На українців чекають податкові сюрпризи. Кого саме вони торкнуться?

На спрощену систему оподаткування чекає велика реформа із сюрпризами. Міністерство фінансів пропонує заборонити юридичним особам працювати на єдиному податку, установивши також обмеження річного обороту для фізосіб у розмірі не більше 2 млн грн.

Таким чином, як вважають у Мінфіні, вдасться витіснити зі спрощеної системи великий бізнес, який ховається від оподаткування. Але при цьому пільгові умови залишать для самозайнятих підприємців, зокрема торговців. Експерти вважають, що затія вельми ризикована, оскільки в разі реалізації цієї податкової моделі сотні тисяч приватних підприємців будуть змушені піти «в тінь», тоді як загальна система оподаткування ще не пристосована для дрібного бізнесу, інформує еizvestia.com.

Жодна податкова реформа не обходиться без переформатування спрощеної системи оподаткування. Востаннє найсуттєвіших змін «спрощенка» зазнала 2011 року, коли на її базі створили шість груп, поділивши їх за критеріями річного обороту, кількості працівників і, власне, ставок єдиного податку. З початку 2015 року спрощену систему змінили мінімально, скоротивши кількість груп до чотирьох і додавши в останню сільгоспвиробників.

Минулу реформу, по суті, готувала команда ексміністра фінансів Олександра Шлапака, тоді як над новою версією податкових правок понад пів року працювали вже люди Наталії Яресько. Тривалий час із Мінфіну лунали чутки, що влада має намір повністю ліквідувати спрощену систему. Втім, міністр Яресько, презентуючи концепцію реформи, спростувала це, запевнивши, що в міністерства немає планів остаточно покінчити зі «спрощенкою». «Спрощена система має працювати для тих, хто є малим підприємцем, хто своїми руками працює на себе та свою родину», – заявила міністр. Але при цьому, на думку Яресько, спрощена система має перестати бути внутрішнім офшором для великих компаній, яким чинна система дозволяє дробити бізнес на кілька юросіб, тим самим уникаючи роботи на загальній системі та сплати податку на прибуток.

Читайте: Податкова реформа: Основні напрями та проблеми, - Порошенко

Суть міністерської пропозиції щодо «спрощенки» полягає в тому, щоб створити дві групи «А» і «Б» замість нинішніх чотирьох. У групі «А» залишаться самозайняті громадяни, і для них, по великому рахунку, нічого не зміниться. У групі «Б» об'єднають усіх тих, хто працював на 2-й і 3-й групі, а також сільгоспвиробників із 4-ї групи. Звісно, далеко не всі зможуть потрапити до групи «Б». Мінфін пропонує встановити максимальну планку річного обороту для тих, хто працює на єдиному податку, на рівні 2 млн грн. Двері до «спрощенки» буде раз і назавжди зачинено для юросіб, яким доведеться перебудуватися на загальну систему. У фізосіб же, за словами Яресько, не буде обмежень щодо роботи з юросібами, отже, це негативно не позначиться на працівниках ІТ-сектору та інших людях, які співпрацюють з компаніями як фізособи-підприємці.

Втім, далеко не всі згодні з такою постановкою питання. Нинішній варіант спрощеної системи повністю задовольняє бізнес, каже генеральний директор Союзу підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В'ячеслав Биковець. «Будь-яка реформа та зміни, які уряд розпочав із запровадженням реєстраторів розрахункових операцій, зрештою призведуть до того, що за рік-два на спрощеній системі доведеться поставити хрест», – вважає він. Співрозмовник зазначив, що в уряді, очевидно, забули, з якою метою наприкінці 90-х замислювалася спрощена система. «Її запроваджували для того, щоб спростити й звести до мінімуму контроль, звітність та облік, надавши суб'єктам господарювання можливість вільно працювати. Щоразу, запроваджуючи нові обмеження, уряд виводить частину малого бізнесу зі спрощеної системи», – констатує Биковець.

Саме з цієї причини запропонована Мінфіном модель «спрощенки» може загнати бізнес у тінь, підтверджує віцепрезидент, голова комісії з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Юлія Дроговоз. Тих, хто не вписується в критерії Мінфіну, за словами експерта, чекає неминуче збільшення податкового навантаження при переході на загальну систему оподаткування. «Це і ускладнення обліку, і збільшення витрат на утримання бухгалтерії. Усе це не сприятиме розвитку малого бізнесу. Адже натомість нічого не пропонується», – каже Дроговоз.

Членкиня парламентського комітету з питань податкової та митної політики, народна депутатка Оксана Продан («Блок Петра Порошенка») зазначила, що прибрати юросіб зі «спрощенки» свого часу намагалися ще за прем'єр-міністра Миколи Азарова. Але, за словами Продан, на базі даних податкової вдалося переконати, що фіскальне навантаження на єдиному податку з обороту вище, ніж на загальній системі оподаткування, і що при ставках 3% з ПДВ і 5% платники податків сплачують до бюджету більше, ніж якби були на загальній системі. «Об'єднання 2-ї та 3-ї груп без обмежень видів діяльності призведе якраз до відновлення дроблення й виведення грошей із загальної системи оподаткування через послуги, але, мабуть, у Мінфіні цей крок розглядають як один із кількох на шляху ліквідації «спрощенки», – вважає Оксана Продан.

Крім того, експерти звертають увагу, що в нинішній редакції Податкового кодексу недостатньо чітко прописано норми щодо обліку витрат для підприємців на загальній системі, а багато витрат взагалі не включено. На думку Юлії Дроговоз, ще куди не йшло б, якби при переході на загальну систему малий бізнес міг отримати пільгову нульову ставку податку на прибуток. Проте в Мінфіні на це навряд чи підуть. Особливо зважаючи на те, що основна мета нововведень, які пропонує міністерство, полягає в тому, щоб перекрити можливість великому бізнесу мінімізувати відрахування до бюджету. Втім, на думку Юлії Дроговоз, навіть якщо «спрощенка» дозволяє застосовувати тіньові схеми, це зовсім не означає, що за її правилами мають працювати лише люди з оборотом до 2 млн грн. «Це дуже мало. Особливо зважаючи на девальвацію останніх років», – зазначила віцепрезидентка УСПП, уточнивши, що життєздатнішою виглядає модель, презентована головою податкового комітету Ніною Южаніною, де стелю річного обороту встановлено на рівні 5 млн грн.

За матеріалами: Апостроф