"Усушка й утруска" штрафних мільярдів

Нещодавно контролювальні органи України зробили справжню сенсацію — голосно відрапортували, що в результаті перевірок за перше півріччя 2014 р. до державного бюджету надійде майже 2,4 млрд грн від фінансових санкцій. Сума рекордна. Нагадаємо: за аналогічний період минулого року було накладено фінансових санкцій лише на 1 млрд 200 тис. Але що за цим стоїть?..

І як після такого результату Арсенію Яценюку говорити про якесь скорочення чисельності контролювальних органів? Це все одно що різати курку, яка несе золоті яйця. Інша річ, що держава навряд чи дочекається цих мільярдів. Але хто за кілька місяців про це згадає?

Щоправда, як позитив також можна було б відзначити той факт, що за цей період не дуже, але зменшилася кількість перевірок (–9,2%) і вдвічі — кількість фінансових санкцій. Зате мало не втричі зросла кількість притягнень до адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств — з 230 тис. до 561. При цьому бізнесу довелося сплатити майже 38 млн грн адміністративних санкцій.

Ще одна негативна тенденція — значно збільшилася кількість позапланових перевірок за дорученням правоохоронних органів. За перше півріччя ц.р. за такими дорученнями проведено 11 тис. 996 перевірок. Для порівняння: перевіряльники кабінету В. Януковича за аналогічний період на цій самій підставі провели лише 4 тис. 530.

Загалом, як повідомили у Федерації роботодавців, найбільше перевіряли бізнес Держслужба з надзвичайних ситуацій (105 тис. 138 перевірок), Державна санітарно-епідеміологічна служба, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба, Пенсійний фонд. У останнього, до речі, питома вага перевірок, проведених у зв’язку з ліквідацією підприємств, становить 83%. У Федерації роботодавців України відзначають це як тривожну тенденцію, яка намітилася вперше і свідчить про серйозний сигнал — вихід з бізнесу. Це певною мірою пояснює й тенденцію до зменшення кількості перевірок контролювальними органами, яку спостерігали протягом перших шести місяців 2014 р.

 
Перевірки вже дали свої "плоди". Лише за чотири місяці ц.р. — з травня по вересень — підприємств у реальному секторі економіки поменшало на 5 тис., а обсяг їхніх операцій на території України зменшився на 18 млрд грн. Про це на своїй сторінці у Фейсбуку написав колишній голова міністерства доходів і зборів О. Клименко.

"Звісно, можна все списати на війну, — пише ексміністр, — але якщо вірити нинішньому голові Державної фіскальної служби Білоусу, то в Донецькій і Луганській областях станом на вересень з початку АТО було знищено близько 600 підприємств. Решта 4 тис. 400 підприємств в Україні, очевидно, не витримали різкого поліпшення інвестиційного клімату та значного підвищення якості податкового адміністрування".

Як повідомили у Федерації роботодавців України, від реформ в Україні бізнесмени очікували зниження втручання у свою господарську діяльність, зменшення сум фінансових і адміністративних штрафів. Натомість отримали чотири мегаконтрольні органи, що набувають мегаповноважень у відповідній сфері нагляду.

Ось, наприклад, як було трансформовано деякі з контролювальних органів.

Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів (Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів, Державна санітарно-епідеміологічна служба України).

Державна служба України з безпеки на транспорті (Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті).

Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Державна служба України з лікарських засобів, Державна служба з контролю за наркотиками).

Державна служба України з питань праці (Державна інспекція України з питань праці, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України).

На думку заступника голови Федерації роботодавців України Олексія Мирошниченка, створення контролювальних органів відбулося способом, що порушує ідеологію побудови системи центральних органів виконавчої влади. Так, усі новоутворені органи мали бути створені як інспекції, більшість функцій яких становлять контрольно-наглядові. Натомість було створено служби, які, за законом, мають утворюватися в разі наявності у складі відповідного органу більшості функцій із надання адміністративних послуг. А головне — не відбулося реального зменшення обсягу контрольно-наглядових функцій. Адже функції органів, діяльність яких припиняється, автоматично було передано новоутвореним органам або ж перерозподілено між наявними, ще й міністерствам залишено та частково передано контрольні функції. До речі, слід замислитися над встановленням відповідальності міністрів за стан контрольно-наглядової діяльності підпорядкованих їм відомств. Наприклад, органи, що перебувають у сфері підпорядкування Міністерства соціальної політики, сукупно здійснили 178 тис. перевірок.

Як відомо, з серпня по грудень 2014 р. уряд запровадив мораторій на перевірки контролювальними органами. Тобто в цей період усі перевіряльники, крім фіскальних служб, мають здійснювати свою контрольно-наглядову діяльність винятково з дозволу Кабміну або за заявою суб’єкта господарювання. Чи дотримуватимуться перевіряльники цього мораторію?

За повідомленням Федерації, уже сьогодні можна говорити про недоліки цієї постанови: чотири мегаконтрольні органи залишилися поза сферою дії постанови, а також органи місцевого самоврядування, органи прокуратури. Контролювальні органи роблять усе можливе, щоб обійти мораторій. Так, розпочалася масова розробка проєктів розпоряджень, за якими урядом надається дозвіл на перевірки. Наприклад, Держслужба з надзвичайних ситуацій підготувала вже три такі проєкти. На місцях прокурори запрошують пожежників, екологів, і всі разом здійснюють перевірки.

Наскільки зменшилася кількість перевірок під час дії мораторію, Федерація роботодавців обіцяє повідомити на початку наступного року.

Коментар

Андрій Антонюк,
голова правління Київської міської організації роботодавців:

— Контролювальні органи добре знають ситуацію на кожному підприємстві. Тому за одну й ту саму "провину" вони можуть виписати різні штрафи. "На цій фірмі гарний офіс, можна штрафувати по максимуму, а ця скромніша — тут обійдемося мінімумом". Буває й так, що за результатами однієї перевірки "перевіряльники" виносять два рішення: штраф за несплату податку на прибуток і штраф за недоплату ПДВ.

Підприємство йде до суду. Пояснює, що обґрунтування для обох штрафів одне. Але в суді один суддя може стати на бік підприємства, інший — на бік держави.

У 99% випадків податкова влаштовує перевірки й накладає штрафні санкції на бізнес через надуману причину. Податківці приходять на підприємство й кажуть, що нібито в одного з його контрагентів — ознака нікчемності (фіктивного підприємства). На цій підставі податкові органи знімають з підприємства всі відносини з контрагентом, який їм не сподобався, складають акт, виписують величезні штрафи та пеню. Якщо, звісно, керівник підприємства не готовий заплатити хабар податківцям у розмірі
25–30% від суми накладеного штрафу. Більшість підприємств сьогодні відмовляються платити штрафи, бо вже просто нічим. Підприємства йдуть до суду, але й там на справедливість поки що марно розраховувати. У суді першої інстанції свої тарифи — 15–20% від суми штрафу. Але й це ще не все. Після того, як податківці подають апеляцію, справу передають до апеляційного суду. Тут також свої розцінки — 10–15% від суми штрафних санкцій.

Здавалося б, контролювальні органи, які виписали штрафи майже на два з половиною мільярди, молодці. Вони перевиконали план, за що отримали премії, почесні грамоти. До цього контролювальні органи підштовхує закон про люстрацію. Тепер їх можуть звільнити з роботи лише за те, що працювали в уряді В. Януковича. Інша річ, що державний бюджет ніколи не отримає цих 2,4 млрд грн. Це — фікція! У кращому разі, назбирають 50 млн грн.

Більше того, нова влада вже пообіцяла, що після виборів до Верховної Ради України вона влаштує бізнесу податковий компроміс. Тобто пробачить йому всі штрафи за 10% реально сплаченого штрафу. Можливо, тому контролювальні органи так поспішили нарахувати вдвічі більше штрафів, щоб потім було з кого їх здерти. Тож, схоже, нова влада свідомо дала команду контролювальним органам нарахувати якомога більше штрафних санкцій, щоб за чотири місяці взяти 10% не з одного мільярда, а з трьох!

Але якщо порахувати, що на проведення лише однієї перевірки підприємства було витрачено кілька тисяч гривень, а отримані штрафи навіть не покриють цієї суми, — то ККД таких перевірок від’ємний. Єдине, що бізнесу точно доведеться витратитися на хабарі суддям, прокурорам, міліціонерам... Доходить до смішного: в Одесі один із прокурорів з екрана телевізора розповідав про те, як прокуратура перевірила всіх продавців... шаурми! Краще б бандитів ловили.

І все це відбувається в Україні з тієї причини, що влада робить популістські заяви, а реальних реформ як не було, так і немає.