Б л о к № 1

Колектив випадкових попутників, які можуть завалити будь-які реформи, — такою буде нова партія влади, Блок Петра Порошенка

На початку жовтня Ігор Гринів, заступник голови Адміністрації президента (АП) і близький соратник глави держави Петра Порошенка, отримав обнадійливі “внутрішні” соціологічні рейтинги. За ними партія Блок Петра Порошенка (БПП) набирає на виборах 40,5% голосів виборців і стає абсолютним фаворитом передвиборчих перегонів. Найближчий конкурент — Радикальна партія Олега Ляшка — відстає від БПП одразу на 30%.

Дані опитувань, опубліковані соціологічною групою Рейтинг 13 жовтня, несуттєво відрізняються від тих цифр, що отримали трохи раніше в АП. За БПП готові проголосувати 33,5% серед тих, хто прийде на вибори. За словами Олексія Антиповича, директора Рейтингу, у політичної сили Порошенка є ще й передумови для зростання.

Усі ці цифри означають не лише безумовну перемогу пропрезидентської сили, а й те, що в новій Раді вона зможе самостійно, лише за допомогою близьких до неї мажоритарників, сформувати просту більшість.

Іншими словами, глава держави отримає слухняний парламент. Такій стрункій вертикалі влади позаздрив би й екс-президент Віктор Янукович.
Але що для господаря кабінету на Банковій добре, для країни може бути не надто вдало. Президентський блок поєднав різних людей, і це може змусити Порошенка ухвалювати компромісні рішення з урахуванням побажань усіх ключових гравців БПП. Жертвами таких домовленостей можуть стати реформи.

Мета — 226

Поки що БПП може розраховувати на отримання від 144 до 175 місць за партсписком. Ще 60-70 мандатів, каже Володимир Куренний, нардеп від фракції УДАР і політичний координатор Одеської області від іменного президентського блоку, у політсилі розраховують отримати завдяки мажоритарній складовій.
Зрештою, на думку політтехнолога Андрія Золотарьова, блок без проблем отримає 220 депутатів. І до простої більшості — 226 голосів — йому залишиться зібрати лише кілька людей серед самовисуванців. А це для партії влади не проблема.

Над майбутньою більшістю в Порошенка працюють уже зараз. Для цього штаб БПП активізувався у двох напрямах — підвищенні рейтингу партії за рахунок дій глави держави та обробці потенційних союзників із табору мажоритарників.
Добрі результати в справі нарощування електоральної підтримки, на думку політтехнолога Тараса Березовця, можливі завдяки останнім ініціативам Порошенка. Серед них він називає відставку не надто успішного міністра оборони Валерія Гелетея, підготовлений перехід загрузлого в низці скандалів генпрокурора Віталія Яреми на пост секретаря РНБО. На руку політсилі зіграє й зустріч Порошенка з російським лідером Володимиром Путіним у Мілані, яка може закріпити перемир’я на Донбасі.

Золотарьов упевнений, що всі ці чинники додадуть до наявної підтримки БПП від 5% до 10%.
Команда глави держави невтомно обробляє й потенційних союзників за пропрезидентською більшістю з-поміж одномандатників. За словами джерела, близького до Порошенка, щоб отримати якомога більше голосів у майбутній Раді, оточення глави держави сьогодні веде активні переговори з деякими з них. Це визнає й Куренний.

І наводить приклад Одещини — мовляв, тут одразу кілька претендентів за одномандатними округами вже готові приєднатися до партії влади.
А в Дніпропетровській області лідер БПП Юрій Луценко публічно підтримав самовисуванця Бориса Філатова, заступника місцевого губернатора Ігоря Коломойського. Примітно, що кандидатом від БПП і конкурентом Філатова мала стати журналістка Анастасія Староскольцева. Але її документи чомусь не потрапили до Центрвиборчкому. “Вони [документи] сто разів перевірялися в обласному штабі, а потім центральне керівництво партії не донесло їх до ЦВК. Чому — відповідь на це запитання мені отримати не вдалося",— розповідає Староскольцева.
Уся ця робота дозволяє штабу блоку Порошенка розраховувати на те, що 226 голосів у них буде й без участі інших партій.

Внутрішній ворог

Але тактика повального набору до президентської команди може зіграти з Порошенком злий жарт — занадто різношерста команда збереться. У блоку й так із цим уже є проблеми. Золотарьов пояснює, що майбутні депутати від БПП — це досить неоднорідна група.

Справді, у першій сотні списку Порошенка — вінегрет. До того ж не лише з людей, а й з партій. Так, УДАР отримав там квоту в 38 осіб. Ця група може почати вести свою гру, адже головне завдання ударівців, за визнанням одного зі штабістів партії,— не втратити самоідентифікацію щонайменше до місцевих виборів, які призначено на 2015 рік. На них УДАР і партія Порошенка можуть піти й окремо, що навряд чи додасть їм злагоди.

Ще крутіше замішані в БПП інтереси різних фінансово-промислових груп. Так, у списку блоку під №34 перебуває Ігор Палиця, нинішній голова Одеської ОДА. Цей губернатор близький до Коломойського й раніше очолював компанію Укрнафта, підконтрольну мільярдерові та губернаторові Дніпропетровщини. Ще одним соратником Коломойського є кандидат від БПП В’ячеслав Фрідман, з яким власник Привату давно дружить,— вони разом починали бізнес.

Інший дніпропетровський бізнесмен — Віктор Пінчук — також може розраховувати на прихильність “своїх" у команді Порошенка. За списками блоку до Ради йде нинішня депутатка УДАРу Ольга Белькова, яка працювала у Фонді Віктора Пінчука. А також Іванна Климпуш-Цинцадзе — директорка саміту YES, який щороку організовує Пінчук.

Крім того, експерти відзначають і кілька дивних кадрових рішень, які пропустив штаб президентської сили. Так, у списках БПП опинився Роман Зварич, екс-міністр юстиції часів президентства Віктора Ющенка, який прославився тим, що підробив диплом про вищу освіту. Компанію йому склав Лев Парцхаладзе, київський бізнесмен-забудовник, пов’язаний з регіоналами.

Хоча, як вважають аналітики, БПП ухвалив і низку позитивних кадрових рішень. До списку блоку, за даними громадського руху ЧЕСНО, не потрапив жоден з тих колишніх депутатів, які голосували за скандальні закони 16 січня 2014 року, що спровокували активну стадію протистояння під час Євромайдану. Крім того, команда президента обзавелася низкою знакових для суспільства постатей. Наприклад, Порошенко залучив до своїх лав журналістів-розслідувачів Сергія Лещенка та Мустафу Наєма.

Самостійна людина

Якщо президент зможе створити на основі блоку власного імені більшість, у його руках опиниться карт-бланш.
Використовувати його він буде одразу, прагнучи максимально зміцнити вертикаль влади. І почне з призначення близького до себе прем’єра, а також спікера Ради.
Про те, що формування нового уряду — це першочергове завдання президентського блоку, говорить нардеп від УДАРу Павло Розенко, який балотується за списком БПП.

Джерело НВ в оточенні глави держави пояснює, що на роль нового голови Кабміну активно готують Володимира Гройсмана, нинішнього першого віцепрем’єра. Він теж є у списку БПП і давно пов’язаний з Порошенком — Гройсман керував Вінницею — регіоном, де у глави держави є бізнес-інтереси і звідки він раніше проходив до Ради як мажоритарник. Там само нині балотується за одномандатним округом син глави держави — Олексій Порошенко.

Соратник Порошенка Володимир Гройсман може очолити Кабмін

За словами того самого джерела, спікером Ради планують зробити Луценка.
Формальна причина для таких кадрових рішень — необхідність кардинальних реформ.
Серед першочергових завдань БПП — ухвалення державного бюджету на 2016 рік. Також команда Порошенка у своїй передвиборній програмі обіцяє повне перезавантаження влади за рахунок дострокового переобрання представників місцевого самоврядування. Крім того, БПП планує провести децентралізацію влади, реформувати правоохоронну систему — суди, міліцію, Службу безпеки та прокуратуру. А також скоротити податки для бізнесу.

Цілі шляхетні, і, на думку Золотарьова, щоб зберегти високі рейтинги та підтримку суспільства, БПП доведеться виконати обіцяне. Та ще й показати нову якість політики: наприклад, усім депутатам блоку постійно приходити до Ради. “Якщо обіцяного їм життя по-новому не буде, рейтинги Порошенка вже нічого не врятує”,— каже експерт.

“Під прапорами Порошенка йдуть і колишні люди Януковича, і громадянські активісти. Така збірна солянка не на користь партії влади. Бо кожен іде за своїм”.— продовжує Золотарьов. Він вважає, що перші ж серйозні проблеми в економіці чи політиці можуть позначитися на монолітності пропрезидентської більшості. Україна вже стикалася з подібним за часів пізнього Леоніда Кучми та його коаліції, що розповзалася на всі боки. І результатом стали політична криза й перший Майдан.

Утім, упевнений політолог Володимир Фесенко, спочатку пропрезидентська більшість буде стабільною і дасть можливість уряду та президентові продуктивно працювати.

Марія Жартовська

Матеріал опубліковано в журналі "Новий час", №23, 17 жовтня 2014 р.