Україні потрібні низькі податкові ставки та прості податки

Наша країна має рівнятися на систему оподаткування європейських держав у той період, коли вони здійснили економічний ривок
Завтра, 3 вересня, на Національній раді реформ в Адміністрації Президента розглянуть чергову концепцію податкової реформи. Остаточний варіант концепції Мінфін ще не представив громадськості.

Проте, проаналізувавши податкову політику за останні півтора року і зібравши докупи всі заяви Мінфіну про податкову реформу, можна зробити висновок, що про звільнення підприємницького потенціалу та зниження податкового тягаря мова, на жаль, поки не йде.

За півтора року запроваджено 12 додаткових податків і зборів, серед них:
1. Податок на проценти з депозитів
2. Податок на пенсії
3. Додаткове імпортне мито
4. Податок на нерухомість
5. Військовий збір (не має цільового призначення, надходить до загального котла бюджету)
6. Збір на купівлю валюти
7. Акциз на продаж підакцизних товарів
8. Податок на ювелірні вироби
9. Транспортний податок
10. Акциз на автобуси та вантажний транспорт
11. Акциз на переобладнання автомобілів
12. Акциз на електродвигуни

Додаткових податків і зборів видалося замало нинішній владі, і вони постійно підвищують ставки податків. Наприклад:
1) податок на проценти з депозитів – з 15 до 20%;
2) збір з валютних операцій – з 1,5 до 2%;
3) рентні платежі – з 28 до 55%;
4) ПДФО – з 17 до 20%.

Унаслідок запровадження нових податків і зборів, а також підвищення податкових ставок, у бізнесу та громадян у 2015 році влада відбере понад 52 млрд.грн.
Таблиця. Збільшення податкового та адміністративного тиску на бізнес і громадян у 2015 році, млрд.грн

Крім того, бізнес стикається з проблемою переплати податку на прибуток і невідшкодуванням експортного ПДВ. Так, переплата за податком на прибуток із початку року збільшилася на 8 млрд.грн (до 23 млрд,грн на 1 серпня), а недостатня сума для відшкодування експортного ПДВ на 2015 рік, за словами голови фіскальної служби Романа Насірова, становить 12 млрд.грн.

При цьому далеко не всі провадження, відкриті за цей період або такі, що залишилися з минулого року, дійшли до суду. Згідно з даними ДФС, наданими у відповіді на запит нардепа Андрія Журжія, у першому півріччі 2015 року було відкрито 4177 нових кримінальних проваджень, а на початок 2015 року залишалося 1997 незавершених. За ці 6 місяців завершилося розслідування 1978 справ, з них лише близько 20% спрямовано до суду з обвинувальним висновком (414 проваджень), трохи менше 10% (178 проваджень) – з угодою про визнання винуватості. З цього можна зробити висновок, що частину проваджень могли бути порушені з метою отримання грошей у бізнесу.

Податкова також розсилає українським підприємствам "листи щастя", в яких чорним по білому написано, що податкова рекомендує "розробити програму підвищення рівня податкового навантаження", а також надати інформацію про "заходи щодо збільшення доходів до бюджету". У цьому, ймовірно, і є головний сенс податкової реформи від нинішньої влади – "програма підвищення рівня податкового навантаження".

До речі, плани зі штрафів у фіскальній службі як були, так і залишилися. Просто прибрали рядок із бюджету. До цього переліку також потрібно додати запровадження касових апаратів для малого бізнесу, запровадження ПДВ-рахунків, що вимивають оборотні кошти підприємств і збільшують адміністративний тиск на бізнес.

Здавалося б, влада мала б схаменутися і почати вживати заходів з відновлення економічного зростання – зниження податкового тягаря, спрощення податкової системи, реформування фіскальної служби тощо.

Але якщо зібрати докупи всі пропозиції, озвучені останнім часом представниками Мінфіну, то виходить така картина так званої податкової реформи:

Нові податки та збори (обкладати податком усі автомобілі й мотоцикли не "старші" 5 років)

Збільшення ставок (ПДВ з 20 до 22%; підвищення ставки ПДФО; збільшення акцизів на тютюн і алкоголь)

Скасування спецрежиму ПДВ для аграріїв (втрата 20 млрд.грн оборотних коштів)

Ліквідація кількох груп спрощеного оподаткування для малого бізнесу.

На жаль, економіка за 2014-2015 роки скоротиться на 20%, а добробут українців упав утричі.

Також важливо, що уряд при черговому підвищенні податків посилається на те, що він прагне побудувати європейську систему оподаткування. Проте, по-перше, не буває "європейської" системи, у 28 країнах ЄС податкові системи істотно різняться, часто концептуально. По-друге, Україна має рівнятися не на поточні податкові системи в європейських країнах з їхніми високими податковими ставками та високою зарегульованістю, Україна має рівнятися на податкові системи європейських країн у той час, коли вони зробили прорив в економічному розвитку в повоєнний час.

Україні потрібен економічний ривок. Для того, щоб цей ривок реалізувати, потрібні низькі податкові ставки та прості податки. Лише в цьому разі можна очікувати припливу інвестицій, створення нових підприємств, збільшення зайнятості та зростання добробуту українських громадян.