Сосна-королева ізраїльського лісу і предмет постійних суперечок

Ці нотатки вдало розвивають тему, порушену в статті Валентини Мешкової. Почитайте. (частину фото я не наводжу, оскільки вони вже використовувалися в розміщеній нижче статті того самого автора)) М.П.

Сосна є предметом суперечки між ЄНФ (Керен Каємет ЛеІсраель - קרן קיימת לישראל - КК''Л - Єврейський Національний Фонд, надалі ЄНФ), який, крім усього іншого, займаючись створенням лісів і парків, садить сосну, і Товариством охорони природи, яке своєю чергою прагне до збереження та відродження природної рослинності цих місць.

Суперечка йде між ботаніками та лісівниками. Суперечка про те, що садити. Чи садити сосну взагалі. Чи перекриваються її переваги її ж недоліками як основного дерева насадженого лісу.

У цій розповіді я наведу думку працівників ЄНФ про сосну, історію лісопосадок ЄНФ, а також і думку їхніх противників. Можливо, думки противників буде недостатньо, але я сподіваюся, що обізнані члени спільноти мене доповнять:)

На думку одного з інженерів ЄНФ, на цей момент досягнуто рівноваги між сторонами, яку хотілося б зберегти.
Думка ЄНФ викладається за статтями сайту http://www.ganvnof.co.il

Подекуди будуть і мої думки, оскільки питання сосни мене дуже цікавить:)

Трохи історії.

Покоління єврейських першопрохідців пам'ятають гори Ерец-Ісраель скелястими й лисими. Неконтрольований випас, вирубка, випалювання призвели до зникнення лісів і гаїв.

Вже на початку 20 століття Аарон Ааронсон задавався питаннями лісівництва та дослідами з акліматизації в Ерец-Ісраель різних видів дерев. У 1913р. він звернувся до губернатора Бейрута зі звітом про ситуацію з лісами в Ерец-Ісраель, там також були пропозиції щодо поліпшення ситуації. У звіті Ааронсон протестував проти турецького уряду як відповідального за знищення лісів.

Після захоплення Ерец-Ісраель британцями в Першу світову війну з'явилася база для сучасного лісорозведення. 1926р. з'явився закон, що забороняє рубати дерева і отримання продуктів із дерева без спеціального дозволу.

Перші масові лісопосадки сосни здійснювало за часів Британського мандата Англійське управління лісовим господарством. Насправді їм передували німці-темплери у своїх поселеннях.

До 1920р. ЄНФ садив маслини, евкаліпти, казуарини, кипариси, акації. Спостереження та досвід, набуті під час вирощування лісів, привели до висновку, що треба віддати перевагу сосні єрусалимській із двох основних причин: легке розмноження в розсаднику і швидка приживлюваність дерева в лісі. Сосна калабрійська (бруція) у ті часи не садилася, оскільки вважалася тоді підвидом сосни алепської, а не самостійним видом.

Ліс ЄНФ у Кір'ят-Анавім, 1928р., Шмуель Йосеф Шваіг. Виставка фотографій ЄФН «Бачимо наскрізь. Розбито і відновленню не підлягає».

Сосна як першопоселенець лісу.

Здатність сосни швидко рости під променями яскравого сонця є основою її здатності бути авангардом лісу. Вид-першопоселенець - вид, який може бути першим посаджений або вирости самостійно в важких умовах, де бідний ґрунт і мало води. Цей вид поліпшує умови життя для видів, які йдуть за ним. Поліпшує ґрунт, оберігає його від вивітрювання, збільшує можливість просочування води в ґрунт, збільшує відсоток органіки в ґрунті.

Вже значно пізніше з'ясувалися величезні переваги сосни калабрійської щодо сосни алепської. Хоча її садять із 40-х років минулого століття, масові посадки її почалися лише 25 років тому.

Види й підвиди сосен, які сьогодні садить ЄНФ:

Сосна калабрійська основний вид сьогоднішніх посадок (50% від хвойних)
Сосна алепська "грецька", природний підвид алепської сосни, результат еволюції. Він досить стійкий до Matsucoccus josephi
Сосна італійська - через чутливість її до вапнякових ґрунтів садиться лише в місцях, що їй підходять.
Сосна канарська починає використовуватися дедалі більше завдяки своїм перевагам: посухостійкості та здатності виростати від кореня після рубки або пожежі.

Трішки про самі сосни

Родина СОСНОВІ (Pinaceae) Важко назвати таку родину навіть серед квіткових рослин, яка за територією, що нею освоєна, і за біомасою, що накопичується, могла б конкурувати із сосновими. У своєму поширенні це обширна родина, що налічує 10 або 11 родів і не менше 250 видів
Соснові — вічнозелені або, рідше, листопадні дерева, іноді стелюсті чагарники. Голкоподібні, лускоподібні, рідше вузьколанцетні листки їх можуть бути різних розмірів — від крихітних у ялиці білокорої (Abies riephrolepis) і ялини Глена (Picea glehnii) до сильно витягнутих, що досягають у деяких сосен 30 (сосна канарська — Pinns canriensis) або навіть 45 см (сосна болотна — Р. раlustris).

Сосна (Pinus). Рід сосна (близько 100 видів) - найбільший рід у родині і другий, після подокарпа, серед хвойних. Для багатьох народів північної півкулі сосни є звичним компонентом природи — рослини, з якими людство знайоме з перших кроків свого розвитку.

Cосна алепська

אורן ירושלים - Pinus halepensis

Сосна алепська світлолюбна, посухостійка, теплолюбна, у молодості вирізняється дуже швидким ростом. До ґрунтів невибаглива, добре росте на сухих вапнякових ґрунтах, а також на приморських пісках, добре переносить солоні морські бризки. Порода недовговічна, граничний її вік 100-150 років.

Застосування. Сосна алепська - досить цінна порода для посадок на Крайньому Півдні. Декоративна своєю оригінальною кроною і ніжною яскраво-зеленою хвоєю, що видає в спекотну пору сильний аромат. Витривалість у прибережних морських умовах разом із цілющим ароматом її хвої роблять цю сосну виключно цінною для посадок на сухих схилах і приморських пісках поблизу пляжів, а також для посадок гаями, групами й поодинокими деревами в парках на сухих ґрунтах, мало придатних для інших порід.

У минулому в горах Ерец Ісраель були величезні соснові ліси. Протягом багатьох століть дерева рубали для різних цілей, і сьогодні залишилися лише окремі соснові гаї в Галілеї, на Кармелі, в Юдейських горах і в Самарії. Ці дерева, що вижили, красиві, мають гарну форму і не схожі на ті, що ростуть у лісах, насаджених КаКаЛем.

У п'ятдесяті роки ЄНФ посадив сосни в більшості районів Ізраїлю. Були посаджені мільйони дерев і сосна стала найпоширенішим ізраїльським деревом. Варто нагадати, що в ті роки на більшій території Ізраїлю дерева були відсутні. У такій спекотній влітку країні важливо було знайти дерево, що дає тінь, якомога швидше. Здатність сосни жити в різних кліматичних умовах, на різноманітних землях, ріст без додаткового поливу (вона споживає мало води), швидкий ріст, усе це сприяло її поширенню в лісах і містах.

З плином часу алепську сосну атакували різні шкідники, найнебезпечніший з них червець איצרית האורן Matsucoccus josephi. Від цього шкідника загинуло багато дерев.

Шкідники оселяються групою біля точки виходу групи голок і активні цілий рік, особливо добре розвиваються в густому лісі при високій вологості.
Занадто тісна посадка і відсутність проріджування сприяли процесу виродження. Багато дерев виросли у формі мітелок, довгих і видертих, що тягнуть рідку крону до жаданого сонця.

На відміну від інших дерев, сосна росте вгору все своє життя. Росте стовбур, і на ньому виростають додаткові гілки щороку. Дерева, які виросли в садах і поливалися, перетворилися на величезні дерева з невеликою кількістю гігантських гілок, які ламаються під вагою свого тягаря через гострі кути між стовбуром і гілкою. Дрібна коренева система розростається горизонтально і не слугує дереву справжнім якорем. Великі дерева падають із вивернутим корінням від сильного вітру чи дощу. Багато дерев було зрубано, оскільки становили небезпеку для будівель, ліній електропередач, для людських життів. Було зрубано багато дорослих і здорових дерев лише через побоювання, що вони можуть упасти на випадкових пішоходів.

Не варто садити це дерево в маленьких і середніх садах, а при посадці у великих треба ретельно продумувати, де садити.
Вивчаючи дерева, які виросли в дикій природі, ми знаємо, що сосна алепська - вражаюче дерево, і в хороших умовах стійка до шкідників і живе довше.

Природна алепська сосна?!!

Природні острівці (не посаджені людиною) сосни алепської розкидані по всьому Ізраїлю: на кряжі Рош Аникра, на горі Мерон, на горі Кармель, у лісі Ум Цефа, в Юдейських горах. Суперечки між ботаніками на тему, чи є сосна алепська природною місцевою рослиною, на сьогоднішній день закінчені.
Безліч досліджень палеонтологів (знахідки пилку сосни алепської в давніх геологічних шарах) і здебільшого генетики довели, що сосна алепська - місцевий вид і місцеві дерева суттєво відрізняються від дерев в інших країнах Середземномор'я.

Пінія, сосна італійська

אורן הגלעין שם נוסף: אורן הצנובר, אורן הסלע

ПІНІЯ (Pinus pinea) Цікаво, що народна назва в Італії — pino domestico (тобто домашня, культурна сосна).
Світлолюбна, посухостійка, задовільно росте в місцях із кількістю опадів до 300 мм на рік. Витримує короткочасні морози до -18° (іноді пошкоджується лише хвоя).До ґрунтів пінія невибаглива, росте на сухих вапнякових ґрунтах і на прибережних морських пісках.

Прекрасне дерево, нині поширене по всьому Середземномор'ю, розглядається насамперед як «горіхоплідне», хоча цінується і його зовнішній вигляд — високий стовбур, що добре очищається від суччя, з великою зонтикоподібною кроною, що надає цій сосні зовсім особливого вигляду. Пінію культивують у Середземномор'ї з дуже давніх часів, і встановлено, що вона як культурна рослина була відома ще етрускам (на самому початку I тисячоліття до нашої ери). Насіння піній — найбільше серед сосен (і взагалі соснових): в 1 кг їх 1500. Насіння пінії смачніше, ніж «кедрові горішки», і широко використовується в кондитерському виробництві. У Хайфі на Кармелі росте безліч таких сосен і в сезон можна побачити соснові горішки, які валяються на тротуарі:)

Сосна калабрійська або бруційська

אורן קפריסאי

Сосна калабрійська (Pinus brutia) або бруційська отримала свою назву від місцевості на півдні Італії — Калабрії (антична назва — Бруцій). Проте південноіталійські місцезнаходження цієї сосни виникли швидше за все внаслідок діяльності людини, мабуть, ще в античний час. Природна частина ареалу сосни калабрійської охоплює Малу Азію та прилеглі до неї острови Кіпр, Крит, заходить у Сирію й Ліван, окремі гайки її є в Іраку, у колишньому СРСР — на Кавказі (її підвиди — сосни піцундська та ельдарська) і в Криму (так звана сосна Станкевича). До ареалу сосни калабрійської тісно прилягає ареал сосни алепської (P. halepensis), що охоплює всю решту, західну частину Середземномор'я.
Надзвичайно красиве й величне дерево з об'ємною майже круглою кроною, що досягає висоти 20 м, ширина крони 4-5м. Стовбур і сучки прямі. Кора старих рослин глибокоморщувата, червоно-коричнева. Голки товсті, тверді, завдовжки до 12 см, зібрані в пучки по 2 штуки. Шишки коричневі, завдовжки близько 10 і завширшки близько 4 см.

Сосна бруційська - може слугувати прекрасною заміною алепської сосни.

Тривалість життя понад 100 років.

Сосна канарська

אורן קנארי

P. canariensis
Походить з Канарських островів.
Канарська сосна виключно життєстійка – ці дерева можуть вкорінюватися й рости на вулканічній лаві, крім того, вони легко відновлюються після пожеж, а їхня деревина досить міцна й вогнетривка.
На тих гірських схилах, де росте канарська сосна, інші рослини майже не страждають від відсутності води.
Молоде дерево росте пірамідальної форми, заввишки 25-35 м., має дуже довгі голки сіруватого кольору і трикутної форми.
Гілки ростуть ярусами. Шишки великі й важкі.
Доросле дерево перестає бути пірамідальним, крона розростається вшир.
Кора товста, червонувато-коричневого кольору, дуже красива.
Зазвичай має один стовбур, але може й роздвоюватися.
Швидкість росту середня, тривалість життя середня. Найбільша канарська сосна у світі знаходиться на о.Тенеріфе, висота її 60м., товщина 2,5м
Може рости на різноманітному ґрунті, на узбережжі, в долинах і на горах.
Єдина сосна в Ізраїлі, яка може вирости після того, як її зрубали, з пня.

Цвітіння і розвиток. Підлісок у тіні сосен.

Попри існуючу думку, що в соснового лісу немає підліску, є приклади місць із прекрасним цвітінням під соснами.
Рідкісні орхідеї,(ліс Бірія, ліс Ханіта), штернбергії (ліс Бірія, ліс Лев, ліс Ятир), цикламени (ліс Керен Кармель, Рамот Менаше, ліс Анасі) східний підсніжник (гори Нафталі, ліс Ханіта, ліс Хазон)

Посаджений сосновий ліс протягом свого життя (50-80 років) повинен отримати різні види догляду: обрізання, проріджування тощо... Коли дерева посаджені не надто тісно, відкриваються ніші для розвитку інших рослин у лісі. На противагу цьому, природний ліс, за яким не доглядають, перетворюється на непрохідну темну хащу. І таким чином у ньому зменшується кількість і різноманітність трав'янистих рослин. так сталося, наприклад, у заповіднику на Горі Мерон, де цвітуть дикі півонії. Лише в останні роки там почалися контрольовані прорубки лісу вздовж "стежки півоній" для того, щоб зберегти рідкісне цвітіння.

Нескладно побачити, що під пологом соснових лісів розвивається багата й різноманітна спільнота рослин. Вона складається з фісташок, дубів, сираксів, платанів, ріжкових дерев тощо... Їхній швидкий розвиток відбувається не попри сосни, а завдяки їм:

Напівтінь,умова, потрібна для доброго розвитку широколистяних дерев. Соснові ліси збагачують ґрунт органічними речовинами й перегноєм. Ліс дає можливість проростанню насіння, яке приносять природним шляхом птахи, кабани, гризуни, що живуть у лісі...

Про сосну горючу і про дуб "запальний"

Існує багато звинувачень сосни в сильній горючості. Але це неправильно - сосна горить так само, як і всі хвойні рослини. Під час великих пожеж, які відбувалися на горі Кармель, вони відбувалися в місцях зростання природних сосен і гасіння було сповільнене через відсутність доріг і підходів для гасіння, які існують у насаджених лісах.

На горі Кармель після пожежі 2010

Лісники, які мають справу з лісовими пожежами, регулярно кажуть, що немає суттєвої різниці між силою пожежі в хвойному насадженому лісі та в лісі природному\листяному. На силу пожежі суттєво впливають інші причини: вологість повітря, топографія місцевості, сила вітру, кількість горючого матеріалу та ін.. Ні сосна, ні дуб не винуватці пожежі. Винуватець завжди людина, підпалює вона помилково чи спеціально.

Насаджені соснові ліси мають різноманітну екологічну систему, не менш різноманітну, ніж посаджені ліси інших порід дерев.

Насаджені соснові ліси в наш час - ліси різноманітні, що включають різноманітні екологічні системи, не менш різноманітні, ніж насаджені ліси дерев інших порід.

Посадка "природних гаїв" або фруктових дерев у лісах не є заміною посадки сосни. Лісопосадки - це професійна діяльність і ліс - це не хобі, і сосни залишаться "скелетом" насадженого лісу й надалі.

Важливо пам'ятати, що досі не закінчена війна за землю і насаджені ліси ЄНФ - лінія фронту. Завдяки швидкості росту і хорошій приживлюваності сосну досі нічим не можна замінити.

Є ще одна причина,через яку ЄНФ вирішила садити хвойні дерева взагалі та сосни зокрема:їхні саджанці не поїдали кози,яких пригонили пасти арабські пастухи, на відміну від саджанців широколистяних дерев.

***
Тепер що кажуть ботаніки, зокрема професор Хайфського університету Амоц Дафні.
Якось я потрапила до Хайфського університету на його лекцію "Екологія 2000".
Більшу частину лекції професор лякав нас парниковим ефектом, але народ спустив його з "небес на землю":) і ставив запитання, ближчі нашому серцю, наприклад про соснові ізраїльські ліси.
Виявилося, і професорові це питання близьке:)
Ось що він нам розповів про сосни:

Вже 40 років тому було ясно, що не варто садити лише одну сосну. І шкідники її легко споживають, і горить вона, і немає в неї підліску...
Але що садити в лісі, у якого і досі один господар:), вирішує лише ЄНФ.
На чолі цього серйозного закладу стояв начальник (ім'я якого я не пам'ятаю), який і був "папа цих сосен". Він стояв за них грудьми. Професор Амоц Дафні був у ті часи студентом і хотів отримати стипендію ЄНФ на магістерську роботу на тему "Чому під соснами в сосновому лісі нічого не росте". З такою темою його, природно, вигнали з ганьбою. Потім пропонували стипендію, якщо він напише щось на славу сосен:) Але на це він не пішов.
Соснові ліси перестали садити, і стали садити змішані лише після смерті "папи цих сосен".
А ліс росте довго - і досі, проїжджаючи нашими дорогами, ми бачимо суцільні соснові ліси.

***

Від себе можу додати - та сосна алепська, що росте на Кармелі, росте швидко, але й швидко помирає. При цьому, коли вона помирає, вона падає так, що вся її неглибока коренева система опиняється зовні. Вона ніби лягає. Недалеко від мого дому впала одна така, і щастя, що не розчавила сусідню булочну. Був нещасний випадок, коли дерево, впавши, скалічило жінку, яка стояла під ним.

Під час останньої пожежі на Кармелі вигоріли величезні шматки лісу. Але, як кажуть, кому війна - а кому мати рідна, лісу це лише пішло на користь. За сучасними уявленнями - вогонь природний чинник оновлення лісу, не треба нічого одразу садити, а треба подивитися, що виросте після пожежі. На місці суцільної сосни зараз з'явилася різноманітна рослинність, набагато ближча до природної.

Сосна відіграла дуже важливу роль в історії Ізраїлю і мало знайдеться рослин, які могли б у цьому з нею конкурувати. Вона, звісно, менш екзотична, ніж бомбакс чи жакаранда, але не менш цікава:)

***
До речі, про соснові шишки

 

Я довго не могла зрозуміти, хто ж це їх так дивно їсть. Але Амоц Дафні і на це питання відповів - виявляється, так їх їдять щури. Він їх спостерігає вже років 30. Щури оселяються і на деревах, на соснах, будують там гнізда. Це набутий навик - вони молодняк навчають так обробляти шишки й їсти насіння. Ця їжа є цілий рік.