Переформатування лісової галузі України набирає обертів

Державне агентство лісового господарства України є важливим підрозділом Міністерства аграрної політики та продовольства й водночас – однією з найпроблемніших галузей.

Особистий доступ до лісового фонду держави завжди цікавив різного роду ділків, силовиків, представників місцевих еліт і влади. Швидкі гроші, які можна заробляти на деревині, також зіштовхують інтереси деяких депутатів, які вважають лісові запаси своїх виборчих округів мало не власною вотчиною, і лісопереробників та експортерів. Зараз активно втручається в процес і громадськість, яку здебільшого підмінюють платні професійні активісти, які намагаються виконувати замовлення вищезазначених осіб і урвати свій шматок із цього пирога. Це, своєю чергою, провокує зведення рахунків усередині системи, а також спроби пробитися на керівні посади осіб, далеких від професії лісівника, без відповідної освіти чи досвіду роботи в лісовій галузі. Реноме паракримінальної системи, яке закріпилося за таким важливим напрямом економіки аграрної країни, заважає її нинішнім керівникам, керівництву Міністерства АПК, якому вона підпорядкована, упроваджувати швидкі реформи. Пересічні громадяни, які спостерігають ешелони з лісом, що прямують до державних кордонів України, сприймають цей процес як доказ того, що корупція навколо лісу процвітає. Підливають олії у вогонь телесюжети з досягненнями і наших, і іноземних митників, які раз за разом показово затримують партії лісу-кругляку та пиломатеріалів, нерідко майстерно начинених привабливішим акцизним продуктом контрабанди – цигарками. Представники місцевої влади на лісистих територіях, яких зазвичай призначають за політичними квотами і які зобов’язані тому київським політикам, часто отримують в управління економічно випотрошені області, де чи не єдиним способом заробити є встановлення контролю над лісом. Масові несанкціоновані вирубки та «кришування» цього процесу місцевими силовиками також є суттєвою проблемою. Як і слабка економічна база наших нечисленних підприємств глибокої переробки лісу, продукція яких у недалекому майбутньому має замінити в експортному сегменті ліс-кругляк.

І ось за таких умов керівництву Державного агентства лісового господарства України, Міністерству АПК доводиться проводити радикальні, болісні, але безальтернативні реформи. А як можна інакше охарактеризувати стратегію Держлісагентства щодо ліквідації лісгоспів і створення на їхній базі державного підприємства, яке не підлягає приватизації, захистить інтереси держави й народу України в цій сфері, як не революцію в галузі. Замість ліквідованих на всій території держави лісгоспів запрацюють філії нового підприємства, які не отримуватимуть фінансування з державного бюджету, а заробляти гроші самі, упроваджуючи сучасні технології та модернізуючи власні виробничі потужності. Це при тому, що Держлісагентство готове взяти на себе зобов’язання зберегти всі нинішні робочі місця й підвищити заробітну плату в південних і східних лісгоспах до середньої по галузі в 6500 гривень.

Цей крок має стати економічно виправданим і навести порядок на близько 10 мільйонах гектарів лісових угідь України, з яких 74 відсотками розпоряджається Держлісагентство, а 26% належать іншим користувачам. За словами голови агентства Олександра Ковальчука, українська влада розпочала реальну війну з лісорубною мафією. Тим часом наявність на державних землях комунальних аграрних лісових підприємств через відмінності в умовах, управлінні та функціях лісів, різнорідні соціальні й економічні базиси призводять до правових колізій, через що зусилля та межі відповідальності різних лісокористувачів перетинаються й дублюються. Погіршують ситуацію законодавчі прогалини, мізерне фінансування, недосконалість податкової системи, що призводить до низької продуктивності, втрати людьми роботи, зубожіння сільських районів. Значної шкоди завдають незаконні вирубки, які, як правило, активізуються синхронно з економічним занепадом і позбавленням значного відсотка місцевого населення роботи. Потенціал для зростання тіньового ринку через соціальну напруженість колосальний. За словами Олександра Ковальчука, він становить близько 20%.

Недержавні лісокористувачі щороку вирубують до півтора мільйона кубометрів лісу. «За загальної річної вирубки в 14-15 мільйонів кубометрів деревини частка «чорного лісу» сягає 3 мільйонів кубів, у грошовому еквіваленті це становить понад 2 мільярди гривень», – заявляє голова Держлісагентства. Щоб припинити цю вакханалію, а лише 10% лісу, спиленого недержавними лісокористувачами, проходить через електронний облік, тоді як у структурі агентства цей показник сягає 90%, Олександр Ковальчук пропонує запровадити обов’язковий електронний облік деревини для всіх користувачів. Він зазначає, що Держлісагентство вже зараз готове оформлювати документи й власноруч «бирковувати» ліс підприємств, які торгують нерегулярно і в власному обладнанні не потребують. Це, своєю чергою, заощадить для бізнесменів до 9 гривень на кубометрі. І є одним з багатьох елементів масштабної стратегії переформатування галузі, до якої входить розроблений Державним агентством відповідно до Закону України № 1362, що встановлює тимчасовий мораторій на експорт необробленої деревини, порядок видачі безкоштовних сертифікатів усім постійним лісокористувачам на кожну партію лісо- та пиломатеріалів разом з товарно-транспортною накладною. «Цей документ стане обов’язковим при експорті лісу й заборонений до передачі іншим суб’єктам. Сертифікат записуватиметься до електронного переліку, розміщуватиметься на сайті Держлісагентства в єдиній системі електронного обліку деревини. Таким чином, експорт незаконно заготовленого лісу стане неможливим», – підкреслює Олександр Ковальчук. Він зазначає необхідність внесення відповідних змін до Закону про мораторій, оскільки зараз багато лісокористувачів реалізують товар через залізничний транспорт, де за супровідний документ править залізнична накладна, що не передбачено Законом. Це унеможливлює отримання для таких підприємств сертифіката та участь в експорті. Тим часом Міністерство економічного розвитку і торгівлі ніяк не розгляне пропозиції про внесення змін до Закону. Результату не дали й обговорення цього невідкладного питання з депутатськими фракціями. Колізії, які перешкоджають роботі та контролю за походженням і проходженням лісоматеріалів, досі не усунені.

Активно використовує Держлісагентство міжнародний досвід управління лісовою галуззю в рамках партнерства з впливовими світовими організаціями із захисту природних багатств, як-от Дунайсько-Карпатська програма Всесвітнього Фонду Природи WWF. Нещодавно Державне агентство лісових ресурсів України підписало з нею меморандум про взаєморозуміння. Його мета – впровадження сталого та збалансованого управління лісами нашої країни як частини європейської екосистеми. Йдеться про збереження особливо цінних природних лісових територій, зменшення втрати ландшафтного та біологічного різноманіття, впровадження ефективного лісового законодавства, спрямованого на збереження лісів і управління ними. Особливо щодо старовікових лісів і пралісів. На порядку денному – реалізація міжнародних проектів у лісовому господарстві України та заходів зі зменшення впливу змін клімату.

Іншим кроком став початок упровадження в Україні спільно з компанією «АПС Солюшинз» проекту електронних державних закупівель «ProZorro», на які Держлісагентство вже готове перейти з 01.01.2016 року. А не так давно головного фахівця сектору Держлісагентства України Л.В. Полякову на спільній сесії Комітету з лісу та лісової галузі ЄЕК ООН і Європейської лісової комісії ФАО обрано до складу Виконавчого комітету цієї комісії. Більше того, Україна очолить роботу цього Комітету в 2019 році. Крім того, Україна в міжнародному форматі отримає неоціненний досвід із відтворення лісів, доступ до елітного садивного матеріалу для збереження вітчизняної екосистеми, яка є важливою складовою європейського парку.

«Лісова галузь України системно розвивається й удосконалюється за підтримки Президента та Уряду України. Ми вживаємо заходів зі збереження, розширення та відтворення лісів, поліпшення основних соціально-економічних показників діяльності галузі, забезпечення вітчизняних деревопереробників сировиною, з удосконалення систем сучасного обліку деревини», – заявляє Олександр Ковальчук. – Але наше завдання – не змінити вивіску, а створити ефективну компанію, поліпшити управління й жорстко усунути корупцію. Тому одразу попереджаю керівників нинішніх лісгоспів: для тих, хто працює по-старому, звик до схем із хабарями, «кришуванню», місця в новій структурі не буде», – зазначає голова Держлісагентства.

У зв’язку з цим у структурі проводиться одна з найголовніших реформ – кадрова. Галузь, де працює близько 49 000 фахівців, потребує ретельного кадрового відбору в керівній ланці. Для цього Олександром Ковальчуком запроваджено конкурс на посади директорів держлісгоспів, які перебувають у стадії реформування. Усього проведено 50 кадрових конкурсів на підприємствах лісової галузі для визначення з-поміж претендентів директорів відомчих структур. Для чого ретельно добиралися й члени комісії, у якій 50% місць призначалося для HR-менеджерів і аудиторів відомих компаній поряд з незалежними експертами, представниками громадськості та фахівцями. І відбирають керівників прискіпливіше, ніж у новій поліції, яку використовують як візитку реформ в Україні. Бо в лісі, як ніде, мають працювати фахівці з профільною освітою, високим коефіцієнтом корисної дії й усвідомленим рівнем відповідальності, з управлінськими задатками та справжніми моральними якостями, переконаний Олександр Ковальчук. Концепція реформування лісового господарства України також передбачає створення лісового патруля, ефективна робота якого суттєво вплине на частку тіньових вирубок і незаконної реалізації деревини, через які, нагадуємо, Україна втрачає до 2 мільярдів гривень на рік. Патруль покликаний захищати ліс не лише від чорних лісорубів, а й від місцевих силовиків, які їх «кришують».

Керівник Держлісагентства переконаний, що більшість працівників системи – високопрофесійні й надійні люди, 17 лісівників загинули в зоні АТО, мужньо захищаючи Україну від агресора. «Підтримка збройних сил України – наш пріоритет, – каже глава відомства. – Галузь допомагає деревиною, технікою, робочою силою, волонтери збирають кошти. Постачання лісоматеріалів, а це 17 000 кубометрів деревини, уже виконано вчасно й у повному обсязі. І за цим теж стоять наші люди».

Другого грудня 2015 р. Олександр Ковальчук побував у зоні АТО, де за участі представників Міноборони, Луганської та Донецької облдержадміністрацій, а також керівників Донецького, Луганського та Харківського управління лісового та мисливського господарства обговорив терміни й обсяги нових поставок деревини для військових. Було розглянуто можливість заготівлі деревини на пошкоджених лісовими пожежами ділянках силами військових за цінами собівартості та на безоплатній основі в порядку відпуску лісу на пні. Керівник Держлісагентства зазначив необхідність відповідної постанови Кабінету міністрів України, яка б дала змогу виділяти військовим підрозділам лісові ділянки, пошкоджені внаслідок бойових дій, що не вимагало б оплати, і готовий взяти участь у підготовці такого проекту.

Це лише фрагменти тієї роботи з реформування такої важливої галузі, яка відбувається в умовах економічної кризи, війни та соціальної напруженості в суспільстві. Проте якщо керівник і його однодумці налаштовані зробити прорив, переформатувати неефективну систему управління, побороти корупцію, дещо вдається.

Коротка дорожня карта, за словами пана Ковальчука, передбачає й синхронізацію процесів, що відбуваються в лісовій галузі, з реформами на суміжних напрямах: у сільському господарстві, в системі охорони довкілля щодо політики захисту клімату, в розвитку туризму.

Глава Держлісагентства переконаний, що навести лад у лісі реально, що зелені легені держави будуть збережені й оздоровлені, що українські діти завжди бачитимуть красуні-ялинки не лише на новорічних площах наших міст. Реформи галузі, які тривають, є найрадикальнішими в історії сучасної України. Але іншого шляху немає.