Проблеми законодавчого регулювання рубок в Україні /Тези та питання для обговорення на круглому столі/
У другій половині квітня в рамках програми ФЛЕГ-2 відбудеться круглий стіл, присвячений проблемам законодавчого регулювання рубок. З технічних причин його аудиторія обмежена – близько 40 осіб (лісівники-практики, екологи та біологи, лісовпорядники, представники органів влади, вчені та журналісти). Хотілося б дізнатися думку якомога ширшої аудиторії різнопланових спеціалістів, особливо тих, хто працює в лісі, тому заздалегідь розміщую матеріали, які в загальних рисах дають уявлення про коло питань, які планується обговорити, та пропозиції проєкту. Буду вдячний усім за критику, конструктив і відповідну до тем додаткову інформацію, яка дуже допоможе в підготовці. Я триматиму це повідомлення на першій сторінці кілька днів. Звісно, після проведення круглого столу будуть доступні презентація, доповідь, стенограма, і обговорення буде продовжено. З повагою, М.Попков.
За площею лісів і запасами деревини Україна посідає провідні позиції в Європі. Проте за середнім обсягом заготівлі з гектара і відсотком щорічного використання запасів лісоматеріалів круглих вона перебуває в кінці списку європейських держав, що свідчить про низьку інтенсивність лісокористування.
Стратегія розвитку галузі формується з розрахунком на значне збільшення обсягу заготівель.
В. Сівець: «Ми очікуємо, що обсяги вирубки збільшаться… найближчими роками показник лісозаготівлі може зрости на 50 %.»
Проведені ФЛЕГ соціологічні дослідження показують, що більшість громадян уже зараз вважає обсяги рубок в Україні надто високими. Щороку фіксуються численні порушення законодавства та конфлікти, пов'язані з рубкою лісу. Приводом для більшості з них є:
• рубка в лісах ПЗФ і зелених зон;
• проведення суцільних санітарних рубок;
• порушення правил відбору дерев у рубку;
• порушення інших правил, що регулюють рубки лісу
1. Багато чи мало рубають в Україні? Які головні чинники визначають інтенсивність лісокористування та перспективи її збільшення?
Інтенсивність лісокористування визначають такі чинники:
• лісорослинна зона (лісорослинні умови)
• режим експлуатації (цільове призначення, структура рубок)
• породна й товарна структура лісів
• традиції лісового господарства
• ринковий попит на деревину певної породи, розміру та якості
Перелічені чинники діють незалежно, але часто пов'язані один з одним.
Найнижча інтенсивність лісокористування (0,3 – 1,0 м³/га) у степових областях і Криму. Тут же максимальна частка лісів, виключених із розрахунку головного користування, і найбільший вихід дров'яної деревини під час заготівель.
Серед семи областей з максимальною інтенсивністю заготівлі (від 2,4 до 3,7 м³/га) одна представляє Карпатський регіон, дві – Полісся і чотири – Лісостеп. В усіх областях переважають високопродуктивні хвойні та/або дубові ліси, більша частина яких включена до розрахунку головного користування. Частка заготівлі при головному користуванні тут помітно вища, ніж під час РФОЛ.
Продуктивні хвойні експлуатуються значно інтенсивніше, ніж менш затребувані березові, вільхові, букові. Інтенсивність експлуатації дуба залежить від його походження, продуктивності та якості. Найкращі насадження експлуатуються інтенсивніше. Частка рубок формування й оздоровлення в них вища.
У лісах, виключених із розрахунку головного користування, інтенсивність експлуатації помітно нижча, ніж у деревостанах, включених до розрахунку. Проте в деяких областях для високобонітетних хвойних і дубових лісів ці відмінності незначні.
Таким чином, інтенсивність експлуатації лісів в Україні вкрай нерівномірна. Основним резервом для її збільшення є:
• не затребувані ринком листяні деревостани низької якості;
• ліси, виключені з розрахунку головного користування;
• зміна методів лісовирощування.
2. Які зміни в систему регулювання рубок, що діяла в СРСР, внесли лісівники незалежної України?
Законодавство, що регулює рубки в Україні, досі перебуває в стадії формування.
Значні зміни відбулися в галузі термінології. Основні з них:
• із законодавства зникло поняття «проміжне користування»;
• заготівлю деревини при головному користуванні, а з 2010 всю заготівлю деревини віднесено до «спеціального користування»;
• рубки, що не належать до головного користування, віднесли до «рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства», а з 2006 року до «Рубок формування та оздоровлення лісів» у складі заходів з підвищення якісного складу лісів. Водночас вони належать до заходів, «не пов'язаних із використанням лісових ресурсів»;
• змінився зміст поняття «лісовідновні рубки», якими в СРСР називали рубки головного користування в лісах 1 групи;
• зникло поняття група лісу та змінився зміст поняття категорія лісів.
Термінологія, що використовується в Україні, унікальна. Вона не спирається на усталені поняття, які використовує лісова наука, а тому насилу сприймається як закордонними спеціалістами, так і українськими громадянами без освіти.
Наприклад, інтуїтивно не ясно:
• Чому заготівля деревини, що споконвіку є невід'ємною частиною лісового господарства, в Україні вважається чимось «спеціальним»?
• Як можна в ході «заходів, не пов'язаних із заготівлею лісових ресурсів» щороку заготовляти й реалізовувати понад половину всієї української деревини, за яку треба платити, як «спеціальне користування лісовими ресурсами»?
• Як можна формувати й оздоровлювати ліси за допомогою їхньої суцільної вирубки?
• Чи можна вважати реконструкцією суцільну вирубку деревостану та створення на його місці нового?
Внесено значні зміни до правил призначення рубок. Головні з них:
• як параметр для призначення більшості видів рубок прийнято відносну повноту. При цьому значно підвищено нормативи абсолютної повноти (стандартні таблиці), що використовуються для її визначення. Фактично, прорідження та прохідні рубки в Україні можна призначати лише в насадженнях – із повнотою 0,95 – 1,0 за радянськими нормативами;
• Лісничих відсторонено від призначення рубок догляду, яке проводиться автоматично під час лісовпорядкування;
• Критерієм для призначення вибіркових санітарних рубок стала наявність 5-6 м³ мертвої деревини на гектар;
• Рідкі насадження (повнота 0,4-0,5), згідно з правилами, мають призначатися в суцільну рубку (санітарну або лісовідновну). Нормативи дають можливість, на основі суб'єктивних припущень, призначати ССР і ЛВР при більшій фактичній повноті (якщо під час проведення вибіркової санітарної рубки в насадженні з повнотою 0,7, на думку лісничого, повнота знизиться до 0,5, можна одразу призначати суцільну рубку.)
Усі перелічені положення не мають аналогів у лісовому законодавстві європейських країн і є помилковими з точки зору сучасної лісової науки. Багато з них створюють корупційні ризики.
До інших важливих особливостей лісового законодавства України, що регулює рубки лісу, слід віднести:
• відсутність прямих регуляцій щодо рубок у Лісовому кодексі;
• орієнтацію на державні спеціалізовані підприємства при ігноруванні особливостей ведення лісового господарства в малих комунальних і приватних лісах;
• значне обмеження свободи ухвалення рішень лісовими менеджерами та користувачами
• багатотомність, ієрархічність, громіздкість, декларативність, у ряді випадків невиконуваність
• суперечливість, наявність посилань на не розроблені та недіючі підзаконні акти
• недостатній облік регіональних особливостей ведення лісового господарства
• атавізми радянського законодавства, що втратили сенс у зв'язку з розвитком лісової науки, технологій лісозаготівель, зміною економічних умов
• наявність норм, що не відповідають науковим уявленням про добре ведення лісового господарства.
Значний вплив на планування та проведення рубок мають підзаконні акти, які мають до них опосередкований стосунок. Зокрема, до них належать нормативи й правила, що регулюють:
• поділ лісів за цільовим призначенням
• відведення лісосік
• облік лісопродукції
• порядок плати за спеціальне користування
• покарання за порушення чинних правил
• лісовпорядкування
Низка положень цих документів не відповідає сучасним науковим знанням і перешкоджає раціональному веденню господарства.
3. Як вплинуло законодавство, що регулює рубки, на практику їх проведення, структуру та стан лісів?
Кардинально змінилася структура заготівлі деревини. Зокрема:
• значно зменшилися обсяги рубок у молодняках;
• учетверо зменшився обсяг заготівлі під час проріджень і прохідних рубок, скоротився охоплення насаджень цими видами рубок, значно збільшилися строки їх повторюваності, різко збільшилися площі лісів, рубки догляду в яких узагалі не призначаються і не проводяться. Інтенсивність проведення рубок догляду повсюдно залишається вкрай низькою – 25-30 м³ на га;
• частка ВСР залишається постійною, але їхній обсяг зростає. У насадженнях сосни й дуба старше 60 років вибіркові санітарні рубки стають основним господарським заходом. Ступінь охоплення та частота проведення ВСР збільшується з віком насаджень. ВСР проводяться лише в продуктивних насадженнях господарсько цінних порід;
• площа суцільних рубок формування та оздоровлення лісів (ССР, ЛВР і СРР) збільшилася у 8-9 разів. Вони проводяться переважно в хвойних лісах.
Зміни, що спостерігаються в структурі лісового фонду, загалом несприятливі. Серед них необхідно відзначити:
• тенденцію зменшення площі дубових насаджень. За період між останніми обліками лісів «зникло» близько 25 тис. га високостовбурного дуба. Основна причина цього – зміни складу насаджень у віці 15-30 років через витіснення дуба іншими породами;
• погіршилася товарна структура насаджень, що надходять у рубку головного користування;
• площі насаджень 2-4 і, особливо, 2-3 класів віку основних порід значно менші за бажану їхню площу, яка відповідає рівномірному віковому розподілу. Уже зараз очевидно, що через 60-70 років країна знову зіткнеться з проблемою дефіциту стиглих насаджень;
• іде швидке старіння лісів. За всіма породами середній вік значно вищий за вік кількісної стиглості, чим і пояснюється загальне падіння приросту лісів. За багатьма породами, зокрема акацією, грабом, низькостовбурним дубом, тополями, в'язовими середній вік зрівнявся або перевищив встановлені віки стиглості.
• у лісовому фонді, особливо в лісах, виключених із розрахунку головного користування, йде накопичення стиглих і перестійних деревостанів листяних порід дров'яної якості;
• повною мірою проявилися наслідки відсутності належного планування розміщення рубок. У багатьох регіонах ділянки, масиви й навіть окремі лісові дачі, що прилягають до доріг і населених пунктів, гранично виснажені (вирубані);
• значно зросла частка перегущених насаджень із маленькими кронами та високо піднятим центром ваги, які не стійкі до снігота вітровалу;
• швидко зменшуються площі старовікових, природних лісів.
До числа несприятливих чинників слід віднести відсутність значущих успіхів у впровадженні в практику нових методів ведення лісового господарства. В умовах України найважливіше створити умови для швидкого й широкого впровадження методів і прийомів ведення лісового господарства, спрямованих:
• на збереження біологічного різноманіття лісових екосистем
• інтенсифікацію вирощування хвойних
• імітацію віконної динаміки природних деревостанів (наближене до природи ведення лісового господарства)
• вирощування високоякісної деревини листяних порід;
• ведення господарства в рекреаційних лісах.
• розвиток плантаційного вирощування деревини
За деякими напрямами дослідні роботи вже розпочато, але для їх широкого впровадження в практику потрібні цілеспрямовані зусилля Держлісагентства.
4. Чи є ситуація, що склалася, нормальною? Що треба робити для її поліпшення?
Проєкт ФЛЕГ вважає необхідним:
• розпочати підготовку до кардинального перегляду законодавства, що регулює рубки лісу;
• організувати широкомасштабне впровадження сучасних методів вирощування насаджень.
Виконання цих робіт неможливе без зацікавленості та практичної підтримки органів державної влади, насамперед Держлісагентства.
5. На досягнення яких результатів мають бути націлені роботи з перегляду законодавства, що регулює рубки?
Відповідь на це питання є предметом обговорення. Спеціалісти проєкту вважають, що нові правила рубок мають:
• бути написані зрозумілою й екологічно грамотною мовою, з використанням термінів і понять, що відповідають міжнародним;
• бути представлені в одному компактному, вільному від декларативного та неінформативного тексту рамковому документі, що визначає базові терміни, цілі, обмеження та норми;
• передбачати можливість доповнення й уточнення на регіональному рівні;
• забезпечувати місцевому лісівникові більшу свободу в ухваленні рішень і більшу відповідальність за досягнутий результат;
• створити умови для впровадження нових сучасних практик ведення лісового господарства, а також проведення експериментів і реагування на нові не передбачені правилами обставини;
• розширити цілі проведення рубок, серед яких зазначити забезпечення умов росту найкращих дерев, сприяння природному поновленню, підвищення стійкості та довговічності деревостанів;
• включати блок норм, націлених на збереження біологічного різноманіття;
• дозволяти проведення рубок «віконного типу» в середньовікових, пристигаючих і стиглих насадженнях;
• спиратися на науково обґрунтовані, визнані в європейських країнах критерії та рекомендації щодо призначення рубок;
• явно пов'язувати режими вирощування з цільовим призначенням лісів;
• зафіксувати пріоритет природного поновлення та пом'якшити вимоги до строків його появи й оцінки якості.
У цьому переліку наведено лише частину пропозицій.
6. Які експериментальні рубки потрібні? Як організувати їх проведення?
Серед успішних практик ведення лісового господарства, що не використовуються в лісовому господарстві України, найперспективнішими є:
• ведення господарства в рівнинних, хвойних лісах, що базується на проведенні інтенсивних рубок догляду. Її важливим розділом є стратегія догляду в перегущених середньовікових сосняках;
• ведення господарства в листяних деревостанах, націлене на вирощування високосортної, великомірної деревини;
• забезпечення вирощування стійких і довговічних лісів шляхом імітації «віконної динаміки» розвитку природних лісів (лісове господарство, наближене до природи)
Впровадження зазначених та інших сучасних методів лісовирощування у виробничу практику може бути реалізоване на базі пілотних підприємств Держлісагентства, шляхом масштабних виробничих випробувань на всіх підприємствах, а також на основі поєднання названих підходів.
7. Яка роль проєкту ФЛЕГ у здійсненні запропонованих заходів?
У разі зацікавленості та дієвої підтримки з боку Держлісагентства на другому етапі реалізації проєкт ФЛЕГ може:
• Взяти участь в організації та здійсненні робіт із розроблення проєкту документа «Правила проведення рубок у лісах України» та підготовки змін до пов'язаних підзаконних актів;
• Розробити рекомендації щодо впровадження прогресивних методів вирощування лісу в умовах України. Організувати навчання їх практичному використанню.
У доповіді та презентації круглого столу будуть наведені факти й аргументи, що підтверджують зроблені висновки та обґрунтовують доцільність запропонованих заходів.