«Картковий будиночок» Петра Порошенка

Вітаю, ви були глядачами в найвисокобюджетнішій виставі під назвою «Перезавантаження», де головні ролі для вас виконували президент найбільшої країни Європи, її прем'єр-міністр і члени парламенту.

194 голоси «за».

Я не зупинятимуся на тому, чому за відставку Яценюка не проголосували депутати Ахметова, Коломойського та Пінчука. З цими олігархами прем'єр-міністр давно і плідно співпрацює. В основі цієї лояльності в кого дружба, в кого — взаємовигідна співпраця. Достатньо було подивитися останні ток-шоу на ICTV і 1+1, щоб особливо не розраховувати на ці голоси.

Питання до відданої «армії президента», голосування якої показує — або президент втратив вплив на своє бізнес-крило (що малоймовірно), або...

...Або провал голосування за відставку Яценюка стався через змову. У якій президент Порошенко був якщо не активним учасником, то, як мінімум, закулісним лялькарем. І я вам зараз поясню, чому.

Під час останнього голосування раптом понад 20 депутатів БПП не дали голосів за відставку.

О 19:50 парламент голосує за визнання роботи Кабміну незадовільною. За — 247 голосів, з яких 120 голосів блоку Порошенка. Це голосування не тягне за собою жодних юридичних наслідків. Але через п'ятнадцять хвилин, о 20:05 на голосування ставиться набагато важливіше питання — вотум недовіри уряду. Після чого настануть цілком конкретні наслідки — зміна глави виконавчої влади. Це момент, коли голосується архиважливе для президента питання — відставка уряду, до чого він закликав кількома годинами раніше. І за це рішення фракція БПП дає... на 22 голоси менше. Не на два голоси, а на двадцять два! Які кудись випарувалися впродовж 15 хвилин.

Подивіться уважно, хто не голосував. Серед них бізнесмени, які бояться в житті одного — накликати на себе гнів Порошенка. Вчитайтеся в прізвища тих, хто не дали голосів: Демчак, Загорій, Козир, Павелко, Третьяков. Люди, які віддані особисто Порошенку. Або генерал Король, якого пов'язують із Порошенком багато парламентських скликань дружби. Не голосував спікер Гройсман і відданий йому Ткачук. Або менеджер і бізнес-партнер Ложкіна на прізвище Шверк. У ситуації, коли кожен голос на вагу золота!

Взагалі викликає сумнів доцільність голосування за недовіру в момент, коли була очевидною недостача голосів. Але Гройсман, який завжди вміє обійти регламент, у цій хиткій ситуації вирішив поставити питання на голосування замість того, щоб відкласти його розгляд.

Але зверніть увагу на ще один, найрозмовніший факт — як голосував депутат Олесь Довгий.

Довгий на сьогодні — це наглядач президента Порошенка в групі депутатів-бізнесменів «Воля народу». За своїм впливом на процеси він уже переріс свого друга Сергія Березенка. Довгий збирає голоси для Порошенка в критичній ситуації — і ніколи не виступає всупереч волі Порошенка.

І в найкритичніший момент, коли на кону стояло голосування за відставку Яценюка, Довгий... виймає картку! Подивіться на підсумки голосування — навпроти Довгого стоїть «відсутній». Але цинізм ситуації в тому, що вже після закінчення голосування, пересвідчившись, що рішення про відставку не ухвалено, Довгий пише заяву до апарату парламенту про те, що просить зарахувати його голос як «за» відставку!

Можливо, ви мені не повірите — і справді думаєте, що Довгого не було в залі? На щастя, пленарні засідання Верховної Ради записуються. І в момент голосування за відставку Яценюка чітко видно, що Довгий сидить на своєму робочому місці, повертається назад до Володимира Литвина й... не голосує.

Більше того, заяву з проханням додати голоси пише не один, а четверо депутатів «Волі народу», які в момент найвідповідальнішого голосування теж... вийняли картки з терміналів.

Чому раптом вирішила не голосувати «Воля народу», газовидобувники якої (Москаленко, Онищенко-Кадиров) дихають отрутою на Яценюка через піднесену ним ренту й шукають канали виходу на Порошенка?

Чому стільки уваги непотрібній персоні Довгого? Тому що саме він є колектором Петра Порошенка на вільному політичному ринку. Довгого пов'язують довгі роки дружби та співпраці з Березенком і Кононенком, що почалася з часів спільної роботи в блоці Черновецького. Сьогодні він забезпечує для Порошенка політичний аутсорсинг за межами коаліції. Це — солдат президента, відданий йому набагато сильніше за багатьох членів фракції БПП. І який цими смішними хаотичними рухами — витягуючи картку, а потім проханням дописати його голос «за» — просто видав усю змову.

Підсумком цього дня стала профанація самої ідеї «перезавантаження».

Звісно, втрата відданого генпрокурора Шокіна болісна для президента, однак цю жертву він мав принести ще в грудні 2015 року, коли обіцяв відправити його у відставку під час візиту Джо Байдена до Києва.

Сьогодні, у лютому 2016 року, випала гарна нагода не просто здати Шокіна, а й «продати» це як значні поступки з боку Порошенка, як сигнал готовності до «перезавантаження, яке не відбулося через шкідливий парламент.

Насправді ж, ще не факт, чи піде Шокін, оскільки в останні тижні країна вже бачила багато прикладів «відкликання» заяв про відставку. А якщо піде — то виконувати обов'язки буде відданий Юрій Севрук. Так, до речі, в. о. генпрокурора не має права вносити до парламенту подання про зняття недоторканності та арешт народних депутатів. Але це вже, схоже, мало кого цікавить.

На очах країни відбулася змова, і слово «перезавантаження» зараз стане не менш дискредитованим, ніж слово «деолігархізація».

P.S. Як завжди, ви запитаєте — а що далі? Усе одно подібні вистави не минають безслідно. І свою ціну за змову заплатять усі її учасники. Відмовившись від м'якого сценарію — зміни уряду, обвитого плющем корупції — ми прийдемо до жорсткішого, коли народний гнів вимагатиме заплатити дедалі вищу ціну. І тоді дострокові вибори здаватимуться не катастрофою, а рятівним колом.