

- Попри моє, здавалося б, українське прізвище, я народився і виріс у Польщі і є громадянином цієї країни, - повідав Ярослав Алексюк. – Там же я займався бізнесом, який пов'язаний із тирсою – маю фірму «Тока Польска». На якомусь етапі задумався над пошуком нового ринку для інвестицій у цій сфері. За порадою друзів, які мають бізнес в Україні, вирішив відкрити бізнес в Сарнах, що на Рівненщині. Оскільки з’ясував, що тут багато лісів, пилорам, і, відповідно, й тирси. Мене познайомили з місцевим 25-річним бізнесменом Василем Козаком, який виявив бажання разом зі мною започаткувати бізнес, і ми відкрили фірму з переробки тирси «Еко-Лайф».

В червні 2012 року я завіз обладнання із Польщі, встановив його, навчив персонал і ми почали працювати. На початках декілька перших місяців працювали добре. А потім все пішло наперекосяк.

Лінія виробництва пелет Foresti

За словами Ярослава, згодом виявилося, що його бізнес-партнер так прописав усі документи, ніби від початку задумував, що називається, «кинути» поляка.

- Мені належав 61 відсоток підприємства, а Василю Козаку – 39 відсотків. Також юридично в «Еко-Лайфі» він, як громадянин України, займав посаду директора, - провадить польський бізнесмен. - Так от, він спромігся зробити так, щоб позбавити мене прав на підприємство: скликав фальшиві збори, підробив мій підпис, що вже довела експертиза, та вніс зміни до статуту, відповідно до яких до його активу перейшло більше 50 відсотків власності на «Еко-Лайф». Зробити подібну передачу прав власності можна було тільки за моєї присутності на цих зборах.

Натомість, поки я був у Польщі, про що засвідчують відповідні печатки у моєму паспорті, мій бізнес-партнер провернув цю махінацію. І коли я повернувся в Україну і спробував потрапити на підприємство, у яке вклав чимало грошей, мене просто туди не пустили. Приміщення підприємства є орендованим, і вищезгаданий інший співвласник, будучи директором, уклав угоду з орендодавцем, яка передбачає недопущення на його територію сторонніх осіб, до яких включили і мене – людину, яка вклала у цей бізнес шалені гроші. Більше того, виявилося, що поки я упродовж місяця перебував у Польщі, частину завезеного мною із-за кордону обладнання та інших матеріалів вже продали без мого відома!

- Я не знав, що робити, тож перш ніж звертатися до правоохоронних органів, вирішив проконсультуватися із юристом. Він в рамках закону витребував документи підприємства із державного реєстру і лише тоді виявилося, що до нашого статуту внесені зміни і що у мене за спиною фактично вкрали підприємство. Також, відповідно до Закону «Про інвестиційну діяльність України», моє обладнання після ввозу в Україну не мали права продавати, оскільки воно є моєю інвестицією, як іноземного громадянина, яка зареєстрована в Рівненській ОДА.

Під час перетину кордону воно звільнялося від розмитнення, на нього діє заборона відчуження терміном на три роки, адже як інвестиція в економіку країни обладнання повинне відпрацювати мінімум 3 роки. На підприємство я зміг потрапити лише минулого тижня у супроводі міліції і з жахом побачив, що половини цього обладнання вже немає. Як виявилося, співвласник підприємства Василь Козак його вже продав, чим завдав серйозних збитків і для заводу, і для мене, як інвестора.

Як повідомив Ярослав Алексюк, нині цією справою займаються правоохоронні органи та його адвокат. А її перебіг перебуває під пильним оком Генерального Консульства Республіки Польща у м.Луцьку. Сайт «ВСЕ» розшукав адвоката польського інвестора, аби з перших вуст дізнатися про усі юридичні тонкощі цієї справи, а також про перебіг її розгляду у законній площині.

- На сьогоднішній день зареєстроване кримінальне провадження, звинувачення ще не висунуто, оскільки правоохоронними органами проводяться слідчі дії: вони отримують покази, були проведені очні ставки тощо, - повідомив адвокат обдуреного поляка пан Олександр. - Тим часом ми зробили запити до фінансових установ, які обслуговують «Еко-Лайф» і з’ясували, що на рахунках підприємства пусто. Його гроші, в тому числі й виручені із несанкціонованого продажу обладнання, скоріше за все, привласнені вищезгаданим директором і співвласником підприємства. Також ми з’ясували, що пан-директор провернув ще цілий ряд дуже грамотних фінансових махінацій, користуючись дірками в українському законодавстві.

- Наприклад, спочатку Василь Козак взяв позику у сумі 30 000 доларів нібито для підприємства для закупки сировини, але ці гроші на рахунок фірми не поклав. Потім в бухгалтерських документах підприємства почав вказувати, що він вносить поворотну фінансову допомогу (надає позику власними грошима, - авт.) для «Еко-Лайф» на оплату оренди приміщення та інших витрат. Хоча в момент взяття позики була зима і підприємство фактично стояло, адже за снігу сировину в лісі фактично ніхто не видобуває.

Після цього відбувся взагалі «цирк»: цей співвласник звернувся сам до себе - як позичальник Козак В. Д. до директора підприємства Козака Василя Дмитровича із заявою-проханням повернули позичені 200 000 гривень. Після цього він сам собі написав відповідь, що «Еко-Лайф» немає коштів для повернення боргу. Тоді пан Козак, як позичальник, звертається із позовною заявою до суду з проханням стягнути із підприємства зазначену суму.

Одночасно, на судове засідання директор виписує довіреність своєму юристу, який під час розгляду справи від імені підприємства визнає позов. А згідно цивільно-процесуального кодексу, якщо відповідач визнає позов, розгляду справи по суті не проводиться. Тобто він звинуватив підприємство в несплаті боргів і сам же це визнав, після чого отримав зелене світло для звернення до виконавчої служби на предмет стягнення суми боргу.

Пелети - альтернативне паливо на основі тирси

Певна річ, про всі ці маніпуляції польська сторона не знала і не підозрювала. А коли польський інвестор та співвласник з’ясував це і подав апеляційну скаргу, суд в його задоволенні відмовив, адже підприємство «Еко-Лайф» позов визнало. Нібито все по закону. Тим часом Козак на підставі рішення суду домігся відкриття виконавчого провадження від виконавчої служби, яка описала майно і залишися його… йому ж на зберігання.

При цьому, виконавча служба не зробила запиту до державного реєстру і не дізналася про те, що дана інвестиція зареєстрована в Рівненській облдержадміністрації і на неї 3 роки діє заборона відчуження, тобто до 2014 року. Також виконавча служба провела експертну оцінку даного майна на суму 200 000 гривень, тобто в межах рішення суду щодо повернення вищезгаданої позики на цю ж суму. При тому, що на офіційних сайтах, де продають таке ж обладнання, вартості нижчої за 1 600 000 гривень на таку виробничу лінію просто-на-просто немає.

Більше того, на одному з українських сайтів ми знайшли оголошення, розміщене Василем Козаком із зазначенням його особистого номера телефону, про те, що фірма «Еко-Лайф» продає лінію по виробництву пелетів (паливних матеріалів з тирси, - авт.) за ціною 200 000 доларів (близько 1 600 000 гривень).

Тобто пан Козак продає те обладнання, яке польський співвласник підприємства Ярослав Алексюк завіз в Україну як інвестицію і яке не може бути продане раніше середини 2014 року. Свого часу держава створила цей закон для залучення додаткових інвестицій в економіку країни, створення робочих місць, створила умови по звільненню від оподаткування при розмитненні подібного обладнання, як інвестиції, аби воно могло працювати в Україні. Натомість ми бачимо той випадок, коли довірливого інвестора просто «кинули»…

Коли в середині серпня ми разом із міліцією потрапили на територію підприємства, то побачили, що серед відчуженого виконавчою службою майна вже відсутні три одиниці обладнання, а саме дробилки (прилади для подрібнення деревини, - авт.). Тож зараз виконавча служба за нашою заявою готує подання до правоохоронних органів про порушення кримінальної справи. Більше того, у четвер, 22 серпня, із підприємства знову хотіли вивезти частину обладнання, проте ми вчасно втрутилися, викликали міліцію і не допустили цього.

- А тепер подумайте про наслідки діяльності подібних ділків для України, для нашого краю, - розмірковує пан Олександр. - Завдано збитків для економіки, адже ці інвестиції не змогли запрацювати на повну потужність. Подумайте про імідж нашої країни перед іноземними інвесторами, чи захочуть вони вкладати свої кревні в державі, де трапляються такі прецеденти? Генеральне консульство Польщі у Луцьку вже тримає цю справу на контролі. Вони постійно на зв’язку із Ярославом, очікують на вердикт у цій справі від правоохоронців.

Паралельно влада міста Сарни дуже розраховує на те, що ці польські інвестиції залишаться у місті, адже мова йде про новітнє обладнання і виготовлення альтернативного палива, за яким пророкують майбутнє. Зрештою, Ярослав Алексюк навіть попри те, що сталося, досі готовий працювати на Сарненщині. Звісно, якщо зможе повернути підприємство, у яке інвестував сотні тисяч євро.

Ми продовжуватимемо відслідковувати події, які розвиваються навколо цього підприємства у м. Сарни. Також сайт чесних новин «ВСЕ» для об’єктивності подачі інформації готовий надати можливість Василеві Козаку висловити свою позицію щодо ситуації, що склалася.  

Автор: Олександр Поліщук
Источник: vse.rv.ua, Суб, 08/24/2013 - 09:00