Про інновації та інвестиції в розвиток лісового господарства Республіки Білорусь
Розміщую добірку статей на тему зі свіжого номера БЛГ, а сам із гіркотою думаю про те, що до посібника з протидії корупції, який я розмістив учора, добре було б включити збірник задач і вправ.
Наприклад, повправляйтеся й визначте, скільки харвестерів і форвардерів могли б купити підприємства Держкомлісагентства, якби імпортерів - покупців - їхньої продукції три роки не змушували перераховувати по 8 євро з куба хвойного пиловочника, 3 євро з куба дров і т.д. до Панами, Нової Зеландії тощо? Яким був би прибуток і рентабельність підприємств, якби ці кошти залишалися на їхніх рахунках? А може, перерахування варто залишити, /раз у підприємств ресурсних областей і без мільйонів, що перераховуються невідомо кому, усе чудово, - нехай перераховують і далі/, але акумулювати в Україні, наприклад, на рахунку Державного цільового фонду підтримки лісорозведення та ведення лісового господарства в степовому регіоні ? М.П.
ТЕХНІКА РОСТУ
Автор: Олександра КВІТКЕВИЧ
З придбанням нового харвестера для проведення рубок догляду ДЛГУ «Дрогичинський лісгосп» зможе механізувати виконання цих робіт.
Сучасна техніка для заготівлі деревини дає лісгоспам можливість максимально механізувати роботи на лісосіках, підвищувати продуктивність праці, мінімізуючи участь людини в цьому процесі.
Протягом кількох років лісівникам Дрогичинщини в заготівлі деревини допомагали дві лісові машини — харвестер і форвардер, куплені у Швеції.
— Використовувати багатоопераційну техніку на заготівлі деревини дуже зручно й вигідно. Якщо, наприклад, досвідчений вальник лісу за день здатен заготовити близько 3—4 кубометрів деревини, то міні-харвестер може невтомно працювати за десятьох, заготовляючи за той самий час до 50 кубічних метрів лісу, — пояснює головний лісничий ДЛГУ «Дрогичинський лісгосп» Володимир Важинський. — Це відмінне рішення для тих лісгоспів, у яких не вистачає вальників. За допомогою харвестера фірми «Vimec» нам вдавалося заготовляти до 1200 кубів деревини на місяць. Зараз Мінлісгоспом поставлено завдання збільшити обсяги механізованої заготівлі.
Для виконання поставленої мети лісгосп придбав харвестер «Амкодор 2541» для проведення рубок проміжного користування.
— З появою другої багатоопераційної машини ми плануємо заготовляти 2,3—2,5 тисячі кубів лісу на місяць, — ділиться Володимир Михайлович. — Не так давно в Дрогичинському лісгоспі проходило лісовпорядкування. Наша розрахункова лісосіка збільшилася в кілька разів. Можливо, наступного року нам доведеться купити ще один харвестер для рубок головного користування.
Вкладення коштів у придбання сучасної техніки для заготівлі деревини виправдане. Її використання сприяє не лише збільшенню обсягів заготівлі, а й зростанню обсягів випуску пилопродукції.
Частина заготовленого лісу відправляється до цеху деревообробки лісгоспу. З дрібнотоварної деревини ми випускаємо пиломатеріали, наприклад палетну дошку. Частина деревини йде на експорт у вигляді балансів. Щомісяця на експорт відправляється близько 300 кубометрів пиломатеріалів, що приносить лісгоспові приблизно 50 тисяч доларів. Користується попитом продукція лісгоспу й на внутрішньому ринку.
Відходи лісопереробки також ідуть у справу. Ними опалюється сушильна камера лісгоспу, у якій одночасно може сушитися до 50 кубометрів пилопродукції.
http://www.lesgazeta.by/archives/articles/6608.html
ТЕХНОЛОГІЯ ВІДРОДЖЕННЯ
Автор: Марія КРУШЕВСЬКА
Упровадження нововведень — одна з невід'ємних частин розвитку кожної галузі, адже саме вони допомагають досягати високих результатів у професійній діяльності. А двигуном успішного розвитку, як правило, стає саме наука. У 2013 році закінчилася реалізація проєкту в рамках науково-технічної програми «Ліси Білорусі» з лісорозведення на ґрунтах, виведених із сільськогосподарського обігу. Про результати цього проєкту «БЛГ» розповів завідувач кафедри лісових культур і ґрунтознавства Білоруського державного технологічного університету Микола ЯКИМОВ.
— Миколо Ігнатовичу, розкажіть, як проходила реалізація проєкту?
— 15 серпня 2011 року в рамках НТП «Ліси Білорусі» було розроблено методичний документ «Рекомендації з лісорозведення на деградованих, завалунених, переліжних і закущених землях». У ньому подано рекомендації з лісорозведення саме на тих землях, які виведені із сільськогосподарського обігу з низки причин. Таких земель, на жаль, досить багато. Тому за три роки реалізації цього проєкту перед лісогосподарськими підприємствами стояло важливе завдання: впровад- ити ці технології й облісити ці землі для раціонального використання. Впровадити інновації досить складне завдання. Адже до переходу на щось нове готові не всі підприємства. Але хочу зауважити, що проєкт було реалізовано успішно. І за три роки ми не лише випробували технології на практиці, а й перевищили заплановані обсяги.
— Розкажіть, у чому полягає технологія лісорозведення?
— Її суть полягає в тому, що залежно від умов місцезростання висаджуються лісові культури певного породного складу. Причини непридатності земель для сільськогосподарського використання можуть бути абсолютно різні: водна чи вітрова ерозія, велика кількість каміння, наявність чагарників, низька врожайність сільськогосподарських культур і тривалий період невикористання земель у сільському господарстві. Тому кожна категорія земель потребує окремої технології лісорозведення. На таких землях набір лісових порід невеликий, оскільки ґрунти відзначаються низькою родючістю. Тому здебільшого для лісорозведення ми рекомендуємо такі види, як сосна звичайна та береза повисла. А буває й таке, що площі, наприклад, завалунені або закущені, але ґрунт там родючий, тому тут пропонуємо створювати культури ялини, модрини, дуба.
Ліс — це вже не безгосподарна земля. Якщо до рубки він має рости 80—100 років, то збирати ягоди й гриби чи відпочивати в ньому можна буде набагато раніше. А для людей це найголовніша користь.
— Яких результатів вдалося досягти завдяки реалізації проєкту?
— У 2011 році в нас був план створити лісові культури на площі 12 га в шести лісгоспах, але вийшло так, що наші очікування не лише справдилися, а й вдалося перевищити їх майже вдвічі (24,3 га). У 2012 році із запланованої площі в 18 га було створено культури на 37,5 га в 12 лісгоспах. Торік було завдання освоїти лісовими культурами 36 га в 18 лісгоспах. І цього разу програму успішно виконано: 85,1 га в 19 лісгоспах. Наразі цей план успішно реалізовано, але ми продовжимо впровадження й далі, щоправда, вже на прохання самих лісгоспів. Ми завжди намагаємося працювати в тісній співпраці з нашими підприємствами, допомагати й підказувати за виникнення будь-яких складнощів із впровадженням нових технологій. Проблема в тому, що не всі підприємства з інтересом ставляться до нових наукових розробок, але все ж є лісгоспи, які активно впроваджують нові технології у виробництво. Особливо хотілося б відзначити Глибоцький дослідний, Ветківський спеціалізований, Любанський, Ганцевицький, Узденський лісгоспи й подякувати їм за співпрацю.
— Миколо Ігнатовичу, над якими ще розробками для лісового господарства працюють фахівці вашої кафедри?
— Зараз ми працюємо над проєктом, пов'язаним із розробленням і впровадженням інноваційних технологій з вирощування садивного матеріалу в лісових розсадниках нашої країни. У цьому проєкті ми постараємося запропонувати найефективніші методи для розв'язання різних проблем, пов'язаних із вирощуванням садивного матеріалу для лісовідновлення. Однією з таких проблем, наприклад, є боротьба з бур'янами. Я сподіваюся, що ця програма буде реалізована так само успішно й показники будуть вищими за заплановані. Ще хотілося б відзначити, що останнім часом затребувані розробки, які мають прикладний характер. І багато виробничників дедалі частіше починають залучати вчених до розв'язання своїх повсякденних завдань.
http://www.lesgazeta.by/archives/articles/6611.html
ОДИН ЗАВОД ВИРІШИВ ПРОБЛЕМУ ВСІЄЇ КРАЇНИ
Автор: Світлана ЖИБУЛЬ
Завдяки республіканському інвестпроєкту в Столбцях з'явився найбільший споживач продукції побічного лісокористування.
Столбцівська філія ВАТ «Городейський цукровий комбінат» — єдине переробне підприємство нашої країни, яке випускатиме фруктово-ягідні наповнювачі для молочної та кондитерської промисловості. Фруктово-ягідні наповнювачі застосовуються під час виробництва йогуртів, кефіру, сирних мас і сирків, десертів, кремів, пудингів, суфле, морозива та інших молочних продуктів.
Зараз фахівці фірми спільно з технологами філії проводять налагодження обладнання італійського виробництва, відпрацьовують технологію виробництва фруктово-ягідних наповнювачів за заявками молокопереробних підприємств, навчають персонал.
Введення виробничої лінії дозволить нашій країні зменшити чи навіть відмовитися від імпорту фруктових наповнювачів — торік їх було ввезено для молочної промисловості 4,5 тис. тонн. Потужності підприємства дозволяють у дві зміни виробляти три тисячі тонн продукції на рік. Під час відпрацювання технології можлива робота в три зміни та випуск до чотирьох тисяч тонн фруктово-ягідних наповнювачів на рік.
Певні перспективи республіканський інвестпроєкт відкриває й підприємствам лісової галузі. На цьому заводі планується окрема лінія з переробки дикорослих ягід. Сьогодні для заготівельників різних форм власності та й для жителів сіл збирання й реалізація лісових ягід і грибів стали бізнесом. Можливо, й лісові господарства розширять сферу своєї діяльності та знайдуть можливість заробляти гроші на вітамінних дарах лісових угідь. Поки що на підприємство здійснюється постачання лише березового соку. Як розповідає директор Столбцівської філії ВАТ «Городейський цукровий комбінат» Сергій Просмицький, цього року укладено договори зі Столбцівським дослідним, Узденським, Копильським, Клецьким і Воложинським лісгоспами. За нинішній сезон заготовлено 308 тонн цілющого природного напою.
Після приєднання 2012 року Столбцівського плодоовочевого заводу до Городейського цукрового комбінату було проведено повну модернізацію виробництва з вкладенням близько 60 мільярдів інвестицій. Вона дала змогу відмовитися від незатребуваної продукції в тарі радянських часів і перейти на розлив соків у скляній тарі твіст-оф місткістю 0,25—0,33 л. Також замість трилітрової упаковки розпочато випуск соків, нектарів в упаковці «bag-in- box» об'ємом 5 і 10 л.
Розроблено різні композиції березового соку на натуральній основі.
Окрім натуральних соків і нектарів, завод виробляє соління за старими народними рецептами. Під брендом «Повітові рецепти» експортує кабачкову ікру й під брендом «Вегетель» нектари морквяні до Російської Федерації. Фруктово-ягідні начинки постачаються для кондитерської промисловості країни.
Сировину постачають господарства регіону. Для створення сировинної бази в Столбцівській філії ВАТ «Городейський цукровий комбінат» було утворено садівницьку ділянку «Синява» площею 119 гектарів, на якій посаджено яблуні, суницю садову, малину, чорну та червону смородину. На садівницькій ділянці «Малево» на площі 196 гектарів ростуть саджанці яблуні, суниці садової, малини, лохини.
У літній період на роботу на садовій ділянці «Синява» запрошуються для збирання ягід пенсіонери, студенти, школярі старших класів.
http://www.lesgazeta.by/archives/articles/6610.html
Джерело: БЛГ, №20 (990) 15 травня 2014 р.
