«Управління лісами має бути в одних руках», - упевнений Валерій Черняков, голова Державного агентства лісових ресурсів

Напевно, це перше розгорнуте інтерв'ю Валерія Вікторовича в статусі Голови Держлісагентства. Читайте уважно. Пишіть. М.П.

- Яку форму торгівлі лісопродукцією ви вважаєте оптимальною?

- Орієнтир, до якого прагнутимуть підприємства Держлісагентства під час реалізації лісоматеріалів, - це електронні торги. У цьому разі деревообробник зможе скористатися інтернетом і купити сировину в лісгоспів, зокрема із сусідніх областей, обираючи прийнятну ціну.

- Чи переходитимуть лісгоспи на торгівлю лісоматеріалами за прямими договорами?

- Лісгоспи мають право укладати прямі договори, але на невеликий обсяг лісоматеріалів, який не реалізовано на аукціонних торгах. Хотілося б, щоб уся лісосировина реалізовувалася на аукціонах прозоро й відкрито. Проте деревообробники просять, щоб лісгоспи продавали лісоматеріали й за прямими договорами, оскільки на торгах вони стикаються з тим, що деревину вже викуплено фірмами з інших областей, унаслідок чого деревообробник може залишитися без роботи. Будемо над цим думати. Можливо, тим, хто переробляє понад 500 куб. м деревини на квартал, лісгоспи продаватимуть за прямими договорами 50% їхніх потреб, а решту такі переробники придбаватимуть на біржі.

- Чи означає це, що обсяг лісоматеріалів, які реалізуються за прямими договорами, збільшиться?

- Я не впевнений, що лісогосподарські підприємства збільшать обсяг лісосировини, що продається за прямими договорами.

- Паливна криза в країні позначається на попиті на лісоматеріали?

- Підприємці відчули, що буде попит на лісопродукцію як альтернативний вид палива. З відповідними пропозиціями звертаються до лісгоспів, телефонують і пропонують переробляти відходи заготівлі деревини, чистити ліс. Ми готові йти назустріч.

- У середині травня розпочнуться чергові аукціони з необробленої деревини. Чи є ймовірність, що лісгоспи знизять стартові ціни?

- Теоретично зниження цін можливе. Але потрібно проводити «круглі столи» за участю великих деревообробників не лише в столиці, а й на рівні областей. Деревообробники та лісгоспи повинні обговорювати проблеми галузі, шукати компроміси, зокрема щодо цін. Держлісагентство не може диктувати ціни лісгоспам.

- Чи правда, що експорт лісопродукції зростає?

- Ріс за попередньої влади. Тому що не було зацікавленості в розвитку деревопереробки в країні. На жаль, круглий ліс досі вивозиться з України, оскільки є чинні контракти, і в стислі терміни ми не зможемо налагодити переробку, а інвестори побудувати підприємства. Зараз ми проводимо багато «круглих столів» із потенційними інвесторами, сподіваємося, що їхнім результатом буде створення нових деревообробних заводів на території нашої країни.

- Чи можуть деревообробники сподіватися, що обсяг лісоматеріалів, які реалізуються на зовнішніх ринках, зменшиться?

- Держлісагентство не реалізує лісоматеріали, цим займаються лісгоспи. Держлісагентство не має права втручатися в їхню діяльність. Якщо лісгоспи хочуть збільшити продаж на зовнішніх ринках, то мають право збільшити. Але першочергове завдання лісгоспів — забезпечити сировиною внутрішній ринок.

- Чи плануєте ви запроваджувати аукціони для іноземних покупців?

- Насамперед ми продаватимемо деревину на внутрішньому ринку. Лісоматеріали, які не знайдуть покупця на внутрішньому ринку, реалізовуватимуться на зовнішньому. Хочу зазначити, що серед вітчизняних деревообробників є такі, які приходять на аукціони й оформляють купівлю лісоматеріалів, а надалі не викуповують їх у належний строк. При цьому заготовлена деревина гниє, а лісгоспи не мають права її продати. Спробуємо змінити систему. Якщо деревообробник, який оформив купівлю, не оплатив лісопродукцію до певного строку, виставлятимемо її на додаткових аукціонах, а порушник домовленостей не буде допущений до наступних торгів. Адже деякі деревообробники оформляють купівлю лісоматеріалів на аукціонах на 1 тис. куб. м і, використовуючи ці документи, придбавають крадений ліс у правопорушників. Усі незаконні схеми нам відомі, будемо з ними боротися.

— Можливо, попит на продукцію деревообробки низький, і в деревообробників просто немає коштів на викуп деревини?

- Судячи з аукціонів II кварталу, попит на лісоматеріали, а отже, й на продукцію деревообробки, принаймні залишається стабільним. Хоча багато деревообробників скаржилися на високі стартові ціни, під час торгів вартість лісоматеріалів у деяких випадках зросла на 7%. Упевнений, що багато деревообробників не викуповували лісоматеріали, тому що працювали різні незаконні схеми, зокрема за участю лісгоспів. Зокрема, псевдодеревообробники приїздили на торги, завищували ціни настільки, що деревообробники не могли придбати лісоматеріали, а надалі не викуповували сировину, завдяки чому лісгоспи відправляли лісопродукцію туди, куди хотіли, зокрема на зовнішні ринки.

— Багато деревообробників говорять про корупцію на підприємствах Держлісагентства. Що має намір робити керівництво для боротьби з цим явищем?

- Одним із таких заходів вважаю запровадження електронного обліку лісоматеріалів, за якого вся деревина нумерується, супроводжується бирками, що ускладнює можливість її розкрадання. Боротьба з корупцією — один із пріоритетів у діяльності Держлісагентства. Зі свого боку ми сприятимемо правоохоронним органам у виявленні таких порушень.

— Звідки береться крадений ліс, якщо на підприємствах Держлісагентства запроваджено електронний облік деревини?

- Ми не контролюємо ліси, які перебувають, зокрема, під контролем Міноборони чи комунальних лісокористувачів. Вони не хочуть запроваджувати електронний облік деревини та передавати повністю нам свої господарства. При цьому лісгоспами цих лісокористувачів керують люди, які не мають відповідної освіти. Керувати лісгоспами повинні фахівці, які мають вищу спеціалізовану освіту й певний час пропрацювали в галузі. На жаль, зараз і в нас не вистачає фахівців. До слова, є ідея повернути до нашої юрисдикції коледжі, що готують фахівців для лісової галузі. Зараз вони перебувають у віданні Міносвіти і науки.

- Чи не вважаєте ви, що обсяг рубок потрібно збільшити?

- Ні. Я за зменшення обсягу рубок.

- Чому?

- Тому що в нас вирубується багато лісів. Зараз у багатьох областях населення виступає проти вирубки лісів. Люди просто перекривають дороги лісовозам. Крім того, у багатьох лісгоспах неправильно проводяться рубки. Наприклад, замість того щоб проводити вибіркові санітарні рубки, вигадуються різні хвороби й проводяться суцільні санітарні рубки.

- А де лісгоспи братимуть кошти для існування, якщо зменшать обсяги рубок?

- Якщо не буде тих тіньових схем, які існували раніше (див. також стор. 45-47), то коштів вистачить. Деревообробники ж можуть не перейматися. Внутрішній ринок буде забезпечений сировиною.

- Останні п'ять років керівництво галузі орієнтувалося на Польщу, де всі господарські роботи в лісах виконують приватні структури, а лісники їх контролюють. Ви вважаєте, що в Україні польський досвід не прижився?

- Наявні негативні наслідки співпраці з приватними структурами. Ліс вирубується начисто, працівники цих підприємств належним чином не оформлені, податки не сплачуються. Непоодинокі також випадки, коли фірма укладає з лісгоспом договір на вирубку лісу, а потім перепродує можливість заготовляти ліс дрібним фірмам. Досить часто лісгоспи віддають свою техніку в оренду підприємцям, які виконують роботи, а лісгосп потім їх оплачує. Лісгоспи самі не можуть це робити? Ми плануємо відмовитися від послуг приватних фірм, які продемонстрували своє споживацьке ставлення до заготівлі деревини. Ті ж приватні підприємства, до яких немає претензій, найімовірніше, продовжуватимуть працювати.

У планах збільшення виробничої бази, яку втратили за останні 15 років. Думаю також, що лісгоспи повинні мати можливість самостійно переробляти лісоматеріали. Це нові робочі місця й податки державі.

- Як ви ставитеся до ідеї децентралізації влади в галузі?

- Віддати управління лісами обласним адміністраціям? Щоб губернатори безконтрольно господарювали в лісах? Плачевний стан комунальних лісів та інших лісокористувачів свідчить про те, що управління лісами в країні має бути в одних руках.

- Чи плануєте ви вносити до парламенту пропозиції щодо змін до лісового законодавства?

- Планувати можна багато, але все вирішує Верховна Рада. Є, наприклад, бажання надати лісовій охороні статус держслужбовців. Але при цьому існує дискусія між лісгоспами, ліси яких мають високий рівень лісистості, і лісгоспами на сході України, де практично немає лісу й де працівники виживають за рахунок паїв землі тощо, а держслужбовцям заборонено займатися комерційною діяльністю. Потрібно врахувати всі плюси й мінуси й вирішити, подавати такий законопроєкт чи ні. Крім того, є бажання підняти штрафи за браконьєрство, за незаконну вирубку лісу. ■
 

Досьє БІЗНЕСу

ВАЛЕРІЙ ЧЕРНЯКОВ,
голова Державного агентства лісових ресурсів
НАРОДИВСЯ: 13 листопада 1966 р. в с. Довге Закарпатської обл.
ОСВІТА: Шацький лісовий технікум (1986 р.); Український державний лісотехнічний університет (м. Львів), інженер лісового господарства (1994 р.); Міжрегіональна академія управління персоналом, юрист (2002 р.).
КАР'ЄРА: 1986 р. - єгер Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства; 1986-1988 рр. - служба в лавах ЗС; 1988-1991 рр. - лісник Турійського міжколгоспного лісгоспу; 1991-2004 рр. - робота в Турійському держлісгоспі на різних посадах; з 2009 р. - голова Полтавської обласної організації ВО «Свобода», з 2012 р. - народний депутат Верховної Ради; з 25 березня 2014 р. - голова Державного агентства лісових ресурсів.
СІМЕЙНИЙ СТАН: одружений, двоє синів і дочка.