Стенограма наради Володимира Путіна з членами уряду РФ щодо України

Володимир Путін провів нараду з членами Уряду, під час якої обговорювалася ситуація в Україні, перспективи розвитку економічних контактів двох країн, зокрема у сфері енергетики.

У нараді взяли участь Голова Уряду Дмитро Медведєв, Заступник Голови Уряду Дмитро Рогозін, помічник Президента Андрій Білоусов, Міністр закордонних справ Сергій Лавров, Міністр промисловості й торгівлі Денис Мантуров, Міністр енергетики Олександр Новак, Міністр фінансів Антон Силуанов, Міністр економічного розвитку Олексій Улюкаєв, заступник голови правління ВАТ «Газпром» Віталій Маркелов. Представляємо стенограму зустрічі.

* * *

В.ПУТІН: Добрий день, шановні колеги!

Ми з вами зібралися для того, щоб подивитися, що ми можемо й повинні зробити додатково для розвитку наших економічних зв'язків з одним з наших ключових партнерів – Україною. Ми бачимо, які складні внутрішньополітичні процеси там відбуваються, і я сподіваюся, що ініціативи російського Міністерства закордонних справ щодо вирівнювання ситуації, щодо зміни її на краще матимуть наслідки, і результат буде позитивним. У всякому разі, сподіваюся, що тимчасово виконувачі обов'язків різних рівнів не накоять там нічого такого, чого не можна було б виправити. Але в основі всіх відносин завжди лежить економіка, давайте поговоримо сьогодні про це докладніше.

Перше, на що хотів би звернути увагу й хотів би поставити запитання нашому Міністру економічного розвитку в цьому зв'язку, нагадати, що під час останнього саміту Росія – Євросоюз у Брюсселі ми домовилися з нашими партнерами в Євросоюзі про те, що розпочнемо діалог на високому експертному рівні, на міністерському рівні між Росією та Єврокомісією щодо можливого приєднання України до угоди про асоціацію з ЄС. Наші партнери в Брюсселі визнали, що це істотним чином зачіпає економічні інтереси Російської Федерації, і погодилися провести необхідні консультації.

Знаю, що зовсім нещодавно до Брюсселя виїжджав наш Міністр економічного розвитку й вів там переговори. Прошу Вас доповісти про результати цих переговорів.

О.УЛЮКАЄВ: Шановний Володимире Володимировичу, ми розпочали роботу. Було проведено дві зустрічі на рівні експертів у лютому та в березні. 14 березня я виїжджав до Брюсселя, зустрічався з єврокомісаром з торгівлі паном де Гюхтом та його колегами. Ми обговорювали ті ризики, які, з нашої точки зору, тягне за собою набуття чинності угоди про зону вільної торгівлі та асоційоване членство України в європейській спільноті.

Дві групи ризиків ми розглядали. Одна група ризиків пов'язана з фактичним обнуленням митного тарифу між Україною та ЄС у цьому випадку, фронтального й практично одномоментного. З нашої точки зору, це тягне за собою витіснення товарів українського виробництва європейськими товарами на російський ринок.

В.ПУТІН: З українського ринку.

О.УЛЮКАЄВ: З українського ринку на російський. Європейські товари вищої якості займуть ніші, і українські виробники будуть змушені переорієнтуватися.

Друге – технічне регулювання. Європейські стандарти й правила технічного регулювання роблять неможливою реалізацію цієї продукції не лише на ринку європейської спільноти, а й, власне, на українському ринку.

І третє – це можливість через митну територію України ввезення товарів походження третіх країн до Росії. З нашої точки зору, це викликає значний і неконтрольований ризик зростання імпорту за низкою чутливих товарів, що викликає серйозне погіршення становища вітчизняних виробників.

Друга група ризиків пов'язана з тим, що Росію та Україну пов'язують приблизно 400 угод різного роду. Одні з них – двосторонні, інші – багатосторонні в рамках СНД. Щонайменше 38 із них є принципово важливими для торговельно-економічних відносин. Це угоди в галузі стандартизації, сертифікації, у галузі ветеринарії, карантину рослин, у галузі фітосанітарного контролю, фармакології, у галузі оцінки товарів, що несуть потенційний ризик, і так далі. Це життєво важлива позиція.

Предмет регулювання цих угод і предмет регулювання угоди про асоційоване членство України в ЄС приблизно один і той самий. Більше того, є положення, 39-й розділ проєкту угоди України з ЄС, який вимагає, щоб Україна практично вийшла з цих угод, що робить неможливим одночасне виконання положень угоди про асоційоване членство та цих угод. Тобто фактично Україну підштовхують або порушити ці угоди, або вийти з них в односторонньому порядку. І те, і інше несе ризик, просто хаос насправді в торговельно-економічних відносинах, неможливість їх здійснювати в якомусь нормальному обсязі.

Ці наші позиції здаються нам досить аргументованими. Ми їх викладали, але зіткнулися з, я б сказав, неконструктивним, можна навіть сказати, демонстративно неконструктивним підходом. Європейські колеги сказали, перше, у частині ризиків для виробників, що ці ризики вони вважають перебільшеними, незначущими для російської економіки, російських товаровиробників. У частині угод їхня позиція така: це справа України, як вона врегулює свої відносини з Росією чи іншими учасниками цих двосторонніх і багатосторонніх угод. Це справа України, ми тут не даємо жодних рекомендацій, жодних додаткових посилів. Ось така позиція була продемонстрована в дуже категоричному плані.

В.ПУТІН: Зрозуміло. Чи є якась домовленість про продовження цих консультацій?

О.УЛЮКАЄВ: Дискусії не продовжуються, більше того, європейські колеги після цього випустили пресреліз, у якому було сказано, що вони вважають недоцільним на даний момент продовження цього обговорення.

В.ПУТІН: Шкода.

А що в нас відбувається в галузі промислової кооперації? Як іде робота з українськими підприємствами?

Д.МАНТУРОВ: Володимире Володимировичу, очевидно, що сьогодні українські підприємства переживають не найкращі часи, але всі ті зобов'язання, які були взяті перед російськими підприємствами з кооперації, на сьогодні виконуються. Це стосується, зокрема, і постачання комплектувальних у рамках озброєння, постачання в рамках оборонно-промислового комплексу. Більше того, ми погодили на цей рік понад три тисячі позицій з кожною зі сторін, тому в нас паритетне ставлення в цьому плані з точки зору взаємного постачання за комплектацією.

У цій частині в нас теж на сьогодні жодних зривів постачання немає. Але при цьому в нас більше є побоювання не з боку підприємств-виробників, а з боку державних українських структур у частині запровадження певних обмежень. Зокрема, буквально днями організацією «Укроборонпрому», яка відповідає за регуляторику в цій частині, було випущено директиву, яка вимагає додаткових погоджень з боку підприємств, які постачають комплектацію на російську територію. Але знову ж таки на сьогодні зривів постачання жодних немає.

Ми провели досить глибокий аналіз основної номенклатури товарів, які постачаються з України. Дійшли висновку, що серйозної залежності в нашої країни за постачанням товарів з України немає. Якщо будуть ухвалені якісь обмежувальні заходи з української сторони, то наші підприємства зможуть повністю замістити виробництво своєї номенклатури з кооперації.

В.ПУТІН: Російська сторона дисципліновано сплачує аванси?

Д.МАНТУРОВ: Ми виконуємо всі контрактні зобов'язання, які були підписані з колегами, відповідно, своєчасно сплачуємо всі аванси, зокрема й за фактом відвантаження, як це прописано в договорі.

В.ПУТІН: А загальний обсяг, приблизно хоча б, порядок замовлень з російської сторони українській промисловості?

Д.МАНТУРОВ: Тут ідеться про мільярди доларів, оскільки це і цивільний сектор, і військовий. Усе разом це більше 15 мільярдів доларів.

В.ПУТІН: Зробимо так. Я вас прошу дисципліновано виконувати всі контрактні зобов'язання з українськими партнерами. Але нам потрібно заздалегідь бути готовими до будь-якого розвитку ситуації, зокрема з точки зору імпортозаміщення. Нам потрібно заздалегідь подумати про те, де, на яких підприємствах, у які терміни й за які гроші ми зможемо розгорнути своє власне виробництво. Тому завтра прошу вас із директорами наших провідних підприємств, самі визначте список цих директорів, прибути сюди до мене для проведення відповідної наради.

Але це, безумовно, якщо така ситуація виникне, вимагатиме від нас додаткових ресурсів. Я думаю, що в цьому випадку нам доведеться внести певні корективи в держоборонзамовлення, у наші плани розвитку оборонно-промислового комплексу. Прошу надати відповідні пропозиції.

А тепер щодо фінансових відносин. Попрошу Міністра фінансів нагадати, що було зроблено нами в попередній час у цій сфері для підтримки української економіки та як відповідно до наявних домовленостей має розвиватися ситуація.

А.СИЛУАНОВ: Шановний Володимире Володимировичу, ми торік, у грудні минулого року, викупили позику єврооблігацій України на суму 3 мільярди доларів США, причому викупили за пільговими умовами, ставка купона становила п'ять відсотків, викупили за номіналом. Тобто таким чином підтримали економіку та фінанси української сторони. Хотілося б зазначити, що вартість, за якою ми придбавали, була заниженою та пільговою, оскільки ціна паперів котирувалася зовсім за іншими котируваннями, і ми купили за прийнятною для України ціною. Це дозволило повернути довіру до українських паперів і довіру до українських облігацій на той момент. І таким чином ми допомогли Україні профінансувати дефіцит бюджету. Строк облігацій становить два роки, до кінця 2015 року. Перші платежі з обслуговування цих облігацій настають уже в червні поточного року, тож ми розраховуємо на виконання українською стороною тих зобов'язань, які були взяті під час випуску відповідних боргових зобов'язань.

В.ПУТІН: Ви в контакті з українськими партнерами з цих питань? Як обговорювалася ця тема, розвиток цих відносин у фінансовій сфері?

А.СИЛУАНОВ: Ми мали контакт із моїм колегою, Міністром фінансів України, який звернувся додатково по допомогу з боку Російської Федерації щодо аналогічного викупу чергового траншу єврооблігацій.

В.ПУТІН: В обсязі?

А.СИЛУАНОВ: В обсязі 3 мільярдів доларів США. Поки що, на даний момент, ця пропозиція в нас перебуває, у Міністерстві фінансів, і ми вважаємо, що ми її розглядатимемо в міру розвитку подій.

В.ПУТІН: У цьому зв'язку ми підійшли до наступного питання, яке тісно пов'язане з нашою фінансовою підтримкою. І це питання полягає в тому, що під час надання, а по суті це кредит у 3 мільярди доларів, у грудні минулого року ми домовилися про те, що наші партнери в Україні повністю погасять заборгованість перед «Газпромом» за поставлений торік газ і платитимуть регулярно в повному обсязі поточні платежі. Для цього ми й пішли на квартальну знижку.

Що відбувається зараз у цій сфері?

Будь ласка.

О.НОВАК: Шановний Володимире Володимировичу!

Доповідаю. Станом на 9 квітня, на сьогодні, заборгованість української сторони за поставлений природний газ із Росії становить 2 мільярди 238 мільйонів доларів Сполучених Штатів Америки.

В.ПУТІН: А на момент видачі кредиту?

О.НОВАК: На момент видачі кредиту заборгованість становила 1 мільярд 451 мільйон.

В.ПУТІН: Тобто замість того, щоб погасити 1 мільярд 400 мільйонів, наші партнери наростили до 2200 мільйонів.

О.НОВАК: Так точно. За листопад-грудень у принципі не оплачені рахунки за поставлений газ. За рахунок виділеного кредиту шляхом купівлі облігацій оплачено січень і частково лютий. А березень, Володимире Володимировичу, повністю не оплачений: це 526,1 мільйона доларів за обсяг газу, поставлений у березні, в 1 мільярд 959 кубічних метрів природного газу.

При цьому я хочу звернути увагу, що в першому кварталі ціна була знижена, і газ не оплачений навіть за зниженою ціною в 285 доларів, це та угода, яка була досягнута наприкінці минулого року.

В.ПУТІН: І, Віталію Анатолійовичу, щодо закачування в підземні сховища. Що там відбувається? Ми знаємо, що це стосується всіх: і нас як постачальників, і України як споживача й транзитера газу до Європи, і наших європейських споживачів.

Що там відбувається нині? Що має бути зроблено взагалі технологічно в нормальному режимі та що зараз відбувається?

В.МАРКЕЛОВ: Шановний Володимире Володимировичу, торік «Нафтогаз» України загалом підготувався до зими в обсязі 19 мільярдів кубічних метрів газу.

В.ПУТІН: 19?

В.МАРКЕЛОВ: 19. На сьогодні при проходженні осінньо-зимового періоду залишилося близько 6,5 мільярда кубічних метрів. Для того, щоб пройти наступну зиму, необхідно відновити обсяг підземного зберігання до близько 18 мільярдів кубічних метрів. Має бути 18. Тому близько 11,5 мільярда має бути закачано в літній період для того, щоб підготуватися до зими, і для того, щоб пройти експорт газу в зимовий період для наших західних споживачів.

В.ПУТІН: Щоб забезпечити транзит.

В.МАРКЕЛОВ: Щоб забезпечити транзит.

В.ПУТІН: Скільки це коштуватиме?

В.МАРКЕЛОВ: Це коштуватиме від 4 до 5 мільярдів доларів, купівля цього газу в «Газпрома».

В.ПУТІН: Зрозуміло. Дмитре Анатолійовичу, ми бачимо, що ситуація складається дуже складна, якщо не сказати, що вона є критичною. У цьому зв'язку, звісно, мені потрібно знати думку Уряду, Вашу особисту думку як Голови Уряду Російської Федерації.

Д.МЕДВЕДЄВ: Володимире Володимировичу, ми стосовно наших відносин з українськими партнерами, як і з іншими партнерами, завжди дотримуємося принципу, що мають виконуватися укладені договори. Я люблю латину зазвичай цитувати: pacta sunt servanda. Ось і в цьому випадку в нас є договір, укладений у 2009 році, Ви його добре знаєте, який має виконуватися.

Однією з умов цього договору є перехід на авансову форму платежу, на попередню оплату, якщо не погашається заборгованість. Скажімо прямо, ми могли застосувати перехід на аванс і раніше, але ми цього не робили, просто розуміючи складну ситуацію в економіці України та виходячи з партнерських відносин з українськими керівниками. На даний момент договір продовжує діяти, цього не оспорюють і особи, які де-факто виконують повноваження вищих посадових осіб України, вони це весь час коментують. При цьому ми розуміємо, що ціна змінилася з урахуванням відпадання відомих знижок і непідписання протоколу на наступний період, з одного боку, і денонсації харківських угод, з іншого боку.

Але тим не менш загальні підходи залишилися, і за цими загальними підходами й необхідно визначати ту ціну, яка застосовуватиметься. Якщо продовжується ось ця справді, по суті, критична ситуація, я вважаю, що є всі підстави застосувати перехід на попередню систему оплати постачання газу. Тим більше що, як справедливо сказав Міністр енергетики, навіть за цими пониженими ставками, які застосовувалися донедавна, вони не розрахувалися за березень, тобто це, якщо говорити відверто, просто повне неподобство. При цьому ми розуміємо, що це, зрештою, формує загальний обсяг заборгованості України. Я нагадаю, що зараз це 3 мільярди, про які говорив Міністр фінансів, тобто обсяг облігаційної позики, накопичена заборгованість за газ у розмірі 2 мільярдів 200 з лишком мільйонів доларів, і те, що ми розглядаємо як недоотриманий російським бюджетом дохід, пов'язаний із денонсацією харківських угод. У загальній складності це близько 11 мільярдів 400 мільйонів доларів. Тобто в загальній складності боргове тягар, яке може бути пред'явлене до стягнення, становить 16 мільярдів 600 мільйонів доларів. Це величезні гроші.

В.ПУТІН: Розумію, що це є обґрунтованим. І практично що це означатиме? Що «Газпром» постачатиме газ лише в тих обсягах, які будуть проплачені українською стороною за місяць наперед?

Д.МЕДВЕДЄВ: Так.

В.ПУТІН: Скільки вони заплатять, стільки й отримають?

Д.МЕДВЕДЄВ: Так.

В.ПУТІН: Так, це точно відповідає контракту. Але водночас, зважаючи на складну ситуацію, у якій перебуває Україна, і незавершеність нашого переговорного процесу з Євросоюзом, я просив би Уряд і «Газпром» утриматися поки що від застосування цих можливостей, що випливають із контракту, аж до проведення додаткових консультацій, якщо, звісно, наші партнери на ці консультації згодні. Якщо не згодні, ну тоді й питання немає, тоді діятимемо відповідно до контракту, це очевидна річ.

Я подумаю про форму консультацій з нашими партнерами та прошу Міністерство закордонних справ організувати цю роботу. Ситуація, безумовно, м'яко кажучи, дивна, тому що, як відомо, наші партнери в Європі визнають легітимність сьогоднішньої київської влади, але нічого не роблять для того, щоб підтримати Україну, ні одного долара, ні одного євро. Російська Федерація не визнає легітимність влади в Києві, але продовжує надавати економічну підтримку й субсидує економіку України сотнями мільйонів і мільярдами доларів досі. Ця ситуація, звісно, не може тривати нескінченно, але ще раз хочу зазначити, що діяти ми маємо дуже акуратно, без руйнування того небагатого, що ще залишилося.

Дякую.