Правила етичної поведінки держслужбовців

Поки країна обговорює, чи здатен прем'єр-міністр Арсеній Яценюк з товаришами піти у відставку після розгрому, влаштованого йому у Верховній Раді, Кабмін заопікувався «облико морале» державних службовців.

Минулого тижня було оприлюднено затверджені ним 11 лютого, тобто ще до звіту в парламенті, Правила етичної поведінки держслужбовців. У преамбулі йдеться про те, що їх розроблено з метою відновлення довіри громадян до держорганів на основі запровадженої в Польщі моделі гарантування максимальної прозорості діяльності цих-таки органів.

У принципі, набір Правил — стандартний, за винятком хіба що покладання на держслужбовців першої та другої категорій обов'язку вести облік зустрічей і телефонних розмов з політиками та бізнесменами, а також використання у службових цілях транспортних засобів, іншого майна й активів, наданих з боку. Що, до речі, непогано.

Питання в іншому: чи сприятимуть ці Правила відновленню цієї-таки довіри, тобто чи не залишаться лише декларацією, про існування якої до того ж дуже скоро забудуть? 

Адже в нашій історії вже були спроби створити звід якихось морально-етичних правил абсолютно для всіх. Та все марно. Наприклад, у колишньому СРСР, пам'ятається, цілком серйозно пропагувався Моральний кодекс будівника комунізму, але будівники чомусь так і не з'явилися. І ніхто за це відповідальності не поніс. 

З Правилами ж ситуація взагалі пікантна. Хоча, як уже згадувалося, затверджені вони були 11 лютого, чинності документ набув лише 20 лютого — уже після того, як діяльність Кабміну було визнано парламентом незадовільною.

А трапись це на чотири дні раніше — усі без винятку чиновники ходили б у злісних порушниках етики поведінки, і на них потрібно було б накласти дисциплінарні стягнення. Саме така міра відповідальності передбачена за порушення Правил.

Бо, наприклад, принцип сумлінності, на якому вони ґрунтуються, передбачає недопущення ухиляння від ухвалених рішень і відповідальність за свої дії.

З огляду на так і не здійснену податкову реформу, провалену приватизацію держвласності та запровадження безвізового режиму з ЄС і ще багато чого, члени Кабміну в повному складі заслуговували на догани із занесенням.

Щонайменше. А так відбулися моральним переляком. Тож ухвалення Правил після того, як гроза минула, можна розцінювати як своєрідне попередження — надалі, мовляв, жодних промахів не пробачимо.

Утім, уже зараз безліч чиновників ризикують опинитися в «поганцях». Адже принцип доброчесності зобов'язує їх забезпечувати пріоритет, цитуємо, «загального блага громадян над особистими, приватними та корпоративними інтересами». Простіше кажучи, не плутати особисту кишеню з державною.

Цікаво буде подивитися, як позбуватимуться цього «блага» столоначальники, яких держслужба якраз і приваблює як найприбутковіший вид бізнесу.

Будьмо чесні: для нинішніх «високо­посадовців», починаючи з самого верху, дотримання етичних правил — як кістка в горлі. Можна сказати, що вони заклали міну під самих себе, оскільки саме вони головне «гальмо» просування реформ і створення привабливого бізнес-середовища
в Україні.

У цьому сенсі вельми корисним виявився «окрик» з Європарламенту за підсумками днів України, що минули минулого тижня в Брюсселі: впродовж двох тижнів сформувати нову коаліцію та уряд технократів.

Потім упродовж двох–трьох місяців прибрати з держмонополій усіх партійних і олігархічних ставлеників та «наглядачів» у міністерствах і відомствах. До речі, у повній відповідності з Правилами.