Купівельна нездатність

У 2015 році лише 10% українців зможуть дозволити собі щось, крім їжі та необхідного одягу
Рання весна дозволила українцям зі спокійною душею відмовитися від походів по магазинах, обравши прогулянки на свіжому повітрі. Через ціни, що підскочили за останні тижні, шопінг перестав тішити.      

У лютому індекс споживчих настроїв, який розраховує GfK Ukraine, знизився до мінімального з лютого 2009 року рівня — 41 пункту (за шкалою від 0 до 200). При цьому індекс, що відображає фактичну зміну добробуту громадян, упав до найнижчого показника за 15 років — 27 пунктів. Переважна більшість опитаних українців вважають, що за останні місяці їхнє фінансове становище погіршилося.

Попри бойові дії на Донбасі, споживчі настрої досить довго трималися помітно вище мінімуму, досягнутого в кризу 2008-2009 років. Головним чином їх підтримували позитивні очікування розвитку економіки в найближчі п’ять років.
І хоча в червні 2014 року конфлікт на сході набирав обертів, уперше за багато років саме в цьому місяці відсоток українців, упевнених у тому, що справи в країні рухаються в правильному напрямку, перевищив кількість тих, хто вважає навпаки.

Однак кожен новий виток російської агресії на Донбасі завдавав удару по настроях громадян. Уперше це сталося в серпні-вересні, потім — у січні. Обидва рази загострення на фронті призводило до девальвації гривні.

Восени її вдалося придушити за рахунок валютних резервів Нацбанку, і на ціни вона вплинула мінімально. Але в січні-лютому через відсутність резервів і запізнілу реакцію НБУ спекулянтам вдалося повною мірою розхитати не лише валютний, а й товарний ринок. У результаті вартість продуктів харчування за два місяці піднялася, за даними Держстату, більш ніж на 10%.

Втома українців від війни та кризи вперше після обрання президентом Петра Порошенка підірвала довіру до влади. До лютого частка впевнених у тому, що країна рухається в правильному напрямку, скоротилася до 18%, що вдвічі менше за літній пік. Частка тих, хто не довіряє президентові та прем’єру, перевищила кількість тих, хто їм довіряє. Серед трьох найбільш занепокоюючих проблем українці називають протистояння на сході (78% опитаних у лютому), а також зростання цін і нестабільність валютного курсу (до 45% респондентів).

На відміну від війни, де більшості очевидна вина Росії, цінова та валютна нестабільність сприймається не просто як вина влади, а як злий намір.

Свого часу учасники фокус-груп пояснювали інфляцію “змовою влади та олігархів з метою обібрати простий народ”. Навряд чи за минулі роки думки сильно змінилися. Та й підстав так вважати не поменшало — українська економіка залишається вкрай монополізованою. Чим ще, наприклад, можна пояснити однакову зміну однакових цін на бензин у трьох мережах ОККО, Wog і Socar, що належать різним власникам, у ніч між 7 і 8 березня, коли курс валют не змінювався?

Ускладнює ситуацію те, що девальвація гривні та зростання цін на 35% за останній рік почали дедалі сильніше бити по купівельній спроможності громадян. Згідно з даними Держстату, номінальні доходи громадян за 12 місяців зросли на 4%, але з урахуванням коригування на інфляцію впали на 9%. Опитування GfK Ukraine показало, що в III кварталі частка тих, кому вистачає коштів лише на харчування, становила 42%. До лютого, після певного поліпшення наприкінці 2014 року, цей показник досяг 48%. Частка ж тих, хто може собі дозволити щось, окрім їжі та необхідного одягу, у перші місяці 2015 року впала до 10%.

Найбільшою мірою зубожіння громадян вдарило по ринках імпортних товарів тривалого користування. За даними AUTO-Consulting, продажі нових автомобілів у 2014 році впали в Україні більш ніж удвічі. Трохи краще стоїть справа на ринку побутової техніки та електроніки, де навіть у гривнях падіння торік становило 3%, а в штуках — понад 20%. І лише ринку товарів повсякденного попиту вдалося торік зрости на 6% у гривнях, але й тут фізичний обсяг скоротився на 4%.

Цей рік не буде простим ні для споживачів, ні для бізнесу. Оголошене підвищення тарифів на газ, опалення й електроенергію стане болісним для сімей із середніми доходами, які не мають права на субсидії. Хоча саме ці споживачі найважливіші для більшості ринків.
Єдина можливість для влади втримати довіру в таких умовах — обмежити заробітки тих, хто наживається на нестабільності. Боротьба з монополістами та жорстка політика НБУ мають зупинити розкручування гіперінфляції. Інакше інфляційний вал довершить справу Путіна.

Гліб Вишлінський,
заступник директора дослідницької компанії GfK Ukraine