Чиновники отримають за заслугами +

Розміщую дві статті  Андрія Уманця про реформу держслужби. Тема має бути цікавою лісовим чиновникам: на них чекає підвищення зарплат, скорочення та серйозні зміни в частині прийому на роботу.  Не впевнений, що після реформи вони зможуть засідати в комісіях, які визначають, кому можуть продавати ліс державні підприємства, а кому ні. М.П.

Масштабна реформа держслужби прискорила своє просування через парламент – уже на самому початку наступного тижня вона, найімовірніше, буде готова до розгляду в сесійній залі Верховної Ради (ВР). Але й прихований опір цій реформі аж ніяк не поменшав – з боку найрізноманітніших високопосадових чиновників і політиків. Тож Верховна Рада цілком ще може продемонструвати, що з гарних європейських законів, які вирощуються в її стінах, часто проростають найнезвичніші та екстравагантні плоди. І часто – вельми далекі від очікуваних.

Учора відбулося засідання комітету ВР з держбудівництва, у порядку денному якого вкотре було лише одне питання – законопроєкт №2490 про держслужбу або, простіше кажучи, проєвропейська реформа держслужби в Україні. Минулого тижня «i» докладно писали про наріжні положення цієї реформи, про історію її створення, а також про пов'язані з нею гучні скандали – за участю президента, спікера ВР та інших високопосадовців, повідомляють Економічні вісті.

Цього разу профільний парламентський комітет усіма силами намагався показати, що гальмування реформи держслужби, у якій украй і недвозначно зацікавлений Європейський Союз (ЄС), жодного відношення до самого комітету не має. Адже для нинішньої влади найстрашніше – це бодай чимось викликати незадоволення Заходу. Хоча що це за незалежна й суверенна країна, доля ключових політиків у якій тримається виключно на підтримці західних демократій і залежить від їхніх інтересів і примхи, – те ще філософське питання. Так само як і те, яке майбутнє чекає таку країну та суспільство в ній.

Проте на засіданні комітету були присутні 13 із 17 його членів. І попрацювали вони ударно й з азартом – засідання тривало цілий день. За цей час було пройдено понад 700 поправок до законопроєкту №2490 – залишилося ще приблизно 500.

Як стало відомо «i», наступне засідання комітету призначено на найближчий понеділок – 5 жовтня. Саме на цьому засіданні планується вже повністю підготувати реформу держслужби до розгляду в другому читанні в сесійній залі ВР. Якщо це не вдасться, то члени комітету ще раз зберуться у вівторок і вже напевно доведуть роботу над законопроєктом до логічного кінця. Таким чином, суто теоретично парламенту ніщо не заважатиме схвалити реформу держслужби хоч би й на прийдешньому сесійному тижні.

На поточному ж тижні скандали навколо законопроєкту №2490 значно вщухли. Принаймні ніхто не наважувався навіть слово сказати про його відкликання з парламенту.

У розмові з «i» міністр Кабміну Анна Онищенко категорично спростувала, що в Кабміні є або готуються будь-які інші варіанти реформи держслужби. «Уряд у березні ц. р. вніс до парламенту законопроєкт, що розглядається нині. Кабмін цілковито підтримує цей документ і просить народних депутатів прискорити його розгляд. Будь-які звинувачення в тому, що Кабмін самоусунувся (від проведення реформи держслужби. – «i»), просто абсурдні, тому що саме уряд і є ініціатором цього законопроєкту», – сказала пані Онищенко.

За її словами, у Кабміні сподіваються на те, що ухвалення законопроєкту №2490 позитивно позначиться на держслужбі. «Але все залежатиме від правозастосування. Це може бути прекрасний закон, але найголовніше – щоб він працював», – підкреслила міністр.

Ці слова Анни Онищенко, як кажуть, не в брову, а в око. Особливо якщо згадати, що законопроєкт №2490 голосувався в сесійній залі ВР 17 разів, поки не був ухвалений у першому читанні. І не виключено, що й при розгляді цього документа в другому читанні ми станемо свідками схожих вистав у стінах парламенту.

Ну і яка після цього може бути повага з боку українського суспільства до законів, що ухвалюються змором та іншими суперечливими засобами? І нехай би це був єдиний випадок такого роду в роботі ВР. Так ні ж – парламент сам регулярно порушує закони у своїй же законотворчій діяльності. Від таких процесів не можна очікувати, що суспільство отримає на виході нормальні законодавчі правила гри.

З іншого боку, жодним законом у нашому суспільстві не можна змусити чиновника працювати на благо суспільства. І тим більше ставити інтереси суспільства вище за свої особисті інтереси. І нехай би лише чиновників – закон у серцях більшості українців ніяк не пробуджує пасіонарності. Тому потрібно вкрай обережно робити головну ставку на закони як на ключовий інструмент з гармонізації обстановки в нашому суспільстві та припинення його стрімкого розпаду.

Так, закони важливі для будь-якої країни. Так, на Заході закони пишуть краще, ніж це робимо ми. Так, на Заході саме на базі законів та їх безумовного виконання проростає висока якість життя більшості членів суспільства та високий рівень їхнього матеріально-грошового достатку. Картинка дуже приваблива й цілком здатна засліпити активних громадян нашої країни. Але за умов реального розпаду країни просто смішно намагатися налагодити ситуацію виключно законодавчими методами, які взагалі не довели своєї ефективності на території України за всю історію нашої незалежності.

Партизанська війна проти західних реформ

Проєвропейська реформа держслужби вкотре забуксувала. Тепер — у профільному парламентському комітеті. Виходить кумедна ситуація: високопосадовці парламенту, Кабміну, Адміністрації президента (АП) і навіть сам президент дружно висловлюються виключно на підтримку цієї реформи. А вона при цьому просувається з великим скрипом і скандалами. Це найкраща ілюстрація того, яка реальна, але глибоко підпільна позиція нинішньої влади щодо реформування держслужби на західний лад.

Учора не відбулося засідання парламентського комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (КДРПМС) — не вдалося зібрати кворум (були присутні 8 народних депутатів із 9 необхідних). До порядку денного було включено одне, але вкрай принципове питання: законопроєкт №2490 про держслужбу. Або, іншими словами, реформа держслужби в дусі законодавчих традицій ЄС, повідомляють Економічні вісті.

Нагадаємо, що цей документ уже другий тиждень поспіль оточений ореолом скандальності. У позаминулу п'ятницю на засіданні Нацради реформ президент Петро Порошенко та спікер Володимир Гройсман висловилися за відкликання цього законопроєкту з метою його доопрацювання. Це викликало шквал протестів з боку громадських організацій, експертів, політиків і чиновників, які були задіяні в розробці документа. Вищому керівництву держави було висловлено претензію, що воно не хоче проводити одну з ключових прозахідних реформ, інтерес до якої постійно демонструють високі представники ЄС (див. «Деякі наріжні положення реформи»).

Вище керівництво держави поспішило спростувати ці звинувачення. Заступник голови АП Дмитро Шимків зазначив, що президента неправильно зрозуміли і він, навпаки, підтримує цю реформу держслужби. Володимир Гройсман взагалі дивувався, як його в такому можна звинувачувати. А міністр Кабміну Анна Онищенко особливо підкреслила, що уряд зробив усе від нього залежне, щоб реформу держслужби було впроваджено в життя.

Після такого скандалу було б логічно на практиці продемонструвати ту потужну політичну волю, про яку на словах заявили ключові органи влади в країні. Найкращою можливістю для цього було вчорашнє засідання профільного комітету. Але воно завершилося, так і не розпочавшись.

Коли в державі є реальна політична воля до якоїсь реформи, то це виглядає й відчувається зовсім інакше. Наприклад, у 2010 р. парламентський комітет з правосуддя за один день розглянув майже 2 тис. поправок до судово-правової реформи, розробленої під егідою президента Віктора Януковича. Регіоналів можна багато за що критикувати, але от у відсутності в них політичної волі їх важко дорікнути. І на такому контрасті цілком можна скласти собі враження, чи є в нинішньої влади політична воля до реформи держслужби чи ні. Особливо якщо врахувати, що згідно з актуальною коаліційною угодою реформа держслужби мала бути здійснена ще в грудні 2014 р.

Законспірований, але відчутний і потужний опір проєвропейській реформі держслужби зрозумілий і природний. Як зрозуміло й природно, що цей опір проростає з самого центру політико-чиновницького середовища. Адже навіть поверхове прочитання законопроєкту дає змогу зрозуміти, що правила гри в органах влади та в рамках держслужби змінюються кардинально — особливо як для України.

Найголовніше — принципово зсуваються центри впливу, що для сьогоднішніх високопосадових політиків і чиновників фактично означає, що вони самі цей вплив втрачають. А за що тоді боролися, усіма правдами й неправдами дерючись у заповітне крісло? І за що боротися згодом?

Певний романтизм відчувається і з боку тих людей, які щиро й усіма силами підтримують цю реформу. Головна романтична ідея — якщо ухвалити в Україні законодавчі норми ЄС, у нас усе одразу налагодиться й буде, як кажуть, як у Європі. Якщо буде, як у Європі, то слава Богу. Але якщо всі ці затії проваляться й не буде, як у Європі? Чи є план Б на цей випадок? Поки що цей план жодним чином озвучено не було — усі впевнені в беззастережному позитивному ефекті нинішнього варіанту реформи держслужби.

А адже вся історія незалежної України говорить про те, що в нашій країні закон ніколи не був авторитетом для високопосадових політиків і чиновників. Закони завжди були лише інструментом у їхніх руках для досягнення своїх цілей і вигод. Будь-яка реформа і реальна робота будь-якого закону можлива в нашій країні лише в тому разі, якщо це вигідно й корисно правлячій еліті. Якщо це їй невигідно й некорисно — закони й реформи просто перестають працювати. Те, як рухається сьогодні реформа держслужби – прекрасний тому приклад. І з чого це раптом традиції зміняться? Тим більше що вони випливають з колективного світовідчуття всього нашого суспільства.

Для ілюстрації цього світовідчуття варто навести лише один факт. Якщо проєвропейська реформа держслужби відбудеться, вона потягне за собою масштабні скорочення чиновників у всіх сферах. Наприклад, голова підкомітету з держслужби та служби в органах місцевого самоврядування КДРПМС Альона Шкрум (БЮТ) прогнозує звільнення не менше третини всіх чиновників. Куди подінуться всі ці люди? У законопроєкті №2490 про це нічого не говориться. У нашому менталітеті це відчувається як найвищий рівень несправедливості — влада завдає людям незручностей, але ніяк при цьому не збирається про цих людей потурбуватися.

Усі ці звільнення будуть законними. Але несправедливими. І мали ми все на увазі такий закон, за яким усе законно, але несправедливо. Це — наш менталітет, який Захід не враховує в реформах, що нав'язуються нашій країні. Для нас відчуття внутрішньої справедливості чи зовнішньої несправедливості завжди буде в пріоритеті й понад усіма законами. Але цей факт в жодній з актуальних сьогодні реформ у країні не враховується.

Деякі наріжні положення реформи держслужби (законопроєкт №2490):

• відкриті конкурси на посади в системі держслужби;
• збільшення заробітної плати для держслужбовців (кошти на ці цілі готовий дати ЄС);
• створення спеціальної комісії з питань держслужби, яка займатиметься набором держслужбовців;
• серйозне скорочення можливостей для міністрів щодо одноосібного призначення й звільнення чиновників у межах свого міністерства;
• серйозне скорочення переліку посад, що дають статус держслужбовця;
• запровадження в кожному міністерстві посади держсекретаря, який працює на постійній основі та має широке коло повноважень;
• серйозні обмеження для держслужбовців щодо політичної діяльності.

Історія законопроєкту №2490 про держслужбу:

Липень-серпень 2013 р. — починається розробка проєкту закону про держслужбу в Національному агентстві з питань держслужби (створено робочу групу з українських, польських, словенських, німецьких, латвійських і великобританських учених – за участі SIGMA та ОЕСР);

26 вересня 2014 р. — віцепрем'єр Володимир Гройсман презентує проєкт закону про держслужбу

18 грудня 2014 р. — звіт SIGMA з позитивною оцінкою законопроєкту;

24 грудня 2014 р. — законопроєкт схвалено на Національній раді реформ;

17 січня 2015 р. — законопроєкт передано до Кабміну;

30 березня 2015 р. — Кабмін подає законопроєкт до Верховної Ради під реєстраційним номером 2490;

22 квітня 2015 р. — профільний комітет рекомендує підтримати законопроєкт у першому читанні;

23 квітня 2015 р. — 226 народних депутатів підтримали законопроєкт (із 17-ої спроби);

7 травня 2015 р. — закінчено збір поправок до законопроєкту для його підготовки до другого читання (усього — 1306 поправок);

18 травня 2015 р. — отримано позитивний висновок SIGMA щодо законопроєкту, ухваленого в першому читанні;

22 травня 2015 р. — підписано Меморандум про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо отримання Україною макрофінансової допомоги від ЄС на суму до €1,8 млрд. Одна з умов отримання цієї допомоги — реформа держслужби з метою деполітизації та підвищення професійного рівня держслужби через чітке розмежування між політичними й адміністративними функціями та підтримку ефективного управління людськими ресурсами;

15 липня 2015 р. — законопроєкт підготовлено до розгляду на засіданні профільного комітету, але до осені самим комітетом жодного разу не розглядався;

2 вересня 2015 р. — профільний комітет розглянув перші сто поправок;

15 вересня 2015 р. — засідання профільного комітету не відбулося;

25 вересня 2015 р. — засідання профільного комітету не відбулося.

За інформацією заступника голови АП Дмитра Шимківа

Автор: Андрій УМАНЕЦЬ
26.09.2015 

http://politika.eizvestia.com/full/573-partizanskaya-vojna-protiv-zapadn...

Автор: Андрій УМАНЕЦЬ
Джерело: politika.eizvestia.com, 03.10.2015