Українські військовослужбовці в Криму про реальну ситуацію на півострові

У понеділок Олександр Турчинов заявив про те, що Рада національної безпеки і оборони України доручила Міністерству оборони провести передислокацію військових підрозділів, які перебувають у Криму. Журналісти зателефонували кільком українським військовослужбовцям до Криму, щоб дізнатися про реальну ситуацію на півострові. Фото: EPA/UPG Український військовослужбовець спілкується з окупантами під час штурму військової частини в Бельбеку

Олексій Нікіфоров, заступник командира частини морської піхоти А-0669, захопленої окупантами 20 березня:

Жодної евакуації немає. Є лише заява Турчинова, доручення Кабміну забезпечити евакуацію — але поки що це порожні слова. Для того, щоб розпочати евакуацію, нам потрібен наказ начальника Генштабу.

На даний момент 56 осіб із нашої частини хочуть їхати на материк і служити в українській армії. Для того, щоб вони могли це зробити — потрібно закрити їхні особові справи, дати їм припис на нове місце служби. Але ніхто цього не робить, жодних наказів від начальника Генштабу немає. Яким чином військові поїдуть — не важливо: на наших військових машинах, на машинах українських патріотів, на російських військових машинах, якщо вдасться домовитися... Важливо те, що наказу їхати немає. П'ятий день уже чекаємо.

Більше того, незрозуміло, що робити з частиною. Ми її закриваємо чи як? Що робимо зі зброєю, з матеріальною базою, з архівом, де всі наші особові справи?

— Ви думаєте, окупанти віддадуть вам техніку й архів?

— Та їм пофіг на наш архів!

Має бути політичний договір між сторонами. Має приїхати комісія, скласти акт про те, що військова частина закривається або передислокується. Що передаються або не передаються зброя, техніка, люди. Потрібно звільнити всіх військовослужбовців, щоб вони не залишилися служити у двох арміях одночасно. І щоб на тих, хто залишиться в Криму, не завели кримінальні справи.

— А чим ви займаєтеся відтоді, як захопили вашу частину?

— Я? Особисто я шукаю роботу. Я хочу піти з армії — але зробити це законно. І залишитися в Криму — буду копати канал, будувати мости, що завгодно робити. Служити в українській армії я просто не зможу. А в російській тим більше.

— Чому в українській не зможете?

— Тому що якщо мені такий генерал, як Тенюх, скаже щось на кшталт того, що я погано виховував солдатів, я просто по голові його гантелею вдарю, і на цьому все закінчиться.

Ярослав, старшина другої статті корвета «Тернопіль», який було взято штурмом 20 березня:
— Нам нічого не відомо про евакуацію. Екіпаж живе по винайманих квартирах, тому що гуртожиток разом із частиною теж відійшов до Росії, і чекає подальших вказівок від керівництва. Більшість хоче продовжити службу в українській армії, у Криму залишаться тільки ті, у кого тут родини, батьки, кому на материку робити нічого. Я теж хочу продовжити службу в Україні, я родом із Прилук Чернігівської області.

Для того, щоб ми могли поїхати на материк, нам потрібен наказ. Я дуже сподіваюся, що він буде найближчим часом, тому що в нас немає грошей на те, щоб винаймати квартири ще, скажімо, тиждень.

— Вам не допомагають волонтери з України?

— Ні, ніхто не допомагає.

— А чим ви взагалі займаєтеся зараз?

— Чесно — нічим. Сидимо по квартирах зі своїми родинами й чекаємо наказу. Телефонуємо одне одному, намагаємося якось підтримувати одне одного.

— Коли штурмували «Тернопіль», вам дали наказ не застосовувати зброю?

— Не було жодних наказів. Але, мені здається, було б безглуздо застосовувати зброю, це призвело б до невиправданих жертв. Ми здали вогнепальну зброю й гранати в арсенал. Але захищатися намагалися: за допомогою пожежного рукава, зробили собі щити, загерметизували корабель, відійшовши від стінки, щоб не було до нього підходу. Чесно, жертви не принесли б жодної користі.

Владислав Селезньов, керівник кримського медіацентру Міноборони України, повідомив LB.ua, що центральна евакуація українських військовослужбовців із Криму не ведеться. Але, за його інформацією, морські піхотинці з Феодосії, які ухвалили рішення евакуюватися, уже виїхали двома автобусами на материкову частину України.

— Я сам чекаю наказу на евакуацію.

— Тобто ви теж хочете поїхати на материк?

— Я військовий, робитиму, що скажуть. Поки що залишаюся тут, скажуть їхати в Шепетівку — поїду в Шепетівку.

LB.ua також вдалося зв'язатися зі співробітниками української газети «Флот України» в Севастополі, які раніше заявили, що залишаються вірними українській присязі й не мають наміру переходити на службу до Збройних сил Російської Федерації.

Колеги повідомили, що поки що не отримували наказу про евакуацію. Росіяни зайняли їхню частину, до якої приписана газета, кілька днів тому, тому вони були змушені працювати з дому — ставили статті на сайт газети. Доступ до сайту періодично блокують, військові журналісти також чекають наказу про евакуацію.