Відмова від експорту лісу: куди подіти 2 мільйони кубів деревини?

Білорусь із 2016 року відмовляється від експорту балансової деревини. Рішення було продиктоване прагненням продавати за кордон продукцію з більшою глибиною обробки і, відповідно, з вищою доданою вартістю.

До наступного року планувалося завершити основні інвестиційні проєкти на підприємствах білоруського деревопереробного комплексу. Оновлені підприємства могли б стати споживачами сировини, яка раніше за безцінь ішла за кордон, а потім поверталася до Білорусі у вигляді будівельних матеріалів, тканин, паперу. Проте криза та погіршення кон'юнктури вносить у плани свої корективи, і є ризик, що білоруська деревопереробка опиниться не в змозі одномоментно освоїти додатково близько двох мільйонів кубометрів деревини – понад 15% прогнозного споживання на 2016 рік.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко дав відповідне доручення в серпні 2014-го. За цей період ситуація в країні змінилася, включно із загальними підходами до роботи підприємств, перед якими перестали ставити завдання з валового нарощування обсягів виробництва, а вимагають насамперед забезпечення стійкого фінансового стану. Це означає, що компанії, у тому числі державної форми власності, повинні виробляти рівно стільки, скільки в силах продати. Отже, вони планують закупівлі сировини не під свої виробничі можливості, а виходячи з комерційного потенціалу. Для лісозаготівельного комплексу ця обставина може зіграти негативну роль.

За прогнозними даними державного концерну Беллісопапірпром, на 2016 рік загальне споживання балансової деревини в країні становитиме 13 мільйонів кубометрів. Концерн планує використати близько 6 мільйонів кубометрів, решту переробить незалежні компанії.

Як пояснила Sputnik прес-секретар Беллісопапірпрому Ружена Новицька, наступного року підвищення обсягів споживання сировини в межах підприємств концерну не планується, оскільки основні модернізовані потужності деревопереробних компаній було введено в дію в 2015-му, а в 2016-му очікується лише початок пусконалагоджувальних робіт у Світлогорському ЦКК. Він справді стане найбільшим споживачем технологічної тріски. Після запуску на проєктну потужність комбінат перероблятиме до 2,4 мільйона кубометрів деревини. Але це явно не станеться наступного року з огляду на складність виробництва целюлози, необхідний час для доведення та підтримання стабільної якості продукції.

У компанії "Кроноспан", що входить до трійки найбільших споживачів цього виду сировини й виготовляє на його основі деревні плити, Sputnik не змогли підтвердити зміну обсягів споживання на наступний рік.

За прогнозами учасників ринку, "Кроноспан" у 2016-му візьме 1,8 мільйона кубів. Інші переробники освоять значно менші обсяги. Додаткові мільйони не вписуються в жодні прогнози. Важливо зазначити, що йдеться не про цінний хвойний пиловник, а про тонкомірні баланси малоцінних порід, які можна або перемелювати для подальшого склеювання в плити, або піддавати хімічній обробці.

На 2016 рік у Білорусі заплановано заготовити 15,2 мільйона кругляку, тобто більш ніж на два мільйони більше за прогнозне споживання.

"Плани з експорту нам не доводяться, наше основне завдання – забезпечити сировиною підприємства всередині республіки", – пояснив Sputnik начальник відділу реалізації продукції Мінлісгоспу Сергій Хамутовський.

У відомстві віддають звіт у тому, що деревопереробні підприємства забезпечать при експорті своєї продукції більшу віддачу, ніж лісгоспи при продажу необробленої деревини. Але очевидно, що лісозаготівельники будуть змушені зменшити обсяги рубок, щоб не втратити сировину на лісових складах у разі відсутності внутрішнього попиту.

Ціна питання, якщо судити за статистикою цього року, становитиме близько 100 мільйонів доларів економічних втрат у 2016 році (за останніми доступними даними Белстату, за 5 місяців було експортовано 1,2 мільйона кубічних метрів необроблених лісоматеріалів на 60,7 мільйона доларів). Недобір унаслідок відмови від експорту балансів вдарить по всьому ланцюжку – починаючи від погіршення економічного стану лісгоспів і закінчуючи банками та лізинговими компаніями, що брали участь у фінансуванні закупівлі лісозаготівельних комплексів білоруського виробництва.