Христина Юшкевич о проблемах лесного хозяйства

 Я теж брав  участь в  пікетуванні   адмінбудівель  Агентства  лісових ресурсів  і   МінАПК та  продовольства.   Звичайно,   в  якості журналіста. На Шота Руставелі  до пікетників   з Волині, Житомирщини і  Чернівців   вийшла напомаджена, напарфумлена, безкінечно  обаятєльная (це  слово не має  точного  перекладу і семантичного звучання  на  українській  мові), жінка.  Маленька, зухвала, кілограмів на  сорок  ваги разом  з високими  чобітьми.  Усе, що   говорила   ця  крихітка – брехня і  фальш.  Від кожного її слова  віяло  гнилизною, якою давно пройнялася  уся  ця  контора.  З приводу вчорашньої поїздки в Київ, з приводу цинізму людей у   товариствах з дуже обмеженою відповідальністю  з кодовими  назвами «мінагрополітика» і  «агентство»  я  готую матеріал  в  одну   з  всеукраїнських газет. Для  цього треба трохи часу.  Доки  діставався   з Києва додому, отримав  нову  інформацію. Виявляється, що   перед так  званим  конкурсом, влаштованим  спеціально для  нинішнього начальника  ВОУЛМГ Олександра  Кватирка,  «конкурсант» отримав  з рук безкінечно «обаятєльної» Христини      білет з п’яти  запитаннями  і  відповідями  на  них.  Цей    ганебний  випадок  характеризує   цю   крихітку з усіх сторін.   «Конкурсант» з добре  розвинутими лише хапальними рефлексами, навіть при тому, що   читає, ворушачи  губами, відповів  на  «відмінно».  Про решту  - згодом.  Журналіст Петро Чечелюк.