Білоруські дослідники обговорили застосування методів молекулярної біології в лісовому господарстві

Білорусь і Росія домовилися співпрацювати у застосуванні молекулярної генетики в лісовому господарстві. Обмін досвідом відбувся на міжнародній нараді-семінарі «Молекулярна генетика в практиці лісового господарства: стан, проблеми та перспективи застосування», що пройшла 28-29 травня в Москві, повідомив журналістові wildlife.by завідувач лабораторії «Генетики та біотехнології» Інституту лісу НАН Білорусі Володимир Падутов.

У заході, організованому ФБУ «Російський центр захисту лісу» та Федеральним агентством лісового господарства, взяли участь представники наукової спільноти - співробітники Інституту загальної генетики ім. М. І. Вавилова РАН, Інституту лісу ім. В. М. Сукачова, співробітники Російського центру захисту лісу, а також Інституту лісу НАН Білорусі.

Як повідомляється в пресрелізі ФБУ «Російський центр захисту лісу», міжнародну нараду-семінар відкрив начальник Управління лісокористування та відтворення лісів Федерального агентства лісового господарства Михайло Доронін. Він відзначив важливість того, що серед присутніх так багато представників науки, тому що складні технологічні питання треба обговорювати саме у професійній спільноті.

Програму наради було розроблено таким чином, щоб охопити всі напрями, за якими нині йде робота. Учасники представили доповіді про застосування методів молекулярної генетики в лісовій фітопатології, лісовій ентомології, лісовому насінництві. Застосування зазначених методів у лісовому господарстві допомагає розв'язувати багато проблем, наприклад, визначати місце походження рослин, лісоматеріалів і репродуктивного матеріалу, складати генетичні паспорти лісонасінних об'єктів, у галузі лісопатології - визначати джерело інфекції, проводити ранню діагностику захворювань рослин.

На нараді-семінарі обговорювалися найгостріші питання розвитку молекулярної генетики в Росії, Білорусі та інших країнах. Наразі найширше методи молекулярної генетики в практиці лісового господарства застосовуються в Білорусі. Про що й розповів завідувач лабораторії Інституту лісу НАН Білорусі Володимир Падутов. Білоруси досягли хороших результатів у використанні цих методів у лісовій фітопатології.

- У рамках молекулярної генетики лісове господарство Білорусі стало вивчатися набагато раніше, ніж у Росії. У нашій країні її теоретичне вивчення розпочалося 20 років тому, а в практику нові методи вивчення лісів почали впроваджувати 10 років тому. Росія ж лише починає опановувати подібні методи досліджень і вносити до законодавства необхідні поняття цього напряму біології, тоді як у нас це пройдений етап. У нас достатньо напрацювань, якими можемо поділитися з країною-сусідкою, - підкреслив Володимир Падутов.

Фітопатологічні методи молекулярної генетики дозволяють достовірно визначати патогени, встановлювати джерело інфекції та, що немаловажно, значно скорочують терміни досліджень від кількох тижнів до кількох днів.

У лісовому насінництві лише за допомогою генетичних методів можна провести генетичну паспортизацію лісонасінних об'єктів, уточнення схем розміщення клонів, визначити географічне походження рослин. Але тут існують проблеми. І їх щонайменше дві. По-перше, роботи в галузі лісової генетики не мають спільної стратегії й проводяться розрізнено, по-друге, поки що нормативно-правова база лісового насінництва не передбачає застосування методів молекулярної генетики. Як наслідок, ефективність практичного застосування результатів науково-дослідних робіт у цій сфері залишається низькою.

Провідний науковий співробітник Інституту генетики ім. М. І. Вавилова РАН, професор Геттінгенського університету (Німеччина) Костянтин Крутовський виступив із пропозицією створити експертну групу, яка визначить єдину методику й напрями розвитку лісової генетики. Після цього можна буде займатися просуванням методу, зокрема за допомогою конференцій і нарад.

Загалом на нараді було заслухано 32 доповіді. Усі вони активно обговорювалися, і після бурхливої дискусії учасники наради дійшли спільної думки, що за всіма напрямами гостро стоїть питання координації робіт і застосування єдиних методичних підходів.