Видовий терор щодо сліпака

Історія знищення сліпаків в Україні — ще один приклад видового терору, внаслідок якого протягом 100 років чисельність досить поширеного виду практично зводиться до нуля. В Україні мешкає 5 видів сліпаків — сліпак звичайний, буковинський, піщаний, подільський, білозубий (1).

На початку 1930-х років їх оголосили «шкідниками сільського господарства» і почали знищувати за допомогою отрут і самострілів, паралельно добували й як мисливський вид.

У 1946–1959 рр. в Україні було заготовлено 683 тис. шкурок сліпаків, або по 52,2 тис. щорічно (1). Значної шкоди чисельності сліпака завдало й знищення його місць мешкання (1, 2).

У 1990-х роках буковинського сліпака вже описували як рідкісний вид (1). Нині всі чотири види з п’яти (крім сліпака звичайного) занесені до Червоної книги України (2).

Нині мисливсько-промислове значення сліпака втрачено, проте його масово винищують дачники на своїх ділянках як «шкідника». За даними зоолога М.А. Коробченко, щорічно в Україні дачниками знищується близько 6 тис. сліпаків. Основна кількість сліпаків знищується в Луганській і Донецькій областях, трохи менше — у Харківській, Полтавській і Дніпропетровській областях (1). За даними опитувань, які проводила М.А. Коробченко, у кожному 3–5 населеному пункті чи дачному кооперативі, де мешкають сліпаки, є люди, які спеціалізуються на знищенні сліпаків. За сезон такий «хантер» знищує до 20–30 сліпаків і обслуговує кілька сусідніх населених пунктів (1). Паралельно він знищує й кротів.

Незважаючи на те, що з червня 2011 р., завдяки ініціативі Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) і Громади рибалок України, застосування отрут, капканів, колючих знарядь лову та самострілів заборонено Законом України «Про тваринний світ», самостріли проти сліпаків активно рекламуються в Інтернеті, розміщуються на сільськогосподарських сайтах, публікуються в газетах і журналах.

Активно рекламує знищення сліпаків газета «Господар» (Дім, сад, город), що видається в Донецьку, публікуючи на своїх сторінках по кілька разів на рік схеми самострілів для сліпаків (4). Аналіз російськомовного Інтернету показує, що в ньому є понад 100 посилань на сайти (переважно російські), де є інформація зі знищення сліпаків. У 1989 р. В. Якименко, А. Якименко і М. Козлов запатентували браконьєрське «Знаряддя для вилову сліпаків», засноване на використанні гачків (5). В Інтернеті є анонс фільму «Самостріл для сліпака», знятого у 2007 р. Одеською аматорською кіностудією «ZF-studio», що рекламує браконьєрський відстріл сліпака та продаж цього фільму на диску. Автором і розповсюджувачем цього живодерського фільму є пенсіонер-городник з Одеси К.Е. Завіша.

На оптовому ринку «Барабашовський» у Харкові ще восени 2011 р. продавалися тисячі заборонених самострілів проти кротів і сліпаків. На ринку в м. Слов’янськ Донецької області кілька людей спеціалізувалися на виготовленні та продажу самострілів проти сліпаків та інших браконьєрських знарядь на замовлення.

Внаслідок проведення всеукраїнської кампанії КЕКЦ з боротьби з капканами виготовлення, продаж і реклама в Інтернеті самострілів проти сліпаків помітно зменшилися.

Література

1. Коробченко М.А., 2011, Статус сліпців як мисливських видів та його зміни на останні 100 років, Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, вип. 164, ч. 3, с. 108-117.
2. Червона книга України. Тваринний світ, 2009, Київ, Глобалконсалтинг, 600 с.
3. Закон України «Про тваринний світ».
4. Господар (Дім, сад, город), 2004, № 21.
5. Знаряддя для вилову сліпаків. Патент СРСР № 1692472, www.findpatent.ru/patent/169/1692472.html