Запорізькі заповідники: забуті й непотрібні?

Цього року в Запорізькій області знову збільшили площу заповідних територій. Майже щороку чиновники розширюють заповідну карту регіону. Але навіщо? Що це дає людям і природі, чи вистачає грошей на утримання заповідних територій? У цих питаннях розбиралися наші журналісти. На ФОТО: Великий Луг - національний природний парк на території Василівського району Запорізької області

Краще за сусідів, але гірше за Європу

26 лютого відбулося чергове розширення заповідної площі Запорізької області – розширили одну із заповідних територій у межах Луначарської сільради (палеонтологічна пам'ятка природи, ділянка узбережжя Азовського моря (на ФОТО)).

Тепер ця заповідна територія займає не 5 гектарів, а цілих 13,8 гектара. Таке рішення ухвалили депутати обласної ради. Тепер площа заповідних територій Запорізької області зросла до 313,32 га.

Для довідки: загалом у регіоні перебуває понад 340 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, з них 23 – загальнодержавного значення, 319 – місцевого. Найбільші заповідні території регіону – це Національні природні парки Великий Луг і Приазовський. Перший – 16 тис. гектарів. Другий – 78 тис. гектарів. У відсотковому співвідношенні площа заповідних територій області становить лише 4,6%.

Ці цифри не відповідають міжнародним стандартам і стратегії розвитку області. У планах місцевої влади до 2020 року збільшити ці показники втричі – до 12%, як це прийнято в Європі. «П'ять територій створено цього року і ще одна територія збільшила площу. Прогнозується, що відсоток природно-заповідного фонду має становити у 2020 році 12%. Для нашої області це дуже високий показник, адже розораність становить трохи менше 90%, лісів мало, для нас це висока планка, спробуємо впоратися», - пообіцяв директор Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Сергій Карпій під час торішньої пресконференції, присвяченої темі заповідних територій запорізького регіону.

Попри те, що нашому регіону далеко до міжнародних стандартів, привід для гордості все ж є. За словами Сергія Карпія, наша область посідає 15-те місце в Україні серед 25 регіонів за відсотковим співвідношенням заповідності територій. Середній показник по країні – 6%, до якого Запоріжжя явно не дотягує. І все ж наш регіон випереджає сусідню Дніпропетровську область, де заповідні території займають лише 2%.

Території є - охороняти нікому

Але навіть наявні заповідні території не так просто контролювати. Заповідні зони, урочища, кургани постійно стають жертвами вандалів і нечистих на руку чиновників. Екологічна інспекція, як може, працює в цьому напрямі й періодично повертає державі заповідну територію та пам'ятки природи.

Наприклад, минулого літа під час перевірки об'єктів природно-заповідного фонду вздовж берегової лінії Дніпра (близько 3 га) працівники прокуратури виявили, що заповідні території розорені й на них повним ходом ведуться польові роботи. З'ясувалося, що з легкої руки місцевих чиновників заповідну територію роздали місцевим жителям, «не помітивши» об'єктів природно-заповідного фонду.

Подібна ситуація мала місце у Вольнянському районі. Розпорядженням чиновників місцевої райадміністрації в приватні руки перейшло 1,1 га землі у водоохоронній зоні затоки Дніпра. Прокуратурою до суду направлено позов про скасування права приватної власності.

Резонансний випадок був і торік, коли екологічній інспекції Запорізької області вдалося повернути державі два кургани вартістю майже 3 млн грн. З'ясувалося, що на початку 2000-х років, під час поділу земель місцевого сільгосппідприємства на паї, Мар'янівська сільрада передала ці землі в приватну власність. При цьому археологічні пам'ятки ніде не були задокументовані. Пізніше землі курганів разом з іншими угіддями перейшли у спадок іншій особі. Подавши позов до суду про позбавлення права власності, запорізька прокуратура справу виграла.

Охорона заповідних територій – найболючіша точка питання. Сьогодні їхня охорона й утримання лягають на плечі землекористувачів. При тому, що дієвого карального органу в природоохоронній сфері в Україні нині немає. Було скасовано природоохоронні прокуратури, а екологічна інспекція отримала мораторій на перевірки впродовж двох років.

І сьогодні перед перевіркою екологічна інспекція зобов'язана повідомляти про неї землекористувача за 10 днів. За цей час можна не лише навести марафет, а й «замяти» питання. «Сьогодні посилена охорона ведеться лише у двох Національних парках – це Великий Луг і Приазовський. Там хоч є з кого спитати. В решті ж, навіть якщо фермер фіксує якесь порушення. Ну, наприклад, трактор уночі оре поле. Поки він зателефонує до екологічної інспекції, де працює п'ять осіб і одна машина на всіх, поки вони приїдуть, на місці вже нікого не буде», - розповідає заступник голови громадської ради при Департаменті екології та природних ресурсів облдержадміністрації Сергій Козодавов.

«У порушників завжди є лазівка»

Заповідні території стають об'єктом правопорушень через те, що не всі вони мають чітко встановлені межі. Це призводить до незаконних забудов і ведення господарської діяльності, браконьєрства, незаконної вирубки дерев, появи стихійних сміттєзвалищ тощо. Незаконна забудова заповідних земель – найпоширеніше порушення в природоохоронній сфері. І досі не було жодного прецеденту знесення споруд і рекультивації пошкоджених будівництвом територій.

«У нас переважно створюються заказники місцевого значення. Їхня охорона й утримання лягають на плечі землекористувачів, і тут починаються проблеми. Поки існуватиме неузгодженість природоохоронного, земельного та інших гілок законодавства, поки на цих територіях не буде чітких меж, у порушників завжди є лазівка «а доведіть, що це заповідна зона». Зараз державна природоохоронна політика ведеться абсолютно бездумно, ухвалюються рішення, які відкидають нашу країну на десятиліття назад у питанні збереження природного середовища. Формується така ситуація в нормативній базі, яка захищає інтереси бізнесу та всіх, хто має гроші, а не інтереси охорони природи. Через це скуті руки в усіх природоохоронних органів, їхня робота вкрай неефективна. Головна проблема в тому, що навіть ті закони, що є, просто не працюють. Вони масово порушуються всюди, і ніхто за це не відповідає. Кричущий приклад – незаконні забудови водоохоронних зон, масова вирубка лісосмуг», - розповідає Сергій Козодавов.

Роботи зі встановлення меж, якщо вірити чиновникам, ведуться постійно. Та й кошти на них виділяються щороку, причому чимало. На торішньому брифінгу директор Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Сергій Карпій розповів, що на розмежування 17 заповідних територій з місцевого бюджету виділять 369 тис. гривень. А загалом на 2015 рік на природоохоронні заходи в області планувалося витратити ні багато ні мало 384 млн грн. Наприкінці 2015 року свої межі мали лише 53,2% територій природно-заповідного фонду місцевого значення та 42,2% - загальнодержавного.

Встановлення меж природно-заповідних зон принципово важливе. «Сьогодні контроль за дотриманням норм закону в цій сфері здійснює екологічна інспекція. І коли є чітко встановлені межі та карти, це дозволяє інспекторам виявити порушення, прорахувати розмір шкоди й подати позов до суду», - каже Сергій Козодавов. Він розповідає, що механізм встановлення меж природно-заповідних територій виглядає так: органи місцевого самоврядування повинні щороку подавати до облдержадміністрації заявки на виділення коштів з бюджету на розроблення проєктів винесення меж у натуру та іншої землевпорядної документації про встановлення меж територій, що претендують на звання заповідних. Також повинні подаватися пропозиції зі створення нових територій. Але найчастіше ця процедура робиться для галочки – щоб виконати план, про серйозний підхід тут говорити не доводиться. «Жодна райадміністрація не віддасть гарні, «жирні» шматки землі в природно-заповідний фонд. Їх набагато вигідніше продати якомусь багатому дядькові під забудову. Так і з'являються особняки в заплаві Дніпра та інших річок». Під заповідні віддаються території не найцінніші з природного погляду, а найнепотрібніші й нерентабельні з погляду господарського використання, - каже Сергій Козодавов.

На ФОТО: Заступник голови громадської ради при Департаменті екології та природних ресурсів облдержадміністрації Сергій Козодавов

Він пояснює, що спочатку має бути затверджена регіональна екологічна мережа. Ядра екологічної мережі (найзбережніші ділянки природних ландшафтів, де мешкає найбільша кількість видів тварин і рослин) – повинні отримувати максимальний природоохоронний статус, який забезпечує найефективнішу охорону й управління. Екологічні коридори, що забезпечують обмін генофондом між ядрами екомережі, можуть мати нижчий статус – заказників, наприклад, але вони повинні заповідатися все одно. Інакше в процесі господарської діяльності коридори можуть бути зруйновані, що призведе до поступової деградації й ядер біорізноманіття. «На практиці створюються десятки крихітних заповідних об'єктів площею в кілька гектарів кожен, які ніяк не пов'язані між собою. Створення екомережі Запорізької області, з якого за розумом треба було починати, триває вже близько 10 років. Торік були виділені гроші на її розроблення, і сподіваюся, що цього року екомережу буде затверджено», - розповідає Сергій Козодавов.

А тим часом така безладність неабияк б'є по бюджету. Адже, як відомо, винесення меж місцевих заказників фінансується з місцевих бюджетів. Зрештою, не розібравшись у доцільності створення заказника в запропонованому місці, не погодивши його створення з концепцією екомережі, облрада виділяє гроші на проєкт винесення меж. Гроші закопуються в землю, а влада гордо рапортує про підвищення відсотка заповідності. Зараз просто необхідне проведення інвентаризації стану природно-заповідного фонду області. Причому під жорстким контролем і за участі природоохоронної громадськості, незалежних зацікавлених учених, готових брати участь у серйозних наукових експедиціях. Адже зміст обґрунтувань на створення нових територій часто далекий від «реальної картини». У результаті інвентаризації стане зрозуміло, які заказники є сенс виносити в натуру, а які території вже не мають цінності. Напевно, частину заказників треба «переносити» в ті місця, де вони справді виконуватимуть свої функції, а не там, де їх хочуть бачити місцеві чиновники. Ця робота може зайняти кілька років і потребуватиме фінансування, але результат виправдає витрати. Адже не можна написати хороший проєкт екомережі за 100 тис. грн. За такі гроші зараз неможливо організувати навіть експедиції по області. «Відповідно проєкт писатиметься в «кабінетах», на підставі напрацювань минулих років. І якщо частина територій вивчалася й по них є достовірні наукові дані, то є також чимало «білих плям», куди вже давно не ступала нога вчених», – вважає Сергій Козодавов.

За його словами, зараз лише деякі громадські організації, навчальні заклади та нечисленні волонтери роблять реальні кроки зі збереження існуючих і створення нових заповідних зон. Він вважає, що лише постійна широка оприлюдненість існуючих проблем, використання права громадськості на участь у прийнятті рішень у природоохоронній сфері та формування дієздатного громадського сектору у сфері природоохорони здатні зрушити проблему з мертвої точки. Звернути увагу влади на існуючі проблеми та змусити її працювати на благо довкілля та майбутнього наших дітей, а не заради сухих цифр у звітах..

ВІД РЕДАКЦІЇ: З пропозицією звертатися всім, якщо ви готові внести свій внесок у збереження заповідного фонду області, стати волонтером, взяти участь в експедиціях з вивчення та рейдах з охорони заказників, звертайтеся на пошту kozodavov@ukr.net або за тел. 0950966723.

Потрібні фотографи по районах області, які готові періодично робити фотозвіти про сучасний стан заказників по районах області.

http://portmone.name/ekologiya/zaporozhskie-zapovedniki-zabytye-i-nenuzh...