Найгрибніша країна Європи змушена імпортувати грибні закрутки. Де ж ховається білоруський гриб?

Гриби — один із традиційних і улюблених ласощів білоруської кухні. Лисички, білі, рижики, маслюки, опеньки... Але чи давно ви куштували мариновані лісові гриби? На прилавках магазинів усюди китайські та польські. Найгрибніша країна Європи, а саме такою вважається Білорусь, змушена імпортувати грибні закрутки. Де ж ховається наш гриб? СБ вирішила пошукати.

Грибна тема близька нам невипадково. Це не просто поклик предків і любов до «тихого полювання». Вчені стверджують: ми — центр європейських грибних запасів. Поки, правда, лише центр зростання, а не виробництва. Кандидат сільськогосподарських наук Валерій Гримашевич понад 30 років пропрацював в Інституті лісу Національної академії наук Білорусі. На рахунку вченого чимало наукових статей про грибний світ білоруських лісів. Він стверджує про унікальність наших природних запасів:
— У Білорусі — ідеальні грибні умови. Мішані ліси та болота. Більше того, висока лісистість території та сама структура лісу природна. Адже в Західній Європі дуже багато штучно висаджених парків, де грибниці немає. Зате є грошові тарифи за збирання грибів. У них там навіть розвинена така послуга, як грибний туризм. А ось ми за грибними запасами — європейські лідери. Випереджаємо Україну, Польщу, Швецію. Більше лише в Росії, але в них територія величезна.
Натхненний позитивною інформацією, іду в магазин. На мене з розсолу дивляться китайські маслюки та польські печериці. А де ж рідненькі грибочки? Перехожу в сусідню торговельну точку. Там теж «китайці», але мариновані під контролем німців і голландців, плюс болгарські печериці. Зізнаюся, лише в п'ятій торговельній точці (а ходив я зовсім не по сільських магазинах) виявив продукцію берестейського приватника. На вигляд не гірше за китайську. Поруч — пропозиція від гомельських виробників, які вирощують і закручують гриб шиїтаке. Плюс мінський підприємець пропонує свіжі печериці. Ось і все розмаїття асортименту. Якось замало для найгрибнішої країни Європи...

Звертаюся до головних заготівельників країни — Белкоопсоюзу. У них у кожному районі працюють заготівельні пункти та їхні філії. Заступник голови Гомельського облспоживспілки Сергій Марчук зізнається, що рік видався не грибним:
— Сильна посуха скоротила лісовий урожай у рази. Сподіваємося, що ситуацію трохи поправлять опеньки. Уже заготовлено 2,5 тонни грибів. Але наша область не показова, оскільки через чорнобильську аварію багато територій, непридатних для збирання дарів лісу. Дуже жорсткий радіаційний контроль. На кожному пункті в нас є можливість заморожування й сушіння грибів. У Речиці та Светлогорську створені умови для соління. Цю продукцію продаємо через райспоживспілки, на ярмарках, а також у мережі громадського харчування.
По всій країні підприємства споживчої кооперації заготовляють до 300 тонн грибів за сезон. Товар — орієнтований на експорт. Центри консервування білоруських грибочків — Польща та Німеччина. Цю тенденцію підтверджують і приватні заготівельники. Наприклад, ТОВ «Аланторг» скуповує гриби в Петриківському районі. За сезон приватник купує їх у населення до 80 тонн, переважно лисички та білі. За обсягами одразу видно — висока зацікавленість у результаті. Один із засновників фірми Анатолій Піскун розповів, куди йдуть грибні каравани:

— Польща — головний європейський переробник грибів. Ціни коливаються залежно від врожайності в сировинних регіонах — Білорусі, Україні, Росії, Балканських країнах. Іноді сировина відправляється далі до Німеччини та Австрії. Чому не здаємо товар білоруським переробникам? Їх немає. Принаймні, я не можу назвати. Якщо такий переробник з'явиться, то він має запропонувати ціну, яка буде вигіднішою за транспортування до Польщі. А взагалі, замислюємося про будівництво цеху власного консервування. Гриби — це вигідно.

Ось і відповідь, куди йдуть наші лисички, боровики, рижики, опеньки. Іноді вони повертаються з написом: «Вироблено в Польщі», а найчастіше для розмаїття товарного асортименту їх замінюють маньчжурським аналогом. Саме сопки Маньчжурії — основні постачальники китайських опеньок і рижиків на полиці наших магазинів.

Автор фотографії: Олександр РУЖЕЧКА