Лісові аукціони 4 кварталу 2013 року. Попередні підсумки.

Лісові аукціони з продажу необробленої деревини заготівлі IV кварталу 2013 р., що пройшли минулого тижня, показали, що найбільш затребуваною породою деревини в вітчизняних деревообробників, як і раніше, залишається сосна. У таблиці 1 показано обсяги виставлених на продаж ресурсів хвойного пиловника та відсоток його реалізації за областями.

Як бачимо, багато виставлених на продаж лотів у Сумській і Київській областях залишилися незатребуваними. І навіть повторна їх реалізація істотно не змінила ситуацію, що склалася. Водночас у Чернігівській області спостерігався повний аншлаг. Розкупили б і більше, але більше не пропонували. Таке становище на лісовому ринку пов’язане насамперед із різним рівнем цін у зазначених областях, що видно з таблиць 2 і 3, складених на основі біржових бюлетенів на IV квартал 2013 р.

Які ціни кращі? Результати торгів говорять самі за себе, але вони ще не про все говорять.

За шість років існування аукціонної системи торгівлі необробленою деревиною ціни на круглий ліс зросли вдвічі в усіх областях і далі їм рости за чинних стандартів особливо нікуди. Про це свідчить і аукціонна практика торгівлі деревиною. Уже другий рік ціни на круглий ліс практично не змінюються і навіть за окремими позиціями знижуються. Але… ціни на ліс зростають навіть тоді, коли на сам ліс ціни ніби й не змінюються. Здебільшого це пов’язано з його транспортуванням. Так, на залізничні перевезення тариф уже збільшився на 12% і він ще збільшуватиметься цього року. Якщо для експортерів це не має значення, то внутрішнім споживачам залізничний тариф доводиться оплачувати повною мірою.

На внутрішньому ринку України обрізні пиломатеріали хвойних порід довжиною до 4,5 м сьогодні коштують 1200—1300 грн/м3 (150-162,5 USD/м3) , а ціни на 6-метровий пиломатеріал починаються від 1400 грн/м3 (175 USD/м3) на умовах франко-склад виробника. За таких цін середня вартість пиловника для лісопильного виробництва повинна в середньому становити 460-470 грн/м3 (57,6-58,75 USD/м3), щоб це виробництво було рентабельним.

На експортному ринку України обрізні пиломатеріали хвойних порід на умовах СРТ порти України на сьогодні становлять: 151 USD/м3 у лісгоспів і від 165 USD/м3 для приватних виробників. Якщо відкинути вартість транспортування (25 USD/м3) і вартість розпилювання (30 USD/м3), то вартість пиловочної сировини становитиме 48 USD/м3 (384 грн/м3) для лісгоспів і 55 USD/м3 (440 грн/м3) для приватних лісопильних виробників. У першому випадку це вартість тонкомір’я (14-18 см), у другому випадку виробник може дозволити собі розпилювати пиловник діаметром 20-24 см, сорт 2-3.

Водночас ГОСТ 9463-88 визначає, що експортні обрізні пиломатеріали повинні виготовлятися з пиловника 1-го та 2-го сортів. З урахуванням цієї вимоги вартість пиловочної сировини для виготовлення експортних пиломатеріалів, виходячи з чинних прейскурантів, у середньому може сягати 550 грн/м3 (68,75 USD/м3) або 195-200 USD/м3 за готову продукцію на умовах СРТ або DAF. Знайти покупця для такої ціни не так просто, тому реальні ціни на експортні обрізні хвойні пиломатеріали на сьогодні на умовах СРТ або DAF становлять 165-175 USD/м3. Щоб утиснутися в це прокрустове цінове ложе, потрібен дешевший пиловник (див. вище). З метою оптимізації собівартості сировини лісопильні підприємства (у тому числі й лісгоспи) часто використовують для розпилювання техсировину (сухостій) вартістю 280 грн/м3 для діаметрів 20-24 см і 310 грн/м3 для діаметрів 26 см і більше. Не дивно, що техсировина (сухостій) на аукціонах розкуповується повністю.

Таким чином, ми бачимо, що з підвищенням вартості круглого лісу якість виробленої пилопродукції значно падає. Сьогодні якісний круглий ліс усіх порід стає доступним лише для підприємств із глибокою переробкою деревини (погонаж, клеєна деревина тощо). Висока додана вартість на готову продукцію робить високоякісну деревину доступною лише для них, хоча й вони скаржаться на високі ціни та невідповідність їх заявленим якостям деревини.

Спостерігається істотна різниця і в реалізації високоякісної деревини за регіонами. Так, у Чернігівській області, окрім пиловника першого сорту, реалізується й пиловник добірної (столярної) якості (комлева частина) діаметром 28 см і більше, який на 50 грн. дорожчий за пиловник 1-го сорту. Це свідчить про дружніше ставлення до деревини лісівників Чернігівської області. А ось у Сумській і Київській областях увесь пиловник 1-го сорту за ГОСТ 9463-88 реалізується за цінами пиловника добірного сорту (столярної якості), що дає продавцям додатковий, але не цілком виправданий прибуток і викликає невдоволення споживачів.

З іншого боку, ціни на високоякісний ліс можуть зростати й цілком обґрунтовано. Так, останнім часом дедалі більшим попитом починають користуватися конструкційні пиломатеріали, вартість яких на порядок вища порівняно зі звичайними пиломатеріалами. Для виготовлення конструкційних пиломатеріалів потрібен реальний високоякісний пиловник з певними вимогами до якості. На жаль, у нас на сьогодні немає правил сортування для такого лісу, хоча він є, але продається як рядовий, а чинні правила торгівлі не передбачають його придбання на аукціонах, а закупівлі лісу за прямими договорами в лісгоспів заборонені.

Аукціонні торги з продажу необробленої деревини згідно з положенням про їх проведення організовуються виключно для виробників. Водночас на лісових аукціонах постійно присутні так звані «перекупники», які закуповують ліс для подальшого його перепродажу. Формально вони теж є «виробниками», маючи невелике власне лісопильне виробництво. Ось тільки ліс вони закуповують у багато разів більше, ніж їм потрібно для переробки. А деякі й узагалі виробництва не мають, а лише надають довідки про переробку круглого лісу за попередній квартал. Однаково ніхто не перевірить. Частка таких перекупників становить близько 10% від загальної кількості покупців. Вони кочують з аукціону на аукціон і насамперед скуповують дешевший ліс, який їм забезпечить за подальшого перепродажу більшу маржу. На цьому, власне, і збудований їхній бізнес. Тому немає нічого дивного, що на торгах у Чернігівській області сосновий пиловник розлетівся як гарячі пиріжки. Саме перекупники й створили там ажіотажний попит, тоді як на Сумській і Київській біржах вони закуповували лише «тонкомір» — сосновий пиловник діаметром 10-14 см, ціни на який за областями різняться незначно. Внаслідок такої діяльності «варягів» місцеві виробники недоотримують ліс, місцеві громадяни — робочі місця, а місцевий бюджет — гроші, які ніколи не бувають зайвими. Наявність цього явища також свідчить про недосконалість чинних правил торгівлі. Але якщо правила відстають від реалій життя, то їх потрібно змінювати в потрібному напрямі. Наприклад, проводити торги у два тури: на першому етапі — для місцевих виробників, на другому — для всіх інших. А то ж місцевим виробникам теж мимоволі доводиться ставати «варягами» в пошуках сировини в інших регіонах. Обласні управління лісового господарства могли б успішно допомогти їм розв’язати цю проблему.