Чому пісня «Смуглянка-молдаванка» була заборонена до 1944 року

15 маловідомих фактів про Молдову в роки Великої Вітчизняної війни [відео] Розміщую, оскільки не знав і здалося цікавим та доречним у ці дні. М.П.

1. Перший за час Великої Вітчизняної війни німецький літак «Юнкерс» був збитий на молдовсько-румунському кордоні 22 червня 1941 року льотчиком капітаном Опанасом Кармановим на аеродромі Гросулово. Переслідуваний дев’ятьма винищувачами прикриття, МіГ Карманова був розстріляний 36 німецькими кулеметами й нагадував решето. Цього дня над Григоріополем, Тирасполем і Кишиневом було збито близько 20 німецьких літаків. За радянськими правилами 1941-1942 років літак вважався знищеним лише в тому випадку, якщо він упав у розташуванні радянських військ.

2. На бессарабській ділянці кордону радянські війська билися довше, ніж на інших, і відступили лише через ситуацію в Білорусі та на Західній Україні. 12-та прикордонна застава 25-го Молдавського прикордонного округу під керівництвом Кузьми Ветчинкіна обороняла кордон до 29 червня, коли радянські війська почали готуватися до виходу з МРСР. 78 прикордонників було нагороджено, лейтенанту Ветчинкіну та ще трьом воїнам було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У своїх спогадах Ветчинкін, який жив в Одесі, писав, що румуни йшли в бій п’яними.
До 29 червня молдавський кордон не був перетнутий противником, більше того, 79-й Ізмаїльський загін не лише десять днів утримував кордон, а й провів кілька рейдів на румунську територію, оволодівши низкою населених пунктів.

3. Застава біля села Стоянівка в Кантемірському районі 22 червня 1941 року однією з перших прийняла бій і другою після застави Ветчинкіна отримала у 2004 році імена героїв Радянського Союзу - Олександра Костянтинова, Івана Бузицкова, Василя Михалкова. За 11 днів оборони загинуло 600 радянських солдатів і 12 тисяч - румунських. У 2011 році заставу цього імені позбавили всупереч бажанню місцевих жителів. Меморіальні дошки були демонтовані, а музей закритий.

4. У 1941 році з початком бойових дій з Молдавії вглиб Союзу було евакуйовано 300 тисяч осіб. За кошти, зібрані біженцями, було збудовано танкову колону «За Радянську Молдавію».

5. За час Великої Вітчизняної війни 22 вихідці з Молдови стали Героями Радянського Союзу, з них двоє – молдавани і двоє – євреї.

6. У Трансністрії, губернаторстві, створеному румунами за Дністром, загинуло 200 тисяч радянських і румунських євреїв. Але з 1943 року євреї гетто почали отримувати допомогу міжнародних єврейських організацій, завдяки чому тут уціліло близько 70 відсотків усіх радянських євреїв, які вижили в окупації.

7. На території Бессарабії було створено 49 таборів і гетто для євреїв і циган. У Кишиневі гетто прилягало до Вістерничен, його межі проходили вулицями Харлампієвською, Кожухарською, Вознесенською та Павлівською. Масові розстріли євреїв проводилися по всій Молдавії. У Косоуцькому лісі вбили 6000 осіб, у концтаборі біля Вертюжен – 7560, у Дубоссарах - 12 тисяч.

8. За роки війни Молдова втратила чверть населення, зокрема 90 відсотків євреїв і дві третини циган. 47 247 жителів вивезли до Німеччини. Декретом № 521 від 17 серпня 1943 року було узаконено тілесні покарання, які зазнав кожен десятий - 207 тисяч осіб, з них 22 700 померли. За розмови російською в громадських місцях передбачалися штраф у 100 тисяч леїв і три роки в’язниці. Селяни були обкладені 40 видами податків, робітники отримували щодня 150-200 грамів хліба за картками. Рівень смертності зріс у 3-4 рази. Від голоду та хвороб за перші два роки румунської влади загинуло близько 200 тисяч осіб.

8. З бібліотек Кишинева румунською владою було вилучено 1,2 мільйона книг, зокрема європейськими іноземними мовами та дореволюційних. У Тирасполі спалили 250 тисяч томів, у Бельцькому повіті - 15 вагонів книг.

10. У Бессарабії в 1941-1944 роках діяло приблизно 3500 партизанів, об’єднаних у 80 підпільних організацій. У Бендерах працювало 14 підпільних

груп. Понад 600 підпільників було страчено, понад 800 політв’язнів загинули в Тираспольській в’язниці.
11. У Бессарабії з 1941 по 1944 роки діяли бандформування, які воювали проти обох сторін. Чисельність таких загонів становила 5209 осіб.

12. Яссько-Кишинівська операція 20-29 серпня 1944 року вважається однією з найвдаліших радянських операцій під час Великої Вітчизняної війни і входить до числа так званих «десяти сталінських ударів». Вона увійшла в історію світового військового мистецтва як «Яссько-Кишинівські Канни».
Радянське командування вважало, що румунські війська, розташовані на флангах, менш боєздатні, ніж німецькі, і завдало головного удару по них. Першим у центр Кишинева прорвався батальйон під командуванням Олексія Бельського й увечері 23 серпня встановив червоний прапор на руїнах будівлі на перехресті вулиць Леніна та Гоголя (зараз Штефана чел Маре та митрополита Бегнулеску-Бодоні). Вулиця Бельського тепер носить ім’я Куза-Воде.

13. Понад 20 тисяч жителів Молдавії було призвано до румунської армії, з них 5000 загинуло, ще 14 129 потрапило до радянського полону. Після Яссько-Кишинівської операції до Червоної армії мобілізували 256 800 жителів, з яких у 1944-1945 роках загинуло 40 592 особи. Усього під час бойових дій і румунсько-німецького командування в МРСР загинуло 64 246 осіб, з них 3000 - діти.

14. У 1964 році школярі Молдавії зібрали по п’ять копійок на пам’ятник Герою Радянського Союзу Іону Солтису в його рідному селі Кузьмін Кам’янського району. Рядовий Солтис у бою 11 лютого 1945 року біля села Луїзенталь у Польщі одним із перших подолав річку та вогнем прикривав форсування річки ротою. Будучи пораненим, він закрив амбразуру своїм тілом.

15. Пісня «Смуглянка» з кінофільму «В бій ідуть одні старики» (1973 рік) створена ще в 1940-му Я.Шведовим і покладена на музику А.Новіковим після приєднання Бессарабії до СРСР і створення МРСР. Пісня про громадянську війну почала виконуватися з дозволу радянського командування лише після Яссько-Кишинівської операції в 1944 році. Після війни вона стала сприйматися як пісня про Велику Вітчизняну.

Джерело: vedomosti.md

Автор: Олена АНДРЄЄВА
Джерело: kp.md, 22.04.2015