Григол Катамадзе: «Уряд Яценюка дав багато обіцянок бізнесу й фактично жодної з них не реалізував»

Голова Асоціації платників податків України (АППУ) Григол Катамадзе розповів «i», яких податкових змін від влади чекали підприємці та що з цього дочекалися.

 Григол Катамадзе: «Уряд Яценюка дав багато обіцянок бізнесу й фактично жодної з них не реалізував»
Запитання: Григоле Шалвовичу, Ви дев'ять місяців очолюєте АППУ. З якими проблемами зіткнулися?, повідомляють Економічні Вісті.

Відповідь: Мій перший брифінг стосувався принципових питань, зокрема встановлення касових апаратів. Методи, які використовує виконавча влада, встановлюючи касові апарати, недоречні й невчасні. Тому АППУ зайняла принципову позицію, щоб оголосити й продовжити мораторій на запровадження касових апаратів, закон про які мав набути чинності 1 липня 2015 р.

Зрештою на 100 тис. касових апаратів, які підлягали встановленню, подано лише 15 тис. заявок. Така ситуація давала можливість фіскальним органам карати бізнес, який не дотримався приписів закону. Але сьогодні карати бізнес, коли він докладає титанічних зусиль, щоб утримувати цю державу, – нелогічно. І АППУ голосно про це заявила.

Ми працювали з парламентським комітетом з питань податкової політики, і позитивний результат не змусив на себе чекати. Прийнято зміни до закону, продовжено мораторій і надано право не застосовувати касові апарати платникам єдиного податку II і III груп, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 млн грн.

З: На що загалом скаржаться підприємці?

В: Попри зміни до податкового законодавства в грудні 2015 р., за два місяці нового року бізнес не відчув полегшення. Багато запитань виникає щодо електронного адміністрування ПДВ та його відшкодування з бюджету.

Бізнесменів хвилює величезне навантаження на Фонд оплати праці. Особливо це турбує фізичних осіб-підприємців, які наймають робочу силу. Вони стикаються з проблемою у вигляді 41,5% податку. Через це з'явилися зарплати в конвертах. Відомий український економіст Валерій Геєць ще у 2012 р. писав керівництву країни, що 120 млрд грн зарплат роздається в конвертах. Сьогодні це набагато більше з огляду на інфляцію. Розумієте, скільки грошей втрачає держбюджет? І який сенс заводити свою справу, якщо 41,5% забирає держава (це лише за навантаженням на зарплату, а є й інші податки)?

З: Пропонуєте зменшити кількість податків?

В: Так, можна зменшити кількість податків. Багатьом не подобається, коли наводять за приклад грузинські реформи. Мовляв, Грузія – невелика країна, тому впроваджувати зміни легше. У нас у 2000 р. було 21 податок, а вже у 2005 р. – лише 6.

Зменшення податків не означає скорочення бюджету й відбувається протягом півроку. Зрештою бізнес розширюється, і доходи до держскарбниці зростають. Нещодавно в Англії, розуміючи складну економічну ситуацію у світі, ПДВ знизили з 17 до 15%. Це стимулює бізнес. Як казала «залізна леді» Тетчер: «Зниження податкових ставок може не лише допомогти економіці, а й поповнити держбюджет».

Чудово, що в Україні є олігархи: вони дали роботу масі людей. Але держава сильніша, якщо її основу становить середній і малий бізнес. Це можна простежити на прикладах економічно успішних країн. Поки українські чиновники не візьмуть до уваги цей факт, грошей не вистачатиме.

З: Як АППУ захищає інтереси своїх членів?

В: З грудня 2014 р. податкове законодавство змінювали понад 40 разів. У такій обстановці складно орієнтуватися навіть професіоналам. Тому ми проводимо щомісячні безкоштовні семінари для бухгалтерів, директорів підприємств за різними напрямами фіскальної політики.

З: Яка сума заборгованості з повернення ПДВ членам АППУ?

В: Близько 12 млрд грн. Наша принципова позиція схожа з висловлюванням експремʼєра Великої Британії Тетчер: «Не існує жодних державних грошей. Є гроші платників податків». Нині багато членів нашої Асоціації сплатили ПДВ на 6–8 місяців наперед і більше. У мене виникає запитання: як країна житиме у 2016 р.? Просити грошей у бізнесу на 2017 р.?

З: Що пропонуєте?

В: Припустімо, у держави з'явилася можливість повернути бізнесу 100 млн грн. Чесніше розділити їх між усіма компаніями (пропорційно й незалежно від сплаченого ПДВ), аніж віддати комусь одному. Так можна уникнути розмов про корупцію всередині ДФС.

З: Ви згадували про зарплати в конвертах. Свого часу точилися розмови про запровадження індикативних зарплат з метою їх легалізації. Зараз ідею реанімували. До чого така міра призведе?

В: Це не зовсім вірний підхід. Повернімося до ставок податків. Якщо зменшити податковий тиск на зарплату, обʼєднати єдиний соцвнесок і податок на фізичних осіб (у розмірі 20%), це дасть можливість не ховати зарплати в конверт. Так, деякі фірми закриються. Але ця міра дасть можливість розвинутися бізнесу. Між АППУ та ДФС підписано Меморандум про співпрацю, який передбачає створення Узгоджувальної комісії (зі спеціалістів обох організацій) для розв'язання наріжних проблем бізнесу. Але вже понад пів року ми намагаємося вирішити це питання з ДФС на центральному рівні…

З: Серед скарг платників податків – електронне адміністрування. Що не влаштовує?

В: Воно недосконале й призводить до вимивання обігових коштів підприємств. Також не виключає ручного втручання працівників контролюючих органів і корупційних проявів. Метою системи електронного адміністрування була боротьба з тіньовими схемами формування податкового кредиту, усунення суб'єктивізму та зловживань з боку органів фіскальної служби.

На жаль, факти, про які повідомляють нам платники – члени Асоціації, свідчать про те, що вона не виключає можливості податкового тиску на платників податків. А саме: не реєструється податкова накладна «з технічних причин», в односторонньому порядку розривають договори про визнання електронних документів, без пояснення причин списують грошові кошти в сумах, що перевищують задекларовані, тощо. Тому, поки не буде ліквідовано корупцію, зокрема у сфері адміністрування податків, ні про яке поліпшення податкового та інвестиційного клімату говорити не доводиться.

Сподіваємося, що реформа податкової системи та зміни до Податкового кодексу активно обговорюватимуться в середовищі бізнесу. На початку липня 2015 р. ми звернулися з листом до Наталі Яресько – використати АППУ як майданчик для обговорення податкової реформи та кодексу. Але нас не почули, отримавши відповідь: «Усе вже обговорюється в бізнес-середовищі».

У мене та членів АППУ виник запит: з ким обговорюється? Наскільки я розумію, вкотре бізнес не почули. Так не можна: потрібно звертати увагу на бізнес, який годує державу! Завдяки бізнесу чиновники отримують зарплати. Лише в межах Києва 90% добровільно зібраних податків. Це говорить про те, що бізнес в Україні законослухняний, і не треба дивитися на нього як на злочинний елемент.

З: А голова ДФС Роман Насіров нарікає, що платники податків і бізнес не звикли платити податки…

В: На жаль, ДФС за останній рік так і не стала сервісною. І що швидше це станеться, то краще не лише для бізнесу, а й для самої служби. У системі Міністерства фінансів повинні створити структуру, подібну до податкової міліції (фінінспекції), яка підпорядкована безпосередньо міністру і на яку не може впливати голова ДФС. Але в більшості випадків бізнес і фіскальні органи спілкуються в електронному режимі. У Грузії це було зроблено: у нас немає паперової документації, усе на електронних носіях.

З: Держава пропонує запровадити передоплату ПДВ на спецрахунки. А це вже проблема для малого й середнього бізнесу. Чи є в Асоціації план протидії?

В: Щойно ми про це дізналися, одразу адресували листи в усі інстанції, що займаються цим питанням. АППУ категорично проти таких нововведень! Мало того, що держава не повернула боргів бізнесу, так вона хоче ще більшого… Наведу деякі цифри. АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» – член Асоціації. З лютого по листопад 2015 р. підприємству не відшкодовано 72,4 млн грн ПДВ, який підлягає саме автоматичному відшкодуванню. Це ж ненормально! У компанії серйозні замовлення в Європі, США – і великі проблеми з обіговими коштами.

Ми не раз звертались до ДФС і до Яресько з проханням повернути їм ПДВ. Слід зазначити, що в листопаді–грудні 2015 р. частину суми відшкодовано. Але за рахунок нових заявок на відшкодування сума знову збільшилася майже до попередньої. ДФС пояснює невідшкодування тим, що здійснюються контрольно-перевірочні заходи. І такі формальні однотипні відповіді надаються в усіх випадках, коли відсутня обґрунтована причина відмови. Хоча всім відомо, що автоматичне відшкодування ПДВ здійснюється законодавчо без проведення документальних перевірок. До речі, Асоціація з питання відшкодування ПДВ цьому підприємству зверталася до бізнес-омбудсмена Альгірдаса Шемети, який визнав роботу ДФС з питання відшкодування ПДВ «Насосенергомашу» незадовільною. Сподіваємося, що поточний рік стане в розв'язанні цього питання переломним.

Katamadze1З: Схоже, за нинішніх умов держава сповідує принцип: «Беріть, що дають. Не хочете, заберемо назад».

В: Нелогічна позиція. На мій погляд, українському уряду й парламенту слід добре замислитися про зміну економічного блоку. Оскільки вони не справляються з поставленими перед ними завданнями. Зараз потрібен абсолютно новий економічний блок, який рухатиметься (можливо, радикальними кроками), мислитиме й діятиме нестандартно. А поки ми марнуємо час. Урядом Яценюка дано багато обіцянок бізнесу: від мораторію на перевірки компаній до зниження податків. Фактично жодна з них не реалізована в тому вигляді, в якому очікували. Було внесено несподівані корективи, і в результаті ми отримали лише «ілюзію реформ». На Х позачерговому З'їзді АППУ від імені делегатів ухвалено Заяву про недовіру саме економічному блоку уряду.

З: Яка ситуація зараз з акцизним збором?

В: Акцизи, мита – теж наш головний біль. Мені незрозуміло, чому митні збори на той самий товар у різних регіонах України – неоднакові? З 1 січня 2016 р. збільшено ставки акцизного податку на етиловий спирт, пиво, алкогольні й тютюнові вироби, пальне. З 1 березня запроваджується система електронного адміністрування реалізації пального з обов'язковою реєстрацією платників акцизного податку. Безумовно, треба наводити лад на ринку пального. Але робиться це, як завжди, нашвидкуруч: не даючи платникам часу для вивчення нормативно-правових актів, які також готуються нашвидкуруч.

З: Яка ситуація з компаніями, що перебувають у зоні АТО?

В: Проблеми в бізнесу скрізь однакові. У нас сильна організація в Донецькій області (близько 600 членів). У липні ми відновили нашу територіальну організацію в Луганській області (вона була найбільшою в структурі АППУ – 1400 членів) і зараз займаємося захистом інтересів тамтешнього бізнесу. На жаль, після того як частину області окупували, більшість підприємств залишилася на іншому боці. Але саме в Луганській територіальній організації ініційовано законопроєкт про пільги переселенцям. АППУ внесла пропозиції з цього питання, і він уже зареєстрований у Верховній Раді. Сподіваюся, проєкт стане законом. Йдеться про пільгове оподаткування підприємств, які працевлаштовують переселенців (щоб вони були в рівних умовах з рештою компаній). У Грузії це відчули, коли 330 тис. переміщених осіб з Абхазії та близько 100 тис. з Південної Осетії вимушено покинули свої території.

Українська держава повинна активніше діяти щодо територій Луганщини й Донбасу, які сьогодні контролюються центральною владою. Можливо, створювати там вільні індустріальні зони. Іноземний бізнес не надто активно туди піде, а вітчизняний – цілком. Українському бізнесу треба допомогти якомога більше реінвестувати.

З: Одна з форм роботи АППУ – захист інтересів підприємців в органах судової влади. Нині актуально судитися з ДФС?

В: Судові тяжби – дороге задоволення. Окрім неповернутого ПДВ, потрібні ще витрати на суд і адвокатів (адже наша Асоціація – організація громадська). До того ж ефективність цього заходу сумнівна. Сподіваюся, що незабаром буде відновлено Третейський суд, який не функціонував з 2005 р. Зараз ми звернулися до наших територіальних організацій з проханням надати кандидатури авторитетних юристів в областях. І це теж стане певним елементом впливу на ДФС. А судитися з державою – крайній захід.