Національний природний парк «Тузловські лимани» в об’єктиві іноземного журналіста

У вересні до Одеси приїхав болгарський журналіст Димитр Кенаров, який досліджує тему унікальних природних ландшафтів Причорномор’я та пише про це для європейських і американських видань. Його цікавлять заповідні території вздовж усього Чорного моря, зокрема й охоронювані ділянки степів, водно-болотних угідь нашого краю – природні заповідники, національні природні парки.

Більш ніж за місяць він об’їздив південь України. Відвідав низку національних парків і біосферний заповідник «Асканія-Нова». Захоплювався природою України та дивувався з приводу очевидних порушень на об’єктах природно-заповідного фонду України.

Після обстеження та з’ясування ключових проблем Куяльницького лиману, кричущих проблем у Нижньодністровському національному природному парку ми з Димитром у жовтні вирушили до Бессарабії. Там нас цікавили два об’єкти – НПП «Тузловські лимани» та озеро Сасик.

З Татарбунар разом із представником громадської організації «Відродження» ми виїхали у напрямку Лебедівки. Це місце славиться чудовим морем, дивовижним степовим повітрям і незвичайно великим для степу лісовим масивом. Там, на піщаній косі НПП «Тузловські лимани», нас цікавили зміни, які мали відбутися після втручання природоохоронної прокуратури. Нагадаю, влітку 2014 року продовжилася забудова Лебедівського пляжу – вузької піщаної пересипу між Чорним морем і лиманом Бурнас та будівництво каналу. Прокуратура мала відреагувати на безмежну нахабність щодо незаконного будівництва прямо на пляжній зоні та в межах НПП «Тузловські лимани».

Дорогою на косу ми зупинилися в тих місцях, де працювала бандитська схема з крадіжки величезної кількості труб колишньої Дунай-Дністровської зрошувальної системи.

Потім ми зупинилися у верхів’ях лиману Алібей. Практично скрізь, порушуючи Водний кодекс України, земля розорана до урізу водойми. Оглядаємо лиман. На мілководдях лиману чудова картина та скупчення водно-болотних птахів – качки, кулики, чайки.

Дорога в напрямку Лебедівки катастрофічно жахлива. І сюди ніколи жоден іноземець не захоче їхати на своєму автомобілі, щоб насолодитися унікальними ландшафтами національного парку. Але ось уже й доїхали. Погода тішила. Мілководдя лиману були вкриті дрібною брижею. Пахло справжнім лікувальним лиманним повітрям. Журналіст Димитр захоплювався чудовим ландшафтом.
І ось ми вже біля варварськи захопленої території, де триває оздоблення будівлі. Поруч прорито канал і збудовано капітальні гарди для вилову риби, яка виходить із лиману в море.

У кишенях вузькогратчастих дерев’яних воріт скупчилося дуже багато медуз і дрібної риби. А неподалік,
з будочки, визирає охоронець. На наші прохання відповісти, що ж тут відбувається і хто господар… скромна мовчанка.

Але раптом із-за піщаних барханів вискакує джип, а з нього на льоту вистрибує якийсь ділок і мчить до нас. Хто ви такі, що ви тут робите? – запитав він нас. А хто ви такий – запитанням на запитання відповіли ми. Ми почали зйомку. Блатний хлопчина, який мав наміри відправити нас за межі незаконно захопленої території, відвернувся й швидко зник із нашого поля зору.

Біля каналу вже збудовано бетонний майданчик, через канал перекинуто металевий міст (певне, для продовження подальшого освоєння незайманої заповідної коси).

Насолодившись чудовим морським краєвидом і запахом моря, ми залишали це місце з однозначним висновком: природоохоронна прокуратура, екологічна інспекція, НПП «Тузловські лимани», влада Татарбунарського району, чиновники облдержадміністрації абсолютно нічого не зробили для того, щоб зупинити нахабне захоплення унікальної та крихкої приморської коси.

За що ж отримують ці державні нероби зарплату з бюджету? За те, що «кришують» свавілля з дерибану унікальних природних ресурсів Причорномор’я? Можна багато теоретизувати на тему постмайданних змін, люстрації тощо. Але якщо в національних парках триває
свавілля, а з боку численних інспектувальних служб і чиновників – бездіяльність і відвертий саботаж – адже винні не покарані, а навпаки, будівництво триває, хочеться
запитати – хто в домі господар?

Адже про все це наш попутник із Болгарії напише для тих англомовних людей, які вірять, що Україна справді взяла курс на євроінтеграцію і в країні почали працювати антикорупційні закони. Ну а якщо так, то казнокрадам, корумпованим прокурорам, бездарним і мафіозним чиновникам у владі місця не повинно бути.

Наше завдання – робити все, що залежить від кожного з нас, як би складно не було, щоб усі злочинці були вигнані з влади та покарані, а злісні з них – сиділи у в’язницях.

Довідка

Національний природний парк «Тузловські лимани» створений відповідно до Указу Президента України від 01.01.2010 року, є об’єктом загальнодержавного значення. Парк входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Він підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів.

Загальна площа нацпарку становить 27865 га земель державної власності, а саме: 2022 га. земель запасу у постійному користуванні і 25843 га. включені до складу Парку без вилучення.
Парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання унікальних природних
комплексів водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовища існування водоплавних птахів, а також об’єктів Північного Причорномор’я, що мають важливе природоохоронне, наукове, історико-культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

Завданнями Парку є:
- збереження та охорона цінних природних
комплексів,
- підтримання екологічної рівноваги в регіони;
- організація та здійснення науково-дослідних робіт;
- проведення екологічної освітньо-виховної роботи;
- створення умов для туризму та рекреації в природних умовах,
- відродження місцевих