Сім правильних податків для України (інфографіка)

Цікаво, чи бере Держлісагентство участь у перегляді Податкового кодексу та формуванні бюджету. Судячи з неофіційної інформації, бюджетних паспортів підприємств галузі  ще немає, а фінансові плани не затверджені... Напевно, суму фінансування для галузі чекають від фахівців Мінагрополітики, а існуючу систему рентної плати за спеціальне використання вважають оптимальною? Хто знає більше, пишіть. М.П.

Наші експерти "схрестили" усі три концепції змін Податкового кодексу

Підготовка податкової реформи в Україні набирає обертів: у вересні Нацрада реформ при президентові має подати єдину концепцію нового Податкового кодексу. Його "зшиють" із трьох концепцій, підготовлених Мінфіном, комітетом ВР з податкової та митної політики і фахівцями громадських бізнес-організацій. Після цього підсумковий документ вивчать в МВФ та в Раді, яка зрештою має його ухвалити. Як заявляв раніше прем'єр Арсеній Яценюк, він сподівається, що новий Податковий кодекс почне працювати з 1 січня 2016 р.
НАША РЕФОРМА. Тим часом економісти — президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко і головний експерт Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський на прохання "Сьогодні" уже узагальнили ці три концепції в одну, яка, на їхню думку, дасть змогу не лише зібрати владі більше податків, а й зробити так, що бізнес сплачуватиме їх, не намагаючись приховати частину через непомірно високі ставки. Що вийшло — див. інфографіку.

Як бачимо, експерти однозначно за спрощення стягнення податків, зниження ПДВ у 1,5—2 раза (це пропонують не лише підприємці, а й депутати, а Мінфін, навпаки, хоче підвищити його з 20 до 22%), а також за планове підвищення акцизів (це пропонують усі) і скасування пільг з оподаткування.
Радикальною виглядає ідея громадськості з поступовим запровадженням добровільної сплати єдиного соцвнеску, яку підтримав Охріменко (ті, хто хоче отримувати в старості пенсію — платять, хто не хоче — не платять), але, на думку експерта групи РПР "Податкова реформа" Володимира Дубровського, її навряд чи зараз стануть розглядати.

ЕКСПЕРТИ. "За основу Нацрада реформ, швидше за все, візьме ідеї Мінфіну та депутатів, оскільки по суті вони близькі, відмінність лише в цифрах, — каже Дубровський. — Можливо, вдасться відстояти пропозицію громадськості не змінювати систему оподаткування малого бізнесу (влада пропонує залишити спрощений збір податків лише ринковим торговцям, сфері сервісу та іншим, у кого річний оборот коштів менше 2 млн грн) з тієї причини, що він дає лише 6,6% податків, зате в ньому зайнято набагато більше фізосіб-підприємців, ніж у великому й середньому бізнесі, що дає 93,4%. Тобто "спрощенка" має важливе соціальне значення, і якщо переглянуть збір податків, їй доведеться важко.

Ухвалять і 3—5-річну програму підвищення акцизів, інше питання, як її виконуватимуть. На жаль, у концепції від влади немає головного: вона не передбачає спрощення повернення ПДВ, прозорість податку на прибуток, а також покарання чиновникам, які вибивають данини силовими методами.

Наприклад, у нас буває, підприємець показує, що в нього прибуток 10% і, виходячи з нього, він сплатив податок, а фіскали йому кажуть: "Мало, у нас план, давай ще гроші". А ось запровадження податку на розподілений прибуток (запропонувала громадськість; докладніше — в інфографіці).

Дубровський підтримує. Але Мінфін категорично проти, заступник міністра Олена Макеєва вже заявила: "Ми вважаємо, що це створить лазівку для несплати податків, призведе до втрати доходів бюджету близько 40 млрд грн на рік, або до 10% доходів, і не дозволить повернути бізнесу переплачений податок на прибуток".
Того, що не врахують пропозиції, напрацьовані бізнес-середовищем, побоюється і член комітету ВР з питань податкової та митної політики Оксана Продан: "Відносини між бізнесом і фіскалами мають бути прозорими, поки цього в концепції немає. Але ми над цим працюємо".