Зачароване коло податкових недореформ
Україну очікує черговий новий Податковий кодекс — уже зараз у профільному міністерстві кажуть про те, що навіть без змін податкових правил і ставок потрібно виправляти понад 50% тексту кодексу, у зв'язку з чим можливе його ухвалення в новій редакції.
Але якою буде ця нова редакція, невідомо. Незважаючи на те, що презентація податкової реформи має відбутися 27 серпня на засіданні Ради реформ при президентові, відповіді на питання, чого очікувати платникам податків, ще немає. Більше того, щодня, якщо не щогодини виникає маса інших питань, які також залишаються без відповіді. Усе на стадії обговорення, і ця стадія неабияк затяглася. Особливо якщо врахувати, що жодної конкретики від Мінфіну досі не прозвучало. Очевидно, що нам уп'яте готують податковий сюрприз, і він буде не з приємних.
Кіт у мішку від Южаніної
Насправді наступного тижня будуть презентовані дві концепції податкової реформи. Одну з них представить Міністерство фінансів, яке займалося цим питанням кілька останніх місяців. Другу — голова комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, яка потурбувалася податковою реформою відносно недавно. Трохи більше місяця тому президент власноруч поклав на неї місію з підготовки альтернативного варіанта реформи, внісши чи то інтригу, чи то сум'яття в непростий процес трансформації вітчизняного податкового законодавства.
Наскільки взагалі правильно примушувати парламентський комітет до конкуренції з міністерством і, по суті, штовхати їх на конфронтацію — питання окреме. Але сумнівів немає, що цей крок точно не додасть ефективності роботі реформаторів. Скільки б не говорила про синергію та спільний пошук правильних рішень заступник міністра фінансів Олена Макеєва, очевидно, що кожен боротиметься за своє бачення Податкового кодексу, за свою концепцію та за свої до нього правки. І все це — на тлі майбутніх виборів, які остаточно дестабілізують парламент, що останнім часом і так не блищить раціональністю.
За словами одного з членів податкового комітету, хто саме на даний момент займається створенням реформи під орудою Южаніної, — таємниця за сімома печатками. Одразу після делегування повноважень із розробки реформи голова профільного комітету провела пару нічого не значущих і нічим конкретним не закінчених засідань і пішла писати реформу. Комітет відтоді не збирався і нічого не обговорював. Зрештою навіть його члени переконані, що підсумковий варіант здивує і їх, і всіх інших.
Голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна
Теоретично залучення комітету до створення реформи не така вже й погана затія. Адже якщо ми хочемо, щоб реформа податкового законодавства справді зрушила з мертвої точки економіку, що забуксувала, потрібні сміливі кроки та ідеї, на які Міністерство фінансів не здатне, на превеликий жаль. Мінфін, з одного боку, як ніхто зацікавлений у тому, щоб кількість податкових зборів зростала, а з іншого — постійно озирається на МВФ, який невтомно вимагає уникати будь-яких різких рухів, навіть здалеку загрозливих зростанням бюджетного дефіциту. Звідси й усі попередні реформаторські провали відомства, яке цікавить лише фіскальна сторона оподаткування.
Податковий комітет у теорії цілком може реалізувати не лише фіскальну, а й регуляторну і, головне, стимулюючу функції реформи. Та й від "напуття" МВФ члени комітету залежать значно менше. Принаймні у своїх нечисленних публічних виступах Ніна Южаніна говорила саме про радикальну реформу зі значним зниженням ставок, "без страху перед МВФ". А як уже воно буде насправді, загадка. Втім, будь-який, навіть найпровальніший проєкт комітету можна буде виправдати нестачею часу.
Не лише ставки від Мінфіну
А ось у Мінфіну таких виправдань немає. Там займаються реформою довго, публічно й показово. При цьому позиція міністерства щодо того, яким же зрештою буде новий Податковий кодекс, усе ще не ясна. Ситуація була б навіть комічною, якби інтрига не розтяглася на місяці, причому в міру наближення кінця року все менше хочеться сміятися підприємцям. Спочатку довго збирали експертний пул, до якого внаслідок потрапили "стандартні" Європейська бізнес-асоціація та Американська торговельна палата, потім проводили індустріальні платформи, зустрічаючись із представниками різних галузей і з'ясовуючи, чого вони чекають, а чого страшаться. Услід пройшли відкриті платформи для охочих експертів. Потім Олена Макеєва буквально завалила платників податків численними виступами, статтями, інтерв'ю, брифінгами. При цьому ситуація ясніше не ставала, і за всією цією піною реформа так і не вималювалася. Зрештою минулого тижня Мінфін розмістив на своєму порталі презентацію з кокетливою назвою "Податкова реформа — не лише про ставки податків...". Громадськість, та й експерти кинулися стрімголов вивчати документ у надії знайти там омріяний проєкт, але не тут-то було.
По-перше, документ насправді насторожливо консервативний. Так, у ньому є позитивні новації, але є й відверто спірні й навіть шкідницькі затії. Але чого в ньому немає точно, так це якісних і кардинальних змін. Слово "профанація" найчастіше вживалося в коментарях тих експертів, які встигли висловитися з приводу презентації Мінфіну. Не минуло й доби, як до ЗМІ вийшла Олена Макеєва, щоб пояснити ситуацію. Цитуючи близько до оригіналу: "Податкова реформа — це не лише ставки... Презентація — це не податкова реформа... У презентації не наш погляд, а різні пропозиції... Це не позиція міністерства, а теми для обговорень". Відверто кажучи, нагадує виправдання чиновника, що не справляється із завданням. Особливо якщо додати до цього обставину, що на своєму брифінгу Макеєва буквально через речення просила пресу писати про позитиви, "адже вони теж є".
Справді, є позитиви, причому більша їх частина орієнтована на "пересічного громадянина" під гаслом "нехай багаті більше платять". Ураховуючи майбутні вибори, тактика правильна. Можливо, під таким соусом парламент краще перетравить дітище Мінфіну. Але будьмо чесними, обивателі — це не цільова аудиторія податкової реформи, а бізнесу, по великому рахунку, все одно, з яких автомобілів класу люкс стягуватиметься податок.
Але оскільки нашу систему оподаткування можна вдосконалювати нескінченно, вона ідеально підходить для квазіреформування й точкових змін хоч щороку. Але суспільство очікує від уряду саме якісних і кардинальних перемін, які змогли б забезпечити економічне зростання, залучити інвестиції, принципово змінити взаємини держави та бізнесу. Безумовно, тішить, що Мінфін продовжує наполягати на скасуванні пільг для АПК, і впевненості йому додає той факт, що ця норма — вимога МВФ. Решта ж позитивних змін стосувалися речей банальних і очевидних — уточнення формулювань, усунення суперечностей, зменшення кількості реквізитів для податкових накладних, спрощення подання звітності тощо. Справді, бізнес неодноразово казав, що для нього болісне не стільки фіскальне навантаження, скільки адміністрування. Але, погодьтеся, усе вищеперелічене — це не реформа, і все це можна реалізувати в робочому режимі. З повним переліком потенційних поліпшень можна ознайомитися в самій презентації на сайті Мінфіну.
Інтерес же становить якраз те, чого в презентації немає, — оподаткування заробітних плат, шляхи розв'язання проблеми з ПДВ-рахунками, зниження податкового навантаження. Про це, незважаючи на масовість громадських обговорень, раніше 27 серпня ніхто не дізнається. Втім, дещо заступниця міністра все-таки розповіла.
Трохи про головне
За словами Олени Макеєвої, Мінфін розглядав дві моделі реформування ПДФО та ЄСВ: об'єднання податку та збору, а фактично ліквідацію єдиного соціального внеску як такого, і нинішню модель, у якій існують окремо податок і окремо ЄСВ. Заступниця міністра стверджує, що міністерство провело детальний аналіз обох моделей і зараз перебуває на стадії ухвалення рішення. Водночас, виходячи з подальших роз'яснень чиновниці, складається враження, що рішення вже ухвалено. Зокрема, вона каже про те, що "зниження податкового навантаження можна досягти й без об'єднання обох видів платежів". Водночас перехід до одного податку потребуватиме бруттизації. Грубо кажучи, кожен роботодавець повинен буде підвищити заробітні плати співробітникам для того, щоб скористатися меншою ставкою оподаткування. За словами О.Макеєвої, компанії цю ідею не підтримали, з одного боку, а з іншого — якщо частина підприємств не захоче переходити на нову систему, в країні фактично існуватимуть дві моделі оподаткування заробітних плат, що призведе до непрозорості адміністрування цих податків.
Заступниця Міністра фінансів Олена Макеєва
Втім, якщо слідувати логіці, то за єдиної податкової бази — заробітної плати перехід до єдиного платежу — це вже спрощення адміністрування. А стимулом для масового переходу підприємств на нову модель цілком може послужити приваблива, знижена в рази ставка оподаткування. Заступниця міністра поки про ставки мовчить, але обіцяє, що вона буде значно нижчою за 28%. Що ж, залишається тільки сподіватися.
У ключі реформи "зарплатної" важливі й ініціативи з реформування єдиного податку. Наразі він дає бізнесу цілком легальний спосіб оптимізації "зарплатних" податків і зборів (сумарна ставка для яких на сьогодні становить 55–60%). По суті, чинна система оподаткування сама штовхає бізнес до ухилення. І пропозиція про скасування єдиного податку, прихильницею якого свого часу була й Олена Макеєва, м'яко кажучи, передчасна, хоч і не позбавлена раціональної основи. Суть реформи якраз і має полягати в тому, щоб створити мінімальне податкове навантаження на зарплати для самостійної відмови бізнесу від різних маніпуляцій, оптимізацій та його згоди чесно співпрацювати з державою. У словах Макеєвої цей взаємозв'язок не простежується. Втім, і радикальних змін вона не пропонує. Швидше за все, залишаться три групи платників податків, другу й третю групи об'єднуватимуть, істотно знижуючи для них оборот, третьою групою, відповідно, стануть платники фіксованого сільськогосподарського податку, який також буде модернізований. Здавалося б, не критично, якби не зниження обороту для другої групи (адже якась кількість підприємств від цього постраждає) і не застереження, що для певних груп податкове навантаження може "незначно зрости".
Каменем спотикання поки що, як не дивно, став податок на прибуток. Експерти в один голос пропонують Мінфіну замінити його податком на розподілений прибуток, так звану естонську модель. Саме цей крок мав би стати тим самим стимулом для залучення інвестицій. Наразі податок на прибуток розраховується за правилами бухзвітності, і 95% компаній не ведуть окремого податкового обліку витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю або не підтверджених первинними документами. Естонська модель пропонує обкладати податком виключно розподілений прибуток. Якщо спрощено, податок не сплачується, поки прибуток реінвестується в бізнес. Ця система дає змогу знизити податкове навантаження, гранично спрощує адміністрування, приваблива для інвесторів, але справді вимагає додаткового обліку витрат. Завжди відкритий для діалогу Мінфін у свої презентаційні матеріали включив лише пункт про цей облік, не пояснивши, для чого це потрібно, які вигоди можливі при переході на цю модель, а головне, і словом не прохопившись про потенційне зниження податкового навантаження. Цілком природно, що хтось недорозумів, хтось не розібрався, хтось просто злякався формулювання "контроль зв'язку витрат з господарською діяльністю". Услід за чим заступниця міністра тут же і не без радості повідомила, що негативна реакція лише підтвердила думку міністерства про неприпустимість переходу до податку на розподілений прибуток, та й ідея, власне, була не міністерська, а громадська… Що сказати, хитро.
Громадський дозор
Пам'ятаючи про те, як проштовхувалася торішня податкова реформа, громадські активісти вирішили вже не розсіюватися, а вести діалог з урядом, об'єднавшись. Звісно, навіть у їхньому таборі досі є суперечки з певних питань, але на сьогодні концепція податкової реформи, запропонована експертним середовищем, — єдина існуюча не лише на словах. Більше того, вона досить радикальна, щоб стати справді реформою, у ній оцінено потенційний вплив змін на економіку (чи будуть подібні розрахунки в Мінфіну?), у ній порушено ряд питань, про які в уряді навіть не заїкаються, а головне, в ній присутнє системне бачення процесу та його наслідків.
Зокрема, концепція експертів пропонує закріплення в Конституції норми про те, що рівень перерозподілу через державні фінанси не повинен перевищувати 35% ВВП (про що жодного разу не сказав Мінфін, а адже важливість цієї пропозиції — тема для окремої статті). Впровадження повноцінного електронного кабінету платника податків. Скасування планів штрафів за порушення податкового законодавства. Запровадження відповідальності посадових осіб за неправомірні претензії та повного відшкодування завданої шкоди. Ліквідацію податкової міліції та розподіл функцій збору податків і розслідування податкових злочинів. Удосконалення електронного адміністрування всіх податків і зборів, впровадження ефективного аналітичного департаменту фінансових розслідувань. Стимулювання інвестицій завдяки оподаткуванню розподіленого прибутку зі ставкою 15%. Зменшення навантаження на фонд оплати праці до 20% і багато іншого.
Як бачимо, пропозиції цілком здорові, потенційна вигода держави, за підрахунками авторів концепції, забезпечить незначний, але все-таки профіцит бюджету в 7 млрд грн, а головне, справді може створити умови для розвитку економіки та залучення інвестицій. Мінфін із концепцією ознайомився, його оцінка невисока. Незважаючи на запевнення експертів, що вони передали чиновникам усі свої розрахунки, пані Макеєва сказала, що цифри, представлені в концепції, безпідставні, як і всі пропозиції загалом.
Павло Себастьянович, один із лідерів ГП "Нова Країна", на Податковому форумі, що пройшов 20 серпня в Києві, справедливо зазначив, що навесні минулого року, одразу після зміни уряду, експерти включилися в роботу, беручи активну участь у створенні податкової реформи, але їхні пропозиції зрештою були повністю проігноровані. Ухвалені в грудні минулого року податкові новації в результаті виявилися провальними, лише поглибивши сумний стан української економіки. З приходом нового уряду експертам здалося, що цього разу вони будуть почуті, але вони знову помилилися. Так, Мінфін провів відкриті платформи, давши можливість висловитися всім заінтересованим, але подальші виступи кабмінівських реформаторів у ЗМІ чітко дають зрозуміти, що думка експертного середовища знову не буде врахована.
Влада, як і рік тому, ігнорує експертне обговорення податкової реформи
На Податковий форум, організований експертним середовищем спеціально для обговорення різних моделей реформи, ні Макеєва, ні Южаніна не прийшли, хоча обіцяли. Що ж, очевидно, вони розкриють свої карти лише 27 серпня. І, боїмося, повторять помилку своїх попередників, які також активно обговорювали реформу, а зрештою видавали власний, гранично далекий від оптимального варіант, який зараз і виправляємо. Якщо чиновники разом із реформою зможуть ухвалити і свою пропозицію про мораторій на зміни податкового законодавства, то надій на виправлення нинішніх помилок уже не буде. Але замість того, щоб обговорювати вже готовий проєкт, активно використовуючи допомогу експертного середовища, в міністерстві все ще (за тиждень до офіційного представлення реформи!) розглядають різні пропозиції та варіанти. А зрештою знову поставлять платників податків перед фактом, не надавши ні альтернатив, ні часу для коректив — адже бюджетний процес не чекає, а точніше, вже чекає нового податкового законодавства.