Навіщо знищують степ?

Не треба критикувати: за короткий термін лісники Держлісагентства досягли небаченого прогресу.

Згадаймо висновки фінансової інспекції, зроблені за результатами перевірки наприкінці 2011 року.

"Під час зазначених ревізій було встановлено використання бюджетних та державних коштів на суму 21,5 млн грн на заліснення підприємствами земельних ділянок, які не включені до матеріалів лісовпорядкування та на які у держлісгоспів немає правовстановлюючих документів.

Зокрема, таких порушень на суму 4,6 млн грн виявлено у восьми, підприємств Хмельницької області, 2,6 млн грн - у п'яти лісогосподарських підприємств АР Крим.

Аналогічні випадки встановлено на тридцяти двох підприємствах Вінницької, Волинської, Кіровоградської, Миколаївської та Чернігівської областей на загальну суму 10,3 млн гривень."
 

Свого часу, пояснюючи ситуацію, В. Сівець цілком справедливо вказав на те, що основний обсяг порушень було допущено в 2009–2010 році, коли в галузі були інші керівники. Судячи з публікації, за роки його роботи сума порушень знизилася майже втричі. Це чудово. Щоправда, для досягнення цього результату  довелося майже вдвічі скоротити площі створення нових лісів...

Наприклад, у 2013 році за плану створення нових лісів 81 тис. га (державна програма "Ліси України") було створено 13 тис. га, що, між іншим, на 30% менше, ніж у 2012 році. При цьому на всіх сайтах Держлісагентства можна прочитати скромний самозвіт. ВІКТОР СІВЕЦЬ: цього року Держлісагентство перевиконало обсяги створення нових лісових культур на 103% від запланованого плану. Прес-служба Держлісагентства, http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=111844&cat_id=32888

Що тут скажеш? Висновок напрошується сам, - правильно аналізуватимеш і подаватимеш інформацію, - будеш  із грішми й при орденах? Другий висновок теж очевидний, - чим менше робиш (у цьому разі створюєш нових лісів), тим менше порушень...

Чому це всіх влаштовує? Невже люди, які віддали життя галузі, не розуміють, що її чекає? Відповідь несподівано підказав давній товариш, який надіслав ці рядки Окуджави.

Вибачте за довгий коментар. Набридло на все це дивитися... нехай і збоку... Далі сама стаття, яку трохи псує заголовне фото й коментар до нього. М.П.

На заголовному фото: СТЕПОВИЙ ОРЕЛ /за сміливою версією Інни Лиховид/, ЯКОМУ ТРЕБА ЛЕТІТИ СОТНЮ КІЛОМЕТРІВ У ПОШУКАХ ЗДОБИЧІ, ЧЕРЕЗ ВИСАДКУ ДЕРЕВ У СТЕПУ ВТРАЧАЄ МОЖЛИВІСТЬ ЗНАХОДИТИ СОБІ ЖИВЛЕННЯ / ФОТО З САЙТУ ANIMALJPG.RU

Експерти виявили незаконно висаджені ліси в степовій зоні й вимагають покарання лісників, які завдали збитків на 6,5 мільйона гривень, адже унікальний ландшафт опинився під загрозою знищення
 

Нещодавно Державна фінансова інспекція виявила, що на території дев'яти областей України, від Одещини до Донеччини, відбулося незаконне насадження нових лісів у степовій зоні. За підрахунками інспекції, лісгоспи завдали збитків на 6,5 мільйона гривень. Здавалося б, садити ліси — добра справа. Але не в тих випадках, коли йдеться про степову територію, для якої залісення означає зникнення. Насамперед це відчувають степові тварини й рослини, більшість яких занесено до Червоної книги України. Бо зникають місця їхнього проживання. А оскільки самого степу в Україні залишилося не так багато — лише 3% із колишніх 40% від загальної площі України, то нині ці землі на вагу золота, додають експерти. У Європі ж український степовий ландшафт визнано таким, що перебуває на межі зникнення.

«Ті ділянки, які залишилися після тотального розорювання, — це схили балок, яри та кам'янисті місця. Вони фрагментовані, мають різний рівень збереження. Степова екосистема по суті знищена, — каже заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. — Для прикладу, місць зростання тюльпана Шренка, який є прабатьком домашніх тюльпанів, в Україні залишилося близько сотні. Але якщо йому потрібно не так багато території, то для степового орла, якому потрібно летіти сотню кілометрів у пошуках здобичі, більше немає можливостей знаходити собі їжу і літати на таких великих площах».

Як з'ясували інспектори, лісгоспи садили ліси без необхідних документів, з порушенням Лісового і Земельного кодексів, Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та інших нормативних актів. Олексій Василюк додає, що як мінімум потрібно було оформити акти на землю, погодити документи зі суміжними користувачами та очікувати остаточного документа, який дозволить садити новий ліс. «Ніхто цього не робив, ліси садили на нових землях без підготовки документів. А це корупція, бо не можна використовувати бюджетні кошти для освоєння земель, які тобі не належать. І немає жодної гарантії, що такі рішення будуть оформлені найближчим часом, — каже Олексій. — Минулого року був схожий випадок у Криму, тоді було відкрито кримінальну справу, яка закінчилася для директора лісгоспу вироком — три роки умовно».

Як пояснює еколог, залісення степів відбувається в межах державної цільової програми «Ліси України», розрахованої до 2015 року. Нею займається Державне агентство лісових ресурсів. Основна її мета — насадити на території України 5% нових лісів. А оскільки вільних територій для цього залишилося дуже мало, тому й садять їх у степовій зоні. Але чому б не зробити це там, де дерева, наприклад, вирубані?

«Садити ліси на місці вирубки ніхто не хоче. За законом ця територія й так вважається лісом, а тоді потрібно говорити вже про лісовідновлення. Проте лісовим господарствам вигідніше отримати кошти для освоєння нових земель під ліс. Адже програма «Ліси України» передбачає дуже велику суму коштів, ідеться про десятки мільйонів гривень. Для звітності красиво звучить, що щороку засаджується лісами десятки тисяч гектарів. У реаліях це виглядає так, що трактор переорав степовий схил, туди накидали насіння жолудів. Але наступного року лісники кажуть, що ліс не виріс через погані кліматичні умови, тому потрібно просити гроші вже на відновлення лісу», — додає Олексій Василюк.

Парадокс ще й у тому, що в Україні немає юридичного поняття степу. Якщо про визначення лісу, болота чи пасовища можна прочитати в законодавчих актах, то про степ — ні слова. Ці землі лісівники називають деградованими й малопродуктивними, і, як додає експерт, їм це на руку, коли доведеться пояснювати, чому ліси садять саме в степу.

Щоб урятувати унікальний ландшафт від знищення, громадські організації вимагали затвердження указу Президента про охорону степів. Також наполягали, щоб у Земельний кодекс запровадили категорію степу, як це мають болота та ліси. Але марно. Досі в нас немає і державного органу, який займався б збереженням степової території.

Зараз екологи очікують рішення Генеральної прокуратури й сподіваються, що будуть порушені кримінальні справи щодо лісгоспів-порушників. А інакше лісові господарства продовжать залісення степів уже цієї весни...