"Усю деревину може спалити зелена енергетика", —

заявляє Сергій Сагаль, президент асоціації “Меблідеревпром” (40 підприємств, сукупний середньорічний обсяг виробництва — $500 млн)

У червні Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії” (законопроєкт №2010-д). Цим документом, зокрема, з I липня 2015 р. істотно збільшуються пільги для постачальників електричної енергії, що виробляється з біомаси. Проте, навіть згідно з нормами законодавства, що діяли досі, таким енергетичним компаніям надавалися надмірні преференції. Вони й до нинішнього сплеску щедрості законодавців становили велику загрозу для деревообробної галузі.

Тому тисячі наших підприємств очікували від нової демократичної влади запровадження в червні серйозних обмежень, а то й повної ліквідації корупційної системи надання субсидій в енергетичній сфері. Але замість цього парламент ухвалив Закон, що істотно збільшує субсидії постачальникам електроенергії і тим самим знищує деревообробну галузь і, як наслідок, меблеву. Крім цього, впровадження новацій призведе до необґрунтованого збагачення окремих осіб за рахунок багатостраждального населення та стагнуючої вітчизняної
економіки.

Говорити про якесь суттєве значення виробництва електроенергії з деревини для забезпечення енергетичної незалежності країни немає жодних підстав. Адже навіть якщо спалити всі 5 млн куб. м технологічної деревної сировини, що щороку заготовляється в Україні, частка вироблюваної в результаті електрики в загальному енергобалансі країни не перевищить 0,75% (близько 0,4 ГВт із 56,2 ГВт). При цьому обсяг субсидій енергогенеруючим компаніям, згідно із законодавством, що діяло в першій половині 2015 р., мав би становити EUR 205 млн на рік. Ухвалені ж зміни до Закону “Про електроенергетику” піднімають цю планку ще на EUR 100 млн. І всі ці кошти доведеться вилучати з української економіки та кишень рядових громадян.

Ухвалений документ необхідно терміново повернути для повторного розгляду у Верховну Раду. Усі 200 тисяч деревообробників і меблярів категорично заявляють, що такий Закон Президент України не може підписувати. Наприкінці червня я особисто звернувся до Президента України Петра Порошенка з відповідною заявою. Особливе занепокоєння в галузі викликають три новації червневого Закону: розширене тлумачення визначення біомаси, збільшення коефіцієнтів “зеленого” тарифу для електроенергії з біомаси та скасування вимоги щодо національної складової для об'єктів “зеленої” енергетики.

Детальний аналіз кожного з цих аргументів свідчить про те, що новий Закон підписувати не можна за жодних обставин.

1. В ухваленому ВР Законі визначення біомаси розширено настільки, що тепер до неї можна фактично віднести всю деревину, у тому числі й ділову. Згідно з новим визначенням, біомасою можна вважати не лише відходи (як це було раніше), а й продукти лісового господарства. Тобто практично біомасою стала вся деревина, у тому числі й ділова. І, за логікою Закону, на спалювання тепер можна спрямовувати всю сировину, що нині споживається деревообробною галуззю. Хоча в усьому світі для виробництва енергії використовуються лише відходи заготівлі деревини та деревообробки. А всі інші види деревини піддаються глибокій переробці з метою створення продукції з високою доданою вартістю. Підписання Закону в редакції, ухваленій ВР, призведе в Україні до масового спалювання деревини, яка зараз переробляється деревообробними підприємствами, заради вироблення електроенергії. Як результат, знищуватиметься наша сировина і вся деревообробна галузь.

2. Новий Закон істотно підвищує “зелені” тарифи, а разом із ними — і прямі втрати державного бюджету. За законодавством, суб'єкти господарювання, що виробляють електричну енергію з біомаси, постачають її в мережу за базовими роздрібними тарифами в євро, які множаться на “зелений” коефіцієнт. При цьому власне коефіцієнт було встановлено на п'ять років рівним 2,07. Згідно ж із новими нормами, цей коефіцієнт з 1 липня 2015 р. підвищується до 2,3. І якщо раніше 1 МВт • год “зеленої” електроенергії держава купувала приблизно по EUR122, то внаслідок ухвалених змін ціна зростає до EUR138. Іншими словами, депутати лише цією нормою забезпечили стрибок закупівельних цін на електроенергію на 13%, а разом із ними — і відповідні прямі втрати державного бюджету. За нашими розрахунками, виробництво електроенергії з біомаси вже зараз субсидується державою в розмірі EUR41 на кожен 1 куб. м деревини. А за новим Законом субсидія зросте щонайменше до EUR52. І це за того, що вартість власне деревини в заготівельників становить зараз близько EUR15 за 1 куб.м. За таких субсидій можна спалювати навіть високоякісний пиловник і залишатися з прибутком.

3. Документ скасовує обов'язкову вимогу щодо національної складової в обладнанні для застосування “зелених” тарифів, натомість запроваджує додаткові надбавки до таких тарифів.

Згідно з чинним законодавством, застосування “зелених” тарифів можливе лише за умови дотримання вимог щодо місцевої складової в обладнанні на об'єктах “зеленої” енергетики: частка обладнання українського походження має становити не менше 30% або 50% (залежно від дати початку будівництва об'єкта та введення його в експлуатацію).

Новий Закон цю вимогу повністю скасовує. За “зеленими” тарифами зможуть постачати електроенергію навіть ті підприємства, які буде створено взагалі без використання вітчизняного обладнання та матеріалів.

А якщо на якомусь об'єкті буде встановлено українське обладнання, то електроенергія закуповуватиметься за ще вищою ціною. Для таких підприємств запроваджуються додаткові надбавки до вже збільшених тарифів — у розмірі 5% або 10%, залежно від частки обладнання українського виробництва.

У підсумку “зелений” коефіцієнт становитиме вже не 2,3, як установлено новим Законом, а ще більше — 2,42 або 2,53 відповідно, а власне тариф підвищиться до EUR145 або EUR152 за 1 МВт • год. Субсидія при цьому в розрахунку на 1 куб. м деревини, за нашими оцінками,“злітає” до EUR61, а втрати бюджету можуть додатково зрости ще на EUR100 млн.

Субсидії можуть виявитися настільки потужними, що закупівельні ціни на деревину стануть взагалі непідйомними для деревообробних підприємств. Як результат — енергокомпанії зможуть повністю усунути з ринку деревообробників і меблярів, які без сировини опиняться просто не при справах, а сотні тисяч трудівників цих підприємств поповнять армію безробітних в Україні.

Таким чином, впровадження ухвалених парламентом змін до “зелених” тарифів для електроенергії з біомаси, зокрема з деревини, жодним чином не розв'язує проблем з енергозабезпеченням в Україні, до того ж ліквідує 200 тис. робочих місць, скорочує ВВП країни й істотно знижує її експортний потенціал. Ухвалений поспіхом Закон необхідно доопрацювати й повторно розглянути у Верховній Раді. При цьому слід передбачити обов'язкову норму, згідно з якою на виробництво електроенергії можуть спрямовуватися лише відходи сільського та лісового господарства, які не можуть мати жодного іншого застосування.

Якщо спалити всі 5 млн. куб.м технологічної деревної сировини, що щороку заготовляється в Україні, частка вироблюваної в результаті електрики в загальному енергобалансі країни не перевищить 0,75%